Стабілізація врожайності пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива

автор:
источник: Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області 2016 г. №20
Наведено вплив регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива на врожайність пшениці озимої, вирощуваної за різних систем удобрення протягом 2011–2014 рр. Виявлено варіанти технології, за яких забезпечується найкраща врожайність та найбільша стабілізація врожайності за роками вирощування.


Ключові слова: Пшениця озима, регулятори росту й розвитку рослин, мікродобриво, система удобрення, врожайність, стабілізація врожайності

Вступ. Одержувати високу врожайність та якість зерна пшениці озимої без застосування органічних та мінеральних добрив у технології її вирощування неможливо, але їх висока сучасна вартість змушує аграріїв відмовлятися від них або вносити лише стартові дози. До того ж, сучасний аграрний ринок прагне мати екологічно чисту продукцію, яку з застосуванням великих норм мінеральних добрив одержувати практично неможливо. Враховуючи дорожнечу мінеральних та органічних добрив, а також значний дефіцит останніх, застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрив в технології вирощування пшениці озимої приваблює своєю простотою, дешевизною та ефективністю [1–3].

Мікроелементи приймають участь у фізіологічних і біохімічних процесах, що відбуваються у рослинах, а також входять до складу ферментів, вітамінів та ростових речовин [4–5].

Отже, поступовий відхід від традиційних інтенсивних технологій вирощування і пошук нових, екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій вирощування основної хлібної культури країни – пшениці озимої в умовах сьогодення стає пріоритетним напрямом галузі рослинництва [3, 6].

Метою досліджень було вивчення впливу мікродобрив та регуляторів росту й розвитку рослин на врожайність пшениці озимої, а також на показники її стабілізації в роки з істотними відхиленнями погодних умов від середніх багаторічних даних за різних систем удобрення.

Матеріали і методика досліджень. Досліди закладали протягом 2010/2014 рр. в лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у стаціонарній зернопаропросапній сівозміні у триразовій повторності після попередника горох на зерно згідно встановлених методик [7, 8]. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий середньо-гумусний. Об‘єкт досліджень – сорт пшениці м‘якої озимої інтенсивного типу Астет.

Вивчали такі варіанти досліду: 1 – чистий контроль: обробку насіння та обприскування посівів РРР та мікродобривом не проводили; 2 – протруєний контроль: насіння протруювали фунгіцидним протруйником Ламардор (0,15 л/т); 3 – дворазове обприскування посівів розчином регулятора росту й розвитку рослин органічного походження Біоглобін (0,5 л/га + 0,5 л/га діючої речовини); 4 – дворазове обприскування посівів розчином хелатного мікродобрива Наномікс (2,0 л/га + 2,0 л/га д. р.); 5 – дворазове обприскування посівів розчином регулятора росту й розвитку рослин пептидного походження Ф–1 (2,0 л/га + 2,0 л/га д. р.); 6 – дворазове обприскування посівів розчином регулятора росту й розвитку рослин пептидного походження Активоплант–23 (2,0 л/га + 2,0 л/га д. р.).

Перше обприскування досліджуваними препаратами застосовували під час відновлення весняної вегетації, друге – у фазу виходу в трубку пшениці озимої.

Досліди закладали за таких систем удобрення:
1) – сівозмінний фон (без добрив);
2) – органічна (післядія гною);
3) – органо-мінеральна (післядія гною + внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N30P30K30);
4) – інтенсивна органо-мінеральна (післядія гною + внесення під основний обробіток ґрунту комплексного мінерального добрива в дозі N60P60K60 + азотне прикореневе підживлення навесні в дозі N30).

Решта технологічних заходів були загальноприйнятими для зони проведення експерименту.

Істотні відхилення показників суми опадів та середньодобової температури повітря від середньої багаторічної норми в роки проведення досліджень сприяли одержанню об‘єктивних результатів.

Результати досліджень. Було встановлено, що на сівозмінному фоні (без добрив) серед препаратів, що вивчалися, найбільш стабільними за роками вирощування були Наномікс та Ф–1 (max-min становив відповідно 3,90 т/га та 3,99 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність одержано від обприскування посівів мікродобривом Наномікс – 4,52 т/га, а також регуляторами росту й розвитку рослин Біоглобін – 4,50 т/га та Активоплант–23 – 4,47 т/га (табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива на сівозмінному фоні (без добрив), т/га, 2011-2014 рр.
Препарат (А)Рік (В)minmaxmax-min
2011201220132014середня
чистий контроль2,054,145,036,254,372,056,254,20
протр. контроль2,224,244,136,404,252,226,404,18
Біоглобін2,434,234,716,614,502,436,614,18
Наномікс2,534,324,786,434,522,536,433,90
Ф–12,303,755,006,294,342,306,293,99
Активоплант–232,163,995,416,324,472,166,324,16
НІР05А – 0,07; В – 0,10; АВ – 0,21

За органічної системи удобрення (післядія гною) найбільш стабільними за роками вирощування були контрольний варіант та Активоплант–23 (max-min становив відповідно 3,88 т/га та 3,87 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність було одержано від обприскування посівів регуляторами росту й розвитку рослин Активоплант–23 – 5,92 т/га, Біоглобін – 5,85 т/га та мікродобривом Наномікс – 5,91 т/га (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива за системи органічного удобрення (післядія гною), т/га, 2011-2014 рр.
Препарат (А)Рік (В)minmaxmax-min
2011201220132014середня
чистий контроль3,944,457,167,825,843,947,823,88
протр. контроль4,024,506,478,015,754,028,013,99
Біоглобін3,974,556,967,935,853,977,933,96
Наномікс3,924,587,088,065,913,928,06 4,14
Ф–13,784,297,007,865,733,787,864,08
Активоплант–234,154,507,028,025,924,158,023,87
НІР05А – 0,07; В – 0,13; АВ – 0,24

За органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N30P30K30) найбільш стабільним за роками вирощування був препарат Наномікс (max-min становив 3,98 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність за цієї системи удобрення одержано від обприскування посівів мікродобривом Наномікс – 6,43 т/га, а також регуляторами росту й розвитку рослин Біоглобін – 6,31 т/га та Ф–1 – 6,26 т/га (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива за системи органо-мінерального удобрення (післядія гною + N30P30K30), т/га, 2011-2014 рр.
Препарат (А)Рік (В)minmaxmax-min
2011201220132014середня
чистий контроль4,884,136,758,406,044,138,404,27
протр. контроль5,134,306,648,486,144,308,484,18
Біоглобін5,434,336,918,556,314,338,554,22
Наномікс5,334,537,368,516,434,538,513,98
Ф–15,124,237,238,476,264,238,474,24
Активоплант–235,084,177,188,496,234,178,494,32
НІР05А – 0,09; В – 0,11; АВ – 0,21

У блоці інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (післядія гною + N90P60K60) найбільш стабільними за роками вирощування були варіанти чистого та протруєного контролю, а також внесення Біоглобіну (max-min становив відповідно 4,07 т/га, 4,03 т/га та 4,07 т/га). В середньому за роки досліджень найбільшу врожайність було одержано від обприскування посівів регуляторами росту й розвитку рослин Біоглобін – 6,49 т/га, Активоплант–23 – 6,48 т/га, та мікродобривом Наномікс – 6,40 т/га (табл. 4).

Таблиця 4. Урожайність пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту й розвитку рослин та мікродобрива за системи інтенсивного органо-мінерального удобрення (післядія гною + N90P60K60), т/га, 2011-2014 рр.
Препарат (А)Рік (В)minmaxmax-min
2011201220132014середня
чистий контроль4,944,257,778,326,324,258,324,07
протр. контроль5,124,507,408,536,394,508,534,03
Біоглобін5,194,457,808,526,494,458,524,07
Наномікс4,894,167,838,716,404,168,714,55
Ф–14,984,357,698,476,374,358,474,12
Активоплант–235,234,357,718,616,484,358,614,26
НІР05А – 0,11; В – 0,14; АВ – 0,28

Висновки. Таким чином, урожайність та стабілізація врожайності пшениці озимої залежно від застосування регуляторів росту рослин та мікродобрива залежала від системи удобрення, на фоні якої їх застосовували. На фоні без добрив та за органо-мінерального удобрення (післядія гною + N30P30K30) найбільшу стабільність за роками вирощування показало внесення хелатного мікродобрива Наномікс; за органічного удобрення (післядія гною) – регулятора росту й розвитку рослин Активоплант–23; за інтенсивного органо-мінерального удобрення (післядія гною + N90P60K60) – регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін. Застосування в технології вирощування пшениці озимої регулятора росту й розвитку рослин Біоглобін та хелатного мікродобрива Наномікс сприяло підвищенню врожайності зерна, залежно від системи органо-мінерального удобрення, з 4,25–6,39 т/га до 4,50–6,49 т/га.

      Список використаних джерел
  • Пономаренко С. П. Регуляторы роста растений / С. П. Пономаренко – Национальная академия наук Украины, Институт биоорганической химии и нефтехимии. – К. : СП "Интертехнопечать", 2003. – 320 с.
  • Авраменко С. В. Підвищення урожайності озимих та ярих зернових колосових культур за різних технологій вирощування в умовах східної частини Лісостепу України : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.09 / Сергій Володимирович Авраменко. – Х., 2010. – 244 с.
  • Авраменко С. В. Вплив обробки насіння хімічним протруйником та біологічним препаратом на урожайність пшениці озимої / С. В. Авраменко // Стан та перспективи розвитку захисту рослин / Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. – Київ, 2013. – С. 12.
  • Дегодюк С. Е. Наукове забезпечення та перспективи розвитку органічного землеробства в Україні / С. Е. Дегодюк, О. А. Літвінова, А. В. Кириченко // Органічне виробництво і продовольча безпека : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / [ред. кол. : А. Скидан та ін.]. – Житомир: Полісся, 2013. – С. 308-316.
  • Скачок Л. М. Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах / Л. М. Скачок, Л. В. Потапенко, Т. М. Ярош // Сільськогосподарська мікробіологія. – Чернігів, 2008. – Вип. 7. – С. 122-130.
  • Анішин Л. Регулятори росту рослин: сумніви і факти // Пропозиция – 2002. – № 5. – С. 64–65.
  • Eberhart S. A. Stability parametres for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Rassel // Сrор Sсі. – 1966. – Vol. 6. – № 6. – Р. 36-40.
  • Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
Поделиться: