Стаття містить результати досліджень з вивчення впливу принципово різних систем основного обробітку ґрунту і різних систем удобрення на кількісні та якісні показники продуктивності гречки.
Ключевые слова: гречка, продуктивність, обробка, система, добриво
Гречка відома як однорічна рослина, яка вирощується головним чином на зерно. З неї виготовляють крупу і борошно, синтезують лікарські препарати, використовують у тваринництві як корм. Плоди її містять 12–18% білка, 2–4 жиру, 10–16 клітковини, 70–85% крохмалю. Біологічна цінність (амінокислотний склад) білків гречки порівняно з іншими культурами найвища. За складом білки зерна гречки повноцінніші, ніж білки злакових, а за поживністю вони не поступаються білкам бобових та легко засвоюються. Крім того, гречка – добрий медонос [1, 5, 6].
За фізіологічними нормами харчування на душу населення на рік потрібно 7,5 кг гречаної крупи. Щоб повністю забезпечити потребу в ній населення країни з урахуванням експорту, слід вирощувати середні врожаї не менш як 14-16 ц/га. [1, 5, 7].
Гречка добре очищує поле від бур‘янів. При цьому поліпшуються агрофізичні властивості грунту, активізуються фізико-хімічні та біологічні процеси, що сприяє кращому живленню наступних після гречки сільськогосподарських культур і підвищенню їх урожайності [3].
Через свої біологічні особливості гречка не може мати таку саму високу врожайність, як наприклад, ячмінь, озима пшениця тощо. Одна із причин нестійких урожаїв гречки – спекотна і суха погода у період цвітіння. Тривалі дощі і сильні вітри теж негативно позначаються на її врожайності [2]. Урожайність гречки 20 ц/га прирівнюється до врожайності пшениці 60–65 ц/га. Незважаючи на це, потенційні можливості її досить високі, про що свідчать дані державного сортовипробування. Найвищі врожаї гречки, понад 40 ц/га, збирають на сортодільницях Миколаївської області [5].
Один із способів підвищення урожайності – основний обробіток грунту, адже гречка потребує не ущільненого ґрунту, особливо на початку розвитку [5].
Мета досліджень полягала у виявленні найбільш ефективної системи основного обробітку ґрунту та удобрення, за допомогою яких можна підвищити продуктивність гречки.
Методика та умови проведення досліджень. На Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції протягом 2001–2005 років у стаціонарному досліді вивчали вплив принципово різних систем основного обробітку грунту та різних систем удобрення на кількісні і якісні показники продуктивності сільськогосподарських культур. Дослідження проводили в 5-пільній сівозміні з таким чергуванням культур: горох, пшениця озима, буряки цукрові, гречка, ячмінь. Агротехніка вирощування гречки – загальноприйнята для зони за виключенням основного обробітку грунту та удобрення. Сорт – Вікторія. Схема досліду включала наступні обробітки (див. схему):
Система основного обробітку ґрунту в сівозміні | Спосіб та глибина обробітку під гречку, см | Знаряддя |
полицева | оранка – 20–22 | ПЛН-3-35 |
чизельна | чизельний – 22–24 | ПЧ-2,5 +ПСТ-2,5 |
комбінована 1* | чизельний – 35–40 | ПЛН-3-35 |
комбінована 2** | оранка – 22–24 | ПЧ-2,5 +ПСТ-2,5 |
плоскорізна | плоскорізний – 22–24 | КПГ-2-150 |
протиерозійна | протиерозійний – 14–16 | КПЭ-3,8 |
поверхнева | поверхневий – 10–12 | БДТ-7 |
Примітка. *Комбінована 1 включала за ротацію: оранка – 20%, чизелювання – 60%, поверхневий дисковий обробіток – 20%. **Комбінована 2 включала за ротацію: оранка – 60%, чизелювання – 20%, поверхневий дисковий обробіток – 20%. Інші системи – стовідсоткове застосування згаданих знарядь. |
Грунт – чорнозем опідзолений, середньосуглинковий. Вміст гумусу – 2,62–3,12%, загального азоту – 0,150–0,163%, рухомих фосфатів – 12,5–19,61 і калію – 6,5–7,2 мг на 100 г грунту, рН (сольове) – 6,0–6,5.
Поля сівозміни були розділені на два фони удобрення: традиційного органо-мінерального з дозами добрив рекомендованими для наших грунтів (фон 1) та нового із залишенням у полі побічної продукції з додаванням N10/т соломи та мінеральних добрив для урівноваження фонів, доза яких змінювалася щороку залежно від урожайності побічної продукції (фон 2). Удобрення гречки було таким: фон 1 – без добрив (з метою, що культура використовуватиме післядію удобрення цукрових буряків), фон 2 – залишення гички буряків цукрових.
Дози добрив під буряки були такими: за традиційної системи удобрення (фон 1) – N60Р40К80 + гній 48 т/га; за нової системи удобрення (фон 2) – солома озимої пшениці + N10/т соломи + міндобрива, доза яких змінювалася щороку залежно від кількості соломи до урівноваження фонів, що в перерахунку на суму діючої речовини для обох фонів складало по N120Р70К152.
Розміщення ділянок – рендомізоване. Облікова площа ділянок – 40 м², повторністьдосліду – чотириразова.
Дослідження проводили за загальноприйнятими методиками [4].
Агрометеорологічні умови характеризувались істотними відхиленнями від середньо-багаторічних показників як за кількістю опадів, температурним режимом, так і їх розподілом у період вегетації культури з тенденцією у бік зростання, але в цілому вплив досліджуваних факторів був стабільним.
Результати досліджень. Виявлено, що системи основного обробітку грунту та удобрення істотно впливали на урожайність гречки (табл. 1). У середньому за п‘ять років на фоні без удобрення найвищу урожайність культури (1,64 т/га) отримали за комбінованої системи 2, при цьому приріст до контролю (полицевої системи) складав 0,07 т/га (або 4%). За усіх інших систем основного обробітку отримали зниження урожайності гречки на 11–20%, з найнижчою (1,26 т/га) – за протиерозійної.
При залишенні у полі для удобрення гички буряків цукрових (фон 2) урожайність гречки за усіх систем зростала на 5–8%, а тенденція її розподілу залежно від обробітків зберігалася. Найвищу урожайність (1,76 т/га), що склало 0,08 т/га (5%) приросту до контролю, отримали за комбінованої системи 2. Найнижчу (1,35 т/га) – за протиерозійної. За результатами дисперсійного аналізу дія фактора удобрення виявилася несуттєвою із значенням 1,70%, дія фактора основного обробітку мала значущість – 15,45%. Таким чином, оранка у комбінованій системі 2 сприяла збільшенню урожайності на 0,07 т/га (4%) без застосування добрив та на 0,08 т/га (5%) при удобренні гичкою буряків цукрових. Удобрення гичкою буряків сприяло збільшенню урожайності гречки на 0,07 т/га (5%) – 0,11 т/га (8%).
Системи обробітку | Без удобрення (фон 1) | |||||||
роки | середня | ± до контролю | ||||||
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | т/га | % | ||
полицева | 1,34 | 1,88 | 1,84 | 1,72 | 1,09 | 1,57 | - | - |
чизельна | 1,29 | 1,29 | 1,49 | 1,65 | 0,92 | 1,33 | -0,24 | -15 |
комбінована 1 | 1,44 | 1,26 | 1,58 | 1,76 | 0,92 | 1,39 | -0,18 | -11 |
комбінована 2 | 1,47 | 1,91 | 1,92 | 1,74 | 1,16 | 1,64 | 0,07 | 4 |
плоскорізна | 1,36 | 1,66 | 1,43 | 1,49 | 0,96 | 1,38 | -0,19 | -12 |
протиерозійна | 1,23 | 1,00 | 1,49 | 1,57 | 0,99 | 1,26 | -0,31 | -20 |
поверхнева | 1,23 | 1,09 | 1,42 | 1,66 | 1,00 | 1,28 | -0,29 | -18 |
НІР 05, обробітку | 0,03 | 0,04 | 0,03 | 0,03 | 0,09 | |||
НІР 05, удобрення | 0,01 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,05 | |||
НІР 05, взаємодії | 0,04 | 0,05 | 0,04 | 0,04 | 0,01 |
Системи обробітку|10|Удобрення гичкою буряків цукрових (фон 2) | ||||||||||
роки | середня | ± до контролю | ± до фону 1 | |||||||
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | т/га | % | т/га | % | ||
полицева | 1,47 | 1,86 | 2,16 | 1,80 | 1,09 | 1,68 | - | - | 0,11 | 7 |
чизельна | 1,27 | 1,27 | 2,03 | 1,69 | 0,96 | 1,44 | -0,24 | -14 | 0,11 | 8 |
комбінована 1 | 1,28 | 1,23 | 2,09 | 1,69 | 1,00 | 1,46 | -0,22 | -13 | 0,07 | 5 |
комбінована 2 | 1,54 | 1,91 | 2,28 | 1,87 | 1,20 | 1,76 | 0,08 | 5 | 0,12 | 7 |
плоскорізна | 1,29 | 1,62 | 1,92 | 1,53 | 1,01 | 1,47 | -0,21 | -13 | 0,09 | 7 |
протиерозійна | 1,24 | 0,99 | 1,97 | 1,58 | 0,96 | 1,35 | -0,33 | -20 | 0,09 | 7 |
поверхнева | 1,29 | 1,05 | 1,90 | 1,53 | 1,03 | 1,36 | -0,32 | -19 | 0,08 | 6 |
НІР 05, обробітку | 0,03 | 0,04 | 0,03 | 0,04 | 0,09 | |||||
НІР 05, удобрення | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,04 | |||||
НІР 05, взаємодії | 0,05 | 0,06 | 0,06 | 0,07 | 0,12 |
Провівши економічний аналіз результатів досліджень, стає зрозумілим, що при сьогоднішніх цінах на дизпаливо (10,00 грн. /л) та зерно гречки (3100 грн. /т), застосування під культуру безполицевих способів та систем основного обробітку грунту є недоцільним (ціни на грудень 2013 року). Так, при оранці агрегатом МТЗ-80 + ПЛН-3-35 (полицева система) витрачається на гектар 24 л, або 240 грн., при виконанні основного обробітку агрегатом Т-150 К + КПГ-2-150 (плоскорізна система) витрачається 11,9 л дизпалива (119 грн.), агрегатом Т-150 К + БДТ – 7 (поверхнева система) - витрати складали 6,3 л/га (63 грн.). Вартість недоотриманого урожаю при удобренні гичкою за плоскорізної та поверхневої систем оцінюється, відповідно, у 654 та 992 грн. /га. Рентабельність за полицевої системи складала 136%, за комбінованої 2 – 148%, за плоскорізної –119%, за поверхневої – 80% при витратах усього на виробництво за полицевої та комбінованої систем по 2200 грн. /га, плоскорізної та поверхневої – 2081 та 2137 грн. /га відповідно.
В окремому тимчасовому досліді у фазу повних сходів гречки вносили біопрепарат Агат-25 К. Урожайність культури при цьому зростала на 8%, ураження рослин найбільш поширеними хворобами (аскохітозом, бактеріозом, пероноспорозом, сірою гниллю, фітофторозом) зменшувалося у середньому на 52%. Отже, застосування згаданого біопрепарату дозволить усунути певну фітопатологічну напруженість у сівозміні.
Прийнято вважати, що способи основного обробітку грунту не мають впливу на якість зерна сільськогосподарських культур. Щодо удобрення – ситуація дещо краща, але публікацій у літературі теж майже не знайти.
У наших дослідженнях навіть без математичних аналізів помітна різниця у якісних показниках залежно від систем основного обробітку та удобрення (табл. 2). Так, на фоні без застосування добрив найвищу натуру зерна гречки (590 г) та масу 1000 зерен (28,3 г) виявили за комбінованої системи 2. Вирівняність зерна (75%) також була найвищою, але однаковою із показником за полицевої системи. Плівчастість зерна (21%) виявилася найменшою за згаданих систем обробітку.
При удобренні гичкою цукрових буряків за комбінованої системи 2 натура зерна (592 г), маса 1000 зерен (28,4 г) та вирівняність (76%) також були найвищими, плівчастість (20,5%) – найнижча і однакова із полицевою системою.
Якісні показники зерна на фоні удобрення гичкою виявилися дещо кращими ніж без удобрення, але ця превага була незначною: 0,3–0,9% по натурі зерна, 0,4–0,8% по масі 1000 зерен, 1,0-2,0% по вирівняності зерна та 0,2–1,2% по плівчастості. По системах обробітку різниця була дещо більшою: на фоні без удобрення максимальна різниця між варіантами систем по натурі складала 3,3%, масі 1000 – 16,0%, вирівняності – 15,0%, плівчастості – 1,7%; на фоні удобрення – відповідно 2,9%, 15,0%, 15,0%, та 2,0%.
Системи обробітку | Без удобрення (фон 1) | |||
натура зерна, г | маса 1000, г | вирівняність,% | плівчастість, % | |
полицева | 587 | 25,8 | 75 | 21,0 |
чизельна | 574 | 24,7 | 73 | 22,5 |
комбінована 1 | 582 | 25,4 | 74 | 22,4 |
комбінована 2 | 590 | 28,3 | 75 | 21,0 |
плоскорізна | 573 | 25,2 | 65 | 22,6 |
протиерозійна | 571 | 24,7 | 60 | 22,6 |
поверхнева | 570 | 23,9 | 63 | 22,7 |
Системи обробітку | Удобрення гичкою буряків цукрових (фон 2) | |||
натура зерна, г | маса 1000, г | вирівняність,% | плівчастість, % | |
полицева | 590 | 26,0 | 76 | 20,5 |
чизельна | 578 | 24,9 | 68 | 21,5 |
комбінована 1 | 586 | 25,6 | 71 | 21,2 |
комбінована 2 | 592 | 28,4 | 76 | 20,5 |
плоскорізна | 577 | 25,4 | 66 | 22,4 |
протиерозійна | 575 | 24,9 | 61 | 22,3 |
поверхнева | 575 | 24,1 | 65 | 22,5 |
Отже, за полицевого обробітку, особливо у комбінованій системі 2, поряд із підвищенням урожайності гречки, виявлено і певні покращення якості зерна культури.
Висновки. Найвищу урожайність гречки (1,76 т/га) отримали за комбінованої системи основного обробітку з оранкою на 22–24 см під культуру, чизелюванням на 35–40 см під буряки цукрові, поверхневим дисковим обробітком на 10–12 см під пшеницю озиму, різноглибинними оранками під решту культур сівозміни та при удобренні її лише гичкою буряків цукрових. За згаданої системи обробітку грунту показники якості зерна гречки були найвищими. Недоцільно застосувати для основного обробітку грунту під гречку безполицеві знаряддя та системи.
- Алексєєва О.С. Гречка / О.С. Алексєєва – К. : Урожай, 1976. – 156 с.
- Влох В.Г. Рослинництво / В.Г. Влох, С.В. Дубновецький, Г.С. Кияк, Д.М. Онищук. – К. :Вища школа. – 2005. – С.113.
- Демиденко П.М. Гречиха, просо и рис в Степи Украины / П.М. Демиденко. – К. : Проминь, 1984. – 156 с.
- Доспехов Б. А. Методика плевого опыта / Б.А. Доспехов. – М. : Колос, 1979. – 415 с.
- Кващук О.В. Круп‘яні культури. Навчальний посібник / О.В. Кващук, М. М. Сучек, В.Я. Хоміна, О.Д. Пастух. – Камянець-Подільський: ПП. «Медобори-2006». –2013. – 288 с.
- Лихочвор В.В. Рослинництво / В.В. Лихочвор – К. : Урожай, 2004. – С. 331–339.
- Яцишин О. Вирощування гречки в Україні вже не задовольняє внутрішніх потреб /О. Яцишин // Зерно і хліб. – №1. – 2011. 55 с.
- Список використаних джерел