Вплив способів сівби, мінерального живлення та інокуляції насіння на продуктивність нуту в умовах лівобережного Лісостепу

автор:
источник: Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області 2016 г. №20
Встановлено, що максимальну врожайність нуту отримали за поєднання внесення мінеральних добрив дозою діючої речовини N20Р60К82, інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин за сівби широкорядним способом з міжряддям 45 см. Поєднання інокуляції насіння з внесенням мінеральних добрив, та позакореневого підживлення рослин активізувало процеси росту і розвитку рослин і сприяло зростанню врожайності на 0,63–0,75 т/га. Застосування інокуляції насіння, мінеральних добрив та позакореневого підживлення рослин позитивно впливало на кількість бобів та зерен на рослині.

© Copyright: Eitan f

Ключові слова: нут, удобрення, інокуляція, мікродобриво, показники структури, урожайність

У вирішенні проблеми дефіциту кормового і продовольчого білка, підвищенні родючості ґрунтів важлива роль належить зернобобовим культурам. Їх зерно і зелена маса є джерелом збалансованого за амінокислотним складом, екологічно чистого білка. Насіння зернобобових має порівняно з іншими зерновими, найвищий вміст сирого протеїну, завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, за допомогою, яких фіксується азот із повітря. Вміст протеїну в основних видів зернобобових може бути в два рази вищий ніж у злакових, причому сирий протеїн складає в них майже повністю справжній білок [8].

Рослини зернобобових культур мають здатність вступати у симбіотичні взаємовідносини з бульбочковими бактеріями та фіксувати молекулярний азот повітря. Біологічний азот розглядається як потужний фактор підвищення потенційної родючості ґрунту, зменшення забруднення навколишнього середовища шкідливими азотними сполуками та значного заощадження мінеральних азотних добрив [5].

У зв‘язку з цим особливої актуальності набуває розширення посівних площ високопродуктивних зернобобових культур, що характеризуються екологічною пластичністю і адаптивністю до несприятливих абіотичних і біотичних чинників навколишнього середовища.

Беззаперечний інтерес викликає вирощування нуту. Основними біологічними характеристиками даної культури є холодостійкість, посухостійкість, стійкість проти хвороб і шкідників, а також здатність засвоювати з повітря молекулярний азоту та формувати високі врожаї дешевого високоякісного білка. Відомо, що важливу роль у підвищенні і стабілізації врожайності та поліпшенні якості зерна бобових культур, зокрема і нуту, відіграють технології вирощування, однак вони не достатньо враховують залежність біологічних особливостей розвитку рослин від агрометеорологічних факторів, а отже не в повній мірі розкривають потенціал продуктивності сучасних сортів [2]. Питання раціонального використання мінеральних добрив за вирощування певних сільськогосподарських культур на сьогодні є актуальним для збереження стану навколишнього середовища. Зокрема, останнім часом в практиці сільського господарства широко розповсюджене використання високих доз азотних добрив. Думки вчених з приводу внесення азотних добрив суперечливі, оскільки відомо, що високий вміст азотних добрив у ґрунті негативно впливає на рослини. Так, змінюється гормональний статус рослини, утворюється багато паренхімних та мало склеренхімних клітин, знижується проникність мембран, швидкість відтоку асимілянтів із листка. Це відбивається на кількісному та якісному складі продуктів фотосинтезу [3].

Нут є невиправдано забутою культурою в Україні, посухостійкість якої найвища в групі зернобобових. Його зерно містить до 30% білка, який за якістю наближається до яєчного. За цим показником серед зернобобових культур, нут посідає четверте місце після сої, квасолі та гороху. Крім того, зерно містить до 8% олії, 2–7% клітковини, 50–60% вуглеводів, 2–5% мінеральних речовин, багато вітамінів (А, В1, В2, В3, С, В6, РР). Біологічна цінність білка досягає 52–78%, коефіцієнт перетравності 80–83% [7].

Нут більш теплолюбивий, на відміну від гороху та сочевиці. Він посухостійкий, маловимогливий до ґрунту, майже не пошкоджується шкідниками. Саме тому нут є перспективною культурою.

Поряд з цим, маючи міцне стебло, нут не вилягає, що дозволяє проводити збирання його прямим комбайнуванням.

Завдяки біологічній фіксації азоту нут зберігає та підвищує родючість ґрунту. Після його збирання залишається 100–120 кг/га біологічного азоту. Урожайність пшениці озимої після нуту порівняно з чистим паром вища на 2–4 ц/га. Для посіву озимих культур, після збирання нуту, достатньо провести лущення стерні і передпосівну культивацію. Таким чином, нут є одним із кращих попередників для багатьох сільськогосподарських культур [1].

Для підвищення продуктивності симбіотичної азотфіксації в агроценозах необхідно проводити селекцію сортів бобових культур і штамів бульбочкових бактерій, враховуючи конкретні ґрунтово-кліматичні і агротехнічні умови, а також створити сприятливі умови для ефективного функціонування бобово-ризобіального симбіозу [6].

Мета. Визначити особливості формування продуктивності нуту залежно від технологічних заходів вирощування за умов Лівобережного Лісостепу.

Матеріали і методи. Польові дослідження проводились згідно методики польового досліду (Доспєхова Б.А., 1985) [4] на дослідному полі Полтавської ДСГДС ім. М.І. Вавилова у 2011–2013 рр.

Основним типом ґрунтів земельної ділянки, де проводили дослідження, є чорнозем типовий із вмістом гумусу (за Тюріним та Кононовою) в шарі 0–20 см – 4,85%, низьким ступенем забезпеченості азотом, що легко гідролізується (за Корнфілдом), вміст якого становить 10,4–11,8 мг, середнім ступенем забезпеченості рухомим фосфором (за Чириковим) – 10,0–12,3 мг, та з високим – обмінним калієм (за Чириковим) – 17,0–20,0 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рН – 6,0–6,4.

За механічним складом ґрунт важкосуглинковий, порівняно однорідний. Загальна пористість ґрунту до глибини 100 см – 59,8–55,9%, питома маса 2,61–2,64 г/см3, об‘ємна маса 1,05–1,18 г/см3, польова вологоємність 29,7–30,1 мм.

Схема досліду включала варіанти без удобрення, інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин, з внесенням мінеральних добрив дозами діючої речовини N20Р60К82, N10P60K82, P60K82, інокуляцією насіння, позакореневим підживленням рослин, поєднанням інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин, поєднанням внесення мінеральних добрив, інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин.

Для інокуляції насіння використовували мікробіологічний препарат комплексної дії Ризогумін з розрахунку 300 г на одну гектарну норму насіння, позакореневе підживлення рослин було проведено за 2–3 дні перед початком цвітіння мікродобривом Альфа Гроу дозою 2 л/га.

Облікова площа ділянки 30 м². Повторність варіантів у досліді – чотириразова. Розміщення варіантів – послідовне. Норми внесення мінеральних добрив визначали розрахунково-балансовим методом.

Технології вирощування, за винятком агрозаходів, що вивчались була загальноприйнятою для зони Лівобережного Лісостепу.

Клімат Полтавської області помірно-континентальний з нестійким зволоженням, холодною зимою і жарким, а часто і сухим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,6 °С, кількість опадів – 569 мм. За вегетаційний період (квітень – липень) середня температура повітря складає 16,4°С, сума опадів 204 мм. Погодні умови періоду вегетації в роки проведення досліджень відрізнялися від середньобагаторічних. Сума опадів за вегетаційний період 2011 р. склала 258,9 мм, середня температура повітря – 20,5°С, у 2012 р. відповідно 139,7 мм і 21,8°С, у 2013 р. відповідно 133,8 мм і 19,6°С, Гідротермічний коефіцієнт становив 0,94; 0,53; 0,44 за норми 1,05.

Результати та їх обговорення. Інтенсивність і тривалість процесів накопичення надземної біомаси, спрямованість розподілу між органами пластичних речовин визначили продуктивність рослин (табл. 1).

Загалом по досліду, внесення мінеральних добрив, застосування допосівної інокуляції насіння, позакореневого підживлення рослин позитивно вплинуло на формування елементів біологічної продуктивності нуту. Найвищі показники кількості бобів та зерен з однієї рослини, маси 1000 зерен були відмічені на фоні мінерального удобрення N20Р60К82. Даний агрофон був найбільш ефективним і за застосування інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин.

Умови формування індивідуальної продуктивності рослин були кращими у посівах з шириною міжрядь 45 см.

Кількість рослин на одиниці площі та їх індивідуальна продуктивність визначили урожайність зерна нуту. Найвищі значення цього показника (2,52 т/га) були відмічені за сівби широкорядним способом на фоні мінерального удобрення N20Р60К82, за поєднання інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин (табл. 2).

У посівах з шириною міжрядь 15 см приріст урожайності зерна нуту щодо контролю від внесення мінеральних добрив становив – 0,30–0,47 т/га, інокуляції насіння – 0,13 т/га, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення – 0,47–0,57 т/га, позакореневого підживлення рослин – 0,20 т/га, поєднання позакореневого підживлення рослин і мінерального удобрення – 0,47–0,61 т/га, поєднання інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин – 0,36 т/га, поєднання мінерального удобрення, інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин – 0,63–0,75 т/га.

У посівах з шириною міжрядь 45 см приріст урожайності зерна нуту щодо контролю від внесення мінеральних добрив становив – 0,29–0,42 т/га, інокуляції насіння – 0,19 т/га, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення – 0,39–0,52 т/га, позакореневого підживлення рослин – 0,21 т/га, поєднання позакореневого підживлення рослин і мінерального удобрення – 0,39–0,46 т/га, поєднання інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин – 0,29 т/га, поєднання мінерального удобрення, інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин – 0,51–0,62 т/га.

Таблиця 1. Показники структури нуту залежно від технологічних заходів, середнє за 2011-2013 рр.
ВаріантСпосіб сівби
рядковий
(ширина міжрядь 15 см)
широкорядний
(ширина міжрядь 45 см)
висота рослин, смк-ть зерен з 1 рослини, шт.маса 1000 зерен, гвисота рослин, смк-ть зерен з 1 рослини, шт.маса 1000 зерен, г
Без добрив (контроль)61,514,528664,221,3292
N20Р60К8266,218,830269,826,4305
N10Р60К8264,817,530069,224,1302
Р60К8264,316,729867,423,5299
Інокуляція63,018,229665,623,5298
N20Р60К82 + інокуляція67,120,530770,427,1308
N10Р60К82 + інокуляція66,519,930469,926,1306
Р60К82 + інокуляція65,319,530168,625,3303
Мікродобриво63,418,829466,225,1299
N20Р60К82 + мікродобриво68,820,930770,928,0310
N10Р60К82 + мікродобриво68,320,530570,127,1308
Р60К82 + мікродобриво66,719,330368,925,9304
Інокуляція + мікродобриво65,520,230268,127,7306
N20Р60К82 + інокуляція + мікродобриво69,723,131172,329,9314
N10Р60К82 + інокуляція + мікродобриво68,722,530771,329,5309
Р60К82 + інокуляція + мік-родобриво67,821,330570,728,5307

Таблиця 2. Урожайність зерна нуту залежно від технологічних заходів, середнє за 2011-2013 рр.
ВаріантСпосіб сівби
звичайний рядковий
(ширина міжрядь 15 см)
широкорядний
(ширина міжрядь 45 см)
Без добрив (контроль)1,671,90
N20Р60К822,142,32
N10Р60К822,012,24
Р60К821,972,19
Інокуляція1,802,09
N20Р60К82 + Інокуляція2,242,42
N10Р60К82 + Інокуляція2,212,33
Р60К82 + Інокуляція2,142,29
Мікродобриво1,872,11
N20Р60К82 + Мікродобриво2,282,36
N10Р60К82 + Мікродобриво2,222,31
Р60К82 + Мікродобриво2,142,29
Інокуляція + Мікродобриво2,032,19
N20Р60К82 + Інокуляція + Мікродобриво2,422,52
N10Р60К82 + Інокуляція + Мікродобриво2,382,43
Р60К82 + Інокуляція + Мікродобриво2,302,41

Висновки. Засоби інтенсифікації технологій мали позитивний вплив на такі елементи структури урожаю, як кількість бобів та кількість зерен на 1 рослину, масу 1000 зерен.

Встановлено позитивний вплив мінерального живлення, інокуляції насіння мікробіопрепаратом і підживлення рослин мікродобривом на врожайність насіння нуту. Найвищу урожайність зерна нуту одержали за поєднання внесення мінеральних добрив дозою діючої речовини N20Р60К82, інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин за сівби широкорядним способом – 2,52 т/га.

Застосування удобрення, передпосівної інокуляції, позакореневого підживлення рослин та їх поєднання сприяло зростанню урожайності. Приріст урожайності зерна від удобрення та інокуляції насіння становив 28,1–34,0%, від удобрення та підживлення рослин мікродобривом – 28,1–36,5 %, поєднання удобрення, інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин – 37,7–44,9%.

      Список використаних джерел
  • Бутвина О. Ю. Высококонкурентные штаммы клубеньковых бактерий – основаэффективности биопрепаратов / О. Ю. Бутвина, Н.З. Толкачев, А. В. Князев //Мікробіологічний журнал. – 1997. – Т. 59, № 4. – С 123–131.
  • Бобро М.А. Оптимізація технології вирощування зернових і бобових культур /М. А. Бобро, Б. Х. Головченко // Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сб. научных статей по материалам 5-й международной научно-методической конф. – Киев: ИСМО, Алциста, 1997. – 317 с.
  • Вавилов П. П. Бобовые культуры и проблема растительного белка / П. П. Вавилов,Г.С. Посыпанов. – М.: Россельхозиздат, 1983. – 256 с.
  • Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985.–351 с.
  • Камінський В. Ф. Інтенсифікація виробництва зернобобових культур в умовахПівнічного Лісостепу / В. Ф. Камінський, А. В. Голодна, Д. С. Шляхтуров // Землеробство. – 2008. – Вип. 80. – С. 109–115.
  • Кириченко В. В. Результати наукових досліджень з селекції зернобобових культур вІнституті рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва УААН / В.В. Кириченко, В. П. Петренков,Л. Н. Кобзєва та ін. // Міжвідомчий тематичний наук. зб., наук. видання «Селекція інасінництво». – Харків: Магда LTD, 2005. – Випуск 90. – С. 3–13.
  • Сичкарь В. И. Нут. Биологические особенности, технология выращивания и новые сорта/ В. И. Сичкарь, О. В. Бушулян, Н. З. Толкач?в. – Одесса: СГИ-НАЦ СЕИС, 2004. – 20 с.
  • Шпаар Д. Зернобобовые культуры / Д. Шпаар, Ф. Эллмер, А. Постников и др., под ред.Д. Шпаара. – Мн.: «ФУАинформ», 2000. – 264 с.
Поделиться: