Борьба с болезнями зерновых – признак интенсивной технологии

автор:

36. Шкодочинність хвороб та їх вплив на якість і кількість врожаю

Значення боротьби із хворобами зростає разом з інтенсифікацією вирощування зернових культур. Вирощування на великих площах значної біомаси сприяє появі інтенсивних спалахів захворювань на колосових злаках. Кожна із основних розповсюджених хвороб здатна забрати 15-30% врожаю, а при епіфітотіях ці цифри значно зростають. А якщо зважити, що рослина одночасно може бути уражена кількома хворобами, то втрати можуть бути дуже значними. Не дарма в Західній Європі, де одержують урожай близько 100 ц/га, здійснюють щонайменше дві або навіть три фунгіцидні обробки. Такий рівень врожайності вже нерідко можна зустріти і в Україні (наприклад, урожайність пшениці на деяких полях інституту фізіології рослин НААУ досягала показника понад 100 ц/га. І щоб досягти такої врожайності співробітники інституту багато вкладають у поле, в тому числі і у фунгіцидні обробки. Дві обробки для них вже не виняток, а правило. Це стосується кількісних показників, але не треба забувати і про якісні. Хвороби впливають на схожість насіння, токсини грибів можуть викликати отруєння людей і тварин. У разі виявлення деяких хвороб зерно не приймають на зберігання. Тому фунгіцидні обробки — це запорука якісного високого врожаю.

37. Які хвороби вражають зернові культури?

Зернові культури можуть вражатися багатьма хворобами, збудниками яких є віруси, гриби, бактерії. Також можуть виникати захворювання не паразитарного характеру (наприклад, від нестачі якогось мікроелемента). Але більшість хвороб викликається грибами, які можуть вражати всі органи рослини. Назвемо основні хвороби, які найбільш розповсюджені в Україні.

Сажкові хвороби. Ці хвороби на зернових викликають кілька збудників. Так, тверду сажку на пшениці визивають базидіальні гриби Tilletia caries, T.laevis, на ячмені — Ustilago hordei. Симптоми видно на початку молочної стиглості, коли в зернівках замість зерна утворюються мішечки з теліоспорами. На ячмені всі органи ураженого колосу перетворюються на чорну спорову масу, яка має дуже неприємний запах гнилого оселедця.

Другий тип сажок — летючі сажки. Їх викликають базидіальні гриби: Ustilago nuda на ячмені, U.tritici на пшениці, на житі — U.vavilovi. Хвороба виявляється під час виколошування, коли всі частини колосу, крім стержнів, перетворюються в рихлу спорову масу. Зараження відбувається під час цвітіння, тому збудник інфекції знаходиться в середині зерна, на відміну від твердих сажок, коли спори знаходяться на поверхні. Це важливий момент, який необхідно враховувати при виборі протруйника.

Також на зернових в окремих регіонах зустрічається стеблова сажка (Urocystis tritici на пшениці, U.occulta — на житі), карликова сажка пшениці (Tilletia controversa).

Основним джерелом інфекції сажкових хвороб є заражене насіння, тому основа боротьби з ними — протруювання насіння (див. розділ Протруєння насіння — основа захисту зернових культур).

Кореневі гнилі поширені у всіх регіонах України, їх збудниками є один або комплекс недосконалих грибів. Ураження кореневими гнилями призводить до загнивання кореневої системи, прикореневих частин рослин. При ураженні спостерігається побуріння, деформація та загибель проростків. Наслідком ураження кореневими гнилями є пригнічення рослин, відмирання продуктивних стебел, білоколосість, щуплозерність. Основним джерелом інфікування є ґрунт, тому основа боротьби із кореневими гнилями — протруювання насіння (див. розділ Протруєння насіння — основа захисту зернових культур).

Снігова пліснява або випрівання озимих. Захворювання спостерігається рано навесні після танення снігу. На рослинах з’являється ніжний сірувато-білий павутинний наліт міцелію гриба. Пошкоджене листя буріє. Спостерігається відмирання вузлів кущіння. Посіви гинуть. Збудником є гриб Fusarium nivale, джерело інфекції — ґрунт. Основа боротьби — протруювання насіння. (див. 13. Як боротися з фузаріозом?)

Іржа. Існує декілька видів іржі, збудником яких є види із роду Puccinia.

Лінійна або стеблова іржа злаків. Збудник — P. graminis різних підвидів. Це дводомні гриби, проміжними хазяїнами яких є барбарис та магнолія. У зв’язку з незначним розповсюдженням цих дерев на території України, шкодочинність цієї хвороби не дуже велика. Гриб вражає стебла, листкові піхви, а іноді остюки та стержень колосу. На них з’являються іржаво-бурі плями, які до кінця літа чорніють і стають випуклими.

Бура іржа пшениці та жита (P.recondita; P.dispersa). Зараження починається з осені, але період головної шкодочинності припадає на період колосіння — воскової стиглості. Спочатку з’являються бурі плями з уредоспорами, потім вони трансформуються в блискучі чорні з теліоспорами. Епіфітотійний розвиток спостерігається один раз в три-чотири роки.

Жовта іржа (P.sriiformis). Уражає пшеницю, жито, ячмінь, дикі злаки. Характерною ознакою хвороби є лінійне розташування уредині й на листках, які утворюють лимонно-жовті довгасті смуги у вигляді пунктирних ліній. Можуть уражувати всі надземні частини. Особливо шкідливе ураження колосу. Зерно перестає наливатися, стає щуплим.

Карликова іржа ячменю (P.hordei) Виявляється у вигляді дрібних уредопустул жовто-бурого кольору, які згодом переходять в чорні теліопустули. Уражуються листки, листкові піхви.

Борошниста роса. Збудником цієї хвороби є гриб Erysiphe graminis. Він вражає більшість видів злакових культур та дикоростучі злаки. На листі, стеблах, колоскових чешуйках і навіть на остях утворюється білуватий павутинний, а потім борошнистий наліт, який складається з міцелію та спор.

У вражених рослинах зменшується асиміляційна поверхня листків, знижується костистість та зимостійкість.

Септоріоз. Збудниками є гриби Septoria tritici, S.graminis, S.hordei. Вражають пшеницю, ячмінь та інші злакові культури. На листі, стеблах, колоскових чешуйках з’являються світлі, бурі плями із темною облямівкою, на поверхні яких утворюються дрібні чорні крапки — пікніди. Листя засихає, стебло зморщується, зерно в колосі щупле.

Плямистості. На злакових культурах зустрічається кілька видів плямистостей. Темно-бура плямистість (Drechslera sorokiana). Вражає майже всі види злакових культур. Збудник пошкоджує сходи (у вигляді кореневих гилей) та дорослі рослини. На листках з’являються темно-сірі або світло-бурі продовгуваті плями із темною облямівкою, на яких потім утворюється оливково-бурий наліт конідіального спороношення гриба. При уражені колоса хвороба має назву «чорного зародку». Смугаста плямистість ячменю (D.graminea). Гриб вражає рослини від появи сходів до повної стиглості зерна. На листках з’являються блідо-жовті плями, які потім подовжуються і стають світло-коричневими з вузькою пурпурною облямівкою. Тканина листків у місцях враження розтріскується, листки розщепляються на продовгуваті смуги та засихають. На деяких сортах враження зерна може викликати «чорний зародок».

Сітчаста плямистість ячменю (D.teres). Виявляється у вигляді бурих овальних плям із великою кількістю поперечних і поздовжніх рисок, які утворюють сітчастий візерунок.

Облямівкова плямистість (Rhynchosporium graminicola). Гриб уражує здебільшого ячмінь, жито, дикі злаки. На листках та листкових піхвах хвороба виявляється у вигляді сіро-зелених плям, які швидко збільшуються у розмірах. При сухій погоді симптоми облямівкової плямистості схожі на опіки. На зерні хвороба проявляється у вигляді світло-коричневих плям з темно-бурим ореолом. Хвороба призводить до втрати врожайності і якості зерна.

Тифульоз (Typhula incarnata) Вражає ячмені. Внаслідок інфекції листя, листкові піхви рослин стають оранжево-жовтими з маленькими бурими або червоно-коричневими склероціями. Хвороба часто супутня сніговій плісняві.

Фузаріоз колоса. Збудниками хвороби є гриби Fusarium graminearum та F. avenaceum. Уражуються пшениця, ячмінь, жито. Колос вкривається рожевим нальотом міцелію гриба, який проникає в зерно, розчиняє білок із виділенням токсичних речовин. Таке зерно часто називають «п’яним хлібом».

«Чорний зародок» Збудниками хвороби можуть бути гриби з родин Drecheslera sp., Alternaria sp., Fusarium sp. Уражує пшеницю, ячмінь. Хвороба проявляється у вигляді почорніння зерна в зародку та інших місцях. Ураження відбувається у період молочної стиглості. Перезараження може проходити при зберіганні ураженого та здорового зерна в буртах при підвищенні температури. Уражене зерно має низьку схожість, фізіологічно недорозвинене.

Аскохітоз. Збудником хвороби є недосконалий гриб Ascochyta hordei. Уражує пшеницю, ячмінь, жито. На листках спочатку утворюються дрібні округлі сірі плями. Пізніше вони зливаються і охоплюють всю листкову пластинку, яка може засохнути.

38. Чому обов’язково треба захистити прапорцевий листок?

Будь-яка частина рослини важлива для неї. Але якщо загине один листок, то його нестачу не повною мірою, але можуть компенсувати інші частини. Інша річ із прапорцевим листком. Лише він один відповідає за налив зерна. Тому втрата цього листка в період формування колосу означає втрату рослини. Зменшення площі асиміляційної поверхні листка зменшує вагу зерен, і, як наслідок, зменшується врожайність культури. Хвороби, уражаючи зелену тканину листка, зменшують зелену продуктивну площу, і чим більша ступінь ураження, тим значніший наслідок для формування майбутнього врожаю. Тому дуже важливо не допустити ураження прапорцевого листка збудниками хвороб, і це зумовлює необхідність проводити профілактичне обприскування фунгіцидами комплексної дії, наприклад, Альто Супер (0,4-0,5 л/га). Ця обробка не дасть можливості заразити листок наявними збудниками хвороб. Навіть коли спори вже попали на листок, але ще немає візуальних ознак хвороби, цей фунгіцид, маючи лікувальні властивості, знищить її всередині листка. Проте арсенал сучасних фунгіцидів дає змогу піти далі — не тільки надійно захистити рослину від комплексу хвороб, але й подовжити вегетаційний період прапорцевого листка, навіть за посушливих умов на 7-10 днів. А це — додаткові поживні речовини для зерна, збільшення його ваги, значне підвищення врожайності. До таких препаратів відноситься Амістар Екстра (0,5-0,75 л/га) та Амістар Тріо (1,0 л,га). Застосування цих препаратів дає змогу одержати понад 1 т додаткового врожаю. (див. 44. «Грін»-ефект — що це?).

39. Як не дати розвинутися септоріозу?

Одна з найпоширеніших хвороб зернових культур. Ураженню сприяє тривала волога і тепла вітряна погода, опади. Втрати врожаю можуть досягати 40%. Хвороба особливо небезпечна, коли ураження проходить у період дозрівання злаків. Зимує гриб на падалиці озимих культур та пожнивних рештках. Джерелом інфекції може бути насіння. Тому профілактику потрібно починати з протруювання зерна (див. 16. Чи можна за допомогою протруювання боротися з листковими шкідниками та хворобами?). Потім дуже важливо проводити нагляд за посівами і при перших ознаках хвороби провести обприскування. Для точного визначення ураження хворобою можна використати тест-системи, які вказують на поширення хвороби ще до її візуального прояву. На ранніх стадіях розвитку культури (фаза кущіння) краще застосувати Тілт (0,5 л/га). При поширенні паралельно декількох видів хвороб використовують Альто Супер (0,4-0,5 л/га). На високоврожайних сортах при обробці у період прапорцевого листка найкращим вибором буде використання Амістар Екстра (0,5-0,75 л/га) або Амістар Тріо (див. 38. Чому обов’язково треба захистити прапорцевий листок?).

40. Як боротися з борошнистою росою?

Досить небезпечна та розповсюджена хвороба злаків. Втрати врожаю від неї можуть досягати 10-15%, а в епіфітотійні роки — до 30-40%. Може уражати рослини в будь-якій фазі їх розвитку в широкому діапазоні температур (3-30°С) при відносній вологості 60-100%. Зимує на озимині та диких злаках. За умов тривалої теплої осені цей збудник може сильно уразити озимі посіви. Обприскування слід проводити при появі перших ознак хвороби, в тому числі і в осінній період. Борошнисту росу злаків контролюють Тілт (0,5 л/га), Альто Супер (0,4-0,5 л/га). На високоврожайних сортах злакових культур при обробці у фазу прапорцевого листка доцільно використати Амістар Тріо (1 л/га) (див. 38. Чому обов’язково треба захистити прапорцевий листок?)

41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?

На ячмені головною проблемою є шкодочинність від збудників різних видів плямистостей (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?). Вони можуть уразити культуру, починаючи з фази кущіння. Тому потрібно проводити обстеження полів із інтервалом 7-10 днів до фази цвітіння. Не слід забувати, що зараження деякими збудниками плямистостей у фазі кущіння може призвести до появи «чорного зародку» на зернових культурах.

Втрата врожаю від ураження плямистостями досягає 33-50%, а при епіфітотійному розвитку хвороби може досягти 70%.

При визначенні необхідності обробок ячменю проти плямистостей слід враховувати погодні умови, які складаються в період обстеження: сприятливі чи ні для розвитку та перезараження рослин. Для визначення цих умов можна скористатися табл.1.

Якщо планова врожайність менше 30 ц/га, а розвиток хвороб не перевищує 5%, обробку фунгіцидами можна не проводити навіть за сприятливих умов для розвитку хвороби. При плановій урожайності понад 30 ц/га та сприятливих умовах розвитку плямистостей обробку фунгіцидами проводять при появі перших симптомів хвороби (ступінь ураження менше 5%). За несприятливих умов для розповсюдження плямистостей за рівня ураженості менше 5% обробки не проводять незалежно від прогнозу врожайності.

При розвитку хвороб понад 5% та за сприятливих умов їх розвитку обробку фунгіцидами потрібно проводити незалежно від планової врожайності. Якщо умови розвитку для перезараження плямистостями в цей період несприятливі (а розвиток хвороби більше 5%), то при плановій урожайності більше 30 ц/га потрібно проводити захисні обприскування фунгіцидами. При прогнозі врожаю менше 30 ц/га в цих умовах потрібно продовжити спостереження за розвитком хвороби.

Чим можна боротися з плямистостями? За несприятливих для розвитку хвороб умов можна обійтися обприскуванням системними фунгіцидами — Тілт (0,5 л/га) або Альто Супер (0,4-0,5 л/га). Але при загрозі перезараження необхідно використати препарати з превентивною дією, що не допустять потрапляння спор на нові рослини. Це Амістар Екстра (0,5-0,75 л/га). Ще кращим вибором буде Амістар Тріо (1,0 л/га). Маючи дві потужні триазолові діючі речовини та азоксистробін, цей фунгіцид забезпечує високу лікувальну дію проти збудників плямистостей, що вже проникли всередину рослини, а також зупиняє розповсюдження хвороби на інші рослини.

Табл.1. Погодні умови, сприятливі для перезараження рослин сітчастою та темно-бурою плямистостями
ХворобиПеріод зволоження листків (години)Температура повітря,°С
Середня за період зволоженняМінімальна нічна
Сітчаста плямистістьдо 810-116 та вище
Темно-бура плямистість8-918-21-
10-1114-17-
12-1312-149-10 та вище
14-1510-126-8 та вище

42. Боротьба з іржею

Ця хвороба може уражувати рослини протягом всього сезону вегетації, але масового розвитку досягає у період колосіння зернових культур. Внаслідок хвороби знижується врожайність, погіршується якість зерна, знижується схожість. Уражені рослини менш стійкі до засухи, нерівномірно дозрівають, можуть полягти. При сильному розвитку хвороби втрати врожаю можуть досягти 20-25%. Оскільки пік хвороби припадає на пізні періоди розвитку злакових культур, то обробки прапорцевого листка базовими фунгіцидами в більшості випадків достатньо для боротьби з цією хворобою. Проти іржі ефективні Альто Супер, Амістар Екстра, Амістар Тріо.

43. Боротьба з хворобами колосу

В останні роки досить активно розповсюджується таке захворювання, як фузаріоз колосу. Часто його можна спостерігати в роки зі зниженою температурою повітря та підвищеною вологою у період цвітіння. Недобір врожаю може досягати 50-80%. При ураженні фузаріозом близько 70% насіння втрачає схожість, а зерно, уражене деякими видами Fusarium spp., викликає отруєння людей і тварин.

Джерело інфекції — рослинні рештки, ґрунт, насіння. Тому слід обов’язково протруювати насіння препаратами на основі флудиоксонілу (див. 13. Як боротися з фузаріозом?) Критичним періодом для зараження є фаза цвітіння. Тому в цей період і слід проводити обприскування фунгіцидами проти фузаріозу. Оптимальним часом для фунгіцидної обробки проти фузаріозу колосу є період: від трьох днів до цвітіння до трьох днів після цвітіння. Обприскувати можна Альто Супер (0,5 л,га), Амістар Екстра (0,75 л,га), Амістар Тріо (1,0 л/га). Слід зауважити, що боротьба з фузаріозом колосу повинна вестись комплексно, очікувати перемоги над цією хворобою тільки обприскуванням колосу буде передчасним. Ефективність цієї обробки зазвичай не перевищує 60%, навіть при застосуванні найбільш висококласних фунгіцидів.

Деякі види грибів родин Drecheslera sp., Alternaria sp., Fusarium sp. можуть викликати «чорний зародок». Основним захистом є боротьба зі збудниками при протруюванні та з плямистостями листків у період вегетації.

44. «Грін»-ефект — що це?

«Грін»-ефект — нова якість деяких сучасних фунгіцидів, суть якого полягає у збільшенні періоду вегетації рослини. Азоксистробін, який входить до складу таких фунгіцидів, як Амістар Екстра та Амістар Тріо, виконує не тільки функцію контролю збудників захворювань, але й має потужну фізіологічну дію на рослину. Ця хімічна речовина покращує використання вологи, зменшуючи її випаровування з рослини та збалансовує азотний обмін. Цією дією азоксистробін не дає тканинам рослини достроково висохнути навіть за умов сухої спекотної погоди. Також він різко пригнічує створення етилену — головного гормону старіння рослин. Збільшення синтезу етилену рослиною призводить до вмирання рослини. Азоксистробін блокує створення етилену, чим подовжує розвиток зернових культур. Також поліпшується процес фотоасиміляції, що посилює виробництво необхідних речовин для формування зерна. Досліди показують, що кожен додатковий день вегетації рослин у період формування зерна дає можливість одержати 1,5 ц додаткового врожаю з гектару. А використання азоксистробіну дозволяє подовжити період вегетації на 7-10 днів, що може принести додаткових 10-15 ц/га.

45. Види фунгіцидів

Для захисту зернових культур компанія «Сингента» використовує діючі речовини двох класів: триазоли та стробілурини. Триазолові зупиняють розвиток грибів, блокуючи біосинтез стеролів у мембранах клітин. Для них характерна швидка системна дія, здатність знищувати спори грибів, що вже проникли у рослину (лікувальний ефект). У препаратах застосовують дві діючі речовини: ципроконазол та пропіконазол. Незважаючи на те, що дві речовини відносяться до одного хімічного класу, вони мають деякі відмінності в ефективності контролю тих чи інших хвороб. Наприклад, пропіконазол краще знищує збудника септоріозу, а ципроконазол — збудників борошнистої роси. Тому, щоб збільшити спектр дії, компанія виробляє комплексний фунгіцид Альто Супер, де ці діючі речовини знаходяться в готовій суміші. Водночас, нерідко виникає ситуація, коли нема потреби в такому комплексному препараті, а достатньо однієї діючої речовини. Для цих цілей пропонується препарат Тілт 250, де тільки одна діюча речовина — пропіконазол.

Серед стробілуринів використовується азоксистробін. Самостійно на зернових ця діюча речовина не застосовується, щоб запобігти виникненню резистентності у грибів. Ця хімічна речовина зупиняє дихання грибів, блокуючи передачу електронів у мітохондрії. Азоксистробін має добре виражену антиспорулентну та превентивну дію на збудників всіх чотирьох класів грибів. Тому препарати з цією діючою речовиною можуть бути використані для обробки в профілактичних цілях, а також з метою недопущення розповсюдження інфекцій від рослини до рослини або по самій рослині. Азоксистробін входить до складу двох фунгіцидів для злакових колосових культур. Перший із них — Амістар Екстра, до складу якого також входить ципроконазол. Другим, ще більш потужним, препаратом є Амістар Тріо, у складі якого три діючі речовини: пропіконазол, ципроконазол та азоксистробін. Ці препарати поєднують контактно-системну дію, мають лікувально-профілактичну дію.

Всі препарати компанії «Сингента» не мають фітотоксичності та не шкодять рослинам при використанні в рекомендованих дозах.

46. Як правильно підібрати необхідний фунгіцид?

Наявність в арсеналі компанії «Сингента» чотирьох фунгіцидів із різними властивостями дає змогу досить гнучко підходити до фунгіцидного захисту зернових культур, виходячи з цілей захисту, планової врожайності, метеорологічних умов, епіфітотійної ситуації, фінансових можливостей тощо.

Так, якщо в полі на ранніх стадіях розвитку культури з’явилися ознаки септоріозу або гельмінтоспоріозу, то для боротьби з ними у цей період буде достатньо використання Тілту (0,5 л/га). Якщо вже у цей період спостерігається наявність ще й борошнистої роси, то краще використати Альто Супер (0,4-0,5 л/га). Альто Супер (а також Амістар Тріо, Амістар Екстра) може бути використаний у боротьбі з фузаріозом колосу. Бо проти цієї хвороби найбільш ефективний ципроконазол, який входить до складу цих препаратів.

Коли епіфітотійна ситуація складається таким чином, що слід очікувати розповсюдження хвороб, є великий ризик перезараження рослин, тут найбільш ефективним буде використання препаратів із превентивною та антиспорулентною діями. Вони немовби покривають рослину захисною оболонкою, не даючи спорам проникнути в тканини рослини, знищуючи їх. До таких препаратів відносяться Амістар Екстра та Амістар Тріо. Ці препарати можуть подовжити період вегетації на 7-10 днів (див. 44. «Грін»-ефект — що це?). Тому цими препаратами треба обприскувати у фазу колосіння. Це дасть можливість захистити прапорцевий листок, а також дати можливість ще подовжити його «роботу» на додатковий врожай. Такий прийом економічно доцільний при плануванні високого врожаю. Якщо запланована врожайність середня або нижча, то економічно доцільніше обприскати зернові у фазу прапорцевого листка Альто Супер.

В ситуації, коли рослина уражена декількома збудниками хвороб (наприклад, на ячмені всі види плямистостей), то краще обприскати посіви препаратом із більшою кількістю діючих речовин, що дає змогу більш ефективно стримати комплекс хвороб. До таких препаратів можна віднести Амістар Тріо із трьома діючими речовинами.

Таким чином, при виборі необхідного фунгіциду слід враховувати інтенсивність та прогноз розвитку хвороб, видовий склад збудників, метеорологічні показники, планову врожайність зернових, закупівельні ціни на зерно та інше.

47. Що впливає на ефективність фунгіцидів?

Чи може правильно вибраний фунгіцид стати запорукою ефективності? Безумовно дуже важливим моментом є безпомилковий вибір препарату. Та треба враховувати, що будь-які ліки, які використані неправильно, не можуть гарантувати одужання. Тому ми б хотіли звернути увагу на деякі моменти, які необхідно враховувати при боротьбі з хворобами на зернових.

Перш за все, треба правильно поставити діагноз — визначити хворобу та збудника хвороби (деякі види хвороб можуть викликатися не одним видом грибів, як наприклад «чорний зародок»). Потрібно визначити чи немає, крім сильно розвинутої хвороби, ще й ознак інших хвороб, які також можуть пізніше дати розвиток. Після цього підбираємо необхідний фунгіцид, який може вирішити ці проблеми.

Наступний момент — строк обробки. Коли вже хвороба вразила значну частину рослини, будь-який фунгіцид не зможе відновити загиблу під дією гриба тканину рослин. Препарат лише зможе призупинити розповсюдження хвороби, але не зможе регенерувати мертві тканини. Тому вчасно розпочаті захисні дії дуже важливі для їх ефективності.

Треба оцінити погодні умови, наскільки вони будуть сприятливими для розвитку хвороби. Це дасть змогу вибрати час обробки, визначити кількість обробок та препарат (використати, наприклад препарат з лікувальною або з лікувально-превентивною дією).

Необхідно суворо дотримуватися норми використання препарату, не допускати її заниження. Використання занижених норм призводить не тільки до втрати ефективності, але й до появи стійких рас збудників хвороб.

А рівномірно внесена норма використання залежить від правильності налагодження обприскувача та майстерності механізатора. Якщо «в одному місці буде густо, в другому — пусто», то саме останні місця стануть осередками нових спалахів розповсюдження хвороб.

Також дуже важливо вибрати необхідний тип форсунок, який забезпечує рівномірне покриття всієї рослини, що особливо важливо для препаратів із контактною діючою речовиною, щоб досягти повної превентивної або антиспорулентної дії.

І зрештою, норма витрати робочої рідини повинна обиратися, виходячи із величини рослин, їх щільності. Можна внести необхідну норму витрати на гектар препарату, але якщо він стече по рослині в ґрунт, користі від такого дотримання норми використання буде мало.

48. Коли треба починати фунгіцидні обробки?

Фунгіцидні обробки слід проводити за появи перших ознак хвороби та за сприятливих умов для розвитку хвороб. (див. 49. Кількість обробок: де межа між кількістю та прибутковістю?). У деяких випадках виникає потреба проведення превентивних обробок, коли ризики від потенційних втрат врожаю значно вищі, ніж можливі витрати. (див. 38. Чому обов’язково треба захистити прапорцевий листок?). Такі показники, як рівень ураженості, не завжди показові для хвороб. Бо коли виявляються зовнішні ознаки хвороби, помітні при окомірному обліку, оптимальний строк обприскування вже буде пропущено. Для ряду хвороб про даються тест-системи, які дають змогу визначити ураження рослини ще до появи візуальних ознак.

49. Кількість обробок: де межа між кількістю та прибутковістю?

Це досить непросте запитання. Відповідь на нього лежить не тільки в площині урожайності, якості продукції, але й в площині ціноутворення на ринку зернових. Фунгіцидні обробки значною мірою покращують якість зерна. Але коли різниця в ціні між продовольчим та фуражним зерном суттєва, є сенс боротися за якість. А якщо ні, тут вже виникає питання додаткових вкладень, спрямованих на поліпшення якості продукції.

Тому давайте зосередимо нашу увагу на зв’язку між кількістю врожаю та необхідністю проводити захисні заходи проти хвороб. Не можна стверджувати, що якщо провести одну обробку, то врожай буде меншим, а при двох — обов’язково підвищиться. Це залежить не стільки від кількості обробок, скільки від спроможності не допустити поширення хвороб. А це, в свою чергу, залежить і від рівня стійкості сортів, погодних умов, кількості та видів внесених добрив, наявності інфекційного фону та ще багатьох інших факторів. Тому в деякі роки достатньо буває однієї обробки, щоб одержати високий урожай. А бувають роки, коли і двох недостатньо.

Щоб полегшити прогнозування кількості обробок, ми дамо рекомендації, розроблені Російським інститутом фітопатології, на прикладі пшениці.

Табл.2. Значення рівня ураженості рослин пшениці для визначення необхідності обробки фунгіцидами
ЗахворюванняСтійкість сортуВрожайність, ц/га
До 2020-40
Сигнальна ураженість рослин у %, коли потрібно проводити обробку фунгіцидами. За фазами вегетації рослин
Фази розвитку пшениціКущіння два міжвузляПоява останнього листка відкриття листкових піхвПочаток колосіння — цвітінняКущіння два міжвузляПоява останнього листка відкриття листкових піхвПочаток колосіння — цвітіння
сунусунусунусунусунусуну
Іржанст0,551203-0,110,230,510
ст2-5-10-0,551153-
Септоріознст10-15-20-5357-10-
ст25-----10-15-20-
Борошниста росанст1,07101515250,335151020
ст31015-20-0,5510-20-
Фузаріоз колосунст----510----37
нст — не стійкі сорти; ст — стійкі сорти; су — сприятливі для розвитку хвороби умови; ну — несприятливі для розвитку хвороби умови.

Табл.2, Продовження. Значення рівня ураженості рослин пшениці для визначення необхідності обробки фунгіцидами
ЗахворюванняСтійкість сортуВрожайність, ц/га
Більше 40
Сигнальна ураженість рослин у %, коли потрібно проводити обробку фунгіцидами. За фазами вегетації рослин
Фази розвитку пшениціКущіння два міжвузляПоява останнього листка відкриття листкових піхвПочаток колосіння — цвітіння
сунусунусуну
Іржанст0,10,30,10,50,12
ст0,350,5101-
Септоріознст2253-5-
ст5-8-10-
Борошниста росанст0,113101020
ст0,235---
Фузаріоз колосунст----15
нст — не стійкі сорти; ст — стійкі сорти; су — сприятливі для розвитку хвороби умови; ну — несприятливі для розвитку хвороби умови.

Визначити метеорологічні умови, які є сприятливими для розвитку хвороб (су) або несприятливими умовами (ну) можна з табл.3

Табл.3 Погодні фактори, які визначають розвиток головних хвороб пшениці
ХворобаФактор сприятливостіОпис погодних факторів
ІржасуВідхилення температури від норми не більше, ніж на 1,5-2,0°С, кількість опадів 40-120 мм.
нуПогодні умови одного з типів:
А) Суха та спекотна погода, температура вище норми на 2,0°С, кількість опадів до 25-35 мм.
Б) Холодна, дощова погода, кількість опадів вище норми в 2 рази, температура нижча норми на 2°С.
Борошниста росасуТенденція зростання розвитку хвороби при порівнянні двох останніх обліків.
нуТенденція зменшення розвитку хвороби при порівнянні двох останніх обліків.
СепторіозсуСередньодобова температура і кількість днів із опадами понад 10 або на рівні багаторічних значень.
нуА) Тепла суха погода, кількість днів із опадами 2-4 або менше
Б) Холодна погода, середньодобова температура нижче 10-11°С, кількість днів з опадами менше 8.
Фузаріоз колосусуПрохолодна дощова погода, кількість опадів у 1,5-2 рази вища від норми.
нуСуха спекотна погода із температурою вище норми на 1-2°С.

І якщо рівень ураженості в полі перевищить сигнальний рівень у табл.2, то є необхідність проведення фунгіцидних обробок. Ці рівні відрізняються залежно від планової врожайності, погодних умов, стійкості сорту до хвороб. Скільки може бути таких перевищень (одне, два або відсутність необхідності обробок) — залежить вже від умов вирощування.

50. Чи можна поєднувати фунгіцидні та інші види обробок?

Так, можна. Дуже часто фунгіцидні обробки поєднуються з інсектицидними, можливо і з гербіцидними. Для препаратів, які зареєстровані на зернових культурах, компанії «Сингента» застережень щодо їх змішування нема, але в будь-якому разі перед використанням суміші краще перевірити її на сумісність. Бо певний вплив може мати якість використаної води.

51. Вірусні та бактеріальні хвороби

Безумовно, основні хвороби зернових культур пов’язані з грибами. Але є низка хвороб, збудниками яких є бактерії та віруси. Найбільш розповсюдженими з них є такі:

Бура бактеріальна плямистість (Pseudomonas coronafaciens). На листках з’являються світло-зелені, а потім бурі або червоно-бурі овальні плями зі світлою облямівкою, яка з часом темніє. Листки зморщуються та засихають по краях. При сильному розвитку хвороби можна спостерігати загнивання насіння.

Чорний плямистий бактеріоз пшениці (Xanthomonas translucens). Найбільш характерна ознака — почорніння верхньої частини колоскових лусочок у вигляді плями або штрихів.

Інфекція бактеріальних хвороб зберігається на рослинних рештках та насінні. Спеціальних заходів контролю бактеріальних хвороб нема, основа боротьби — агротехніка та виконання правил насінництва.

Смугаста мозаїка пшениці та руська мозаїка пшениці (Triticum virus). Уражують практично всі злакові культури. Характерні ознаки вірусних хвороб — поява світло-зелених (лимонно-жовтих) штрихів або смуг уздовж жилок листка. Уражені рослини відстають у розвитку, дають безплідні пагони. Зерно щупле, іноді зовсім не виникає. Інфекція зберігається на зимуючих рослинах. Вірусні хвороби розповсюджуються сисними комахами (попелиця, цикадки, клопи, трипси) та кліщами. Основа боротьби з вірусами — це висів здорового посівного матеріалу та знищення розповсюджувачів вірусних хвороб, а саме сисних комах. Спеціальних препаратів для боротьби з вірусами немає, тому тільки за допомогою профілактики можна стримати розповсюдження вірусних хвороб. Такими профілактичними заходами може бути протруювання насіння інсектицидними препаратами (див. 16. Чи можна за допомогою протруювання боротися з листковими шкідниками та хворобами? 54. Як знищити клопа-черепашку? 56. Як знищити попелицю?).

Поделиться: