Семеноводство овощных культур :
Уборка, послеуборочное дозревание, сушка семенников и семян

автор:

Ознаки достигання насінників і плодів. Щоб правильно визначити строки збирання насінників і насінних плодів окремих культур, потрібно знати ознаки їх достигання.

Рослини, які формують стеблові насінники:

Родина Капустяні. Рослини змінюють забарвлення, стручки набувають жовтувато-зеленого забарвлення, насіння стає бурим. У редиски і редьки частково підсихають листки. Вологість середнього зразка насіння 45-50%. Тривалість післязбирального дозрівання насінників 7-12 діб.

Буряк столовий. Побуріння нижніх клубочків у 70-75% рослин. Насіння середніх клубочків після надавлювання у цей час борошнисте, а на кінцях пагонів ще зелене. Вологість середнього зразка насіння 50-55%. Тривалість післязбирального дозрівання насінників 5-7 діб.

Морква. На насінниках 40-50% зонтиків буріють, краї їх загинаються всередину. Насіння набуває буроватого відтінку. Вологість насіння в зонтиках першого порядку 50-55%. Тривалість дозрівання зібраних насінників 8-10 діб.

Петрушка, пастернак, селера. Насінники мають 50-60% стиглих зонтиків.

Цибуля. На насінниках спостерігається почорніння насіння і початок розтріскування верхніх насінних коробочок. Насіння під час натискання досить тверде і не виділяє білої рідини. Насінні стрілки стають жовтими, м’якішими і починають підсихати. Вологість насіння середнього зразка 53-57%. Тривалість післязбирального дозрівання зрізаних стрілок 14-21 добу. Для формування середнього зразка насіння по діагоналі поля відбирають проби з пагонів першого порядку у 15-25% рослин у ранкові години.

Салат латук. Спостерігається часткове пожовтіння насінних пагонів, поява летких чубчиків.

Горох. Побуріння або пожовтіння на насінних рослинах 60-70% бобів. Насіння стає твердим.

Квасоля. На рослинах достигає 80% бобів, які підсихають, насіння твердіє. У рослин деяких сортів у цей час відпадають листки.

Біб овочевий. Відмічено почорніння і висихання нижніх бобів, їх оболонка стає шкірястою, всихає, набуває бурого або чорного кольору.

Овочеві рослини, які утворюють насінні плоди:

Помідор. Спостерігається почервоніння і незначне пом’якшення м’якуша плодів. У деяких сортів насіння проростає у плоді ще на материнській рослині, тому не можна допускати перестигання плодів. На насінні цілі для розмноження придатні червоні та рожеві плоди. Післязбиральне дозрівання бурих плодів триває 10-15 діб. Вологість насіння 53-55%.

Перець. З?являється забарвлення плодів, характерне для сорту у біологічній стиглості (червоне, жовте, зеленувато-біле), відмічається часткове усихання плодів.

Баклажан. Спостерігається поява типового блідо-жовтуватого забарвлення плодів у біологічній стиглості. Оболонка насіння тверда.

Огірок. Насінні плоди набувають забарвлення і сітчастості, характерних для сорту. Початок розм’якшення плаценти, насіння стає виповнене, з твердою шкірястою оболонкою. Вологість насіння, яке виділяється із плодів 35-38%. За збирання насінних плодів у раніші строки проводять післязбиральне дозрівання впродовж 15-25 діб.

Кавун. У насінників з?являється забарвлення плодів і насіння, характерне для сорту в біологічній стиглості. Поверхня плодів стає блискучою з різко вираженим візерунком. Найближчий до плоду вусик підсихає. Вологість насіння 49-52%.

Диня. Насінні плоди набувають характерних для сорту в біологічній стиглості забарвлення, візерунку і сітки. Плодоніжка тверда або відпадає. Вологість насіння 49-50%.

Гарбуз, кабачок, патисон. На насінних плодах з?являється характерне для сорту забарвлення плодів, кора твердіє, пагони частково в’януть, листки починають підсихати. Вологість насіння під час виділення із плодів становить 35-38%.

Етапи та фази достигання насіння. У процесі розвитку на материнській рослині насіння овочевих культур проходить три етапи: формування, налив (виповнення) і достигання [Прохоров І.А., Крючков А.В., Комісаров В.О., 1997].

Перший етап – формування насіння. У цей час переважають процеси формоутворення і росту. Морфологічні, фізіологічні і біохімічні ознаки сильно змінюються. Насіння і зародок досягають максимальної величини. Насіння набуває характерного для культури розміру і форми. Для насіння на даному етапі розвитку властива висока інтенсивність дихання (зародка і насінини). Вологість насіння висока (%) : капуста, редиска – 72-87, цибуля – 81-85, огірок – 77-94, помідор – 90-93, морква – 78-80, буряк столовий – 78-87. Маса 1000 насінин на кінець цього етапу становить (%) капуста – 26-38, редиска –40-41, морква – 27-28, цибуля –30-34, огірок –27-31 (до його максимального значення в кінці достигання).

Схожість насіння помідора, огірка, цибулі у кінці цього етапу дуже низька і не перевищує 0–5%, тоді як у капусти і редиски — досить висока (50% і вище). Насіння останніх починає проростати у віці 20-25 діб, огірка – 20-30, помідора – 45-50, моркви і буряка столового – 30-35, цибулі – 20-25 діб.

Тривалість етапу формування насіння капусти і редиски становить 30-35 діб, цибулі та огірка – 15-20, моркви, буряка столового, помідора – 20-25 діб від запилення.

Другий етап – налив (виповнення) насіння. Переважають процеси синтезу. Тривалість етапу у капусти, моркви, буряка столового 20-25 діб; редиски, помідора 15-20; цибулі, огірка 10-15 діб. Морфологічні ознаки у насіння капусти і редиски змінюються мало, забарвлення плодів зелене. У насіння і плодів цибулі, огірка, помідора продовжуються змінюватись морфологічні ознаки (розмір, форма, забарвлення). У цибулі на початку цього етапу насіння досягає максимального розміру. Його насіння змінюється від буровато-коричневого до чорного. В огірка на кінець етапу зародок повністю заповнює насінну оболонку. Плід у помідора наростає інтенсивно, насіння має яскраво-зелене забарвлення (табл. 4).

Таблица №4
Посівні якості насіння у кінці різних фаз достигання насіння овочевих культур [Прохоров І.А., Крючков А.В., Комісаров В.А., 1997]
Етап, фазаПоказникКапустаРедискаЦибуляМоркваБуряк столовийПомідорОгірок
ФормуванняТривалість, діб30-3530-3515-2020-2520-2520-2515-20
Вологість насіння,%72-8772-8781-8578-8078-8790-9377-94
Схожість,%48-5050-6000000
Налив (виповнення)Тривалість, діб20-2515-2010-1520-2520-2515-2010-15
Вологість насіння %60-6560-6570-7565-7857-7880-8552-60
Схожість,%80-8580-8550-600-540-36020-26
Достигання або воскова (збиральна) стиглістьВологість насіння, %45-4745-5053-5752-6448-5755-6045-50
Схожість,%90-9590-9585-8754-7436-85До 9040-96
Повна біологічна стиглістьТривалість, діб15-2010-1525-3015-2515-2520-2525-30
Вологість насіння,%38-4038-4045-4843-4843-4853-5535-40
Схожість,%95-9795-9785-8674-7685-9590-9791-97
Технологічна стиглістьВологість насіння,%16-1816-1816-1818-2018-2053-5535-38
Господарська стиглістьВологість насіння,%
не більше
991110141110
Схожість насіння,%
не менше
90858070808590

Етап наливу насіння характеризується інтенсивним накопиченням сухої речовини. У капусти і редиски спостерігається максимальне нагромадження сухої речовини і приріст маси 1000 насінин. На кінець етапу в насінні цибулі міститься близько 50% сухої речовини від загальної кількості, помідора – 38-40%.

Інтенсивність дихання насіння, особливо цибулі і помідора, досягає максимального рівня, а в кінці етапу починає поступово знижуватись. У насінні капусти, редиски, цибулі, помідора на цьому етапі відбувається посилений синтез жиру та інших запасних речовин.

Вологість насіння знижується (%): капусти і редиски до 60-65, цибулі до 70-75, моркви 65-78, буряка столового 57-78, помідора 80-85, огірка 52-60%. Схожість насіння на кінець етапу становить (%): капуста і редиска 80-85, цибуля 50-60, морква до 54, буряк столовий до 36, огірок 20-26%. Насіння помідора залишається несхожим.

Третій етап – достигання насіння. У насінні відбуваються складні біохімічні перетворення. Тривалість етапу у капусти 15-20 діб, редиски 10-15, цибулі та огірка 25-30, моркви і буряка столового 15-25, помідора 20-25 діб. Насіння набуває характерної форми і забарвлення. Стручки капусти, редиски починають змінювати колір на білувато-зелений, насіння буріє, стає зелено-бурим, жовто-бурим. На кінець даного етапу стручки жовтіють, а насіння капусти набуває коричневого забарвлення, редиски – світло-коричневого. Стручки у капусти розтріскуються, у редиски – зберігають цілісність.

У цибулі насіння твердіє, стає зморшкуватим. Забарвлення плодів змінюється від зеленого через світло-сірувато-зелене до світло-жовтувато -зеленого. Зонтик кулястий набуває також світло-жовтуватозеленого кольору. У кінці етапу плоди розтріскуються. Насіння стає чорним. За надмірної вологості насіння в плодах може прорости.

У помідора на плодах з?являється жовтизна, далі плоди стають молочними, тоді бурими, рожевими, на кінець етапу червоніють. Забарвлення насіння змінюється від білого до жовтого. В огірка плоди набувають типове для сорту забарвлення, сітку і починають розмягчатися, насіння – властивої форми і кольору.

У моркви на початку етапу зонтики менш щільні, на кінець етапу – сухі. Забарвлення насіння змінюється від жовто-коричневого до коричневого. Ендосперм майже не відділяється від оболонки. Можливе осипання насіння. У буряка столового клубочок стає жовтим або світло-коричневим, плодики сильно зростаються.

Фази достигання насіння. На цьому етапі виділено чотири фази стиглості насіння: воскова, повна (біологічна), технологічна і господарська. За воскової стиглості у капусти насіння буріє (забарвлення зелено-буре, жовто-буре), вологість його 45-47%. У цибулі на кінець фази насіння твердіє, забарвлення стає чорним. Зародок від надавлювання не вичавляється. Колір плодів змінюються від сірувато-зеленого до зеленого, кулястий зонтик сірувато-зелений. Вологість насіння знижується до 53-57%. Вміст сухої речовини становить 94% від повної стиглості, маса 1000 насінин наближається до максимальної. Схожість досягає 85-87%.

У моркви зонтики стають менш щільними. Ендосперм можна пошкодити нігтем. Маса 1000 насінин набуває максимальної величини. Вологість насіння знижується до 64-57%, схожість підвищується до 54-74%.. У буряка столового клубочки жовтіють, перисперм стає борошнистим, щільним, сухим. Вологість насіння знижується до 57-48%, схожість знаходиться на рівні від 36 до 85%.

У помідора на кінець цієї фази плоди набувають молочного ступеня стиглості, насіння починає жовтіти і бути щільним. Вміст сухої речовини досягає максимального значення – 94%, маса 1000 насінин наближається до максимального рівня, вологість насіння 60-55%. Схожість у нього висока – до 90%. Плоди огірка змінюють забарвлення. Вологість насіння 50-45%, схожість – до 96%.

Фаза воскової стиглості має важливе практичне значення. На кінець фази рослини, які формують стеблові насінники, готові до збирання. Насінники скошують і піддають післязбиральному дозріванню. За роздільного збирання насінних рослин фазу воскової стиглості насіння можна вважати фазою збиральної стиглості.

У фазі повної біологічної стиглості відбувається стабілізація фізіолого-біохімічних процесів, припиняється накопичення сухої речовини в насінні. Воно має високі посівні якості і на кінець фази стає біологічно стиглим: у капусти стає коричневим, у редиски – світло-коричневим, вологість насіння близько 40%. Починають розтріскуватись стручки у капусти. У цибулі плоди і зонтики змінюють забарвлення на світло-жовто-зелене, насіння стає зморшкуватим. Плоди розтріскуються, насіння за високої вологості може проростати в плодах. Інтенсивність дихання різко знижується. Вміст сухої речовини і маса 1000 насінин набувають максимальної величини. Вологість насіння 48-45%, схожість – 85-86%.

У моркви зонтики підсихають, насіння коричневе, може висипатися. Вологість насіння знижується до 45-43%, схожість його досягає 74-76%. У буряка столового на кінець фази маса 1000 насінин близька до максимальної, схожість 85-95%, вологість насіння близько 43%.

Насінні плоди огірка мають типову для сорту сітку, забарвлення і починають розм`ягчуватися. Вологість насіння зменшується до 35%, схожість його підвищується до 97%. У помідора в цій фазі плоди набувають типового для сорту забарвлення, насіння стає жовтим. У ньому накопичується максимальна кількість сухої речовини, маса 1000 насінин найбільша. Вологість насіння знижується до 53%, схожість його досягає 90-97%.

На період завершення фази повної стиглості насіння стає біологічно стиглим. У цій фазі потрібно збирати насінні плоди. Але в зв’язку з високою вологістю насіння і вегетативної частини рослин стеблові насінники капусти, редиски, моркви, буряка столового та інших культур обмолочувати не можна. Потрібно проводити підсушування насінників і доведення вологості насіння до 16-20%.

Тому для стеблових насінників прийнята фаза технологічної стиглості, у якій можливий повноцінний обмолот їх без зниження врожайності та якості насіння. Ця фаза має велике значення, якщо насінники збирають прямим комбайнуванням, або роздільним способом, оскільки вологість насіння знаходиться близько 16-20%.

У плодових овочевих культур (огірок, помідор, баклажан) технологічна стиглість насіння співпадає з повною (біологічною). Отже, у цих культур виділення насіння з плодів проводять під час настання останньої (біологічної стиглості).

Проте, насіння після обмолоту насінників і виділення його з плодів має високу вологість. Насіння після обмолочування на комбайні має вологість 28-35% і потребує відразу підсушування і попереднього очищення. У процесі післязбиральної доробки (очищення, сортування, сушіння) насіння дозріває і набуває кондиційної вологості залежно від культури на рівні 9-15%. Насіння вступає у фазу господарської стиглості, коли показники вологості і схожості насіння відповідають вимогам державного стандарту ДСТУ 7160:2010. Таке насіння уже придатне для тривалого зберігання. Вологість насіння капусти і редиски становить не вище 9%, моркви та огірка 10%, цибулі і помідора 11%, буряка столового 14%. Схожість насіння у капусти досягає 90%, редиски – 85, цибуля і буряка столового – 80, моркви – 70, помідора – 85, огірка – 90%.

Збирання та післязбиральне дозрівання насінників. Після настання характерних для окремих овочевих культур ознак достигання насіння приступають до збирання стеблових насінників. Після скошування вони проходять післязбиральне дозрівання у валках. Тривалість його у культур родини капустяні залежно від погодних умов 7-12 діб, у моркви, петрушки, пастернака, селери – 8-10 діб. У буряка столового післязбиральне дозрівання насінників завершується через 5-7 діб. У цибулі воно більш тривале і становить 14-20 діб.

Насінні плоди збирають у біологічній стиглості. За необхідності збирання бурих плодів помідора їх залишають дозрівати на 10-15 діб. Раніші строки збирання насінних плодів огірка потребують для післязбирального дозрівання 15-25 днів.

В умовах зниженої температури повітря та дощової погоди у насінні сповільнюються процеси достигання і післязбирального дозрівання, посилюється негативний вплив мікробіологічної діяльності на якість насіння. Збирання насінників з більш високою вологістю (у період виповнення) небажане, оскільки вихід повноцінного насіння з кондиційною схожістю різко зменшується. Пізнішого збирання насінників також не слід допускати, бо це призведе до осипання найбільш зрілого і виповненого насіння, знищення птахами, ураження хворобами. Це, насамперед, стосується стеблових насінників капусти, коренеплідних овочевих рослин, цибулі, щавлю тощо. Не можна допускати перестигання плодів огірка, помідора та інших соковитих плодів, оскільки збільшуються втрати насіння під час його виділення. За вологої погоди насіння передчасно може прорости в плодах. При затриманні із збиранням насінників зменшується вміст сухої речовини в насінні, що також знижує його якість. Оскільки насіння достигає раніше, ніж плоди, у помідора слід враховувати сортові особливості, які проявляються у проростанні насіння ще на материнській рослині до збирання.

Аналіз структури насінного куща овочевих культур засвідчив, що насіння, в межах однієї рослини, знаходиться на різних етапах розвитку (табл.5).

Таблиця №5
Структура насінних рослин капусти (в%) сорту Амагер 611 різного віку [Прохоров І.А., Крючков А.В., Комісаров В.О., 1997]
Вік насінника від початку цвітіння, дібЕтапи розвитку насіння
формуваннявиповненнядостигання
початок побуріння насіннябуре насіння
30100000
4097,62,400
5088,911,100
6030,061,58,50
703,127,354,814,8

Найбільше насіння на етапі формування у насінних рослин через 40-50 діб після цвітіння. На етапі наливу (виповнення) найбільше насіння знаходиться у насінників через 60 днів. А у віці 70 днів спостерігається понад 50% особин на етапі початку достигання насіння.

Неодночасність цвітіння рослин, формування і достигання насіння безпосередньо впливають на врожайність та якість насіння за різних строків збирання (табл. 6). Чим більший вік насінників капусти від початку цвітіння, тим вища врожайність насіння з рослини, маса 1000 насінин і лабораторна схожість. Проте при цьому неминучі втрати достиглого насіння від осипання. За більш раннього збирання у зібраній партії насіння спостерігається наявність недостиглого насіння, яке в подальшому формує менш урожайне і пізньостигле потомство.

Таблиця №6
Урожайність та якість насіння капусти сорту Амагер 611, обмолоченої за різних строків збирання насінників [Прохоров І.А., Крючков А.В., Комісаров В.О., 1997]
Вік насінників від початку цвітіння, дібУрожай насіння з куща, гМаса 1000 насінин, гЕнергія проростання,%Лабораторна схожість,%
25-302,00,3500
40-455,71,2700
50-5547,72,155,75,7
60-6583,23,1871,376,7
70-7598,85,1099,0100,0

Враховуючи неодночасність формування і достигання репродуктивних органів на одній рослині, часто застосовують вибіркове збирання достиглих насінників та окремих пагонів. За механізованого збирання після скошування насінників здійснюють післязбиральне їх дозрівання в полі у валках. При цьому переважають процеси утворення високомолекулярних сполук у насінні за рахунок перебігу пластичних речовин із пагонів і плодів з поступовим зниженням їх вологості.

Сушіння насінників і насіння. Сушіння насінників – це видалення зайвої вологи для забезпечення умов для нормального їх обмолочування, а підсушування насіння – це видалення з нього такої кількості вологи, після якого воно може тривалий період зберігатися без втрати посівних якостей.

У процесі вирощування, збирання та обмолочування насінників, підготовки насіння до зберігання і в сховищі показник вологості має велике практичне значення. Розрізняють чотири категорії вологості насіння – фізіологічну, збиральну, технологічну і кондиційну.

Фізіологічна - це вологість насіння, за якої в ньому проходять процеси перебігу пластичних і мінеральних речовин, ферментів і вітамінів із вегетативних частин насінної рослини в насіння, де вони перетворюються у високомолекулярні сполуки. Вологість цієї категорії знаходиться в межах 90-35-40%, тобто вона характерна для всіх етапів розвитку насіння овочевих культур. Різке зниження вологості насіння у цей період (до 35-40%) незалежно від його віку, призводить до незворотної коагуляції колоїдів, припинення накопичення сухої речовини, яке відновити не можна. Подальше зниження вологості визначається мінливими погодними умовами.

Якщо фізіологічна вологість знижується на етапі формування чи виповнення, то насіння стає щуплим, невиповненим через завершення накопичення сухої речовини. Аналогічно впливають на насіння ранні осінні заморозки.

Збиральна вологість – це вологість насіння, за якої при роздільному способі потрібно починати збирання насінних рослин і плодів з подальшим їх післязбиральним дозріванням. Збиральна категорія вологості відповідає восковій стиглості насіння.

Багаторічними дослідженнями російських науково-дослідних установ визначено такий рівень збиральної вологості насіння: для капусти, редиски, моркви, буряка столового у віці насінників 60-70 діб від початку цвітіння вологість середньої проби насіння з пагонів першого порядку 50-55%; для цибулі у віці насінників 55-60 діб – 50-55%. Для огірка збиральна вологість має бути 45-50% (вік плодів 40-45 діб), для помідора –55-60% за віку плодів 50-55 діб.

Так, оптимальним строком збирання насінників капусти була фаза початку побуріння насіння на пагонах першого порядку, коли його вологість складала 45-48%. А вологість середньої проби насіння з усього куща в цей період була в межах 50-55%. Післязбиральне дозрівання насінників упродовж 8-10 діб забезпечило отримання високоякісного насіння.

Технологічна вологість – це вологість насіння, за якої стеблові насінники овочевих культур після дозарювання і сушіння можна обмолочувати або проводити збирання прямим комбайнуванням. Технологічна вологість насіння знаходиться на рівні 16-18%. Якщо обмолочувати насінники у вологому стані вище або нижче показників технологічної вологості, то це призводить до збільшення травмованого насіння за рахунок розчавлювання, дроблення, порушення цілісності оболонки. На поверхні травмованого насіння розвивається шкідлива мікрофлора, посилюється енергія дихання, що викликає самозігрівання і зниження посівних якостей.

Технологічна вологість насіння плодових овочевих культур (огірок, помідор тощо) відповідає повній (біологічній) стиглості за якої його виділяють із плодів. Цей показник для помідора становить 55-53%, огірка – 38-35, кавуна – 50, гарбуза – близько 40, кабачка – 40-35%.

Отже, збиральна і технологічна вологість насіння є об’єктивним показником процесу достигання і критерієм для визначення оптимальних строків збирання, післязбирального дозрівання, десикації, обмолочування стеблових насінників і виділення насіння із плодів плодових овочевих культур.

Кондиційна вологість – це вологість насіння овочевих культур, яка відповідає вимогам державного стандарту України ДСТУ 7160:2010 і знаходиться, залежно від культури, в межах 9-15%. Таке насіння придатне для закладання на тривале зберігання.

Існує обернена залежність між стиглістю насінних рослин і роллю вегетативних частин рослин під час післязбирального дозрівання. Значення вегетативних частин рослини зростає при збиранні менш достиглих насінників. З практичного боку це дозволяє встановити оптимальні умови для післязбирального дозрівання і підсушування насінних рослин. Використовуючи природні умови для проведення цих робіт, потрібно правильно вибрати місце (поле чи під накриттям) залежно від стиглості насінників.

Насінники, зібрані на початку достигання насіння, для післязбирального дозрівання необхідно розміщувати в полі для забезпечення інтенсивного перебігу пластичних речовин із вегетативних частин рослини в насіння і поступового зниження вологості насіння. Якщо насінники зібрані (скошені) у пізні фази достигання, то післязбиральне дозарювання треба проводити в стеблосушарнях, під навісами, тобто в умовах швидкого підсушування.

Якість насіння при дозарюванні насінників різного ступеня стиглості в польових умовах і в стеблосушарнях можна простежити на прикладі редиски (табл. 7).

Таблиця №7
Якість насіння редиски залежно від ступеня стиглості насінників і умов післязбирального дозрівання [Прохоров І.А., Крючков А.В., Комісаровим В.О., 1997]
Місце проведенняМаса 1000 насінин, гЕнергія проростання,%Схожість,%
Насінники із зеленими стручками
Сушарня5,8590,092,0
Поле8,2398,598,5
Насінники з фіолетовими стручками
Сушарня11,3899,299,3
Поле11,2498,799,0
Насінники з жовтими стручками
Сушарня10,2398,298,3
Поле9,4296,296,2

За сприятливих погодних умов кращі результати забезпечує післязбиральне дозрівання в польових умовах (у валках, снопах, на шпалерах). Крім поступового достигання насіння, забезпечення кращих умов для відтоку поживних речовин, накопичених у стеблах і плодах у насіння, насінники добре провітрюються, а сонячні промені пагубно впливають на різні мікроорганізми і таким чином захищають їх і насіння від зараження.

Недоліком післязбирального дозрівання в польових умовах є те, що в дощову погоду за низької температури повітря і високої вологості насінні пагони і насіння не підсихають і вбирають вологу, що значно сповільнює процес підсушування. Під впливом високої вологості насіння у плодових овочевих культур може прорости в плодах. Активно розвиваються грибні і бактеріальні хвороби, які можуть викликати псування насіння. Під час післязбирального дозрівання восени можуть пагубно впливати на недостигле насіння осінні заморозки, викликаючи зневоднення плазми і незворотну коагуляцію колоїдних речовин. Після завершення підсушування насіння стає щуплим (невиповненим) і втрачає схожість.

Важливим і необхідним технологічним прийомом в насінництві овочевих культур є післязбиральне дозрівання насінників у сушарнях, під навісами, яке частково ліквідує недоліки підсушування їх у польових умовах. Такий спосіб дозарювання особливе значення має за вирощування насіння помідора та огірка із застосуванням механізованого збирання насінних плодів.

Тривалість післязбирального дозрівання насінників залежить від вологості насіння у зібраних насінниках (табл. 8). Чим більший вік насіння і пізніша фаза його достигання, тим нижча його вологість під час збирання, тим менше потрібно діб для завершення післязбирального дозрівання. Посівні якості насіння залишаються високими. Так, насінники капусти, зібрані у кінці фази наливу насіння за вологості насіння 60-65% і його віку 50-60 діб, дозарюють 12-15 діб; зібрані у восковій стиглості (вологість насіння 45-47%, вік 60-70 діб) - 8-15 діб, у повній стиглості (вологість насіння 38-40%, вік 70-75 діб) – 5-7 діб. Маса 1000 насінин досягала 5,3-5,2 г, його схожість – 95-98%.

У фазі наливу насіння огірка віком 30-35 діб мало вологість 52-60%, у восковій стиглості (вік 35-40 діб) - 45-50%. Тривалість післязбирального дозарювання плодів зменшувалась з 20-25 до 15-20 діб, схожість підвищувалася з 90 до 97%. Така ж закономірність є в буряка столового та цибулі ріпчастої.

Таблиця №8
Посівні якості насіння овочевих культур залежно від його вологості під час збирання і подальшого дозарювання насінників [Прохоров І.А., 1976 ]
Вік насіння (діб), фазаВологість насіння під час збирання,%Тривалість дозарювання, дібСхожість насіння,%Маса 1000 насінин, гВеликі фракції насіння,%
Капуста
50-60, кінець наливу60-6512-1590-954,0
60-70, воскова стиглість45-478-1595-985,3
70-75, повна стиглість38-405-795-985,2
Буряк столовий
50-60, кінець наливу60-6510-1283-8924
60-70, воскова стиглість50-555-783-9042
Огірок
30-35, кінець наливу52-6020-2590
35-40, воскова стиглість45-5015-2097
Цибуля ріпчаста
35-40, кінець наливу80-853050-60
50-55, воскова стиглість50-5515-2085-87
60-65, повна стиглість45-4810-1585-87

Післязбиральне дозрівання та досушування насінників і насіння в польових умовах або в різних приміщеннях без опалювання називається природним. Досушування в сушарнях за підвищеної температури з різним видом обігрівання (водяне, електричне, активне вентилювання, застосування хімічних речовин тощо) називається штучним.

Штучне підсушування насінників і насіння. Високу ефективність забезпечує штучне підсушування насінників і насіння овочевих культур способом активного вентилювання підігрітим повітрям, яке виключає вплив на цей процес погодних умов і підтримує високу якість насіннєвого матеріалу.

За останні роки для підсушування насінників і насіння на пні в полі перед збиранням механізованим способом застосовують десикацію. Для передзбирального підсушування стеблових насінників капусти, редиски, моркви, буряка столового у фазі воскової стиглості проводять десикацію хлоратом магнію і реглоном. Названі десиканти негативно не впливають на продуктивні і посівні якості насіння.

Достиганню насінників буряка столового на 7-8 діб раніше сприяє їхня обробка на початку фази воскової стиглості розчином кампозану М. При цьому підвищується врожайність насіння , маса 1000 насінин, енергія проростання і схожість.

Після проведення обмолочування насінників вологість насіння і вороха залишається високою – 18-20 і 28-35% відповідно. Тому, паралельно з обмолочуванням, потрібно проводити очищення і швидке підсушування насіння. Високу вологість має і насіння, виділене з плодів огірка, помідора та інших овочевих культур групи плодових.

Для підсушування насіння овочевих культур використовують платформні СП-12 і лоткові СЛ 03х2 сушарні, які забезпечують спочатку активне вентилювання, далі – підсушування підігрітим повітрям. Температура в шарі насіння не повинна перевищувати 38°С.

Штучне підсушування прискорює хімічні перетворення в насінні, їх дозрівання, що сприяє кращому його зберіганню. За таких умов зменшується вологість насіння, сповільнюється його дихання, знижується активність ферментативних процесів, прискорюється утворення нерозчинних запасних речовин, підвищується енергія проростання і схожість, змінюється забарвлення насіння до типового стиглого. У недостиглому насінні легкодоступні органічні речовини (наприклад, цукри) є поживним середовищем для збудників хвороб, а висока вологість посилює їх життєдіяльність.

У цілому, застосовуючи штучне підсушування насінників і насіння, потрібно враховувати вид рослини, вологість надземних частин рослини і насіння, товщину шару насіння, температурні умови, вентиляцію тощо. Чим вище вологість насіння, тим нижчою має бути початкова температура сушіння. Із збільшенням тривалості підсушування якість насіння підвищується. За даними В.О. Луділова (2000), зниження вологості насіння не повинне проходити швидше, ніж на 0,3% за 1 годину.

Для підсушування насіння рослин з однієї родини чи групи необхідно підтримувати однакову температуру (табл. 9):

  • для капустяних оптимальна – 40-45°С, гранична – 45-50°С, тривалість процесу – 4,5-5,0 год;
  • для селерових сприятлива – 40-45°С впродовж 4,5 год. (для пастернаку краща – 35-40°С);
  • для овочевих культур родини айстрові – 50-55°С, гранична – 55-60°С, тривалість підсушування 4 і 3,5 год.;
  • для лободових – 40-45°С і гранична 50-55°С впродовж 4-5 год.;
  • для гарбузових – 40-45°С, тривалість процесу 5 год.;
  • для бобових – 35-40°С (квасоля) і 40-45°С (горох, боби) протягом 5,5-6,0 год.;
  • для пасльонових – 40-45°С і 45-50°С (помідор) тривалість підсушування 5 год. (насіння помідора 4 год.).

Дотримання оптимальної температури повітря і тривалості штучного підсушування дозволить одержати продуктивне насіння овочевих культур з високими посівними якостями. Після досушування насіння очищують та упаковують. В Україні (м. Луганськ) створено унікальний сепаратор насіння "САД", який дає можливість його розділити на фракції за біологічною цінністю.

Таблиця №9
Оптимальна і гранична температура та тривалість штучного підсушування насіння овочевих культур (Луділов В.О., 2000)
Ботанічні родини овочевих рослинТемпература штучного підсушування, °СТривалість підсушування, год
сприятлива (оптимальна)гранична
Капустяні40-4545-504,5-5,0
Селерові, у т.ч. пастернак40-45-4,5
35-40-4,5
Айстрові50-5555-604,0-3,5
Лободові40-4550-554,0-5,0
Гарбузові40-45-5,0
Бобові: квасоля горох, біб35-40-5,5-6,0
40-45-5,5-6,0
Пасльонові (помідор)40-4545-505,0 (помідор—4,0)

Вимоги державного стандарту України (ДСТУ 7160:2010) до сортових і посівних якостей насіння. За сортовими та посівними якостями насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів має відповідати нормам встановленим ДСТУ 7160:2010 (табл.10 і 11).

Таблиця №10
Сортові якості насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів за категоріями (відповідно до ДСТУ 7160:2010)
КультураСортова чистота або типовість,%, мінімумВміст сортів та різких гібридів у загальній масі домішки,%, максимум
ОНЕНРН1F1ОНЕНРН1F1
Баклажан999896960000
Боби кінські **999998-001-
Буряк столовий багаторостковий999897-000-
Буряк столовий одноростковий999895-000-
Горох овочевий **999998-001-
Диня999998980011
Кабачок, патисон989790900000
Кавун столовий999998980001
Капуста білоголова і червоноголова999897970000
Капуста броколі999897-001-
Капуста брюсельська999897-001-
Капуста кольрабі999895-001-
Капуста пекінська999897-001-
Капуста савойська999897-001-
Капуста цвітна999895-001-
Квасоля овочева і ліма **999998-001-
Коріандр (овочевий)989695-000-
Кріп999896-001-
Кукурудза розлусна і цукрова **99/100*99/9995/9895/980000
Морква999895950000
Огірок999898980000
Пастернак989795-000-
Перець солодкий і гіркий999897-000-
Петрушка999997970011
Ревінь989795-001-
Редиска і редька999897-001-
Салат999995-002-
Селера989797-001-
Спаржа999796-000-
Цибуля батун929085-000-
Цибуля порей999897-001-
Цибуля ріпчаста999897-000-
Шпинат989797-000-
Щавель989795-000-
Примітка. * у чисельнику у разі польового інспектування, в знаменнику – комірного; ** у бобу кінського, гороху, квасолі овочевої і лімської та кукурудзи допускається вирощування насіння до третьої репродукції (РН1-3).

Таблиця №11
Посівні якості насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів (ДСТУ 7160:2010) (на прикладі капусти білоголової і червоноголової)*
Овочева культураКатегорія насінняВміст насінняСхожість,%, мінімумВологість,%, максимум
основної культури,%, мінімумінших рослин,%, максимум
культурнихбур`янів
Капуста білоголова і червоноголоваОН990,20,1809
ЕН980,30,2809
РН1980,30,3759
F1980,30,3759
Примітка: * – продовження таблиці подано в додатку З.

ДСТУ 7160:2010 регламентує найвищі вимоги до сортових якостей оригінального насіння більшості овочевих культур - на рівні 99%. Дещо нижчі вимоги (98%) ставляться до ОН петрушки, пастернака, селери, кабачка, патисона, шпинату, ревеню, щавлю; найнижчі (на рівні 95% ) – до ОН цибулі-слизун, цибулі запашної і цибулі шніт.

Елітне насіння більшості овочевих культур за сортовими якостями повинне відповідати таким вимогам: капустяні, морква, буряк столовий, редиска, цибуля ріпчаста, цибуля порей, баклажан, фізаліс, кріп – 98%; пастернак, селера, кабачок, патисон, шпинат, ревень, щавель, спаржа – 97%. Найвищі вимоги до сортових якостей елітного насіння у помідора, кавуна, дині, салату, гороху та квасолі – 99%.

Вимоги до сортових якостей репродукційного насіння овочевих культур повинні бути не нижче 98% – у дині, фізалісу, кавуна, гороху овочевого; не менше 97% – у помідора, капусти броколі, капусти савойської, капусти брюссельської, цибулі порей, цибулі ріпчастої, перцю, шпинату; не нижче 96% – у баклажана, кропу, спаржі; 95% – у моркви, салату, капусти цвітної, коренеплідних рослин (крім моркви), ревеню, щавлю. Найнижчі вимоги ставляться до репродукційного насіння цибулі слизун і цибулі шніт (сортові якості мають бути не нижче 85%); кабачка і патисона – 90%.

Аналіз посівних якостей насіння овочевих культур за вимогами ДСТУ 7160:2010 підтверджує, що схожість оригінального насіння на рівні не менше 85% у редиски і редьки, помідора, ревеню; не менше 80% – у всіх видів капусти (крім капусти цвітної – 75%), буряка столового, цибулі батун, цибулі ріпчастої, цибулі слизун, салату, щавлю, спаржі; мінімум 70% - у моркви і 65% – у петрушки і пастернаку.

Найвищі вимоги до схожості оригінального насіння у гарбуза, кабачка, патисона – 95%; кавуна – 92%, огірка і дині, гороху, квасолі – 90%.

Щодо вимог до схожості елітного насіння, то ДСТУ 7160:2010 регламентує їх на рівні оригінального насіння у більшості овочевих культур. Схожість репродукційного насіння має бути не нижче 70-80% за виключенням цибулі шніт – 85% та деяких інших овочевих і баштанних культур.

Вологість насіння всіх сортових категорій не повинна перевищувати 9-15% залежно від культури: капустяні, кабачок, патисон, диня – 9%; морква, петрушка, пастернак, селера, огірок, гарбуз, кавун – 10%; цибулеві, пасльонові, спаржа, скорцонера – 11%; буряк столовий, горох, квасоля, ревінь – 14%; біб овочевий – 15%.

Гармонізація вимог до сортових і посівних якостей з міжнародними стандартами. Згідно із Законом України «Про насіння і садивний матеріал» наша держава бере участь у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва, зокрема на основі міжнародних договорів. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.

В 1994 році Міністерство аграрної політики України і Держстандарт видали наказ №199/159 від 27.06. «Про створення органу із сертифікації насіння сільськогосподарських культур». Відповідно до цього наказу функції випробувальних лабораторій із сертифікації насіння в системі УкрСЕПРО та гармонізації стандартів з насінництва та насіннєзнавства до міжнародних стандартів здійснює Державна насіннєва інспекція України.

Українські насіннєві фірми в даний час широко розгортають насінництво вітчизняних сортів і гетерозисних гібридів в сприятливих зонах Середньої Азії, субтропіків Азії та Середземномор’я. Тому важливо знати правила насінництва в цих країнах, де контроль за насінництвом здійснюють як на основі власного законодавства, так і міжнародних об’єднань (асоціацій). Найбільшими виробниками насіння овочевих і баштанних культур є країни Європейського Союзу, де контроль здійснюють такі основні міжнародні організації:

  • Європейська насіннєва асоціація (ESA – Europien Seed Association) – http://www.euroseeds.org;
  • Міжнародна насіннєва федерація (ISF – International Seed Federation) – http://www.worldseed.org;
  • Міжнародна насіннєва фітосанітарна ініціатива (ISHI – International Seed Health Initiative);
  • Міжнародна насіннєва асоціація з сертифікації (ISTA – International Seed Testing Association) – http://www.seedtest.org;
  • Міжнародна організація з сертифікації сортової чистоти (OECD Seed Schemes) – http://www.oecd.org;
  • Міжнародний союз захисту досягнень селекції (UPOV – International Union for the protection of new varieties of plants) – http://www.upov.int;

Окрім цих добре відомих організацій у кожній країні або у певних їх об’єднаннях є інші організації, які також контролюють діяльність в галузі насінництва, а саме:

  • в Нідерландах працює Служба інспекції овочевого і квіткового насіння (Naktuinbouw) – http://www.upov.int;
  • з 1938 року працює Міжнародна асоціація селекціонерів по захисту сортів рослин (The International Association of Plant Breeders for the Protection of Plant Varieties (ASSINSEL) – http://www.worldseed.org/);
  • в Таїланді з 1994 року працює Азіатська асоціація з насінництва (The Asia & Pacific Seed Association (APSA) – http://www.apsaseed.com or http://www.asianseed.org);
  • з 1924 року працює Міжнародна федерація з торгівлі насінням (The International Seed Trade Federation (FIS) – http://www.worldseed.org/);
  • в 1999 році на 6-ому International Seed Workshop in Merida, Mexico було засновано International Society for Seed Science (ISSS);
  • в Японії з 1973 року насінництво контролює Japan Seed Trade Association (JASTA) - http://www.jasta.or.jp/;
  • в США в 1958 році організовано American Seed Research Foundation (ASRF);
  • інформацію з технологій насінництва для професіоналів надає Seed Quest - http://www.seedquest.com/;
  • вивчення стійкості сортів проти хвороб (бактерій, грибів та вірусів) проводить Danish Governmnent Institute of Seed Pathology.

В Росії та в межах країн СНД координацію досліджень з насінництва овочевих та баштанних культур проводять Ассоциация "Семена" Межгосударственного Совета стран СНГ по семеноводству, Ассоциация независимых семенных компаний (АНРСК).

Відповідальність за якість вирощеного насіння в європейських країнах несуть самі насіннєві компанії. Для перевірки якості технологій вирощування насіння та його якості кожна компанія має власну програму польових і лабораторних випробувань, які проводяться відповідно до різних систем контролю якості управління виробництвом.

Система контролю і підвищення якості на всіх етапах насінництва від виробництва до маркетингу і реалізації ( операцій після продажу) проводиться згідно з ISO 9001. Тоді як, система контролю якості на відповідність екологічному (національному) законодавству з метою зменшення навантаження на оточуюче середовище проводится згідно з ISO 14001. Технології вирощування насіння і садивного матеріалу повинні відповідати стандартам EurepGAP/GlobalGAP.

Ідея створення сертифікації виникла під час роботи над Американською Космічною Програмою у 60-ті роки ХХ ст. Основними розробниками стали компанія Пілсбурі, лабораторія збройних сил США і Національне управління з аеронавтики і космонавтики (NASA). В 1971 році компанія Пілсбурі на Першій Американській Національній Конференції з питань безпеки харчових продуктів представила повністю розроблену концепцію НАССР (скорочено від англійського – Hazard Analysis and Critical Control Point), так звану систему аналізу ризиків і контролю критичної точки. Ця концепція передбачає дотримання семи основних принципів:

  • проведення аналізу ризиків виробництва (чи вирощування);
  • визначення критичної контрольної точки – ККТ (чи точок), від якої залежить безпека продукції;
  • встановлення граничних значень;
  • введення системи контролю ККТ;
  • встановлення коригувальних дій, які необхідно вжити, коли спостереження свідчать про вихід певної ККТ з-під контролю чи за межі граничних значень;
  • встановлення процедури перевірки чи підтвердження того, що система НАССР працює ефективно;
  • розроблення методів документування всіх процедур і ведення записів, пов’язаних із застосуванням цих принципів.

Основні засади впровадження НАССР, а також наведених вище принципів, відображені у міжнародних стандартах ISO 22000 та IFS (Іnternatiоnal Food Standart). Інформацію про сертифікацію можна знайти у Рекомендованому міжнародному Кодексі загальних принципів гігієни харчових продуктів. Компанія, яка першою розробила і впровадила таку сертифікацію, була «Кока-кола». Впровадження та сертифікація НАССР в Україні поки що добровільне.

  • В насінництві використовують дві методики контролю – власне готового насіння і садивного матеріалу (GAP) та засобів виробництва і персоналу (GMP).

Стандарт безпеки сільськогосподарської продукції EurepGAP та його теперішня світова модифікація GlobalGAP має за мету зменшення ризиків у сільськогосподарському виробництві. EurepGAP – означає Euro-Retailer Produce Group (EUREP) – Європейська група з питань роздрібної торгівлі продуктів харчування, а Good Agricultural Practices (GAP) – Добра сільськогосподарська практика. Завдання впровадження цих стандартів полягає у забезпеченні безпеки продукції.

Історія прийняття EurepGAP бере початок з 1997 року. Споживачі продуктів харчування були стурбовані низькою якістю та незрозумілими джерелами їх походження. На основі статті 153 конвенції ЄС із Захисту прав споживачів були розроблені правила сертифікації не тільки якості продукції, але й виробництва у ланцюжку від поля до столу споживача. Стандарт швидко поширився в усьому світі, і в кінці 2007 року EurepGAP був перейменований у GlobalGAP. Добра сільськогосподарська практика (GAP) передбачає створення умов виробництва, за яких у продуктах не накопичуються хімічні, механічні та мікробіологічні забруднювачі. Для розроблення цих стандартів використані деякі принципи системи НАССР, а саме:

  • аналіз ризиків (ідентифікуються можливі ризики, які відносяться до виробництва, а також заходи стосовно їх контролю);
  • визначення критичних контрольних точок (ККТ) через установлення факторів у виробничому циклі, на основі яких визначається безпечність продукції;
  • впровадження допустимих значень для кожної ККТ, тобто установлення діапазону значень ККТ, в якому продукція вважається безпечною;
  • вибір і введення системи моніторингу, тобто методики контролю ККТ;
  • розроблення плану дій виробника з метою дотримання діапазону ККТ;
  • розробка графіку процедури перевірки;
  • розробка правил реєстрації інформації і ведення документації.

Дія стандарту EurepGAP/GlobalGAP охоплює достатньо широкий діапазон напрямів сільськогосподарського виробництва у рослинництві (у т.ч. і у насінництві), тваринництві та аквакультурі. Спочатку їх впроваджували в Європі, але, побачивши переваги за контролем якості, у даний час GlobalGAP поширений у 70 країнах світу. Так, у світі пройшло сертифікацію понад 80 тис. господарств, серед яких виділяються ті, які вирощують овочі, фрукти, квіти, декоративні рослини, чай, каву і культури з комбайновим збиранням урожаю. Серед європейських країн найбільше сертифікованих господарств в Італії (7 тис.) та Німеччині (6 тис.). Найближча наша сусідка Польща уже сертифікувала понад 2% господарств. Процес сертифікації передбачає повний контроль технологій вирощування, післязбиральної доробки та доставки овочів до споживача. Оптимальним способом контролю є документація і реєстрація всіх технологічних прийомів. Основними об’єктами сертифікації в овочевому господарстві є:

  • ґрунт;
  • насіння, розсада та садивний матеріал;
  • система удобрення;
  • зрошування чи осушення;
  • система інтегрованого захисту рослин;
  • збирання продукції;
  • післязбиральна доробка;
  • зберігання продукції;
  • кваліфікація персоналу;
  • техніка безпеки та гігієна праці;
  • стан сільськогосподарської техніки;
  • відстеження ланцюжка логістики продукції;
  • охорона навколишнього середовища.

Сертифіковані насіннєві господарства за стандартами EurepGAP/GlobalGAP мають набагато більше переваг порівняно несертифікованими конкурентами, а саме:

  • чітка ідентифікація виробничих процесів дає можливість створити системний підхід всіх аспектів господарювання;
  • замовники насіння упевнені в його якості, що створює умови для тривалого співробітництва між фермером і торговельними організаціями;
  • споживачі насіння упевнені в його якості, що підвищує авторитет працівників торгівлі;
  • покращується виробнича гігієна та зменшується можливість забруднення продукції і довкілля;
  • збільшується персональна відповідальність конкретних керівників різних ланок виробництва і логістики;
  • оптимізується ефективність взаємодії між виробниками та контролюючими органами;
  • стандарти EurepGAP/GlobalGAP сумісні з іншими міжнародними системами менеджменту – BRC, IFS, ISO 9001:2000, ISO 22000 тощо.

Верховна Рада України 22 грудня 2010 року ухвалила Закон України «Про ратифікацію Конституції Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння» (ІСТА).