Биопрепараты против болезней

автор:
источник: «БТУ-Центр»
У період вегетації пшениці ярої в 2012 р. відмічалося ураження рослин кореневими гнилями (Drechslera sorokiniana, Cercosporella herpotrichoides, Fusarium sp., Rhizoctonia cerealis), борошнистою росою (Еrуsiphe grаmіnіs) та септоріозом листя (Sерtоrіа trіtісі), фузаріозом колоса (Fusarium sp.) та септоріозом колоса (Sерtоrіа nodorum). У зв’язку з цим актуальним був пошук препаратів, які стримують розвиток та поширенність хвороб.

Науковці відділу захисту рослин від шкідників і хвороб ННЦ «Інститут землеробства НААН» у польових дослідах вивчали технічну ефективність біопрепаратів різних виробників: Біокомплекс-БТУ, Фітоцид-р, Гаупсин, Мікосан — у захисті пшениці ярої від хвороб за передпосівної обробки насіння та в період вегетації культури. Ефективність препаратів порівнювали з хімічним еталоном — сучасним комплексним фунгіцидом (д. р.: карбоксил, 200 г/л + тирам, 200 г/л).

Пшеницю яру сорту Рання 93 висівали 24 квітня 2012 р. після обробки насіння у дослідних варіантах, контроль — обробка водою. Норма висіву насіння — 4,5 млн схожих зернин на гектар. Попередник — пшениця озима. В основне удобрення вносили N60Р60К60. Підживлювали аміачною селітрою N30 (ІІІ). Агротехніка загальноприйня та для Лісостепу України.

Обприскування посівів проти хвороб проводили в стадії трубкування (поява другого вузла) та цвітіння. Хвороби обліковували перед обробкою посівів препаратами та кожні 10 днів після обробки. Обліки кореневих гнилей проводили протягом вегетації пшениці ярої.

Найпоширенішими в досліді були фузаріозна коренева гниль (73%) та церкоспорельоз (14%). Зустрічалися рослини, уражені гельмінтоспоріозною кореневою гниллю (7%) та ризоктоніозом (6%).

У фазі сходів на ділянках, де використовували протруєне насіння, кореневі гнилі були практично відсутні. Ураження пшениці ярої кореневими гнилями відмічали, в основному, в контролі.

Розвиток хвороби становив 2,6%, поширеність — 7,1%. Розвиток кореневих гнилей у фазі трубкування (утворення другого вузла) був невисоким — 2,7% за поширеності хвороби на рівні 27,1%.

У фазі трубкування найвищу технічну ефективність у захисті рослин від хвороби мав хімічний протруйник — 81,5%. Технічна ефективність Фітоциду-р становила 63,0%, Біокомплексу-БТУ №1 — 59,3, Біокомплексу-БТУ №2 — 63%, що практично майже на одному рівні з біологічними препаратами Гаупсин та Мікосан — по 59,3%. Облік кореневих гнилей, проведений перед збиранням урожаю, показав, що в контролі розвиток хвороби посилився до 8,3%, поширеність — до 37,4%. За обробки насіння біологічними фунгіцидами розвиток хвороби становив 3,2–6,6%, поширеність — 10,1–25,8%. Вищу технічну ефективність мали Біокомплекс-БТУ №1 (56,6%), Біокомплекс-БТУ №2 (55,4%) та Мікосан (55,4%). Посилював стійкість проти хвороб Азотофіт-р та його комплексне застосування з Біокомплексом-БТУ №1: технічна ефективність хімічного еталона знизилася до 49,4%.

Помірно тепла з сильними опадами погода першої декади червня сприяла розвитку борошнистої роси на пшениці. Перші ознаки ураження рослин збудником цієї хвороби були відмічені у фазі весняного кущіння. У фазі другого вузла розвиток хвороби у контролі становив 5,7% за 100% поширенність. Протруєння насіння Біокомплексом-БТУ №1 у дозі 1,0 л/т стримувало розвиток хвороби на рівні 5,5%, технічна ефективність становила 18%. Застосування Азотофіту-р зменшувало розвиток хвороби до 4,4%, технічна ефективність становила 22,8%. Кращі результати щодо пригнічення борошнистої роси були досягнуті за обробки насіння Біокомплексом-БТУ №2 у дозі 1,0 л/т: розвиток хвороби знизився до 2,9%, технічна ефективність становила 49,1%.

Облік хвороби, проведений у фазі колосіння, показав, що в контрольному варіанті розвиток хвороби посилився до 25,8%. У варіанті із дворазовим обприскуванням препаратом Біокомплекс-БТУ №1, 0,5 л/га, технічна ефективність була високою і становила 85,7%. Також вона була висока і за використання препарату Біокомплекс-БТУ №2, 1,0 л/га — 82,1%. Технічна ефективність Фітоциду-р була нижчою і становила 60,9%. Але всі три препарати стримали розвиток хвороби на рівнях, нижчих за ЕПШ (економічний поріг шкідливості).

Перші ознаки септоріозу листя були зафіксовані в посівах пшениці ярої в кінці трубкування — на початку колосіння. Облік хвороби, проведений у фазі цвітіння пшениці ярої показав, що розвиток септоріозу листя у контролі становив 9,8% за 100% поширенності.

Застосування дворазового обприскування посівів біопрепаратами стримало розвиток септоріозу листя на рівні 3,5–5,6%. Технічна ефективність препаратів була середньою — 42,6–64,3%. Тому їх можна використовувати за помірного розвитку септоріозу листя, що дасть змогу стримати його розвиток на рівнях, нижчих за ЕПШ.

Перші ознаки ураження посівів бурою листковою іржею з’явилися у фазі цвітіння. На 25.06.2012 р. розвиток хвороби в контролі становив 3,4% за поширеності 90%. Вищу технічну ефективність у захисті пшениці ярої від хвороби мали Фітоцид-р, 0,5 л/га — 73,5% та Біокомплекс-БТУ №2, 1,0 л/га — 61,8%. У фазі молочно-воскової стиглості (МВС) зафіксовано посилення ураженості пшениці ярої в контролі до 38,5%. За використання згаданих вище препаратів розвиток хвороби залишався на низькому рівні: 8,3–13,2%. Технічна ефективність Фітоциду-р становила 65,7%, Біокомплексу-БТУ №2 — 78,4%.

Отже, в умовах 2012 р. технічна ефективність біологічних препаратів за обробки ними насіння була достатньою для стримування розвитку кореневих гнилей. Вищу технічну ефективність у захисті пшениці ярої від кореневих гнилей мали Біокомплекс-БТУ №1, 1,0 л/т (56,6%), Біокомплекс-БТУ №2, 1,0 л/т (55,4%) та Мікосан (55,4%). Посилював стійкість проти хвороб Азотофіт-р та його комплексне застосування із Біокомплексом-БТУ №1. Крім того, хімічний фунгіцид діяв тільки впродовж певного періоду. Біопрепарати, навпаки, мали пролонговану дію, яка не тільки не припинялась, але й поступово підсилювалась.

Обробка насіння та дворазове обприскування посівів пшениці ярої препаратами Біокомплекс-БТУ №1, 0,5 л/га, Біокомплекс-БТУ №2, 1,0 л/га, та Фітоцидом-р, 0,5 л/га, були ефективними в захисті від борошнистої роси.

Обприскування посівів пшениці Біокомплексом-БТУ №1 та Біокомплексом-БТУ №2, Азотофітом-р та Фітоцидом-р проти септоріозу дало змогу стримати розвиток хвороби на рівнях, нижчих за ЕПШ.

За використання зазначених препаратів розвиток бурої листкової іржі залишався на низькому рівні: 8,3–13,2%. Технічна ефективність Фітоциду-р становила 65,7%, Біокомплексу-БТУ №2 — 78,4%.

Поделиться: