Функції елементу. Мідь надходить у рослину в вигляді іону Cu2+ або Cu+. Середній вміст міді в рослинах 0,0002%. Мідь входить безпосередньо в склад ряду ферментних систем, які відносяться до групи оксидаз, таких, як поліфенолоксидаза, аскорбароксидаза, цитохромоксидаза. В цих ферментах мідь з’єднана з білком через SH-групи. Поліфенолоксидаза і аскорбатоксидаза здійснюють окислення фенолів і аскорбінової кислоти, а цитохромоксидаза входить до складу дихального ланцюга мітохондрій. Ряд ферментів міді активують, зокрема нітратредуктазу, а також протеази. Це пояснює роль міді в азотному обміні. Велика частина міді (75% від усього вмісту її в листках) концентрується в хлоропластах. В хлоропластах міститься і білок який переважно складається з міді синього кольору – пластоционін. Вміст міді в пластоционині складає 0,57%. Мідь, подібна залізу і марганцю, має властивість до зворотнього окислення і відновлювання: Cu2++е → Cu+. Саме цьому пластоционін приймає участь в перенесенні електронів від ФСІІ до ФСІ. При дефіциті міді знижується активність першої фотосистеми. В зв’язку з цим зрозуміло значення міді для процесу фотосинтезу.
- загибель сходів;
- поганий розвиток репродуктивних органів (порожні колоски у зернових);
- засихання і відмирання гілок (плодові);
- гальмування росту рослин, повільний розвиток кореневої системи.
- Наслідки нестачі:
Наявність і поводження елементу в ґрунті. Рослиною засвоюється з органіки. Засвоєння зменшується при підвищенні рН у наслідок абсорбції часточками ґрунту. Симптоми дефіциту часто проявляються на вапняних й вилужених піщаних ґрунтах.
- легкий хлороз листків, але їх жилки залишаються зеленими;
- засихання, в’ялість і передчасне обпадання листів (бобові);
- побіління кінчиків листків, які надалі скручуються і підсихають (злакові);
- синьо-зелене забарвлення листків і їх закручення (томати).
- Симптоми прояву дефіциту (загальні):
Культури чутливі до дефіциту: пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, льон, бобові трави, цукрові буряки, овочі.
| Пшениця | Починаючи з кінчиків листів з’являється побіління з наступним скручуванням і засиханням листа; колос деформований, невиповнений, на кінчиках теж спостерігається побіління. |  |
| Малина | Листя поступово уражується хлорозом. На середніх листках з’являються некротичні плями. Листки деформуються, стають хвилястими і в’януть. Утворення ягід обмежене. |  |
| Черешня | Ріст бічних гілок вже на початку червня припиняється. Листки випуклі і хвилясті, на них утворюються хлоротичні плями, пізніше з’являється некротична буруватість що в подальшому призводить до обпадання листви – оголення гілок. Також характерним є сухі верхівки (екзантема). Цвітіння і закладання плодів обмежене або відсутнє взагалі. |  |