Влияние последействия удобрений и расфосфачивания почвы на урожайность и качество томата

На чорноземі типовому малогумусному Лівобережного Лісостепу України в овоче-кормовій сівозміні встановлено позитивний вплив азот-них добрив на розфосфачення ґрунту під томатом та збільшення його врожайності без погіршення якості плодів.

Ключові слова: система удобрення, азотні та азотно-калійні добрива, томат, сівозміна, врожайність, якість, післядія добрив

Ефективність застосування фосфорних добрив вивчалась багатьма вче-ними [1-4]. При систематичному застосуванні фосфорних добрив в сівозмінах значна кількість його накопичувалась в кореневмісному горизонті, забезпечую-чи довгострокову післядію [5]. Доступність фосфатів рослинам у чорноземі типовому залежить від співвідношення постійно діючих в ньому процесів мо-білізації і іммобілізації фосфору та біологічного закріплення. [6]. Важливим аспектом даної проблеми є вивчення післядії добрив та одержання інформації, яка розкриває закономірності формування поживного режиму в агроценозах. Рослини використовують фосфору в декілька разів менше ніж азоту, а при систематичному внесенні добрив (органічних і мінеральних) фосфати накопи-чуються в ґрунті, знижуючи ефективність внесених фосфорних добрив. В чорноземних ґрунтах закріплення фосфатів відбувається, в основному, за раху-нок хімічного поглинання (утворення нерозчинних фосфатів кальцію). У зв‘язку з цим виключного значення набуває потреба активного залучення таких запасів фосфору в процеси мінерального живлення рослин.

Мета досліджень.

Встановити вплив азотних добрив на томат на чорноземі типовому малогумусному по післядії тривалого систематично-го застосування добрив в овоче-кормовій сівозміні з метою підвищення коефіцієнту використання фосфору з ґрунту і добрив та підвищення уро-жайності і якості продукції.

Методика проведення досліду.

Дослідження проводили в лабора-торії агрохімії ІОБ НААН на чорноземі типовому малогумусному важко-суглинковому в зоні Лівобережного Лісостепу України протягом 2001-2008 років у 9-ти пільній овоче-кормовій сівозміні при зрошенні з чергу-ванням культур: 1 - ячмінь з підсівом люцерни, 2 - люцерна І-го року ко-ристування, 3 - люцерна ІІ-го року користування, 4 - огірок, 5 – пшениця озима, 6 - томат, 7 - капуста білоголова, 8 - цибуля ріпчаста, 9 – коренеп-лоди (морква). Дослідження проводили в межах стаціонарного довгостро-кового досліду, де з 1967 р. по 1991 р. (24 роки) в 4-х пільній овочевій сівозміні добрива вносили систематично, а з 2001 року вивчали їх післядію (Полоса А) та застосування по післядії азотних і азотно-калійних добрив по післядії раніше внесених добрив з метою розфосфачення (Полоса В).

Площа облікової ділянки 19,6 м², повторність досліду чотириразова. Добрива вносили у вигляді аміачної селітри (N - 34 %), суперфосфату простого гранульованого (Р₂О₅ - 17,0 %), калійної солі (К₂О - 40 %) та вуглеамонійної солі (ВАС: N - 17 %) згідно схеми досліду (табл. 2). Тех-нологія вирощування томата – загальноприйнята для зони Лівобережного Лісостепу України. Сорт томата – Лагідний. Закладання досліду та спосте-реження виконували згідно методики дослідної справи в овочівництві і баш-танництві [7].

Результати досліджень.

Однією з важливих умов високоефектив-ного застосування добрив є необхідність вивчення поживного режиму ґрунту, так як від мінерального живлення і вологи залежить продуктив-ність рослин та якість урожаю. За результатами наших досліджень вста-новлено, що післядія тривалого систематичного застосування добрив (Полоса А) та внесення фізіологічно-кислих азотних та азотно-калійних добрив (Полоса В) на чорноземі типовому малогумусному важкосуглин-ковому підвищує вміст рухомих сполук азоту, фосфору та калію під рос-линами томата (табл. 1).

По післядії мінеральних, органічних та органо-мінеральних добрив, внесених на протязі 24-х років, встановлено, що в 0-40 см шарі ґрунту кількість нітратів під рослинами томата на початку вегетації збільшува-лась від 47,1 до 57,3 мг/кг проти неудобреного ґрунту, де їх було 38,0 мг/кг сухого ґрунту (Полоса А). Рухомого фосфору в неудобреному ґрун-ті містилось 185 мг/кг, а по післядії внесених добрив його кількість збі-льшилась до 213-264 мг/кг повітряно-сухого ґрунту. Вміст обмінного калію був майже на одному рівні 92-139 мг/кг незалежно від післядії різ-них систем удобрення. При застосуванні азотних та азотно-калійних доб-рив по післядії (Полоса В), вміст доступних для рослин елементів жив-лення в грунтi зростає. Так, на початку вегетації в ґрунті містилось азоту 64,5-171,9 мг/кг, фосфору – 193-346 мг/кг, калію – 94-148 мг/кг, в фазу плодоутворення містилося 32,3-39,9 мг/кг азоту, 212-264 мг/кг фосфору, 95-125 мг/кг калію. Наприкінці вегетації вміст поживних речовин в ґрунті під томатом зменшується.

За рахунок покращення поживного режиму ґрунту урожайність то-мата по післядії різних систем удобрення збільшувалась. Так на ділянках, де добрив не вносили, урожайність томата становила 24,1 т/га (табл. 2). По післядії повного мінерального добрива (вар. 5) приріст урожайності томату становив 8,0 т/га, тобто на 33 % вище ніж на неудобреному ґрунті.

Найвищу врожайність томата (37,4 т/га) одержали по післядії сумісно-го внесення гною з мінеральними добривами (вар. 10), приріст при цьому - 13,3 т/га, тобто збільшувався на 55 % порівняно з контрольним варіантом.

При застосуванні азотних та азотно-калійних добрив під томат по післядії різних систем удобрення (Полоса В), внесених з метою мобіліза-ції рухомих сполук фосфору та впливу їх на врожай, слід зазначити, що внесення азоту в дозі N₁₂₀ на контрольному варіанті обумовлювало під-вищення врожайності томата до рівня 33,8 т/га, при цьому приріст уро-жаю в порівнянні з чистою післядією становив 9,7 т/га.