Постанова проблеми.На сучасному етапі інтегрований захист в агроекосистемах поряд із агротехнічними, організаційними та біологічними методами передбачає застосування хімічного захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. З урахуванням сучасної екологічної ситуації, необхідно застосовувати нові, безпечні пестициди.
Аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми. Щорічні втрати продуктивності агроєкосистем від бур’янів, хвороб і шкідників сягають 20—35% валового врожаю, а з окремих культур (цукровий буряк, овочеві, соя, соняшник, кукурудза) — й того більше. Кількісні оцінки втрат урожаю від наявності бур’янів в агроекосистемах можуть досягти при середньому рівні забур’яненості 20—24% (1), 18—32% (2), на суцільних посівах культур 20—50%, широкорядних — 40—80% (3).
Відомі вчені B.C. Циков і Л.П. Матюха (6) підкреслюють, що за останні десять років засміченість грунтів степової зони України зросла в 1,8 рази. За їхніми підрахунками, в орному шарі чорнозему вміст насіння малорічних двосім’ядольних і малорічних тонкогових бур’янів становив 546 млн. шт./га. Цю інформацію доповнює О.О. Іващенко (5), за даними якого лише у шарі 0—5 см ґрунту за сприятливих умов у степовій зоні протягом вегетаційного періоду здатні прорости 1887 шт./м2 бур’янів.
За результатами виробничих обстежень, в Україні незасмічених полів не зареєстровано; на 53% площ забур’яненість оцінюється як висока, в тому числі 61—70%) посівів озимих і ярих зернових мали середнє або значне засмічення (6). Аналіз чинників втрат врожаю в агроекосистемах свідчить про послаблення уваги до засобів захисту від бур’янів, хвороб і шкідників при вирощуванні сільськогосподарських культур. Завдяки наявності широкого асортименту пестицидів та апробованих у виробництві систем захисту більшості сільськогосподарських культур, компанія «Сингента» є лідером впровадження інноваційної наукової продукції в Україні.
Результати досліджень. Однією з передумов визначення оптимальної розрахункової густоти посіву і, що вкрай важливо, забезпечується можливість отримувати практично таку ж кількість сходів у польових умовах, є протруєння насіння. Основою цього є захист від патогенів, які знаходяться на поверхні насіння чи всередині й передаються через ґрунт у період сівба—сходи.
Препарат Дивіденд Стар 036 FS (1,0—2,0 л/т) завдяки двом діючим речовинам забезпечує ефективний контроль патогенів за рахунок системної дії проти поверхневої та внутрішньої інфекцій насіння пшениці та ячменю. Це оптимальний протруювач, особливо при задовільних патогенних умовах в едафотопі та з точки зору „якість—ціна“.
Протруйник Максим Стар 0,25 FS (0,75—1,5 л/т) — фунгіцидний препарат подовженої дії. Діюча речовина поширюється навколо насіння під час його проростання, а за рахунок контактно—проникаючої дії препарат адсорбується коріннями та молодими паростками, що забезпечує контроль ґрунтових патогенів збудників кореневих гнилей, особливо фузаріозів.
Двокомпонентний фунгіцид Максим XL 035 FS (1,0—6,0 л/т) має лікувальну та контактно—захисну дію на збудників, які викликають несправжню борошнисту росу, фузаріозну та кореневі гнилі, пліснявіння насіння. Обробка препаратом важлива як для культур ранньої сівби (горох, цукровий буряк, ріпак), насіння яких заробляється в доволі прохолодний ґрунт, що обумовлює збільшення періоду сівба—сходи, експозиції паталогічного процесу, так і теплолюбивих (кукурудза, соя), зерно яких може найбільш уражатися ґрунтовими патогенами за рахунок своїх біохімічних властивостей (багате білками, вуглеводами та жирами) і практично оптимальних екологічних факторах для розвитку збудників хвороб на глибині сівби.
Захист насіння соняшнику, цукрового буряку, огірків від пероноспорозу, фузаріозних гнилей, пліснявіння і коренеїда досягається за рахунок використання препарату Апрон XL 350 ES (2,0—3,0 л/т).
В останні роки зросла потреба захисту проростків і сходів культур від комплексу ґрунтових та поверхневих шкідників у зв’язку зі значним погіршенням фітосанітарного стану агроценозів за рахунок, перш за все, шкідливих видів коваликів (дротяники, несправжні дротяники) і хлібних жуків, Окрім того необхідно дотримуватися агроекономічної тези „норма висіву ~ кінцева густота“, що зумовлено значною вартістю гектарної норми високоякісного насіння цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику. Інсектицидний протруювач Круїзер 350 FS (0,5—6,0 л/т) забезпечує довготривалий і надійний ефект від пошкодження в період сівба—сходи не лише ґрунтовими, а й ранньоповсходовими шкідниками.
Компанія „Сингента“ зареєструвала новий протруювач Форс 025 FS (6 мл на посівну одиницю), який має фумігантну дію і запобігає пошкодженню комплексом ґрунтових шкідників, у тому числі личинок підгризаючих совок.
Отже, правильний вибір протруйника, коли враховується не стільки необхідність протруєння, як агрозаходу, а й дані фітоекспертизи насіннєвого матеріалу, прогноз фітосанітарного стану в агроценозі та спектр дії препарату, дозволяє надійно захистити насіння й молоді паростки від збудників насіннєвої, ґрунтової інфекції і збудників хвороб рослини, які передаються з насінням. Разом із тим слід відзначити, що протруєння — це важливий елемент інтеґрованого захисту посівів сільськогосподарських культур, економічно та екологічно ефективний. Норма внесення фунгіцидів у перерахунку на гектар посіву досить низька.
Найважливіші фактори ефективного протруєння насіння — це якісний насіннєвий матеріал (відсутність пилу, висока чистота, оптимальні маса 1000 зерен та натура, калібрування), протруйник (спектр дії, доза, форма препарату, прилипай, плівкоутворювач, барвник), технологія протравлювання (якість залежить від технічних можливостей методу протруєння: вручну, бетонозмішувач і т. п. — практично одержують незадовільні результати і новітні машини, наприклад, СС 50, в яких поєднано точне зважування насіннєвого матеріалу, нормативне дозування хімічного препарату, однорідність його розподілу по поверхні насіння, що забезпечує повноту протруєння не менше 94%), виконавча технологічна дисципліна персоналу (доза препарату, відповідальність) при застосуванні існуючого парку машин для протравлювання (ПС—10, ПС—20, Мобітокс Супер та їх аналоги).
З виробничої точки зору, краще використовувати придбане протруєне насіння у спеціалізованих господарствах і компаній, які мають високотехнологічне обладнання для його доробки.
У світовій практиці в рамках концепції інтенсифікацфї землсробства провідна роль у захисті агроценозів належить хімічному методу. B.C. Циков (2003) хімічний метод боротьби з бур’янами, в системі догляду за посівами кукурудзи, розглядає як додатковий прийом.
„Сингента“ — провідна компанія у світі й найвідоміша в Україні. Вона розробляє і впроваджує в виробництво сучасні пестициди, з яких складається практично повна (для окремих культур — повна) система захисту в агроценозах. На 2008 рік пропонується понад 40 зареєстрованих препаратів. Особливості використання та технологія внесення засобів захисту рослин достатньо висвітлена у виданнях компанії (Каталог засобів захисту рослин компанії „Сингента“, 2006, Технологія захисту сільськогосподарських культур компанії „Сингента“ на 2006—2007 рік; буклети, рекламні ролики, науково—практичні статті в періодичних виданнях).
- Асортимент гербіцидів для зернових колосових задовільнює виробництво з урахуванням різних типів забур’яненості агроценозів, ступеню і шкодочинності бур’янів. При сильному і досить сильному ступені забур’яненості (однорічні одно— та двосім’ядольні, багаторічні коренепаросткові, змішаний типи забур’яненості) зернових колосових слід застосовувати бакову суміш Логран 75 WG, 0,0065—0,01 кг/га + Банвел 4S 480 SL, 0,15 л/га. Комбінація двох гербіцидів (до робочого розчину додають Лограл, потім Банвел) забезпечує досить високу ефективність знищування злісних бур’янів в агроценозах зернових колосових (види осотів, березка польова).
- Висока й досить висока ефективність сучасних гербіцидів групи сульфонілсечовини (Пік 75 WG, Логран 75 WG, Мілагро 040 SC) може досягатися лише за рахунок тонкого й рівномірного розподілу препарату (надмала доза по препарату лише 0,0008—0,001 г/м2) на оброблювану площу з урахуванням ярусності колосового агроценозу і величини проекційного покриття бур’янів культурою.
- Робочий розчин слід готувати з чистої води, оскільки за наявності в ній мулу (і особливо органічного) страховий гербіцид сульфонілсечовиної групи вже в баковому розчині стає частково ґрунтовим гербіцидом за рахунок активного поглинання діючої речовини органічними й мінеральними колоїдними домішками, що зумовлює зменшення виробничої ефективності препарату.
- Система захисту кукурудзи, „наиболее слабого конкурента сорных растений в агрофитоценозе“ (4), задовольнить ягпономічна/ службу господарств, як з високою культурою землеробства (мінімальне хімічне і фінансове навантаження), так і при використанні орендних земель із високим ступенем (сильна, досить сильна) забур’яненості грунту і посівів.
Ґрунтові гербіциди Дуал Голд (1,3—1,6 л/га), Примекстра Голд (2,5—3,5 л/га), Примекстра TZ Голд (4,0—4,5 л/га), Люмакс (3,5—4,0 л/га) забезпечують практично повний захист посівів на ранніх етапах росту та розвитку культури від однорічних тонконогових і широкого спектру дводольних бур’янів.
Страхова схема захисту агрофітоценозу кукурудзи передбачає внесення гербіцидів по вегетуючим бур’янам. Сортимент засобів захисту рослин дає можливість вибрати найдоцільніший і найефективніший препарат чи їх суміш: Діален Супер (знищує понад 200 видів бур’янів) — 1,0—1,25 л/га, Мілагро 1,0—1,25 л/га, Мілагро 1,0 л/га + Банвел 4S 0,4 л/га, Мілагро 1,0 л/га + Пік 10 г/га (за наявності падалиці соняшнику), Калісто 0,025 л/га, Люмакс 3,0—3,5 л/га. Вказані препарати задовольнять вимоги виробників: відсутність фітотоксичної дії на культуру, подовжений період застосування (фаза 3—ох листків), практично мінімальна залежність від погодних умов (системна дія), висока ефективність при чітко вираженому флористичному складі агрофітоценозу.
- Технологія захисту соняшнику поєднує гербіциди ґрунтової дії Дуал Голд 1,3—1,6 л/га („золотий стандарт“ — найбільш толерантний до культури), Гезагард 2,0—4,0 л/га, Оскар 2,0 — 2,5 л/га, бакові суміші Дуал Голд 1,2 л/га + Гезагард 2,0 л/га, Оскар 2,0 л/га + Гезагард 2,0 л/га і страховий препарат Фюзілад Форте 0,5—2,0 л/га, що забезпечує фундаментальний захист посівів від бур’янів.
- Заслуговують на увагу, з нашого погляду, окремі важливі особливості використання гербіцидів компанії «Сингента», а саме:
Максимальні темпи приросту вегетативної маси у зернових колосових культур припадають на період від фази виходу в трубку до колосіння, а найбільше нагромадження сухої речовини відбувається у фазі молочної стиглості. На цих етапах органогенезу зернових культур запобігти розвитку хвороб листя, стебла та колосу можливо завдяки використанню фунгіцидів.
Науковообґрунтоване застосування фунгіцидів базується на основі регулярного моніторингу агроценозу. В виробничих умовах господарств цю роботу проводити неможливо, а короткочасні та довгострокові прогнози розвитку хвороб, практично відсутні. Слід зазначити і той факт, що боротьбу з хворобами в посівах сільськогосподарських культур необхідно здійснювати і планувати на самих ранніх стадіях їх розвитку, аби не допустити економічного порогу шкодочинності. Період часу „біологічний поріг шкодочинності — економічний поріг шкодочинності” для виробничника не що інше, як „цейтнот“, оскільки хвороба — це вкрай динамічний процес, який може протікати з різною швидкістю. Сприятливі умови для росту і розвитку культур співпадають із цими ж показниками і для патогена, але екологічні фактори для збудників хвороб знаходяться в значно більшому діапазоні: мучнисторосяні гриби, наприклад, розвиваються при вологості повітря 50—100% і відносно низькому мінімальному показнику температури (12—16°С). За оптимальних умов інкубаційний період цієї хвороби становить лише 3—4 дні.
У зв’язку з тим, що пороги шкодочинності хвороб — дуже динамічні показники і залежать від взаємопов’язаного комплексу факторів (агроценоз, збудник хвороби: стадія розвитку, вірулентність, агресивність, біотип; прогноз метеорологічних умов навколишнього середовища і в агроценозі, економічна ефективність хімічного захисту та вирощування культури), то і строки застосування хімічного методу боротьби значно коливаються. Ці показники змінюються за роками, фазами розвитку культур, регіонами, районами і, навіть, за полями господарств, коли використовуються різні сорти, в т. ч. багатолінійні й полірізестентні сортосуміші. Щоб попередити шкодочинність хвороб і нове її розповсюдження, посіви слід обробляти за 2—3 дні до закінчення інкубаційного періоду.
- Рання поява найбільш небезпечних інфекцій листя та стебла, на рівні порогу шкодочинності, відсутність інфекцій колосу: одне обприскування в період „вихід у трубку — прапорцевий листок“.
- Пізня поява найбільш небезпечних інфекцій колосу (ураження колосу на рівні 10—12%): одне обприскування в фазу „початок колосіння — колосіння“.
- Прояви найбільш небезпечних інфекцій листя та стебла протягом усього сезону, наявність інфекцій колосу на рівні 10—12%. Кратність обприскування — два рази. Оптимальний строк: перше — кінець кущіння—трубкування, друге — повне колосіння. Насіннєві посіви слід обробити за цією схемою в бакових сумішах із гербіцидами, стимуляторами росту, комплексними водорозчинними добривами на хелатній основі.
- Найвірогідніші ситуації та рекомендовані строки обробки фунгіцидами (Альто Супер 330 EC, 0,4—0,5 л/га; Тілт 250 EC, 0,5 л/га; Амістар Екстра SC, 0,5 — 0,75 л/га) від компанії „Сингента“:
НВАФ „Степова“ використовувала протягом 2005—2007 pp. фунгіцид Альто супер для захисту насіннєвих посівів озимої пшениці, ярого та озимого ячменю. Встановлено, що препарат Альто супер реалізує лікувальну і профілактичну дію одночасно. В типових для виробничих умов фітосанітарні ситуації 2006 p., коли рослини озимої пшениці в фазу трубкування були інфіковані борошнистою росою (6—10%) і септоріозом листків (0,1—0,2%), обробка Альто супер (0,5 л/га) майже відразу зупинила розвиток міцелію сумчастого гриба, а спорулентна його активність через 6—8 днів повністю зникла. Крім того, на листках не утворювалися пікніди, а фунгіцид, на нашу думку, продовжував виступати в ролі профілактичного засобу проти бурої іржі, яка проявляється пізніше.
Практичний інтерес виробничників до фунгіциду Альто супер повинен бути обумовлений тим, що його можна використовувати у випадках, які потребують негайної лікувальної дії (авіа—метод обробки дозволяє провести швидко і на значній площі), так і при повних системах захисту зернових колосових культур із плановою урожайністю 50 ц/га і більше.
Зазначимо, що в арсеналі фунгіцидів „Сингента“ має найсучасніші препарати для захисту овочевих та плодових культур (Ридоміл Голд, Квадріс, Ширлан, Топаз, Скор, Хорус, Тіовіт Джет).
Сортимент інсектицидів компанії — „гросмейстерський“ і задовольняє найвибагливішого споживача як швейцарською якістю, так і спектром дії на шкідників (внутрішньостебельні, сисні, листогризучі, ґрунтові) за рахунок використання в препаратах діючих речовин основних хімічних класів: фосфорорганічна сполука (Базудін 600 EW, Актелік 500 ЕС) — з чудовими системними властивостями; синтетичні піретроїди (Карате 050 ЕС, Карате Зеон 050 CS) — висока ефективність дії, унікальна препаративна форма, комерційно приваблива вартість гектарної норми; неонікотиноїди (Актара 25 WG) — унікальний механізм дії проти більш ніж 100 шкідників, сумісний в бакових сумішах із більшістю пестицидів, висока безпека для людей та довкілля.
На посівах зернових колосових культур за відносно короткий період часу (озима пшениця, приблизно 22 дні) товаровиробник може втратити 30—40% (на насіннєвих посівах значно більше) прибутку лише за рахунок різниці в закупівельній ціні продовольчого (насіннєвого) і фуражного зерна. Найбільших втрат завдають клоп—шкідлива черепашка (в останні два роки все більше зустрічаються маврська, австрійська), хлібні жуки, попелиці, трипси.
Розроблені в даний час наукові, біологічні та економічні пороги шкодочинності ентомофагів придатні для широкого використання як орієнтовні показники і припускають деяку (значну для окремих видів) неточність при їх визначенні у виробничих умовах з урахуванням агроекологоекономічних умов вирощування культури. Крім того, значні коливання порогів шкодочинності можуть бути зумовлені тільки сортовими особливостями. Наприклад, у сорту озимої пшениці Панна технологічні особливості зерна не знижуються навіть при вражені клопом—черепашкою до 6%. Залежно від кліматичних і господарських особливостей агроценозу слід чекати і значних коливань біологічних та економічних порогів шкодочинності ентомофагів.
- Менший показник порогу шкодочинності ентомофагів слід враховувати на зріджених та слабких посівах за сприятливих екологічних умов для розвитку і шкодочинності шкідників; верхній — на добре розвинених агроценозах, коли спостерігається фактор розведення рівня популяції та його шкодочинності, а період зростання втрат урожаю більш повільний і розтягнутий.
- В період інсектицидних обробок, які, в основному, припадають на червень місяць, є ризик зменшення ефективності препаратів за рахунок високих температур повітря. За таких умов слід чітко дотримуватися регламентів застосування хімічного методу боротьби, а також використовувати препарати, які мають високу біологічну ефективність (94—98%) за спекотних і посушливих умов, тривалу захисну дію за рахунок діючої речовини й новітньої препаративної форми (мікрокапсульована водна суспензія).
- У зв’язку з цим, на нашу думку, треба впроваджувати такі практичні рекомендації використання інсектицидів:
Практичний досвід показав, що кращими інсектицидами є Базудин 600 EW, Актара 25 WG, Карате Зеон 050 CS, а також бакова суміш Базудин 600 EW + Карате Зеон 050 CS. Ефективність дії цих препаратів у виробничих умовах 2005—2007 років у НВАФ „Степова“ (Дніпропетровська область) забезпечувала зниження ентомофагів до господарсько—невідчутного рівня на товарних посівах зернових і бобових культур за рахунок однієї обробки, складаючи 96—98% при наземному обробітку; 92—95% — при використанні авіаметоду.
На насіннєвих посівах гороху, де шкідливими є кілька ентомологічних груп (листогризучі, шкідники, що мінують листки, сисні шкідники, плодопошкоджуючі зерноїди) повного захисту можливо досягти лише за рахунок використання препаратів компанії „Сингента“. Зазначимо, що для інсектицидів Актара 25 WG, Карате 050 EC, Карате Зеон 050 CS, відсутня фітотоксична дія на рослини, а ефективну хімічну обробку можна проводити в період найбільшої активності зерноїда (тепла, жарка, сонячна погода). Бакові суміші Базудин 600 EW (0,5—0,7 л/га) + Карате Зеон 050 CS (0,10—0,12 л/га) слід використовувати зі стимуляторами росту (Емістим С) або мікродобривами (торгова марка Еколіст, Кристалон) згідно регламенту з використання фосфорорганічного препарату.
Збирання врожаю — один із відповідальних етапів вирощування культур, особливо соняшнику, гороху, люцерни на насіння, сорго. Вони характеризуються відносно повільним і нерівномірним дозріванням.
Десикацію соняшнику краще роботи в період фізиологічної стиглості (вологість зерна становить 30—38%, кошика — 80—85%). У роки з значним епіфітотивним розвитком сірої і білої гнилі хімічне підсушування слід проводити при значному пожовтінні тильної сторони кошика і ознаках зараження рослин, але при вологості зерна не більше 40—42%.
Для приготування робочого розчину з препаратом Реглон Супер слід використовувати тільки чисту воду. Кращі фізіологічні результати (висушування кошика І рослини) буде досягнуто коли обробка проводиться в умовах похмурої погоди або ввечері.
При десикації чистих насіннєвих посівів і гороху норма витрати препарату може становити 2,0 л/га, в складному агрофітоценозі — 3,0 л/га, що дасть змогу підсушити бур’яни, культуру, зменшити осипання зерна і провести збирання врожаю прямим комбайнуванням.
Хімічне підсушування Реглоном Супер на посівах ріпаку не має обмежень у подальшому використанні врожаю (насіннєві посіви, товарне виробництво на харчові й технічні цілі).
Висновки. При великому асортименті пестицидів препарати компанії «Сингента» забезпечують практично повну систему захисту агроекосистем від бур’янів, шкідників та хвороб.
- Будьоний Ю.В. та ін. Практикум із загального і меліоративного землеробства. Харків: ХНАУ, 2005.— 286с.
- Верещагин Л.Н. Атлас травянистых растений. К., 2000.— 352с.
- Грищенко З.М. Гербіциди і продуктивність сільськогосподарських культур. — Умань, 2005. — 686с.
- Иващенко А.А. Засоренность пахотных земель по—украински. — Агровісник України, 2007. — №12.—С.9—10.
- Іваненко О.О. Наші завдання. — Захист рослин. —2002.—№2.— С 1—2.
- Циков B.C., Матюха Л.П. Бур’яни: шкодочинність і система захисту. Дніпропетровськ: «Енем», 2006. — 86с.
- БІБЛІОГРАФІЯ