Продуктивність сортів гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування

автор:
источник: Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області 2014 г. №16
У статті висвітлено результати досліджень з вивчення впливу факторів технології (дози добрив, інокулювання, системи захисту) на продуктивність сортів гороху в Північному Лісостепу України. Встановлено зв’язок між рівнем реалізації генетичного потенціалу сортів гороху Чекбек, Улус і Клеопатра та дією різних доз добрив, інокулювання на фоні різних систем захисту рослин.


сорт, горох, мінеральні добрива, інокулювання, захист, урожайність

Вступ. Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників новітніми технологіями і технічними засобами з урахуванням різноманіття природних й соціальноекономічних умов є першочерговим завданням аграрної науки.

Одним із важливих питань аграрної науки є підвищення темпів росту урожайності зернобобових культур та мінімалізації впливу несприятливих погодних умов, за рахунок якого можна досягти суттєвого зростання рівня стабільності виробництва за роками. Разом з тим необхідно підкреслити, що основне значення має не стільки потенційна продуктивність сорту, як рівень її реалізації в господарському урожаї. [2]

Порівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур обумовлені насамперед тим, що сучасні сорти створювались для вирощування за інтенсивних технологій, які забезпечують оптимальні умови живлення і захисту рослин від несприятливих факторів навколишнього середовища. При суворому дотриманні цих технологій зернобобові культури, в тому числі горох, формують досить високу урожайність якісного зерна і при цьому в значно меншій мірі знижують продуктивність у роки з несприятливими погодними умовами. [5, 6]

Для забезпечення формування високих урожаїв необхідна оптимізація умов вирощування культур, через поєднання дії елементів технології (зокрема сорти, біологічні препарати, мінеральні добрива, регулятори росту рослин, мікродобрива) яке сприятиме реалізації його генетичного потенціалу.[4, 7]

Матеріали та методи. Дослідження з вивчення ефективності впливу факторів інтенсифікації на продуктивність сортів гороху проводили протягом 2011–2013 рр. в стаціонарному багатофакторному польовому досліді відділу адаптивних інтенсивних технологій зернобобових, круп’яних і олійних культур ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Дослідження були спрямовані на виявлення оптимальних параметрів формування врожаю зерна гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування культури на сірих лісових ґрунтах в умовах північної частини Лісостепу. Потенційна родючість ґрунту дослідної ділянки характеризується низьким вмістом гумусу, середньою забезпеченістю рухомими формами фосфору і калію та низьким рівнем азоту.

У досліді вивчали сорти гороху: Чекбек напівкарлик середньостиглий, Улус – середньорослий, середньопізній, Клеопатра напівкарлик, середньостиглий. Сорти відносяться до напівінтенсивного безлисточкового типу. Проекти технологій вирощування гороху відрізнялися різним рівнем доз удобрення та внесенням рістимулюючого препарату «Росток» (N-80, MgO-47, SO3-33, Fe-6, Mn-8, B-5.4, Zn-8, Cu-2, Mo-0.3, Co-0.004 г/л) у нормі 4л/га на фоні застосування інокулювання насіння поліштамом (азотофіксувальних фосформобілізивних бактерій) і за його відсутності, використання мінімального ( фунгіцид + гербіцид) та інтегрованого (фунгіциди + інсектициди + гербіциди) захисту рослин гороху.

Аналіз метеорологічних умов за 2011–2013 роки досліджень показав, що в середньому сума активних температур за вегетаційний період перевищувала мінімальний (1350 °C) необхідний рівень на 156, 341 та 447 °C, відповідно по роках. При цьому в роки досліджень відмічались періоди різкого коливання температурного режиму та тривалої відсутності вологи, що також негативно вплинуло на процеси росту та розвитку рослин гороху.

В цілому ж за умовами зволоження і температурного режиму 2012 рік був найбільш сприятливий для реалізації генетичного потенціалу сортів і формування високого рівня їх продуктивності порівняно з 2011 та 2013 роками.

Результати та їх обговорення. Формування високих і сталих врожаїв бобових культур, в тому числі й гороху - значно складніший процес, ніж в інших культур. Це пов`язано зі слабкою можливістю регулювання числа плодоносних стебел, з поступовою і тривалою диференціацією генеративних органів і особливо з істотною залежністю їх розвитку від зовнішніх умов.

Проведені дослідження показали, що комплексне застосування факторів технології в середньому за роки досліджень забезпечувало отримання врожаю зерна гороху сорту Чекбек на рівні 2,09-3,59 т/га, сорт Улус – 1,86-3,09 т/га, сорт Клеопатра – 2,12-3,58 т/га (табл. 1).

Кращі умови для росту, розвитку та формування продуктивності культури кращими виявилися проекти технології вирощування гороху, які передбачали комплексне застосування факторів інтенсифікації. Зокрема внесення на фоні інтегрованого захисту та інокулювання насіння мінеральних добрив у дозах N45P60K90 з позакореневим підживленням N15 (ІІІ-IV е. о.) та внесення рістстимулюючого препарату Росток забезпечило урожайність сорту Чекбек - 3,59 т/га, сорту Клеопатра - 3,58 т/га. Варіант з внесенням N15P60K90+N15+N15+Росток, сформував урожайність по сорту Улус на рівні 3,09 т/га. За даних проектів технологій прирости урожайності сортів перевищували абсолютний контроль на 1,93; 1,56; 1,74 т/га відповідно.

Таблиця 1. Комплексний вплив факторів інтенсифікації на урожайність сортів гороху, т/га (в середньому за 2011-2013 рр.)
№ п.п.ВаріантСорт
ЧекбекУлусКлеопатра
IIIIIIIII
Мінімальний захист
1Контроль (без добрив)1,652,041,531,771,832,11
2N30P45K602,092,291,862,142,122,38
3N30P45K60+NФ+п.п.2,242,372,072,362,322,84
4N45P60K90+N152,352,562,252,482,503,03
5N45P60K90+N15+Росток2,382,622,372,572,883,17
6N15P60K90+N15+N15+Росток2,412,612,442,712,933,24
Інтегрований захист
1Контроль (без добрив)2,182,371,882,032,052,28
2N30P45K602,772,902,192,592,682,97
3N30P45K60+N15+п.п.2,833,042,432,752,623,05
4N45P60K90+N153,083,292,582,762,923,38
5N45P60K90+N15+Росток3,143,592,522,853,013,58
6N15P60K90+N15+N15+Росток3,283,502,653,093,103,55
НІР050,17
I - без інокуляції насіння: II - з інокуляції насіння поліштамом

Щодо ефективності впливу кожного з досліджуваних факторів на врожайність гороху, то нами було виявлено закономірність зміни ефективності доз добрив на фоні різних систем захисту рослин та інокулювання насіння штамами азотфіксувальних фосформобілізивних бактерій. Зокрема, ефективність дії мінеральних добрив становила 0,43-0,76 т/га за мінімальної системи захисту та 0,59-1,10 т/га - за інтегрованої системи при вирощуванні сорту Чекбек, 0,33-0,91 і 0,31-0,76 т/га,- сорту Клеопатра та 0,29-1,09 т/га і 0,57-1,05 т/га, сорту Улус, тоді як показники на абсолютному контролі знаходилися на рівні 1,65; 1,53 та 1,83 т/га відповідно. При взаємодії з іншими елементами технології, диференціація впливу мінеральних добрив була ще виразнішою. Причому ця закономірність спостерігалася на всіх досліджуваних сортах. Застосування N45P60K90+N15 у підживлення (ІІІ-IV ет. орг.) та N15P60K90 із дворазовим внесенням N15 у підживлення на ІІІ-IV та VІІІ етапах органогенезу за інтегрованої системи захисту забезпечили приріст урожаю 0,97 та 1,10 т/га, що виявилось найефективнішим при вирощувані вище згаданих сортів.

Внесення рістстимулюючого препарату Росток на фоні N45P60K90+N15, забезпечило зростання врожайності сортів на 2,04-5,06% за мінімальної системи захисту та 2,12-8,18% за інтегрованої.

В середньому за роки досліджень застосування активного поліштаму азотофіксувальних і фосформобілізивних бактерій в технологіях вирощування культури, забезпечило приріст урожаю зерна гороху сорту Чекбек 0,13 - 0,39 т/га на фоні мінімального захисту, і 0,13 - 0,44 т/га на фоні інтегрованого захисту. При вирощуванні сортів Улус і Клеопатра прирости знаходились в межах відповідно 0,19-0,29 і 0,26-0.58 т/га за мінімального та 0,15-0,44 і 0,23-0,57 т/га – за інтегрованої систем захисту рослин.

Ефективність дії поліштаму змінювалася залежно від фону удобрення, що визначало і рівень взаємодії досліджуваних факторів. Так, у сорту Чекбек максимальний приріст урожаю зерна - 0,23 т/га на фоні мінімальної системи захисту рослин та 0,44 т/га за інтегрованої системи захисту, отримали на варіанті з внесенням мінеральних добрив у дозі N45P60K90, позакореневим підживленням N15 та внесенням рістстимулюючого препарату Росток, при показниках 2,38 та 3,14 т/га на варіанті без інокуляції. На посівах сорту Улус найвищі показники приросту врожаю зерна від інокулювання насіння - 0,29 та 0,44 т/га відповідно до системи захисту було отримано за внесення N30P45K60+N15 на фоні побічної продукції та на варіанті з внесенням N15P60K90+N15+N15+Росток, при показниках на контролі 1,53 та 1,88 т/га. У сорту Клеопатра інокулювання забезпечувало найвищий приріст урожаю 0,53 т/га за мінімальної системи захисту і внесення N45P60K90+N15 та 0,57 т/га - за внесення N45P60K90+N15+Росток (4 л/га) за інтегрованої системи захисту, при отриманих на варіанті без інокуляції насіння показниках на рівні 2,50 і 3,01 т/га

Ефективність інтегрованої системи захисту в досліджуваних проектах технології зазнавала певних змін залежно від взаємодії рівня удобрення та особливостей сорту. Так, при вирощуванні сорту Чекбек найвищий приріст урожаю зерна 0,97 т/га, було отримано за внесення N45P60K90+N15; у сорту Улус 0,91 та 0,56 т/га у сорту Клеопатра – за внесення N30P45K60 з інокуляцією насіння, тоді як на контрольних варіантах приріст сягав рівня 0,52; 0,35 та 0,22 т/га відповідно. Отже, інтегрована система захисту незалежно від ступеня дії регульованих і нерегульованих факторів, забезпечувала зростання врожайності зерна сортів від 0,15 до 0,97 т/га.

Результати дисперсійного аналізу багатофакторного польового досліду з вивчення ефективності впливу факторів інтенсифікації на продуктивність сортів гороху свідчать про те, що більшість з них забезпечували істотний приріст урожайності і займали значну частку в загальному процесі формування величини цього показника. Так, в умовах 2011-2013 рр. система захисту рослин у сорту Чекбек забезпечила середній приріст 0,68 т/га зерна за частки участі в формуванні врожаю 45,1%, у сорту Улус – 0,33 т/га і 33,2%, Клеопатра – 0,33 т/га і 17,9%, за найменшої істотної різниці 0,37, 0,33 і 0,47 т/га.

Удобрені варіанти за рівнем урожайності також значно переважали контрольний, формування урожаю якого в середньому становило у досліджувальних сортів, відповідно 0,78; 0,63 і 0,75 т/га, а частка фактора добрив у формуванні врожаю сягала рівня 38,8; 45,6 і 48,7%, за найменшої істотної різниці 0,07; 0,53 і 0,97 т/га.

Інокуляція насіння поліштамом, сприяла підвищенню врожайності сортів Чекбек, Улус та Клеопатра відповідно на 0,22; 0,28 та 0,40 т/га за НІР05 – 0.04; 0.03 та 0,05 т/га і його частки у формуванні урожаю 11,5; 15,5 і 27,1%.

Висновки. За результатами досліджень максимальну продуктивність сортів напівкарликового типу Чекбек – 3,50, 3,59 т/га та Клеопатра – 3,58, 3,55 т/га, та середньорослого сорту Улус 2,85, 3,09 т/га забезпечили проекти технологій, які передбачають внесення мінеральних добрив у дозі N45P60K90+N15 (III - IV е.о.) + «Росток» (у підживлення на VIII е.о.), а також за внесення N15P60K90+N15 (III-ІV е. о.)+N15 (VIII е. о.) + «Росток» (у підживлення на VIII е.о.) з інокуляцією насіння поліштамом азотфіксувальних та фосформобілізивних бактерій за інтегрованої системи захисту рослин гороху.

      Список використаних джерел
  • Глазунова, Н.Н. Продуктивность сортов гороха при разных технологиях выращивания семян. / Н.Н. Глазунова / Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2011. Т. 77. № 3. С. 9-13.
  • Іщенко, В.А. Ефективність застосування мінеральних та бактеріальних добрив при вирощуванні гороху вусатого типу в умовах Північного Степу України / В.А. Іщенко // Корми і кормовиробництво. – 2010. – № 66. – C. 54–60.
  • Іщенко, В.А. Урожайність насіння гороху при застосуванні біологічно активних речовин в умовах північного Степу України / В.А. Іщенко // Вісник Донецького Національного університету. Сер.А: Природничі науки, 2009. - Випуск 1. - С. 557-561.
  • Камінський, В.Ф. Комплексний вплив факторів інтенсифікації на продуктивність гороху // В.Ф. Камінський, С.П. Дворецька / Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. Нора - прінт. – 1999. –Вип.1-2. –С.31-34.
  • Камінський, В.Ф. Значення сорту в сучасних технологіях вирощування зернобобових культур / В.Ф. Камінський, Корми і кормовиробництво. - 2006. - №57. - С 84-94.
  • Петриченко, В.Ф. Шляхи підвищення продуктивності гороху в умовах Лісостепу України / В. Ф. Петриченко, Т. Є. Лісова // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту . - 2001. - Вип. 9. - С. 74-77
  • Савиных, А.А. Эффективность инокуляции гороха посевного клубеньковыми бактериями в северной лесостепи тюменской области / А.А. Савиных, Н.Н. Колоколова, Н.А. Боме / Современные наукоемкие технологии. 2007. № 2. С. 69-70.
Поделиться: