Отечественные инновационные технологии выращивания сои

автор:
источник: «БТУ-Центр»
Соя — одна із культур, яка може обходитись без підживлення азотними добривами, попри високу потребу такого найважливішого елемента живлення.

У сої природно закладена властивість симбіозу з азотфіксуючими бактеріями. Коренева система сої створює умови для життєдіяльності мікроорганізмів, які засвоюють азот із повітря та роблять його доступним для рослин. Відбувається симбіоз: бактерії утворюють на корінні бульбочки та фіксують атмосферний азот, а рослина «годує» їх вуглеводами, які накопичує в процесі фотосинтезу. За сприятливих умов бульбочкові азотфіксуючі бактерії можуть накопичувати за сезон 100–400 кг/га азоту, доступного рослинам. Такої кількості азоту вистачає як самій рослині, так і в значній кількості — наступним культурам, для яких азотфіксуюча соя є цінним попередником.

Проте для забезпечення високої накопичувальної здатності соя потребує інокуляції (заселення) спеціальним штамом бактерій. У зв’язку з цим учені постійно проводять селекцію продуктивних щодо азотфіксації штамів бульбочкових бактерій з обов’язковим тестуванням їх у лабораторних вегетативних дослідах для визначення комплементарності щодо певних сортів сої; ведуть пошуково-дослідницьку роботу з поліпшення якості інокулянтів. Один із напрямів — збільшення кількості життєздатних бактерій у препараті. Другий напрям — створення вдосконалених та зручних у застосуванні препаративних форм інокулянтів. Результом цієї роботи став рідкий інокулянт, який добре закріплюється на насінні та має до 8 х 109 живих клітин Bradyrhizobium japoniсum на 1 мл препарату. Є декілька торф’яних форм інокулянту, які мають до 5 х 109 живих клітин Bradyrhizobium japoniсum на 1 г та подовжений термін зберігання.

Дослідження ефективності дії різних форм біоінокулянтів проводили на сої у 2010–2012 рр. в АГ «Колос» Київської обл.

У 2011 р досліджували дію рідкої та торф’яної форм Біоінокулянтів на сої сорту Аннушка. Схема дослідів включала: обробку насіння Біоінокулянтом-БТУ-р (2 л/т) та Біоінокулянтом-БТУ-т (2 кг/т). Для порівняння використовували сухий зарубіжний інокулянт (2 кг/т).

Біоінокулянт-БТУ був ефективним в обох формах за інокуляції ними насіння сорту сої Аннушка. Динаміка появи та розвитку бульбочок за використання торф’яної форми майже не відрізнялася від показників за обробки рідкою формою біоінокулянту (табл. 1).

Перші бульбочки на коренях рослин сої з’явилися за появи чотирьох - п’яти пар справжніх листків сої. Інтенсивне наростання бульбочок почалося під час цвітіння. Кількість бульбочок у середньому на рослину становила: у варіантах із Біоінокулянтом-БТУ-т — 48–64 шт., із Біоінокулянтом-БТУ-р — 53–60 шт., після обробки інокулянтом для порівняння — 48–60 шт., у контролі (без обробки інокулянтом) — 25 шт. Урожайність сої сорту Аннушка досягла у середньому 2,30 т/га за передпосівної обробки насіння Біоінокулянтом-БТУ-т, що перевищувало контроль на 21%. На рівні 20% була прибавка врожаю зерна сої і за застосування препарату Біоінокулянт-БТУ-р. За обробки насіння сої інокулянтом для порівняння прибавка врожайності становила 17% щодо контролю.

Таблиця №1
Урожайність сої сорту Аннушка за передпосівної обробки насіння Біоінокулянтом-БТУ, 2011 рік
№ варіантаНазва препаратуДоза препаратуУрожайність, т/гаПрибавка
т/га%
1Біоінокулянт-БТУ-р2 л/т2,290,3920
2Біоінокулянт-БТУ-т2 кг/т2,300,4021
3КонтрольБез обробки1,90--
4Зарубіжний препарат для порівняння (сухий)2 кг/т2,220,3217

Таблиця №2
Урожайність сої сорту Галина за передпосівної обробки насіння Біоінокулянтом БТУ-р, 2012 рік
№ варіантаНазва препаратуДоза препарату, л/тУрожайність, т/гаПрибавка
т/га%
1Біоінокулянт БТУ-р2,02,150,2513
2Контроль-1,9--
3Вітчизняний препарат для порівняння (рідкий)2,02,050,157,9

У 2012 р. досліджували обробку насіння сої сорту Галина Біоінокулянтом БТУ-р (2,0 л/т) на площі посіву 5 га. Перед висіванням (22 травня) вносили 100 кг/га нітроамофоски. Для боротьби з бур’янами використовували гербіциди Базагран (2,5 л/га) та Хармоні (0,06 л/га). Другу обробку проводили гербіцидами Пантера (1,5 л/га) та Майстер (1 кг/га). В результаті врожайність у досліді становила 2,15 т/га, у контролі — 1,9 т/га. Прибавка врожаю — 0,25 т/га (табл. 2).

Торф’яна форма Біоінокулянту БТУ-т у 2012 р досліджувалась на посівах сої в ТОВ “Вінницяагропроектбуд”, що в Немирівському районі Вінницької області. Посів проведено 09 травня. Препарат засипався безпосередньо в сівалку, і це набагато скоротило строки посіву. Результати дії препарату були вражаючими. Уже через 20 днів після появи тільки першої пари трійчастих листочків утворились бульбочки. Їх кількість коливалась від 8 до 25 шт.

Використання Біоінокулянту-БТУ на сої

Попри те, що минулий, 2012-й, рік був надзвичайно посушливим, біоінокулянти спрацювали і дали позитивний результат. Ефективність Біоінокулянтів-БТУ підтверджена на практиці в 2012 р. і в різних господарствах Вінницької обл. (господарствах корпорації «Аграрні технології », ТОВ «Агроподілля і К», ТОВ «Куриловецьке і К» та ін.), Тернопільської обл. (СФГ «Червона калина »), Львівської, Дніпропетровської, Чернігівської, Кіровоградської та в інших регіонах України.

Важливо

За використання інокулянтів є декілька важливих елементів агротехніки, яких слід дотримуватися.

По-перше, кислотність має бути не менше 5,5, оптимальний показник — рН 6,5–7,5.

По-друге, нормальна аерація грунту.

Наступний пункт — температура грунту: для висіву насіння сої найоптимальніша — 12…14°С.

Погіршують азотфіксацію гербіциди, кількість у грунті азоту понад 60 кг/га за діючою речовиною.

Всебічно вивчають біоінокулянти-БТУ і в провідних наукових установах країни — Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Інституті кормів, Інституті захисту рослин, Інституті землеробства. Так, в Інституті рослинництва у 2011–2012 рр. вивчалась ефективність різних форм Біоінокулянту-БТУ на сої. В результаті досліджень, навіть в умовах недостатньої кількості вологи, підтверджено, що Біоінокулянт-БТУ за своєю ефективністю не поступається відомим вітчизняним та зарубіжним інокулянтам (Ризобофіт, Оптимайз тощо).

Отже, використання згаданих біоінокулянтів забезпечує формування бульбочок та поліпшує інтенсивність фіксації азоту, що гарантує збільшення врожайності на 13–21%. Але кінцевий результат залежить від правильного виробничого рішення: вибору продуктивного сорту сої, активного комплементарного щодо нього інокулянту, нейтрального, оптимально розпушеного й зволоженого грунту, сприятливих температур, технологій висівання та догляду за рослинами.

Поделиться: