На присадибних та дачних ділянках захистити рослини від шкідників можна без хімічних препаратів, використовуючи рослини з інсектицидною дією. Це значно покращить екологію ділянки та дасть можливість отримати продукцію, не забруднену пестицидами.
Безконтрольне використання фермерами та власниками присадибних ділянок хімічних засобів захисту рослин значно погіршило і без того тяжку екологічну ситуацію в Україні. Обприскування пестицидами без врахування порогів шкідливості хвороб та шкідників, фаз розвитку рослин, погодних умов, періоду чекання після обробки призводить до отримання хімічно забрудненої продукції і масового знищення корисних комах та комахоїдних птахів. Як альтернативу хімічному методу на присадибних ділянках і в садах для захисту овочевих, плодово—ягідних та інших культур від шкідників і хвороб можна рекомендувати настої чи відвари, виготовлені з диких та культурних рослин, які мають інсектицидні властивості [2].
Перевага рослинних препаратів полягає в тому, що в рекомендованих концентраціях вони безпечні для людей, тварин та навколишнього середовища, їх токсичні властивості на відкритому повітрі зберігаються порівняно недовго. Крім того, такі препарати можна використовувати у пізніші строки вегетації рослин (часто навіть під час збирання врожаю), ніж хімічні засоби. Рослинні препарати менш ефективні, ніж пестициди, тому їх доцільно застосовувати при невисокій чисельності шкідників. Настої і відвари з рослин більш ефективні проти сисних шкідників (попелиці, медяниці, кліщі) і гусениць молодших віків.
Рослинні препарати готують незадовго до використання. Можна готувати більш концентровані відвари і настої, а перед використанням розбавляти водою до необхідної концентрації. Діючі речовини інсектицидних та фунгіцидних рослин повніше й швидше вилучаються з дрібних частин рослин. Тому висушену сировину необхідно подрібнювати ножем або ножицями: листя, суцвіття — розміром часток до 5 мм, стебла, коріння, кореневища — до 3 мм, насіння — до 0,5 мм. Для кращого приліплювання препарату до оброблюваних рослин використовують господарське мило. Його труть на тертку і розчиняють у невеликій кількості гарячої води. Додають у відвар чи настій перед самим обприскуванням.
Приготування настоїв. Подрібнену рослинну сировину кладуть у чистий, сухий емальований посуд, заливають кип’ятком, щільно закривають кришкою і ставлять на маленький вогонь, не доводячи до кипіння. Через 15 хв. настій зливають, охолоджують та проціджують через кілька шарів марлі, мішковину, дрібне сито. Далі заливають у чисті скляні банки і щільно закривають. Зберігають у прохолодному місці. Встановлено, що з однієї вагової частини рослинної сировини одержують 10 об’ємних частин настою.
Приготування відварів. Подрібнену сировину кладуть у такий же посуд, як для приготування настоїв, заливають кип`ятком і кип`ятять 25—30 хв. Охолоджують відвар 15—20 хв., фільтрують, зливають у посуд, щільно закривають.
Інсектицидні властивості рослин зумовлені наявністю у них природних хімічних сполук — алкалоїдів, глікозидів, складних ефірів, ефірних масел та інших сполук. При роботі з ними необхідно дотримуватися запобіжних заходів.
Рослини, які можна використати для захисту від шкідників, ростуть навколо нас. Це і дикорослі і культурні рослини. Деякі з них наводяться нижче.
Перець стручковий гіркий. Витяжки та відвари використовують проти попелиць, медяниць, листогризучих гусениць, трипсів, колорадського жука, слимаків. Для приготування відвару 1 кг плодів розрізають навпіл, кип’ятять одну годину в 10 л води і настоюють дві доби. Далі перець ретельно перетирають та проціджують, Одержаний концентрат використовують зразу або розливають у пляшки, які зберігають у прохолодному місці. Для обприскування готують робочий розчин: на 10 л води додають 125 г концентрату та 30—40 г господарського мила. Для боротьби з яблуневою плодожеркою на 10 л води беруть 500 г концентрату та 50 г мила.
Полин гіркий. Використовують відвар для обприскування рослин проти гусениць лускокрилих шкідників овочевих і плодових насаджень.
Перший рецепт. Піввідра подрібненої сирої або 700—800 г сухої трави заливають 1 л води, настоюють 24 год., кип’ятять 30 хв. і проціджують і розбавляють у два рази водою.
Другий рецепт: 1 кг зеленої маси кип`ятять 10—15 хв., відвар охолоджують, додають настій, приготовлений із 1 кг курячого посліду, витриманого 1—2 доби у воді, далі суміш проціджують розбавляють водою до 10 л. Овочеві та плодові культури обприскують два рази з інтервалом
Третій рецепт. Для підсилення дії відвару з полину додають настій курячого посліду та гілки сосни. При цьому полин і гілки сосни кладуть у бочку і заливають окропом. При дворазовому обприскуванні таким настоєм гусениці лускокрилих шкідників гинуть через 2—3 дні. Запах полину відлякує міль, мурашок, тарганів.
Проти колорадського жука високоефективним є використання суміші деревного попелу та полину. До 200—250 г подрібненого полину додати склянку попелу, залити гарячою водою, настояти
Помідори. Рекомендується відвар для обприскування овочевих культур проти попелиць, клопів, гусениць, хрестоцвітих блішок. Для приготування відвару використовують зелені частини і корінь, які заготовляють у період пасинкування та після збирання врожаю. Беруть 4 кг свіжих рослин помідорів, заливають 10 л води, настоюють 3—4 год., 30 хв. кип`ятять. Відвар проціджують, перед використанням розбавляють водою у співвідношенні 1:2, додаючи 40 г мила.
Блекота чорна. Настій із блекоти використовують проти попелиць, кліщів, клопів, комплексу лускокрилих шкідників капусти. Для приготування настою беруть 1 кг подрібненої сухої сировини, заливають до 10 л води, настоюють 12 год. і проціджують. До настою перед обприскуванням додають 30—40 г мила. Для приготування відвару беруть суху сировину і воду у тому ж співвідношенні, що й для виготовлення настою, кип`ятять 30 хв., охолоджують та проціджують. При використанні верхівок рослини їх беруть 3 кг і кип’ятять 2—3 год. Відвар проціджують і доливають водою до 10 л.
Дурман звичайний. Настій використовують проти попелиць, кліщів, медяниць, клопів, гусениць. Заготовляють надземну частину рослин у період цвітіння. Просушену сировину подрібнюють, 700 г сировини заливають 10 л води і настоюють 12 год. Настій проціджують і перед використанням додають 30—40 г мила.
Гірчиця біла. Використовують порошок із насіння. Для приготування концентрату 10 г порошку настоюють у 1 л води 2 доби, фільтрують. Застосовують проти попелиць, гусениць, совок, молей, трипсів. Перед обробкою до 150—200 мл концентрату додають 800 мл води. Проти слимаків ґрунт обприскують суспензією (100 г на 10 л води).
Сокирки польові (косарики). Настій використовують проти молей, біланів, шовкопрядів, пильщиків, жуків, медяниць, кліщів, а також кореневих гнилей, фузаріїв. Беруть 400 г подрібненого насіння (разом із суцвіттями), 1 кг сухої трави та 100 г коренів. Настоюють протягом двох діб у 10 л води. Кип’ятять 1—2 год., фільтрують. Сокирки використовують у народній медицині для боротьби з ентопаразитами людини та тварин, а також для знищення мух і тарганів.
Лопух справжній. Настій використовують для знищення листогризучих гусениць на овочевих культурах. Свіже зелене листя подрібнюють, заповнюють ним 1/3 відра, заливають водою і настоюють три доби. Після проціджування настій використовують для обробки.
Цибуля городня. Використовують проти попелиць, гусениць совок, біланів, медяниць, листокруток, кліщів. Для приготування настою беруть 200 г лушпиння, залива—ють 10 л води, настоюють 4—5 днів, фільтрують і використовують для обробки насінників капусти проти павутинного кліща та попелиць. Проти сисних шкідників заповнюють відро лушпинням до половини, настоюють добу, фільтрують, розбавляють у два рази водою і одержаним розчином об—прискують рослини. Для захисту помідорів від попелиць та фітофторозу беруть 1 кг подрібнених квіткових стрілок з цибулинами та молодим листям, замочують у воді на 12 днів з розрахунку 1 кг сировини на 3 л води. Рослини обприскують 2—3 рази за вегетацію.
Цибуля, часник. Відвар використовують проти листогризучих гусениць та попелиці: 0,2 кг лушпиння цибулі, 0,2 кг тютюнового пилу або махорки, 0,2 кг подрібненого часнику залити 10 л води і кип’ятити 2 год. Довести до 10 л і обприскувати рослини.
Часник. Використовують проти брунькового кліща: 0,3 кг подрібненого часнику розвести в 10 л води і відразу ж обприскати смородину в період бутонізації та після цвітіння.
Нагідки лікарські. Застосовують проти нематод, фузаріозу, кліщів. Для обприскування використовують водний настій насіння — 200 г на 10 л води. Висів у міжряддях овочевих культур пригнічує розвиток нематод.
Кульбаба лікарська. Застосовують проти попелиць, кліщів, медяниць. Для приготування настою беруть 200—300 г подрібненого коріння або 400 г свіжого листя і настоюють 2—3 год. у 10 л теплої води. Коріння кульбаби добре зберігається у підвалі в піску.
Молочай городній. Використовують листя і стебла, зрізані зразу після цвітіння. Застосовують проти комплексу лускокрилих шкідників овочевих культур. 4 кг подрібненого листя та стебел кип’ятять 2—3 год. у 3—5 л води, проціджують і доливають водою до 10л.
Ромашка аптечна. Настоєм обприскують рослини проти сисних комах, гусениць (молі, совки, п’ядуни), кліщів, сірого брунькоїду. Для одержання настою 1кг висушеної або 3 кг зеленої ромашки заливають 10 л теплої води, настоюють 12 год., проціджують. Перед обприскуванням розводять у три рази і додають 40 г мила.
Деревій звичайний. Використовують проти сисних шкідників (попелиці, медяниці, трипси) та кліщів, клопів, гусениць. Для приготування настою 800 г висушених рослин подрібнюють і заливають кип’ятком на 30—40 хв., доливають водою до 10 л і настоюють 36—48 год. Відвари готують у тому ж співвідношенні, тільки суміш кип’ятять 30 хв. Відвари можна готувати і завчасно, зберігаючи у щільно закритому посуді.
Чистотіл звичайний. Настій використовують проти попелиць, медяниць, трипсів, щитівок, гусениць молей та біланів. Беруть 3—4 кг свіжих рослин або 1 кг сухих, настоюють у 10 л води 24—36 год.
Щавель кінський. Використовують проти попелиць, кліщів, клопів. Для приготування настоїв беруть 300—400 г коріння, заготовленого восени, настоюють протягом 2 год. у 10 л теплої води, проціджують і застосовують для обприскування.
Хвоя (ялина, сосна). Настій використовують проти попелиць, медяниць, метеликів. Настояти 2,5 кг однорічного приросту у 10 л води у затемненому місці протягом 3—х діб, щоденно перемішувати. Для обприскування беруть 2 л настою і доводять до 10л.
Шкірка цитрусових плодів. Проти кліщів, трипсів, листоблішок. 1,5 кг свіжої шкірки або 0,5—0,7 кг сухої настояти у 10 л води у темному місці 3—5 днів. Відцідити, віджати і довести до 10 л і обприскувати рослини.
Деревний попіл. 1) Проти попелиці та борошнистої роси 0,4 кг деревного попелу залити гарячою водою і кип’ятити 30 хв., обприснути рослини відстояним відваром; 2) проти гусениць вогнівки, пильщиків З кг деревного попелу залити 10 л гарячої води і настояти 2 доби; 3) проти мурах посипати мурашник попелом і комахи покидають це місце. Відлякує мурашок і петрушка.
М’ята відлякує аґрусову вогнівку. Біля кущів аґрусу та смородини садять м’яту або кладуть у кущ її гілочки.
Чорнобривці, під час цвітіння. Проти попелиці, грибкових хвороб піввідра сухих рослин залити 10 л води і настоювати 2 доби. В цьому розчині можна дезінфікувати і бульби гладіолусів протягом 8—10 годин. Проти попелиць додають 40 г господарського мила.
Бузина чорна, під час цвітіння – плодоношення. Проти попелиці 0,8—1 кг листків і квіток на 10 л води, настоювати 3 доби.
Картоплиння застосовують проти попелиці, кліщів, пильщиків, білана жилкуватого, совок. 1,5 кг зеленого або 0,8 кг сухого бадилля, не ураженого хворобами, залити 10 л гарячої води і настоювати 3—4 год. Перед обробкою додати 40 г мила.
Мильно-нафтова емульсія використовується проти щитівок на кімнатних рослинах. В 10 л води розчинити 40 г мила, додати 10 крапель нафти і вимити м’якою ганчіркою стебла та листки рослини. Повторити 2 рази через 8—10 днів.
Витрати робочого розчину при обприскуванні рослин [1]:
молоді дерева (до 5 років) — до 2 л на дерево; дерева, що плодоносять, — до 10 л на дерево; овочеві культури — 0,5—1 л на 10м2; картопля, помідори, перець, баклажани — до 0,5 л на 10м2 .
Обробки препаратами на основі рослин необхідно закінчувати за два дні до збирання врожаю, а продукцію ретельно мити.
Значно зменшують чисельність шкідливих комах птахи та хижі комахи. Особливо допомагають вони в захисті саду. Для принадження комахоїдних птахів у зимовий період на території саду розвішують годівниці, в кінці зими та навесні вивішують дуплянки. Створюють мікрозаповідник корисних комах (ентомофагів) та конвеєр квітучих рослин (фацелія, кріп, морква, гречка, ріпак, вика) для додаткового їх живлення. Розвішують штучні місця гніздування з пучків очерету (15—20 шт.), в яких зимують золотоочки (їх розвішують отворами вниз—вбік на висоті 1—1,5 м на кожному дереві). Обладнують місця зимівлі для сонечок. Для цього в саду або недалеко від нього насипають купу щебеню або відходів з будівництва (біля 0,5 м3), на якій регулярно протягом літа виривають бур’яни.
- Довідник із захисту рослин / за ред. М.П. Лісового. — К.: Урожай, 1999. — С. 596—603.
- Шестопал З.А., Файфер Д.Г., Шестопал Г.С. Довідник з інтегрованого захисту плодово-ягідних культур від шкідників та хвороб.— Львів,1999.— 240с.
- Література: