Семеноводство тыквенных культур:
Арбуз (Citrullus lanatus (Thunb.) Mansf.; Citrullus vulgaris Schrad.)

автор:

Насіннєві посіви кавуна зосереджені в Степу України, де створюються найбільш сприятливі умови для його росту і розвитку. Кавун відноситься до однодомних, роздільностатевих перехреснозапильних рослин, що вимагає дотримання вимог просторової ізоляції: на відкритій ділянці – не менше 800 м, на захищеній – 400 м. За вимогливістю до факторів навколишнего середовища – це типова жаро- і світловимоглива рослина.

Коренева система потужна і розвивається переважно в орному шарі ґрунту, хоча окремі корені досягають до 100 см. Рослина має довге головне стебло та декілька пагонів першого-другого порядку. У насінництві дуже важливо враховувати місце формування першого плоду, після достигання якого проводять апробацію. Перший плід розвивається на головному стеблі у скоростиглих сортів після 5-8 міжвузля, у середньостиглих – після 10-14 та у пізньостиглих – після 15-20.

За формою листків сорти кавуна відрізняються за ступенем розсіченості. Деякі сорти, наприклад сорт Скарб та материнська лінія для гетерозисного гібрида Обрій, мають нерозсічені листки. А у сорту Таврійський хоча листок і розсічений, але його частки широкі.

На рослинах кавуна розвиваються три типи квіток – чоловічі, жіночі (моноецій) або двостатеві (андромоноецій). Більшість українських сортів мають округлі плоди і двостатеві квітки. Тип моноецій характерний для сортів з циліндричними і овальними плодами (наприклад, сорт Фаворит). На рослині кавуна за оптимальних умов росту може зацвісти до 200 чоловічих та 20-30 жіночих квіток. Однак, навіть за інтенсивного запилення розвивається лише 2-4 плоди. Квітки цвітуть і запилюються з 6 до 10 годин ранку.

Кавун відноситься до баштанних рослин, які мають кормові сорти. Це вимагає суворого дотримування просторової ізоляції у насінництві між столовими і кормовими сортами на відкритій ділянці не менше 2000 м, на захищеній – 1000 м.

Кавун відноситься до культурних рослин (поряд з квасолею) з великим різноманіттям насіння за розміром (від 30 до 150 г), забарвленням (від білого до чорного) і характером поверхні (від гладенької полірованої до з тріщинами). Насіння виділяють тільки із стиглих плодів, оскільки їхнє дозарювання слабко впливає на посівні якості.

У технологіях вирощування кавуна слід враховувати високі вимоги до забезпечення теплом. Насіння починає проростати за температури 16-18°С, а оптимальна температура для росту і розвитку настає після 25°С. Скоростиглі сорти дещо менш вимогливі до забезпечення теплом. Більшість сортів кавуна відноситься до рослин нейтрального дня, хоча деякі пришвидшують розвиток за короткого. Особливістю рослин кавуна є висока вимогливість до освітлення. Будь-яке затінення до цвітіння недопустиме, хоча в період достигання сорти з темно-зеленими плодами при затіненні бур’янами краще зберігають апробаційні ознаки і менше пошкоджуються сонячними опіками. Повноцінне насіння кавуна можна одержати в умовах достатнього забезпечення водою та елементами живлення, тобто на високородючих ґрунтах. На 10 т врожаю плодів необхідно 23 кг азоту, 8 – фосфору і 25 кг калію. Для вирощування кавуна підбирають ґрунти з рН 6,5-7,5 і високим вмістом кальцію і магнію. Потенційна врожайність плодів кавуна до 50-60 т/га.

Особливості технології вирощування насіння сортів кавуна. Технологія вирощування кавуна на насіння практично повністю подібна до технології на продовольчі цілі. Додатковими елементами є більша норма висіву, більша густота і, звичайно, технологічні прийоми виділення, зброджування і доробки насіння.

Насінництво кавуна розміщують, як правило, в Степу. Строки сівби – кінець квітня-початок травня. Ширина міжрядь 140 або 180 см. Густота для середньостиглих і пізньостиглих сортів з довгими стеблами 7,5-10,0 тис. рослин/га і для ранньостиглих з корткими стеблами – 10,0-12,5 тис.рослин/га. У насінництві кавуна, на відміну від продовольчих посівів, використовують загущення на 20-25%, що дає можливість одержати більше менших за розміром плодів з вищою врожайністю насіння. Норми висіву насіння для сортів з дрібним насінням – 3-4 кг/га, і великим – до 5 кг/га. Перед сівбою дуже важливо прогріти насіння на сонці впродовж 10-15 діб і провести обробку протруйниками, що стимулює проростання і захистить молоді рослини від кореневих гнилей. Догляд за рослинами полягає у прополюваннях, розпушуваннях міжрядь, і, за необхідності і можливості, поливах. Важливим заходом є захист рослин у вологі роки від бактеріозу і антракнозу, а в сухі – від справжньої борошнистої роси.

Сортопрочистки проводять тричі:
- у фазі шатрика і на початку інтенсивного росту стебла формують густоту і видаляють нетипові рослини за ознаками листків (забарвленням, характером розсічення, шириною долей);
- під час цвітіння та утворення зав’язі видаляють рослини з моноеційним типом жіночих квіток у андромоноеційних (гермафродитних) сортів, і, навпаки, а також видаляють нетипові рослини за формою і забарвленням молодих плодів;
- перед збиранням стиглих плодів видаляють і виносять з поля всі нетипові плоди за комплексом морфологічних ознак плодів – формою, забарвленням фону, візерунка, характером поверхні. Вибраковані плоди виносять з поля тому, що наступне їх скочування у валки і обмолочування на машині ИБК-5 проводиться механізовано.

На рослині кавуна через кожні 5-7 діб здебільшого спостерігається три хвилі цвітіння та утворення плодів. Через це достигання плодів відбувається неодночасно. Стиглість насіння співпадає з повним достиганням м’якуша. Перші плоди у скоростиглих сортів достигають на 30-35 добу, у середньостиглих – 35-45 і пізньостиглих на 5-10 діб пізніше. Враховуючи неодночасність достигання, апробацію проводять після достигання перших плодів на головному стеблі.

Стиглі плоди скочують у валки валкоутворювачем, який начіплюють попереду трактора. Після 5-10-денного дозорювання – прямо в полі плоди механізовано подрібнюють і виділяють насіння. На невеликих площах виділення насіння проводять вручну. Після завантаження бункера насіння переносять у дерев’яні чи пластмасові ящики для 2-3 денного зброджування у власному соку, який збирають з-під ИБК-5. Насіння промивають, просушують і очищують.

У сучасних технологіях насінництва, які розроблені в Інституті південного овочівництва і баштанництва НААН України, сік кавуна є важливою побічною продукцією, з якого виробляють біопаливо або харчовий спирт. Для цього плоди механізовано збирають з валків, перевозять на площадку, де виділяють насіння і сік. Після чого сік для біопалива зброджують у спеціальних чанах і переганяють на спирт. Вихід спирту залежить від врожайності соку (20-30 т/га), вмісту цукру (10-12%) і становить 150-200 л/га. Урожайність насіння кавуна 200-300 кг/га, вихід насіння – приблизно 1%.

Насінництво гетерозисних гібридів кавуна. В останні роки на насіннєвому ринку великим попитом почало користуватися насіння гетерозисних гібридів кавуна, насінництво яких проводиться на фертильній і стерильній основі.

Насінництво на фертильній основі. У розсаднику гібридизації висівають два-три рядки материнської лінії і один чоловічої. Остання повинна бути більш скоростиглою і мати інтенсивне цвітіння чоловічих квіток. Материнську лінію позначають маячними рослинами кукурудзи чи соняшнику. Під час бутонізації та цвітіння щоденно звечора і зранку з 5 до 7 години обривають чоловічі бутони і квітки, складаючи у поліетиленові пакети. На краю поля їх висипають у ямки і прикопують. На 1 га розсадника гібридизації щоденно потрібно 12-14 робітників, які працюватимуть на обриванні чоловічих квіток впродовж 14-16 діб. На рослинах чоловічої лінії ніяких операцій, окрім сортопрочисток не проводять. Стиглі плоди для виділення насіння збирають тільки з материнської лінії, а з чоловічої – відправляють на реалізацію. Гібридність становить понад 90%.

Насінництво на стерильній основі. Серед нових технологій насінництва гетерозисних гібридів кавуна є використання явища ядерної чоловічої стерильності (ЯЧС), яка контролюється одним рецесивним геном. Ця лінія має певні особливості щодо її розмноження і використання у гібридизації. Розмножують її на окремих ізоділянках у вигляді популяції, де співвідношення стерильних і фертильних рослин становить 50 до 50%. Для цього під час цвітіння позначають смужками всі стерильні рослини (у них не розкриваються чоловічі квітки), які вільно перезапилюються з фертильними аналогами. Потім насіння збирають тільки з позначених рослин, а плоди з фертильних використовують лише на продовольчі цілі.

Одержане насіння стерильної лінії висівають у розсаднику гібридизації у співвідношенні рядків жіночих до чоловічих як 3 до 1. Норма висіву жіночої лінії в два рази більша. На рядках жіночої лінії перед цвітінням два-три рази виривають фертильні рослини, залишаючи тільки стерильні, які запилюються пилком чоловічої лінії. Відпадає необхідність щоденного обривання чоловічих квіток і собівартість одержаного гібридного насіння в 2-3 рази нижча, порівняно з насінництвом на фертильній основі. Гібридність насіння дуже висока і становить не нижче 95%. Слід зазначити, що подібні схеми використання ЯЧС широко використовують у насінництві гетерозисних гібридів декоративних рослин.

Насінництво гетерозисних безнасінних триплоїдних гібридів. Безнасінні триплоїдні гетерозисні кавуни одержують на фертильній основі, але материнську моноеційну лінію переводять на тетраплоїдний рівень, а чоловічу – залишають диплоїдною. Висівають 2-3 рядки материнської лінії і 1-2 рядки чоловічої. На материнській лінії щоденно обривають чоловічі квітки, забезпечуючи високий рівень перезапилення бджолами з чоловічою лінією. Враховуючи те, що насіння триплоїдів дуже дороге, за наявності дешевої робочої сили, проводять штучну гібридизацію з ізоляцією і позначенням смужками, нитками чи фольгою запилених квіток. Пилок для запилення беруть з рослин чоловічої лінії, яка росте поряд з материнською. Після навчання простої техніки штучної гібридизації норма на запиленні становить 70-100 жіночих квіток. Середня частка утворених плодів за весь період гібридизації становить 10-15% від загальної кількості запилених квіток (у деякі дні процент утворення плодів після запилення дуже низький). Гібридність насіння за такої технології становить практично 100%. Рослини з такого гібридного насіння триплоїдні. Вони добре розвиваються, цвітуть, утворюють плоди, але через порушення мейозу, не утворюють насіння (інколи є залишки у вигляді плівки).

Сортова чистота насіння кавуна складає для ОН і ЕН 99% та РН і F1 – 98% при вологості 10%. Схожість насіння має бути для ОН і ЕН 92%, РН і F1 – 75%. До Державного реєстру сортів занесено понад 40 сортів і гетерозисних гібридів. Насінництво кавуна проводять в Інституті південного овочівництва і баштанництва НААН України (сорти – Атлант, Альянс, Восход, Голопристанський, Дарунок, Каховський, Красень, Княжич, Легінь, Новорічний, Орфей, Порційний, Рясний, Сотник, Сніжок, Серьоженька, Таврійський, Херсонський, Спаський; гетерозисний гібрид – Дебют F1); Інституті овочівництва і баштанництва НААН України (сорти — Борчанський, Гарний, Огоньок, Чорногорець і Широнінський); Дніпропетровській дослідній станції ІОБ НААН України (сорти – Зоряний, Нікопольський, Північне Сяйво, Січеслав, Скарб, Фаворит; гетерозисний гібрид Обрій F1).