Семеноводство тыквенных культур:
Тыква

автор:

В умовах України вирощують три види гарбуза – звичайний (інколи його у перекладі з російської називають твердокорий), великоплідний (або волоський) та мускатний. У насінництві дуже важливо знати видові відмінності між цими видами, щоб не допустити їх механічного змішування. Окрім того, звичайний та великоплідний гарбуз мають кормові сорти, а звичайний – ще й овочеві (кабачок, патисон, крукнек). Слід зазначити, що біле насіння великоплідного гарбуза є важливою статтею українського експорту. Різні види гарбуза не перезапилюються між собою, не враховуючи поодиноких спонтанних міжвидових гібридів, які дають дуже мало насіння і в наступних поколіннях безплідні. У межах виду слід дотримуватись норм просторової ізоляції: на відкритій ділянці не менше 800 м, на захищеній – 400 м.

Гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.) має ребристі стебла, які покриті твердими і колючими шипиками. Листки п’ятилопатеві, кінчики яких мають загострення, а краї глибоко пильчасті. Квітки дзвоникоподібні. Чашечки вузькі, майже лінійні. Пелюстки зростаються на 2/3 довжини віночка. Кінчики пелюсток гострі. Плоди досить великі з твердою дерев’янистою екзодермою (так званою корою) та мають виражений візерунок. За формою плоди бувають округло-плескаті (сорт Мигдальний 35) або еліпсоподібні (сорт Мозоліївський 49, Український багатоплідний). Однію з дуже чітких видових ознак є ребристість плодоніжки. Насіння різне за розміром, але за забарвленням здебільшого кремове з чітким рубчиком і облямівкою. Слід зазначити, що цей вид має сорти з насінням без насіннєвої оболонки, так звані голонасінні сорти.

Серед сортів гарбуза звичайного в Україні найбільше поширені Український багатоплідний (селекція Дніпропетровської дослідної станції ІОБ НААН України) і Мозоліївський 15 (селекція Інституту овочівництва і баштанництва НААН України).

Гарбуз великоплідний (Cucurbita maxima Duch.) має циліндричні стебла, довжиною до 5 м з м’яким опушенням. Листки округло-ниркоподібні, слабо кутасті. Чашелистики зростаються між собою, гострі. Пелюстки віночка зростаються між собою з розширеними бахромчастими відігнутими краями. Завдяки м’якій корі плоди виростають до гігантських розмірів (рекорд до 700 кг). За формою плоди округлі, або округло-плескаті з одноманітним забарвленням поверхні – червоне, сизо-зелене, жовте, оранжеве. За округлою гладенькою плодоніжкою плоди цього виду легко відрізнити від інших. Насіння має два основних типи забарвлення – біле (сорти Народний, Валок, Волзький сірий), або жовто-кофейне (сорт Херсонський, Славута). Ці сорти мають найбільше поширення в Україні. Насіння, на відміну від звичайного і мускатного гарбуза, не має чіткої облямівки.

Гарбуз мускатний (Cucurbita moschata Duch. et Poir.) має стебла з округлими гранями. Всі частини рослини м’яко опушені. Листки округло-ниркоподібні, 5-7 - лопатеві. Часто мають з верхньої сторони білі плями в кутках між жилками. Квітки дзвоникоподібні з відігнутими пелюстками. Чашелистки вузькі. Плоди мають різну форму, м’яку кору (екзодерму) і плямистий візерунок. Насіння порівняно дрібне кремово-сіре з характерною бахромчастою облямівкою. Цей вид не має кормових і овочевих сортів. Серед сортів гарбуза мускатного в Україні найбільше поширені Гілея, Новинка та багато місцевих популяцій.

Порівняно з усіма видами овочевих і баштанних рослин всі види гарбуза мають найбільш розвинуту кореневу систему, яка може охоплювати великі об’єми ґрунту. У них стебла довгі, окрім кущових сортів (наприклад сорт Валок). Початок цвітіння гарбуза за сприятливих умов починається через 40-45 діб після сходів. Перші жіночі квітки починають цвісти на головному стеблі. Пилок важкий, але легко переноситься комахами. Цвітуть і запилюються з 6 до 11 годин ранку.

За біологічними особливостями рослини різних видів гарбуза, порівняно з кавуном, динею і огірком, менш вимогливі до тепла і освітлення, але більш - до забезпечення вологою, що дає можливість розвивати насінництво не тільки в Степу, але й в Лісостепу. Більш вимогливий до умов вирощування є гарбуз мускатний, який найвищу якість насіння дає у Степу.

Особливості технології вирощування насіння гарбуза. Насінництво гарбуза зосереджене в Лісостепу і Степу, хоча для гарбуза звичайного є всі умови для достигання і в Поліссі. У зв’язку з тим, що насіння достигає лише після достигання плодів, то технологія вирощування на насіння співпадає з технологіє на товарні цілі. Великі відмінності є лише під час збирання плодів. Якщо у технологіях на товарні цілі плоди збирають і перевозять на зберігання дуже обережно разом з плодоніжкою, то у насінництві їх скочують валкоутворювачем у валки, виділяють насіння спеціальними машинами чи комбайнами. Відразу промивають і просушують. У насінництві використовують більш загущені посіви. Густота для кущових сортів (наприклад, Валок) – 12 тис. рослин/га і для довгоплетистих – до 7 тис. рослин/га.

Для більшої ефективності насінництва і зменшення собівартості насіння побічну продукцію у вигляді м’якуша використовують на силос, або у сортів з високим вмістом цукрів і каротину – на сік.

Сортопрочистки проводять двічі до апробації та одну під час збирання плодів перед виділенням насіння. Апробацію проводять після достигання перших плодів на головному стеблі. Урожайність насіння 300-400 кг/га. У передових господарствах – до 700 кг/га. Середній вихід насіння 1%. Сортова чистота насіння гарбуза складає для ОН 97%, ЕН – 95% та РН1 – 93% при вологості 10%.Схожість насіння має бути для ОН і ЕН 95% і РН – 80%.