Функції елементу. Вміст магнію в рослинах складає в середньому 0,17%. Магній надходить в рослину в формі іона Mg2+. Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя – хлорофілу. Елемент підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Також він необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білку не відбувається при нестачі марганцю, а тим більш при його відсутності. Магній являється активатором багатьох ферментів. Він зв’язує фермент з субстратом по типу халатного зв’язку (клішнеподібний зв`язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатній групі, він зв’язує АТФ з відповідними ферментами. В зв’язку з цим всі реакції, враховуючі перенесення фосфатної групи (реакцій синтезу, а також більшість реакцій енергетичного обміну), потребують наявності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК- і РНК- полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютоматсинтетазу; ферменти, каталізуючі переніс карбоксильної групи,- реакції карбоксилування і декарбоксилування; ферменти гліколіза і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. В більшості випадків впливу магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зсуваючи рівновагу в бік їх утворення.
- зменшення хлорофілу в зелених частинах рослин;
- зменшення кількості аскорбінової кислоти та інвертного цукру.
- Наслідки нестачі:
Наявність і поводження елементу в ґрунті. Дефіцит проявляється на вилужених гумусних й піщаних вапняних ґрунтах. Оптимальне засвоєння рослиною спостерігається на нейтральних ґрунтах.
- хлороз жилкування нижніх листків;
- смугастість, плямистість листків;
- жовтіння, закручування на краях і відмирання листків.
- Симптоми прояву дефіциту (загальні):
Культури чутливі до дефіциту: просо, кукурудза, коноплі, цукрові буряки, картопля, виноградники.
| Зернові злакові | На листах з’являються спочатку білі а потім коричнево-білі смуги, які згодом переходять на колос; достигання врожаю нерівномірне, затягується. | ![]() |
| Картопля | Жовті і яскраво-жовті плями на листках; листя ламке, закручене до верху; симптоми бурого некрозу спостерігаються на старих листах. | ![]() |
| Цукровий буряк | На старих листах проявляється хлоротична мраморність; пізніше хлороз переходить в світлий або бурий некроз; листя в’яне. | ![]() |
| Люцерна | Листки набувають червоно-коричневого забарвлення, майже бурого, між прожилками спостерігається хлоротичність. Надалі листок стає повністю бурим. | ![]() |
| Огірок | Старе листя блідо-зелене, по краях зелена кромка. Жилкування обезбарвлюється і відмирає. Також по краям листка з’являються некротичні плями. | ![]() |
| Томат Перець | З країв листя з’являється хлороз. Листкова пластинка жовтіє, набуває бурого некрозу і відмирає. | ![]() ![]() |
| Суниця | На листках спочатку з’являються жовто-зелені хлоротичні плями вздовж центрального жилкування. Пізніше вони зливаються і набувають пурпурного відтінку. | ![]() |
| Малина | Дефіцит починається з хлорозу між жилкуванням листка. Листя набуває світло-зелені, жовті, оранжеві, червонуваті відтінки. Вздовж жилкування спостерігаються зелені смуги. Потім з’являється бурий некроз і старе листя відпадає. | ![]() |
| Виноград | На листках між жилкуванням з’являються жовті хлоротичні плями, які потім зливаються. Пізніше в хлоротичних смугах з’являються оранжеві, жовтувато-коричневі, коричневі і бурі некрози, листя відсихають. На синіх ягодах з’являється пурпурно-червоне забарвлення, характерне для некрозу. | ![]() ![]() |
| Яблуня | На довгих пагонах спостерігається облистяність. На листках вздовж центрального жилкування з’являються світло-зелені або жовті плями, які поширюються до країв листкової пластинки. Цукристість плодів знижується, термін зберігання теж. | ![]() |
| Вишня Черешня | Симптоми проявляються на старому листі. Між жилкуванням спостерігається жовтий, оранжевий або червонуватий хлороз, а також з’являється некроз у вигляді рудих або коричневих овальних плям. Листя жовтіє і передчасно обпадає. | ![]() |
| Персик | Перш за все забарвлення втрачає старе листя, починаючи з країв. У жовтих сортів листя жовтіє, у білих забарвлення змінюється на червоний колір між жилкуванням. Вздовж центрального жилкування домінує зелений колір. | ![]() |















