Різноманіття однорічних овочевих культур. В Україні вирощують і споживають понад 75 видів овочевих і баштанних культур, з них понад 40 занесено до Державного реєстру сортів рослин.
Однорічні овочеві культури складають основну частину вітчизняного сортименту. З однорічних капустяних рослин українці навчились вирощувати капусту цвітну, броколі, капусту пекінську і китайську, крес-салат, коренеплідніх - редиску та редьку літню. Група пасльонових представлена помідором, перцем, баклажаном і фізалісом. Велике різноманіття рослин об`єднує родина гарбузові – огірок, кабачок, гарбуз, патисон, кавун, диня. З бобових користується попитом квасоля звичайна і спаржева, горох овочевий і цукровий, біб овочевий. В інших родин різноманіття значно менше: у родини злакові – кукурудза цукрова; селерові – кріп; айстрові – салат; лободові – шпинат і лілійні – часник.
Однорічні овочеві рослини різняться між собою за тривалістю вегетаційного періоду, інтенсивністю росту і розвитку, формою, забарвленням продуктових органів та їх будовою, відношенням до умов навколишнього середовища, технологією вирощування (особливо режимом живлення) і кількістю зборів урожаю.
Для забезпечення виробництва і споживання овочів на достатньому рівні потрібно вміти вирощувати і мати запас високоякісного насіння, враховувати особливості біології рослин, ґрунтово-кліматичні умови зони, погодні умови року, знати технологію вирощування насіння. Тоді буде реальна можливість забезпечити середньорічну норму споживання овочів на одну людину 161 кг (фактичне споживання – 100-110 кг), а в Європі та в США – 200 кг.
Особливості біології рослин. У товарному овочівництві, незалежно від циклу розвитку рослин (однорічного, дворічного чи багаторічного), продуктові органи використовуються переважно у перший рік вирощування (у багаторічних - залежно від культури). У насінництві кінцевий результат (одержання насіння) тісно пов`язаний з тривалістю життєвого циклу рослин.
За біологічними особливостями однорічні овочеві культури характеризуються тим, що за один рік вони формують продуктові органи, які споживає людина, та утворюють насіння.
За способом розмноження, запилення, будовою квітки, біологією цвітіння, способом вирощування вони відзначаються значною різноманітністю. Більшість з них розмножується насінням, запилюється перехресним способом (за виключенням салату, помідора, гороху, квасолі), має двостатеві квітки (у гарбузових та кукурудзи квітки роздільностатеві – чоловічі і жіночі квітки розміщені окремо на одній рослині). У шпинату і спаржі – рослини дводомні.
Однорічні овочеві культури, які запилюються перехресним способом, для одержання високоякісного насіння потребують дотримання вимог просторової ізоляції: рослини, які формують стеблові насінники, – на відкритій ділянці не менше 2000 м, на захищеній – 600 м. У гарбузових – 800 і 400 м відповідно, між сортами перцю солодкого і гіркого, кавуна столового і кормового – не менше 2000 і 1000 м.
За дотримання норм просторової ізоляції у багатьох однорічних овочевих культур слід звернути увагу на можливість росту і плодоношення рослин від минулорічної падалиці. В умовах України таку здатність мають рослини дині, кропу, фізалісу мексиканського і помідора. Тому дуже важливо не допускати розміщення насіннєвих посівів на суміжних з минулорічними полями.
Особливості технології їх вирощування на насіння. Враховуючи відмінності однорічних овочевих рослин за біологічними особливостями, вимогами до умов навколишнього середовища, застосовуються різні технології вирощування насіння. Під час розміщення насіннєвих ділянок слід враховувати норми просторової ізоляції, попередники, особливості живлення рослин, заселеність шкідниками та ураження хворобами, строки сівби і збирання. У насінництві овочевих рослин дуже важливо не допускати розміщення на одному полі культур однієї ботанічної родини,а також маточників і насінників, оскільки в них спільні хвороби і шкідники.
У рослин, які формують насінні плоди (пасльонові, гарбузові), потрібно знати, крім урожайності насіння, ще й його вихід (у %) від маси плодів. У пасльонових також зважати на застосування двох способів вирощування (розсадного і безрозсадного), у редиски - пересадкового і безпересадкового. На випадок використання безпересадкового способу вирощування використовують для сівби тільки елітне насіння.
У насінництві овочевих рослин, які формують стеблові насінники, рівень технологічних заходів вирощування насіння повинен бути вищим порівняно з товарними посівами. Не допускається сильна забур`яненість насіннєвих ділянок, оскільки насіння бур`янів при попаданні в партію основної культури важко відділити під час очищення. Виходячи з цього, потрібно ретельніше застосовувати технологічні і хімічні заходи знищення бур`янів. Для отримання продуктивного високоякісного насіння необхідно проводити профілактичні заходи захисту рослин від хвороб і шкідників, своєчасно виконувати заходи сортового і насінного контролю, дотримуватись вимог просторової ізоляції, особливо у перехреснозапильних рослин.
Заходи сортового і насінного контролю в однорічних овочевих культур. На відміну від дворічних і багаторічних овочевих культур заходи сортового контролю в однорічних здійснюють за один рік. Проводять сортові прочистки протягом всього вегетаційного періоду в міру з’явлення домішок і за умови збільшення кількості рослин, уражених хворобами, пошкоджених шкідниками, виродливих, недорозвинених чи передчасно сформованих. У гарбузових, наприклад, проводять три прочистки: першу – у фазі бутонізації жіночих квіток за типом зав’язі, другу – під час формування зеленця, третю – в період достигання насінників.
Після завершення сортових прочисток (остання перед збиранням) організовують проведення апробації сортових посівів, встановлюючи рівень чистосортності посівів і визначаючи категорію насіння, призначеного для розмноження маточників, а на висадках – сортове обстеження насінників перед цвітінням з метою перевірки дотримання норм просторової ізоляції.
За результатами сортових прочисток, добору маточників у редиски і редьки літньої, апробації сортових посівів, сортового обстеження насінників перед цвітінням оформляють відповідні акти.