Семеноводство бобовых культур:
Фасоль овощная (Phaseolus vulgaris L. )

автор:

Квасоля овочева (Phaseolus vulgaris L. ) – однорічна, трав’яниста, самозапильна і жаростійка овочева культура. Не зважаючи на велике видове різноманіття, в овочівництві України вирощують спаржеві сорти квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.). За висотою рослин сорти поділяють на кущові і виткі. Характерною ознакою спаржевих сортів, на відміну від зернових, є зморшкуватість сухих бобів, що ускладнює вимолочення і очищення насіння.

Коренева система у квасолі - стрижнева, порівняно швидко розвивається і досяє глибини до 100 см. Для одержання дружних сходів необхідна велика кількість вологи для набубнявіння насіння. За сприятливих умов сходи з’являються через 8-11 діб після сівби. У квасолі спаржевої під час сходів сім’ядолі виносяться на поверхню грунту, і їх механічне пошкодження стримує весь подальший ріст рослин. З появою перших справжніх листків створюються можливості для проведення сортопрочисток за їх забарвленням, яке буває світло-зеленим, зеленим і темно-зеленим. За аналогічним забарвленням можна розрізнити сорти і за стеблом.

Суцвіття – китиця з 2-12 квітками різного забарвлення. Сорти квасолі характеризуються значним діапазоном мінливості ознак насіння за формою, розміром і, особливо, – за забарвленням та візерунком. Білонасінні сорти мають біле забарвлення, з чорним насінням – яскраво-рожеве, червонувате та з коричневим та жовтим – рожеве. Хоча квасоля і відноситься до самозапильних рослин, але в жарку погоду спостерігається взаємне перезапилення. Тому, у насінництві бажано дотримуватися вимог щодо просторової ізоляції, яка на відкритій місцевості становить 50 м, на закритій – 20 м. З іншими видами квасолі (багатоквітковою та лімською) квасоля звичайна не схрещується.

Південне походження квасолі зумовлює високі вимоги до тепла впродовж всього періоду вегетації. Насіння починає проростати за температури вище 10°С. Навіть короткочасне зниження температури повітря до 4°С спричинює пожовтіння і опадання листків, а також – ураження рослин фузаріозом, бактеріозом та антракнозом. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин знаходиться в межах 20-25°С. За умови достатнього забезпечення вологою рослини квасолі добре переносять високі температури понад 30°С.

На перших етапах росту квасоля дуже вимоглива до забезпечення світлом. У період до цвітіння вона затінення не витримує. За вимогою до тривалості освітлення квасолю відносять до короткоденних рослин, хоча деякі сорти можуть реагувати на цей фактор по-різному: є сорти, які погано ростуть при довгому дні, або навпаки.

Спаржеві сорти дуже реагують на коливання вологості ґрунту і повітря. Повітряна посуха в період цвітіння призводить до осипання бутонів і квіток, рослини починають пошкоджуватися павутинним кліщем. У вологу і холодну погоду швидко поширюються антракноз та бактеріоз. Коливання факторів тепла і вологості спричинюють високу нестабільність урожайності насіння з року в рік.

До родючості ґрунту квасоля більш вимоглива, ніж горох. Високу врожайність насіння можна одержати лише на родючих нейтральних за кислотністю і добре забезпечених вологою ґрунтах. Для оптимізації азотного і фосфорного живлення насіння безпосередньо перед сівбою обробляють азотфіксуючими і фосформобілізуючими препаратами.

Особливості технології вирощування насіння квасолі овочевої. Технологія вирощування насіння квасолі дуже подібна до гороху, але вона більш вимоглива до рівня виконання всіх операцій. Насіннєві посіви квасолі спаржевої розміщують на дерновокарбонатних ґрунтах з високим вмістом органічних речовин та оптимальним забезпеченням вологою. Осінню підготовку ґрунту проводять за схемою напівпару. Навесні до сівби проводять боронування з культивацією та внесення мінеральних добрив. Слід зазначити, що насіннєві посіви квасолі вимагають азотного підживлення у період від сходів до цвітіння.

Сівбу проводять у першій декаді травня (Лісостеп), коли температура ґрунту на глибині 10 см прогрівається до 10-12°С, за широкорядною схемою з шириною міжрядь 60-70 см, що полегшує проведення сортових прочисток. Оптимальна густота рослин 200-250 тис. шт/га. Насіння перед сівбою піддають нітрагінізації спеціальними квасолевими штамами. Квасолю бажано висівати сучасними овочевими сівалками точного висіву. Під час сівби старими сівалками СОН-4,2 чи СКОН-4,2 висіваючі апарати часто травмують насіння.

Під час сходів молодим рослинам великої шкоди завдає росткова муха, а на початку бутонізації починає відкладати яйця зерноїд (брухус). Впродовж вегетаційного періоду проводять міжрядні розпушування ґрунту. На запливаючих ґрунтах після опадів може утворюватися ґрунтова кірка, яка перешкоджає появі сходів та спричинює обламування підсім’ядольного коліна.

Сортові прочистки на посівах квасолі спаржевої бажано проводити тричі:
- на початку цвітіння видаляють рослини з нетиповим забарвленням квіток і за габітусом рослин (кущові, напівкущові і виткі);
- у технічній стиглості видаляють рослини з нетиповим забарвленням і формою бобів;
- у період достигання бобів видаляють рослини з нетиповим характером зморшкуватості стиглих стулок.

Збирають рослини квасолі після пожовтіння бобів та листків. За гарантованої сухої погоди рослини виривають і складають у валки для досушування. На великих площах скошують жатками у валки. Навіть невеликі дощі зумовлюють почорніння бобів і насіння, тому краще вирвані чи скошені рослини перенести під навіси для дозарювання. Зв’язані снопики ставлять корінцями вверх, що сприяє провітрюванню.

Після остаточного висихання снопів приступають до обмолочування. При цьому не допускають пересихання, за якого насіння сильно дробиться. Обмолочують за мінімальних обертів барабана. Слід зазначити, що сильна зморшкуватість сухих бобів спаржевих сортів перешкоджає вимолочуванню насіння, порівняно із зерновими і напівспаржевими. Після обмолоту, на випадок виявлення сортових домішок за формою, забарвленням і характером візерунка насіння, проводять ручне перебирання насіння всієї партії.

Після очищення насіння готові партії всіх бобових культур піддають фумігації проти зерноїда. Водночас цей захід слід провести у насіннєвих складах за порівняно високих вереснево-жовтневих температур.

Сортова чистота насіння квасолі складає для ОН і ЕН 99% та РН1-3 – 98%. Схожість насіння має бути для ОН і ЕН – 90% і РН – 75% при вологості 14%. До Державного реєстру сортів рослин занесено 25 сортів квасолі овочевої. Насінництво квасолі овочевої проводять на Сквирській дослідній станції Інституту агроекології НААН України (сорти – Білозерна 361, Ксеня, Присадибна, Тосик, Українка) та в Інституті овочівництва і баштанництва НААН України (сорт Ювілейна 287).