Семеноводство пасленовых культур:
Перец сладкий и горький (Capsicum annum L )

автор:

Перець солодкий і гіркий в умовах України — однорічні рослини і належать до факультативно самозапильних рослин. Квітки його можуть запилюватися як власним пилком, така і комахами пилком з іншої рослини. Пониклі квітки та ті, які нахилені вбік, запилюються переважно власним пилком. Гострий перець більш схильний до перехресного запилення, порівняно із солодким.

Враховуючи можливе запилення квіток перехресним способом, в насінництві перцю солодкого потрібно дотримуватися норм просторової ізоляції не менше 300 м на відкритій ділянці і 100 м — на захищеній. При вирощуванні плодів і насіння перцю солодкого та гіркого просторова ізоляція між ними має становити не менше 2000 м на відкритій місцевості і 1000 м — на захищеній.

Оптимальна температура для росту рослин перцю 20-30°С. Сума активних температур для забезпечення високої продуктивності рослин повинна знаходитися в межах 2600-3000°С. За нижчих показників ріст і розвиток рослин затримується, плоди погано достигають, знижується врожайність плодів і насіння. Рослини перцю негативно реагують на зниження температури повітря. Навіть добре загартована розсада гине за температури мінус 0,3-0,5°С. Нестача тепла під час вирощування перцю у відкритому ґрунті є однією з причин опадання бутонів. Шкідлива для рослин і надто висока температура, підвищення її понад 35°С призводить до пригнічення їх, особливо за низької відносної вологості повітря (45 — 47%). Такі умови зумовлюють опадання бутонів, квіток і зав’язі.

Рослини перцю досить вимогливі до світла. За його нестачі опадають бутони, квітки і навіть зав’язь. Передчасно жовтіють і відмирають листки, вегетативні частини рослини стають ламкими, значно пошкоджуються при механізованому розпушуванні міжрядь, плодоношення затримується на 10-12 діб, а плоди формуються дрібними.

Рослини перцю відзначаються підвищеною вимогливістю до вологості ґрунту. За дефіциту вологи на рослині утворюється менше бутонів, квіток і зав’язі. Листки стають жовтими і опадають, плоди формуються дрібні і достигають пізніше. Водночас, рослини перцю негативно реагують на перезволоження ґрунту. За таких умов погіршується доступ повітря до кореневої системи, а внаслідок цього і тепловий режим. Створюються сприятливі умови для поширення грибних хвороб, передчасного відмирання листків, в результаті це призводить до зниження врожайності плодів і насіння. Порівняно з помідором, перець вимагає підвищеної відносної вологості повітря (в межах 70-80%). За таких умов краще зав’язуються плоди, збільшується кількість на рослині та їх розмір.

Перець досить вимогливий до родючості ґрунту. З органічних добрив віддають перевагу перегною. У період початкового росту, коли коренева система рослин слаборозвинена, підвищується вимогливість їх до азотного живлення, а під час цвітіння, формування врожаю та достигання плодів — до фосфорно-калійного. Впродовж вегетаційного періоду рослини дуже вимогливі до магнію. Важливо відзначити негативну реакцію рослин як на нестачу, так і надлишок елементів живлення в ґрунті. На бідних ґрунтах вони сповільнюють свій ріст і розвиток, знижується врожайність. Надмірна кількість азотного живлення активізує ріст вегетативних частин рослини при цьому затримується достигання плодів, поширюються хвороби. Надлишок фосфору і калію може сповільнити наростання вегетативної маси, що призводить до формування меншої кількості плодів і недобору врожаю.

Для забезпечення сприятливих умов росту і розвитку рослин перцю потрібно дотримуватись оптимального співвідношення елементів живлення з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони, родючості ґрунту, сортів тощо. Залежно від ґрунтово-кліматичної зони вегетаціїний період сортів у відкритому ґрунті триває 170-180 діб. Переважна більшість ростових процесів у перцю проходить аналогічно рослинам помідора, оскільки вони відносяться до однієї ботанічної родини, є вимогливими до тепла, світла, вологості ґрунту і повітря, родючості ґрунту. У початковий період ростові процеси у рослин відбуваються дуже повільно. Коренева система дещо відстає від росту надземної частини і має обмежену регенераційну здатність.

Головне стебло рослин перцю добре виділяється і закінчується генеративною брунькою — бутоном, у пазухах двох верхніх листків з’являється два пагони першого порядку. У місцях розгалуження формується перший плід. Потім кожний пагін у свою чергу також закінчується бутоном, а у супротивних двох пазухах листків утворюються пагони другого порядку (і таким чином до 4-5 порядків).

Цвітіння перцю після з’явлення бутонів настає через 15-20 діб і продовжується до початку відмирання рослин. Плоди досягають технічної стиглості через 25-30 діб після запилення квітки , біологічної — через таку ж кількість днів після технічної.

Особливості технології вирощування насіння перцю у відкритому ґрунті. У насінництві перцю (солодкого і гіркого) застосовують, як правило, розсадний спосіб, і лише на півдні України можливе його вирощування безрозсадним способом. Для сівби використовують лише елітне насіння. Особливості вирощування розсади такі самі, як і в помідора. Норма висіву насіння за розсадного вирощування 0,8-1,0 кг/га. Розсаду вирощують у плівкових теплицях, насіння висівають з 15 по 25 березня. Густота рослин 800-1000 рослин на 1 м?. Вік розсади 60-65 діб. У відкритий ґрунт розсаду висаджують у фазі 5-7 справжніх листків з висотою стебел 14-16 см, у кінці другої—третій декадах травня, коли ґрунт прогріється до 15°С. Схема розміщення рослин 70×18-20 см, або 70×10-15 см (для гіркого). Застосовують розсадосадильні машини і висаджують по дві рослини в гніздо.

Після приживання рослин проводять міжрядні розпушування ґрунту, поступово зменшуючи глибину обробки з 15 до 5-6 см. Заходи сортового і насінного контролю аналогічні помідору. У період вегетації неодноразово виконують сортові прочистки, видаляючи домішки, відсталі в рості, нетипові і хворі рослини. При виявленні в насадженнях перцю солодкого рослин перцю гіркого, або навпаки, їх видаляють, щоб не допустити біологічного засмічення. При цьому вибраковують не тільки виявлені домішки, але і 6-8 рослин перцю солодкого, які ростуть поблизу (або перцю гіркого, якщо домішкою є перець солодкий). У перцю солодкого також видаляють першу зав’язь, оскільки перші утворені плоди можуть бути недорозвиненими або виродливими. На кожну сортову прочистку складається “Акт сортової прочистки”.

Після завершення роботи з видалення домішок проводять апробацію насінницької ділянки з метою встановлення рівня сортової чистоти при наявності у 50-75% рослин стиглих плодів. Далі приступають до збирання плодів і сортового добору.

У насінництві плоди перцю (солодкого і гіркого) збирають у повній (біологічній) стиглості із забарвленням, типовим для сорту. Зібрані плоди закладають для післязбирального дозрівання на 6-7 діб. Не можна допускати перестигання плодів. Насіння з нестиглих і перестиглих плодів має понижену енергію проростання і низькі врожайні якості. За умови збирання перцю помідорозбиральними комбайном СКТ-2 рослини попередньо обробляють гідрелом, а після збирання проводять вибракування нестиглих плодів.

Після збирання чи дозарювання плоди перцю подрібнюють на машинах СОМ-2, ИБК-5 і промивають на машині МОС-300. Для виділення насіння перцю гіркого плоди двічі пропускають через машину СОМ-2, ИБК-5 або лінію ЛСБ-20. Відсіяне через решета насіння промивають для видалення залишків плодів і підсушують до вологості 11%.

Промивати насіння перцю гіркого потрібно в гумових рукавичках, щоб не допустити подразнення шкіри. Під час виділення і очищення насіння пил від перцю гіркого шкідливо впливає на слизову оболонку дихальних шляхів та очей. Тому ці роботи слід виконувати на відкритому просторі або в приміщенні, яке добре провітрюється. При цьому необхідно використовувати захисні окуляри, пов’язки в кілька шарів марлі або користуватися респіраторами.

Вихід насіння з 1 тонни плодів перцю солодкого становить 0,4-0,8% (4-8 кг), гострого — 1-1,8% (10-18 кг). Урожайність насіння — від 90 до 300 кг/га. Маса 1000 насінин 4-6 г, кондиційну схожість насіння зберігає 4-5 років. Маса стандартного мішка з насінням перцю — 40 кг. За вимогами ДСТУ 7160:2010 сортова чистота оригінального насіння повинна бути на рівні 99%, елітного — 98%, репродукційного — 97%; схожість насіння оригінального та елітного — 75%; репродукційного — 65%, вологість насіння 11%.

Насінництво гетерозисних гібридів перецю проводять як на фертильній, так і на стерильній основі з використання ЦЧС. Кастрацію з наступним запиленням проводять у бутоні, так як приймочка маточки готова до запилення за 24 години до його розкривання.

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено понад 70 сортів і гетерозисних гібридів перцю солодкого і 6 — гіркого. Серед сортів перцю солодкого великим попитом користуються сорти Інституту овочівництва і баштанництва НААН України — Велетень, Валюша, Голубок, Дружок, Надія, Полтавський, Снігур, Світлячок; Київської дослідної станції ІОБ НААН України — Миролюбівський; Сквирської дослідної станції Інституту агроекології НААН України — Обрій; Приватного підприємства “Агросвіт” — Геліос, Еней, Золоте руно та інших установ. Сортимент перцю гіркого представлений сортами Інституту овочівництва і баштанництва НААН України — Український гіркий та Харківський.