Встановлено, що мінеральні добрива призводять до посилення пошкодженості кукурудзи як стебловим кукурудзяним метеликом, так і бавовникової совкою. Мінімальна доза добрив N45Р30К30 кг/га діючої речовини істотного впливу не чинить. Простежується зв`язок між збільшенням пошкодженості шкідниками і подовженням періоду вегетації кукурудзи під впливом добрив.
Ключові слова: кукурудза, кукурудзяний стебловий метелик, бавовникова совка, мінеральні добрива
Як у світі в цілому, так і в Україні існує тенденція до збільшення посівів кукурудзи. По даних міністерства сільгоспполітики площі під кукурудзою в Україні в 2013 р. досягли 4,93 млн. га, що майже в 4 рази перевищує показники 2000 р. Втрати кукурудзи від шкідників і хвороб щорік складають 8 – 12 % урожаю [1], тому надійний захист від шкідливих організмів є важливим резервом збільшення продуктивності полів.
В степовій зоні України в останні роки великої шкоди завдає бавовникова совка Helicoverpa armigera Hb., яка сильно пошкоджує качани кукурудзи. Ії личинки живляться багатьма рослинами, в тому числі дикорослими, але великої чисельності досягають тільки на посівах культурних рослин. Стебловий кукурудзяний метелик Ostrinia nubilalis Hb. представляє внутрішньостеблових шкідників. Шкідник є умовно спеціалізованим, але і він іноді може живитися на інших рослинах [2].
Метою наших досліджень є визначення впливу мінеральних добрив на пошкодженість кукурудзи лускокрилими шкідниками для встановлення ролі запобіжних заходів в обмеженні їх чисельності.
Досліди проводились в ННВАК (науково-навчально-виробничий аграрний комплекс) Луганського НАУ «Колос» в 2011 - 2012 рр.
Кукурудза в дослідах вирощується по традиційній технології. Сівба проводиться ручними кукурудзяними сівалками з міжряддям 70 см. Ентомологічні спостереження здійснюються відповідно загальноприйнятим методикам [3]. Обліки проводяться шляхом підрахунку пошкоджених шкідниками рослин та подальшого розрахунку їх відсотка з загальної кількості облікованих рослин.
В досліді використовуються гібриди різних груп стиглості: Липовець 225 МВ та Батурин 287 МВ – середньоранні, Красилів 327 МВ – середньостиглий. Досліджували три дози добрив: 1 - N45Р30К30; 2 - N60Р40К40; 3 - N90Р60К60 кг/га діючої речовини.
Результати та обговорення. По результатах обліків простежується вплив різних доз мінеральних добрив на пошкодженість кукурудзи як стебловим метеликом так і бавовниковою совкою.
За аналізом пошкодженості стебловим метеликом гібриду Липовець 225 МВ між контролем та мінімальною дозою добрив різниця математично не обґрунтовується. Достовірна різниця проявляється в варіантах N60Р40К40 кг/га д.р. та N90Р60К60 кг/га д.р. Пошкодження послідовно збільшується відповідно збільшенню доз добрив.
У гібрида Батурин 287 МВ при застосуванні мінімальної дози добрив в 2011 р. зростання пошкодження суттєве, а у 2012 р. ні. При збільшені доз добрив різниці достовірні в порівнянні з контролем та мінімальною дозою. Між збільшеними дозами пошкодження істотно не змінюються.
На гібриді Красилів 327 МВ простежується така ж сама закономірність, як і на гібриді Липовець 225 МВ, тобто пошкодженість достовірно зростає на дозі N60Р40К40 кг/га д.р і ще більше на дозі N90Р60К60 кг/га д.р.
Пошкодженість качанів бавовниковою совкою також залежить від дози добрив. У гібрида Липовець 225 МВ починаючи з мінімальної дози добрив збільшується пошкодженість і продовжує зростати при збільшенні дози добрив до N60Р40К40 кг/га д.р., а на варіанті N90Р60К60 кг/га д.р. залишається на рівні попереднього.
На гібриді Батурин 287 МВ зростання пошкодженості при застосуванні N45Р30К30 кг/га д.р. спостерігається тільки в 2011р. На дозі N60Р40К40 кг/га д.р. пошкодженість зростає в обидва роки, при послідуючий дозі залишається на тому ж рівні.
Гібрид Красилів 327 МВ при мінімальній дозі добрив в 2011 р. пошкоджується в 1,9 рази більше, а в 2012 р. на рівні контролю. Пошкодженість значно збільшуються при обох послідуючих дозах добрив, в 1,4 та в 4,4 рази, відповідно.
Дія добрив на рослини у певній мірі залежить від погодних умов. Те, що в 2012 році у деяких випадках змінюється ситуація в порівнянні з 2011 р. може бути зумовлено дуже посушливими умовами року, коли рослини не в повній мірі використовують добрива.
Вплив мінеральних добрив на шкідників різноманітний і дослідити його повністю буває дуже важко. Загальновизнаним е те, що під впливом добрив подовжуються (ростягуються) періоди вегетації рослин. В нашому досліді простежується достеменний зв`язок збільшення пошкоджень шкідниками за рахунок подовження періоду вегетації рослин кукурудзи під впливом добрив.
На всіх гібридах добрива призводять до подовження періоду вегетації, в цілому по досліду на 1-7 діб. Природно, таке подовження періоду вегетації збільшує тривалість найбільш вразливих періодів. Критичним для стеблового метелика є період викидання волоті. Бавовникова совка відкладає яйця переважно на приймочки качанів, тому після припинення квітування кукурудза вже не приваблює метеликів бавовникової совки для відкладання яєць. Збільшення тривалості вразливих періодів суттєво впливає на пошкодження кукурудзи шкідниками.
За мінімальної дози добрив період вегетації подовжується до 3 діб і це мало впливає на розвиток шкідників. Збільшення доз добрив сприяє подальшому подовженню періоду вегетації. На середньоранніх гібридах Липовець 225 МВ та Батурин 287 МВ період вегетації подовжується на 3,5-5 діб, що менше ніж на середньостиглому гібриді Красилів 327 МВ де подовження складає 5-7 діб в залежності від дози добрив.
Відповідно на гібриді Красилів 327 МВ спостерігається найбільше зростання пошкоджень при збільшенні доз добрив. По середньорічнім даним, в залежноті від дози добрив, пошкодженість стебловим метеликом зростає на гібриді Липовець 225 МВ в 2,3-2,8 рази, на гібриді Батурин 287 МВ в 2,7-4,1 рази, а на гібриді Красилів 327 МВ в 3,8-4,6 рази. Пошкодженость бавовниковою совкою відповідно зростає, на гібриді Липовець 225 МВ в 3,7-3,8 рази, на гібриді Батурин 287 МВ в 2,8-2,9 рази, а на гібриді Красилів 327 МВ в 4,1-4,9 рази.
Дози добрив, кг/га д.р. | Гібриди | Пошкоджено стебел кукурудзяним метеликом, % | Пошкоджено качанів бавовниковою совкою, % | Період вегетації, діб | Подовження періоду вегетації, діб | ||||||||
2011 р. | 2012 р. | серед. | 2011 р. | 2012 р. | серед. | 2011 р. | 2012 р. | серед. | 2011 р. | 2012 р. | серед. | ||
Без добрив (контроль) | Липовець 225 МВ | 2,8 | 2,8 | 2,8 | 22,2 | 10,0 | 16,1 | 107 | - | 96 | - | 101,5 | - |
Батурин 287 МВ | 0,6 | 3,9 | 2,3 | 30,0 | 12,2 | 21,1 | 109 | - | 100 | - | 104,5 | - | |
Красилів 329 СВ | 1,1 | 2,2 | 1,7 | 18,9 | 11,7 | 15,3 | 114 | - | 103 | - | 108,5 | - | |
N45Р30К30 | Липовець 225 МВ | 4,4 | 4,4 | 4,4 | 38,8 | 24,5 | 31,7 | 109 | 2 | 97 | 1 | 103 | 1,5 |
Батурин 287 МВ | 3,3 | 3,3 | 3,3 | 48,3 | 11,7 | 30,0 | 111 | 2 | 101 | 1 | 106 | 1,5 | |
Красилів 329 СВ | 3,2 | 2,8 | 3,0 | 35,0 | 13,9 | 24,5 | 117 | 3 | 105 | 2 | 111 | 2,5 | |
N60Р40К40 | Липовець 225 МВ | 5,6 | 7,2 | 6,4 | 58,3 | 59,4 | 58,9 | 111 | 4 | 99 | 3 | 105 | 3,5 |
Батурин 287 МВ | 5,6 | 6,7 | 6,2 | 61,7 | 58,9 | 60,3 | 113 | 4 | 103 | 3 | 108 | 3,5 | |
Красилів 329 СВ | 6,1 | 6,7 | 6,4 | 68,9 | 55,0 | 62,0 | 120 | 6 | 107 | 4 | 113 | 5 | |
N90Р60К60 | Липовець 225 МВ | 8,3 | 7,2 | 7,8 | 60,6 | 61,7 | 61,2 | 112 | 5 | 100 | 4 | 106 | 5 |
Батурин 287 МВ | 10,0 | 8,9 | 9,5 | 60,0 | 58,9 | 59,5 | 114 | 5 | 104 | 4 | 109 | 4,5 | |
Красилів 329 СВ | 7,2 | 8,3 | 7,8 | 73,3 | 61,3 | 67,3 | 121 | 7 | 109 | 6 | 115 | 6,5 | |
НІР05, % | 1,84 | 2,43 | 2,09 | 4,44 | 6,13 | 13,94 | - | - | - | - | - | - |
Висновки. Встановлено, що оптимізація дози добрив на рівні N45Р30К30 кг/га діючої речовини стримує розвиток як стеблового метелика, так і бавовникової совки. Подальше збільшення доз добрив призводить до значного посилення шкідливості обох шкідників.
Вважаємо, що посилення асиміляційних процесів та подовження періоду вегетації рослин під впливом великих доз добрив робить їх більш доступними та збільшує тривалість вразливих періодів для відкладання яєць та живлення гусені шкідників на рослинах кукурудзи.
- Справочник по борьбе с вредителями, болезнями и сорняками сельскохозяйственных культур / Под. Ред. П.И. Сусидко , Г.В. Грисенко. – 2 –е изд., перераб. И доп. – Днепропетровск : Проминь, 1976. – 208 с.
- Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В 3 т. / Под ред. В.П. Васильева. – 2 – е изд., перераб. – К.: Урожай, 1987 – 1989.-547 с.
- Облік шкідників та хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта, І.В. Григорович, В.С. Чабан та ін.; Под. ред. В.П. Омелюти. – К.: Урожай, 1986. – 296 с.
- Список використаних джерел