Ефективність гербіцидів у посівах кукурудзи на зерно за коренепаростково-злаковооднорічного типу забур’яненості

автор:
источник: Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області 2016 г. №20
Наведено результати ефективності 7 варіантів окремих післясходових гербіцидів і їх комбінацій в контролюванні коренепаросткових і злакових однорічних бур‘янів у посівах кукурудзи на зерно. Найкращі результати забезпечив препарат Таск, який знижував масу бур‘янів на 87% і підвищив урожайність зерна на 2,31 т/га.


Ключові слова: кукурудза, бур’яни, гербіциди

Вступ. Кукурудза належить до культур, які за відсутності належного догляду за посівами різко знижує продуктивність від бур‘янів. Тому для неї відпрацьовані системи контролювання бур‘янових рослин як механічними, так і хімічними засобами [1]. В сучасних умовах господарства практично на всіх полях кукурудзи використовують гербіциди, асортимент яких досить високий. В останні роки в Україні зареєстровано понад 200 гербіцидних препаратів на основі 34 діючої речовини [2]. Ґрунтові і післясходові гербіциди дають можливість успішно захищати посіви від малорічних дводольних і злакових бур‘янів [3–7]. В той же час існуючі препарати не завжди ефективно борються з багаторічними, переважно, коренепаростковими видами.

Метою наших дослідів було визначити варіанти, де комплекси гербіцидів успішно контролюють гербологічну ситуацію в посівах кукурудзи на зерно, де поряд з коренепаростковими видами були інші малорічні, переважно злакові бур‘яни.

Умови і методика проведення досліджень. Досліди впродовж трьох років проводили на дослідному полі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва, розташованому в ДП ДГ «Елітне» (Харківський район Харківської області). Ґрунтовий покрив був представлений чорноземом типовим важкосуглинковим.

Технологія вирощування кукурудзи на зерно була звичайною для зони. Попередником культури був ячмінь ярий. Добрива під кукурудзу на зерно не вносили. Догляд за посівами на всіх варіантах включав дворазовий міжрядний обробіток.

Розмір облікової ділянки становив 42,0 м². Повторність варіантів у досліді була трикратною. Обліки бур‘янів проводили двічі: перший (кількісний) через три–чотири тижні після внесення гербіцидів, а другий (кількісно-ваговий) в серпні, коли кукурудза на зерно знаходилась в фазі воскової стиглості. Бур‘яни підраховували в п‘яти точках кожної ділянки на облікових майданчиках розміром 0,5 м².

Для закладки дослідів вибирали ділянки дуже сильно забур‘янені коренепаростковими бур‘янами. Про рівень забур‘яненості посіву в окремі роки досліджень можна судити за даними таблиці 1.

У більшості полів у посівах кукурудзи на зерно серед бур‘янів домінуюче положення займали злакові однорічні види. Тому при плануванні схеми досліду ми в більшості варіантів поєднували Тітус з препаратами, які ефективно контролювали коренепаросткові бур‘яни. Таким чином схема досліду складалась з таких варіантів:
1. Контроль (з бур‘янами, без застосування гербіцидів)
2. Тітус (римсульфурон, 250 г/кг, в. г.), 40 г/га
3. Тітус + 2,4-Д (диметиламінна сіль, 600 г/л, в. р.), 1,3 л/га
4. Тітус + Естерон (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л, к. е.), 0,7 л/га
5. Тітус + Пріма (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452 г/л + флорасулам, 6,25 г/л, с. е.), 0,5 л/га
6. Тітус + Пік (просульфурон, 725–775 г/кг, в. г.), 20 г/га
7. Таск (римсульфурон, 32,5 г/кг + диметиламінна сіль дикамби, 609 г/кг, в. г.), 310 г/га
8. Мілагро (нікосульфурон, 40 г/л, к. с.), 1,0 л/га + Діален Супер (диметиламінна сіль 2,4 –Д + дикамба, 344 г/л + 120 г/л, в. р.), 1,1 л/га
9. Ручні прополювання

У варіантах 2–7 до робочої рідини додавали ПАР Тренд 90 з розрахунку 1 мл на 1 л води. Всі гербіциди застосовували в фазі 3–5 листків у кукурудзи на зерно.

Таблиця 1. Забур‘яненість посіву кукурудзи на зерно в контролі наприкінці вегетації в окремі роки досліджень
ВаріантЗлакових однорічнихДводольних малорічнихДводольних багаторічнихВсього
Кількість, шт./м²
2012493,624,516,6534,7
201455,86,118,880,7
201583,511,927,6123,0
У середньому210,814,221,0246,0
Сира маса, г/м²
20121256403291625
2014961694411471
201551929270818
У середньому912463471305

Результати досліджень. Згідно проведених обліків за кількістю в сегетальному угрупуванні переважали злакові однорічні (просовидні) бур‘яни: плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) Roem et Schult.) і мишій сизий (Setaria glauсa (L.) Beauv.). На другому місці стояли коренепаросткові види представлені, головним чином, осотом рожевим (Cirsium arvense (L) Scop.). Значно менше було березки польової (Convolvulus arvensis L.) і осоту жовтого польового (Sonchus arvensis L.). Група дводольних малорічних бур‘янів займала незначне місце в агрофітоценозі. Серед них на першому місці розміщувалась щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). Друге і третє місця займали лобода біла (Chenopodium album L.) і чистець однорічний (Stachys annua L.). Інші види були представлені незначним числом екземплярів.

Злакові однорічні і дводольні малорічні бур‘яни від початку і до кінця вегетації зменшували свою чисельність на 23,3–28,3% (табл. 2). Що стосується коренепаросткових видів, то вони за цей період збільшували свою кількість на 37,3%. Інша ситуація була стосовно питомої частки бур‘янів у загальній масі агрофітоценозу. Якщо в фазі 3–6 листків кукурудзи на зерно сумарна маса злакових однорічних і дводольних малорічних рослин становила 22,0% в загальній повітряно-сухій масі компонентів агрофітоценозу, то під кінець вегетації їх присутність зросла до 28,3%. У коренепаросткових бур‘янів, навпаки, питома частка зменшилась більш ніж в 6 разів з 56,8 до 8,8%. Виходячи з частки окремих груп бур‘янової рослинності в масі агрофітоценозу тип забур‘яненості посіву кукурудзи на зерно змінився від початку вегетації з коренепаростково-злаковооднорічного до злаково-однорічно-коренепаросткового на завершальному етапі вегетації культури.

Наперекір існуючого уявлення щодо культурних рослин, які нібито не здатні протистояти бур‘янам, трирічні дослідження показали, що кукурудза на зерно є сильним конкурентом. Якщо у фазі 3–6 листків її питома частка в загальній масі агрофітоценозу становила 21,2%, то перед збиранням урожаю вона зросла до 64,9%, тобто збільшилась втричі.

Як показали обліки найефективніше впливали на злакові однорічні бур‘яни гербіциди Таск і Тітус. За середніми трирічними даними по двох обліках загибель цих бур‘янів під дією препарату Таск становила 72,0%, а Тітус – 66,0% (табл. 3). Поєднання гербіциду Тітус в баковій суміші з протидводольними препаратами дещо знижувало протизлакову активність цього гербіциду. В середньому за варіантами 3–6 загибель злакових однорічних бур‘янів була на 10% нижчою порівняно з варіантом, де Тітус діяв самостійно.

Таблиця 2. Зміни компонентів агрофітоценозів кукурудзи на зерно (середнє за три роки)
Строки відбору зразків *Кукурудза на зерноБур‘яниРазом кукурудза на зерно і бур‘яни
злакові однорічнідводольні малорічнідводольні багаторічнівсього
Кількість, шт./м²
І6,1294,119,315,3328,7
ІІ6,2210,814,221,0246,0
Сира маса, г/м²
І25,727,61,088,6117,2142,9
ІІ18799124634713053184
% в загальній сирій масі
І21,517,80,660,278,5100
ІІ55,431,81,511,344,6100
Повітряно-суха маса, г/м²
І3,75,30,212,317,821,5
ІІ137831813884191797
% в загальній повітряно-сухій масі
І21,221,60,456,878,8100
ІІ64,927,31,08,835,1100
Примітка. * Строки відбору зразків:
І – фаза 3–6 листків кукурудзи на зерно;
ІІ – фаза воскова-повна стиглість кукурудзи на зерно.

Згідно проведених підрахунків препарат Тітус у меншій мірі знижував чисельність дводольних малорічних бур‘янів, ніж злакових однорічних. Застосування цього гербіциду разом з протидводольними препаратами значно краще контролювало цю групу бур‘янів. Але особливо ефективно діяла на дводольні малорічники бакова суміш гербіцидів Мілагро з Діален Супер.

Таблиця 3. Ефективність гербіцидів у зниженні забур‘яненості посіву і підвищенні урожайності кукурудзи на зерно (середнє за три роки)
ПоказникиВаріанти досліду
1. Контроль2. Тітус3. Тітус + 2,4-Д4. Тітус + Есте-рон5. Тітус + Пріма6. Тітус + Пік7. Таск8. Мілагро + Діален Супер
Кількість бур‘янів, шт./м² через: 3–4 тижні після внесення гербіцидів
злакових однорічних249,652,462,780,078,378,150,5100,9
дводольних малорічних12,86,71,54,23,43,03,42,6
коренепаросткових15,317,39,611,59,912,713,18,3
всього277,776,473,895,791,693,867,0111,8
Кількість бур‘янів, шт./м² через: наприкінці вегетації
злакових однорічних210,850,254,679,862,068,042,575,3
дводольних малорічних14,27,74,33,93,04,12,81,8
коренепаросткових21,023,48,57,011,818,216,07,6
всього246,081,367,490,776,890,361,384,7
Сира маса бур‘янів наприкінці вегетації, г/м²
злакових однорічних912125191234156170105286
дводольних малорічних4626874210,5
коренепаросткових3471984740571096534
всього1305349248281217281171321
Урожайність, т/га1,893,703,803,993,894,034,204,16
НІР050,62

Аналіз результатів двох обліків показав, що у варіанті з препаратом Тітус кількість коренепаросткових бур‘янів не зменшилась порівняно з контролем, а навіть збільшилась. За поєднання гербіциду Тітус з протидводольними препаратами в бакових сумішах чисельність цих видів значно зменшилась особливо у варіантах з гербіцидами Естерон і 2,4–Д. Ще кращі результати отримані за змішування препарату Мілагро з Діален Супер.

За оцінки біологічної ефективності препаратів більш важливо враховувати їх вплив на масу бур‘янових рослин, ніж на їх кількість. У цілому, в середньому за всіма варіантами з хімічною прополкою зниження загальної маси бур‘янів було на 12% відчутнішим, ніж на їх кількість. Найменшою загальна маса бур‘янів була за використання препарату Таск, в якому одному поєднувалась сульфонілсечовинна сполука з гормональним гербіцидом. Другу позицію в ефективності контролювання гербологічної ситуації займала бакова суміш з препаратів Тітус і Пріма. Потім у рейтинговому ряду в низхідному порядку стояли Тітус + 2,4-Д, Тітус + Естерон і Тітус + Пік, Мілагро + Діален Супер, а потім Тітус.

В усі роки досліджень усі варіанти хімічної прополки забезпечували достовірні прирости урожайності кукурудзи на зерно порівняно з контролем. У середньому за три роки найбільшу урожайність забезпечив гербіцид Таск, який найбільш ефективно контролював увесь комплекс бур‘янів. В інших варіантах не було чіткого співпадіння між активністю дії гербіцидів на бур‘яни і розмірами приростів урожайності.

Ця розбіжність пояснюється тим, що крім ефективності контролювання гербологічної ситуації на прирости урожайності впливав рівень толерантності кукурудзи на зерно до окремих гербіцидів. Щодо толерантності культури до гербіцидів можна судити за, так званим, коефіцієнтом шкідливості Кв, який показує рівень приросту урожайності, що обумовлений кожним знищеним центнером (тонною) бур‘янів. Він вираховується за формулою:

де Кв – коефіцієнт шкідливості;
Ук і Уг – урожайність у варіантах відповідно в контролі і там, де бур‘яни контролюються за допомогою гербіциду чи іншим способом;
Мк і Мг – сира маса бур‘янів у варіантах відповідно в контролі і там, де вони контролюються за допомогою гербіциду чи іншим способом.

Урожайність і сира маса бур‘янів повинні вимірятись однаковими показниками, тобто ц/га або т/га.

Найбільше значення Кв має за ручних прополювань, де вплив токсиканта на культуру виключений. В середньому за три роки урожайність кукурудзи на зерно у варіанті з ручними прополюваннями становила 5,04 т/га. Значення коефіцієнта шкідливості Кв для варіанту 9 згідно розрахунків становить:

Висока толерантність кукурудзи на зерно була по відношенню до бакової суміші Мілагро з Діален Супер: значення Кв становило –0,231. Недостатня толерантність кукурудзи на зерно була по відношенню до препаратів Тітус, Тітус + 2,4–Д, Тітус + Пріма: значення Кв коливались в межах від –0,181 до –0,189. На інших варіантах коефіцієнти шкідливості мали значення в межах від –0,204 до –0,209.

Висновки. За коренепаростково-злаковооднорічного типу забур‘яненості в посівах кукурудзи на зерно найкраще контролював гербологічну ситуацію і забезпечував найвищий приріст урожайності культури комбінований гербіцид Таск. Близький рівень урожайності отримано за використання бакової суміші препаратів Мілагро з Діален Супер, незважаючи на те, що за зниженням маси бур‘янів ця суміш поступалась попередньому варіанту на 12%. Позитивний вплив на урожайність кукурудзи на зерно за вказаної бакової суміші пояснюється високою толерантністю до неї кукурудзи на зерно.

      Список використаних джерел
  • Циков В. С. Борьба с сорняками при возделывании кукурузы / В. С. Циков,Л. А. Матюха, Ю. В. Литвиненко. – Днепропетровск: Промінь. – 1983. – 160 с.
  • Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні : офіц. вид. /Департамент екологічної безпеки. – К. : ТОВ «Юнівест Медіа», 2010. – 543 с.
  • Шевченко М. Гербіциди на кукурудзі / М. Шевченко // Пропозиція. – 2000. – № 11. –С. 58–60.
  • Борона В. Мілагро: особливості застосування на кукурудзі / В. Борона, В. Задорожний, В.Теремко // Пропозиція. – 2001. – № 5. – С. 59.
  • Зуза В. С. Особливості технології вирощування кукурудзи на зерно залежно від станузабур‘яненості поля / В. С. Зуза // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН (спец. випуск), К. – 2004. – С. 132–138.
Поделиться: