Суниці займають перше місце серед інших ягідних культур. Вони найбільш скороплідні та високоврожайні. При додержанні всіх вимог технології та підбору відповідних сортів можна отримувати до 50 т/га.
Основні ланки технології вирощування суниці - якісна підготовка грунту, використання оптимальних схем розміщення рослин, вирощування високопродуктивних сортів та ефективний захист від шкідників та хвороб.
При закладанні плантації суниці велике значення має правильний вибір місця. Рослини добре ростуть і плодоносять на оптимально зволожених грунтах. Вони чутливі до нестачі вологи в грунті, особливо в верхньому 20 см шарі, де розміщена основна маса коріння. Однак коренева система не переносить перенасичення водою верхнього шару грунту. На рівних ділянках слід уникати блюдець, у яких довго застоюється вода. Такі блюдця при підготовці грунту необхідно вирівняти. Грунтові води повинні бути не ближче одного метра від поверхні грунту. Під насадження суниць не слід відводити ділянки, які затоплюються навесні чи під час злив, круті схили, що пересихають влітку.
Важливим є захист суничних плантацій від сильних вітрів. На захищених ділянках створюється кращі умови для зволоження, взимку рівномірніше нагромаджується сніговий покрив та довше зберігається, рослини краще запилюються бджолами та іншими комахами. Якщо природного захисту немає, плантацію обсаджують захисними смугами з високорослих дерев та кущів (липа, береза, лох, золотиста смородина та ін.).
Суниці мало вибагливі до грунту. Вони добре ростуть і плодоносять майже на всіх основних типах грунтів середньої щільності, легкого суглинкового і супіщаного складу. Непридатні для суниць вапнякові, солончакові, дуже заболочені, надмірно кислі й перезволожені грунти. На важких глинистих грунтах, а також на таких, що легко запливають і утворюють міцну кірку, суниці ростуть погано, такі ділянки не варто використовувати для закладання суничних плантацій.
Суниці найкраще вирощувати в спеціальній сівозміні, що дає можливість найкраще підготувати грунт, знищити бур`яни та шкідників. Прикладом такої сівозміни може бути така: 1 поле - пар; 2 - молода суниця; 3-4 - плодоносна суниця; 5 - зернові культури. В цьому полі знищують однорічні та деякі багаторічні дводольні бур`яни в т.ч. осоти, внесенням 2,4-Д амінної солі, 68,5 % в.р. в кількості 1,2 л/га або сатісу, 18% з.п. в кількості 150 г/га в фазу кінця кущіння озимої пшениці.
Вибрані під суницю ділянки обстежують на зараженість ґрунтовими шкідниками та проводять боротьбу з ними. При виявленні високої чисельності личинок травневого хруща (0,5 личинки на їм2) проводять затруювання грунту аміачною водою. У грунт парового поля, призначеного для закладки суниці в першій половині травня вносять аміачну воду з розрахунку 2000 л/га (в перерахунку на 20%-ну аміачну воду) на глибину до 20 см за допомогою ПОУ або спеціально обладнаного плуга чи культиватора. На основі дослідів, проведених в інституті садівництва, затруєння грунту аміачною водою забезпечує загибель 80-90% личинок хрущів. Дуже важливо при виконанні цього агрозаходу суворо дотримуватись строків внесення аміачної води - травень, коли личинки хрущів знаходяться у верхньому ще вологому шарі грунту, тому що пізніше грунт пересихає і вони переміщаються на глибину до 40 см і бажаного ефекту від затруювання грунту не буде.
Важливим агротехнічним заходом, що забезпечує отримання високого врожаю, є попереднє збагачення грунту елементами живлення. Під оранку в середньому вносять 80-100 т/га гною або компосту та 90-120 кг/га фосфору та калію. Конкретні норми добрив встановлюють в залежності від забезпеченості грунту поживними елементами, але не більше, ніж по 300 кг поживних речовин на 1 гектар. В суничних сівозмінах рекомендується удобрювати лише попередник.
Для зручності обробітку грунту, догляду за рослинами та збирання врожаю кожне чергове поле ділять на квартали, розмір яких залежить від розміру поля і може бути від одного до кількох кварталів. Оптимальна довжина кварталів 100-200 м.
Садити суницю можна весною, влітку та восени. Оптимальний строк посадки з 10 серпня по 20 вересня. Висаджені в цей період рослини добре вкорінюються до замерзання грунту. Якщо з певних причин суниця не посаджена восени, то це необхідно зробити весною в перші дні польових робіт. Літня посадка можлива при наявності розсади, що зберігається в холодильниках. Садивний матеріал необхідно оберігати від підсушування та зігрівання при перевезені і підготовці до садіння. Плантації слід закладати розсадою, яка відповідає державним стандартам, тобто вона повинна бути чистосортною, вільною від вірусних захворювань та небезпечних шкідників, мати добре розвинену кореневу систему довжиною 6-8 см і не менше двох добре розвинутих на коротких черешках нормальних зелених листків та добре розвинуту верхівкову бруньку.
Для одержання високого врожаю та зручності обробітку грунту міжряддя на промислових плантаціях повинні бути шириною 80-90 см, відстань між рослинами в ряду - 15-20 см. Якість садіння впливає на приживання рослин та їх наступний ріст. Слідкують, щоб корені розсади були розправлені, не загнуті, добре притиснуті землею в ямці, що є важливою умовою успішного приживлювання розсади. Глибина садіння повинна бути такою, щоб верхівкова брунька розміщувалась на рівні поверхні грунту і не була присипана землею. При глибокому садінні верхівкові бруньки загнивають, а при мілкому — корені оголюються і підсихають, від чого рослини гинуть. При садінні обов`язковий полив.
Через 10-12 днів після садіння перевіряють приживання розсади і при потребі підсаджують нові рослини. Протягом вегетаційного періоду плантації суниці потрібно утримувати в чистому від бур`янів та рихлому стані, своєчасно проводити боротьбу з шкідниками та хворобами, при потребі поливати та підживлювати. Підживлення проводять в найбільш важливі періоди життя рослин: перед цвітінням, в період росту зав`язей та після збору врожаю.
Одним з найбільш дійових джерел підвищення продуктивності насаджень та покращення якості врожаю є вирощування нових високопродуктивних сортів, ягоди яких придатні для споживання свіжими і для переробки. Сортимент суниці дуже різноманітний (налічує понад* 2,5 тис. сортозразків), що дає можливість підібрати потрібні сорти. Виробництво може базуватись на трьох групах сортів: ранньостиглі великоплідні десертного призначення; універсальні сорти середніх строків достигання та пізні сорти в основному для технічної переробки. Особливо цінними є ранні сорти суниці, що відкривають сезон споживання свіжих ягід. Одним з найбільш поширених ранніх сортів суниці є Русанівка. Цей сорт створений в Українському науково-дослідному інституті садівництва. Рослини сильнорослі, добре облистнені, здатні в рік садіння швидко формувати рядки. Ягоди великі, привабливі, округло-конічні, яскраво-червоні, блискучі, з шийкою, з великими чашолистиками і майже поверхневими зернівками. М`якоть червона, ніжна, соковита, солодко-кислого смаку, ароматна. Ягоди дозрівають дружно. Сорт відзначається врожайністю, зимостійкістю, досить стійкий до борошнистої роси, пошкоджуваність кліщем середня.
Десна - ранній крупноплідний сорт селекції Українського НДІС. Рослини середньорослі, добре облистнені. Плоди великі, темно-червоні блискучі з світлими майже поверхневими зернівками. По формі перші ягоди ширококонічні, інші — видовжено-конічні. М`якоть темно-червона, соковита, щільна, кисло-солодкого смаку, ароматна. Сорт високоврожайний, досить зимостійкий та стійкий до борошнистої роси та гнилей (проти грибкових захворювань).
Багряна - новий ранній крупноплідний сорт суниці селекції інституту садівництва УААН. Рослини досить сильнорослі, добре облистнені здатні швидко формувати рядки. Ягоди крупні, тупоконічні, перші інколи здвоєні, темно-червоні, блискучі. М`якоть інтенсивно-червона, щільна, соковита, ніжна, приємного кисло-солодкого смаку, ароматна. Сорт високоврожайний, відносно зимостійкий, стійкий до борошнистої роси.
Ольвія - новий ранній сорт селекції ІС УААН. Кущі середньорослі, добре облистнені. Ягоди крупні, правильної тупо-конічної форми з шийкою, інтенсивно-червоні, блискучі. М`якоть яскраво-червона, щільна, соковита, ніжна, ароматна, кисло-солодкого смаку. Сорт високоврожайний, достатньо стійкий до грибкових хвороб та суничного кліща.
Хоней - сорт іноземної селекції (дослідна станція в Женеві, штат Нью-Йорк, США), раннього строку достигання. Рослини сильнорослі, прямостоячі, щільні. Квітконоси середньої довжини на рівні поверхні листя. Плоди великі, конічної та широко-конічної форми, ребристі з плоским кінчиком, який довго залишається зеленим та звуженням до чашечки, що створює шийку. Забарвлення шкірочки інтенсивно червоне до темно-червоного. М`якоть червона, соковита, ароматична, солодкувато-кисла, середнього смаку, досить щільна, ягоди добре переносять транспортування на певну відстань. Сорт високоврожайний, досить зимостійкий та стійкий до хвороб листя, але дуже уражується хворобами кореневої системи.
Серед сортів середнього строку дозрівання слід виділити сорти Істочнік, Присвята, Полка.
Істочнік - виведений в ІС УААН. Рослини високі, середньо облистнені, швидко формують добре виповнені рядки. Квітконоси товсті, міцні. Ягоди великі, ширококонічні, часто здвоєні, з шийкою, яскраво-червоні, блискучі. М`якоть оранжево-червона, досить щільна, соковита, ароматна, солодко-кислого смаку. Сорт високоврожайний, достатньо зимостійкий, стійкий до грибкових хвороб.
Присвята - сорт створений в ІС УААН. Рослини середньої сили росту, добре облистнені. Ягоди крупні, правильної овальної форми, темно-червоні, блискучі. М`якоть червона, щільна, соковита, ароматна, гармонійного кисло-солодкого смаку. Сорт характеризується високою врожайністю, дружнім дозріванням ягід, стійкістю до грибкових хвороб та суничного кліща.
Полка - сорт голландської селекції. Рослини сильнорослі, прямостоячі, сильно облистнені. Плоди середньої величини, перші досить крупні, дещо неправильної конічної форми інтенсивно червоні, блискучі, зернівки злегка заглиблені в м`якоть ясно-червона, дещо світліша в середній частині плода, досить щільна, соковита, ароматна, приємного кисло-солодкого смаку. Сорт достатньо зимостійкий, врожайний, не уражується борошнистою росою, але чутливий до хвороб кореневої системи.
Зенга Зенгана - сорт іноземної селекції середньо-пізнього строку дозрівання. Рослини сильнорослі, компактні, густо облистнені, мають сильну кореневу систему. Ягоди крупні та середні, вирівнені, темно-червоні, . блискучі, зернівки злегка заглиблені в м`якоть, шкірочка міцна, ягоди досить транспортабельні. М`якоть темно-вишнева, щільна, соковита, з ароматом, солодко-кислого смаку. Ягоди придатні для споживання свіжими і для всіх видів переробки та заморожування. Сорт високоврожайний, достатньо зимостійкий, ягоди значно уражуються у вологі роки сірою гниллю, проти інших хвороб досить стійкий, в тому числі до хвороб кореневої системи.
Редгонтлет - сорт іноземної селекції середньо-пізнього строку дозрівання. Рослини сильнорослі, кущ піднятий або трохи розлогий, середньо облистнений. Ягоди в перших зборах великі, пізніше середньої величини, ширококонічні, інколи слабо ребристі, яскраво-червоні, блискучі, часто мають зелений кінчик, що довго не дозріває. М`якоть ясно-червона, світліша в середині плоду, соковита, ароматна, приємного солодко-кислого смаку. Сорт високоврожайний, досить зимостійкий, стійкий до борошнистої роси і сірої гнилі, хвороб кореневої системи, має тенденцію до повторного плодоношення в літньо-осінній період.
Одержання високих врожаїв суниці неможливе без захисту рослин від шкідників і хвороб. Найбільш небезпечними з шкідників є суничний прозорий кліщ, малинно-суничний довгоносик, чорноплямистий суничний пильщик, з хвороб - сіра гниль, біла та бура плямистості листків, борошниста роса. В боротьбі з шкідливими об`єктами слід провести обприскування молодої і плодоносної суниці перед цвітінням еупареном, 50% з.п., 1,2 кг/га проти сірої гнилі та плямистостей листків, топазом, 10% к.е., 0,5 л/га або байлетоном, 25% з.п., 0,24 кг/га проти борошнистої роси та актеліком, 50% к.е., 0,6 л/га проти шкідників.
Таке ж обприскування необхідно провести після збору врожаю.
Сіра гниль - одне з самих поширених і небезпечних захворювань суниці. В сприятливих для гриба умовах (підвищена вологість, низька або помірна температура) хвороба швидко розвивається. У вологі роки вона може бути причиною недобору 30% і більше урожаю ягід. Слід пам`ятати, що одним із заходів боротьби з цією та іншими хворобами, є агротехнічні заходи — найретельніше видалення з плантації рослинних решток весною, оптимальна густота рослин, знищення бур`янів, збалансоване по основних елементах живлення внесення добрив (одностороннє внесення азотних добрив сприяє поширенню та розвитку хвороб, в т.ч. і сірої гнилі), своєчасний збір урожаю з обов`язковим збиранням гнилих ягід та видаленням їх з плантації, своєчасний обробіток грунту, тощо. Ці заходи забезпечують добрий стан рослин, підвищують у них стійкість та витривалість до хвороб - та морозостійкість.