Свекла столовая (Beta vulgaris L. subsp. vulgaris var. conditiva Alef.)

автор:

Це рослина дворічна, перехреснозапильна, що вимагає дотримання норм просторової ізоляції між сортами, як у моркви, а між різновидностями — не менше 10000 м на відкритих ділянках, 5000 м — на захищених. У перший рік життя формує розетку листків, кореневу систему та продуктовий орган — коренеплід (маточник), у якому про запас відкладаються поживні речовини. Наступного року після зберігання маточні коренеплоди рано навесні висаджують у відкритий ґрунт. Рослини швидко приживаються, відростають, формують квітконосні пагони та утворюють насіння.

Коренева система стрижнева. Головний корінь проникає в ґрунт на глибину до 2-3 м і більше. На перезволожених ґрунтах розвивається переважно в орному шарі. Основна маса кореневої системи розміщується в шарі ґрунту до 80-90 см. За дефіциту вологи в ґрунті центральний корінь може проникати навіть до 4-5 м.

Листки у перший рік культури з`являються парами. Величина та форма їх змінюються залежно від сорту, умов вирощування й ґрунтово-кліматичної зони. Забарвлення листків залежить від сорту. Воно буває зелене з антоціановими жилками або варіює від слабко-червоного до інтенсивнофіолетово-червоного та темно-червоного. Восени за зниження температури антоціанове забарвлення листків посилюється.

Маточні коренеплоди бувають округлої, плескатої, циліндричної і конічної форм. На поперечному розрізі коренеплоду видно, що він складається з кількох кілець, які мають різні відтінки. Чим менше виражена кільцюватість, тим вища якість коренеплоду.

Після висаджування маточників наступного року рано навесні у вологий ґрунт починає відростати коренева система, яка вже на 10-15 добу досягає 20-22 см. Основна маса її у фазі цвітіння рослин зосереджена у шарі ґрунту 50-60 см, лише окремі корінці проникають у ґрунт на глибину 100-120 см. У ширину коренева система розростається до 80-100 см.

Листки починають відростати на 8-10 добу після висаджування маточників. Завдяки запасу поживних речовин у коренеплоді відростання листків відбувається дуже швидко. Через 20-30 діб після висаджування в центрі розетки листків починає формуватися центральний пагін, потім пагони заміщення з пазух листків.

Стебло трав`янисте, згодом стає здерев`янілим. Залежно від розміру головки коренеплоду, на ній може формуватися від одного до 30-40 пагонів і більше. Центральний пагін найбільш розвинений, досягає висоти 100-120 см і більше, а в діаметрі біля основи — 2-4 см. Інші пагони, які розвиваються з головки, дещо менші за розміром. Бувають насінні рослини, коли центральне стебло і пагони заміщення (розеткові) однакові за розміром і розвитком. За формою насінники поділяють на стоячі, слабо розлогі та розлогі.

Суцвіття — колосоподібна волоть, яка складається з довгих пухких колосків (квіткових вісей) першого, другого, третього та інших. порядків, на яких у кільцях (по 2-4 і більше) розвиваються квітки. Насінні рослини починають цвісти через 50-60 діб після висаджування маточників у ґрунт. Період цвітіння дуже розтягнутий і може тривати залежно від погодних умов 30-50 діб. Спочатку зацвітають нижні квітки на центральному пагоні, потім на бокових до верху суцвіття. Пиляки розкриваються у ранкові години за 2-3 доби до достигання маточки. Пилок швидко підсихає, стає легким і добре переноситься вітром та комахами на приймочку маточки. Таким чином відбувається перехресне запилення. За сприятливих умов пилок буряка столового зберігає життєздатність протягом 4-7 діб, а приймочка маточки здатна до запилення до 12 діб після розкривання бутона.

Плід — супліддя (клубочок), який складається з компактно розміщених плодиків, що зростаються і затвердівають при достиганні, утворюючи тверде супліддя. У суплідді буває 2-4 і більше насінин, які в агрономічній практиці називають насінням. Насіння (супліддя) достигає через 60-65діб після запилення квіток. Найцінніше і найбільше за розміром насіння формується в основі колоска, далі до верхівки його маса і посівні якості знижуються. Це потрібно враховувати під час збирання насінників. Характерною особливістю насіння буряка є те, що воно не має періоду спокою, і за недостатнього висушування може проростати.

Буряк столовий відноситься до холодостійких культур. Насіння його починає проростати за температури 4-5°С (на 20-25 добу). За підвищення її до 10°С сходи на поверхні ґрунту з`являються через 10-12 діб, а за 15-16°С — на 5-6 добу. Кращою температурою для укорінення та росту рослин від сходів до початку утворення коренеплодів є 15-18°С. Зниження її у фазі сім`ядолей до мінус 2-3°С призводить до загибелі рослин, а у фазі першої та другої пари листків до 2-5°С — значно впливає на репродуктивний розвиток рослин. Вони сповільнюють ріст коренеплоду, він стає здерев`янілим, окремі маточні рослини переходять до передчасного стеблування і утворення цвітушних кущів.

Оптимальна температури для росту рослин і формування коренеплодів знаходиться в межах 20-25°С. За вищої температури рослини утворюють дрібні листки, що негативно впливає на приріст врожаю. Осіннє зниження температури до мінус 2-3 °С не впливає негативно на ріст і розвиток маточних рослин. Проте збирати їх потрібно до настання заморозків, оскільки у сортів, головки яких формуються на поверхні грунту, може пошкоджуватися центральна брунька. Практика овочівництва свідчить, що буряк столовий краще витримує високі температури, ніж морква, але вимагає більшу суму активних температур.

За відношенням до світла буряк столовий належить до рослин довгого дня. За умови зменшення тривалості дня та погіршенні фотосинтезу, рослини починають відставати в рості, що чітко спостерігається у загущених і забур`янених посівах. По-різному реагують рослини на інтенсивність освітлення протягом доби. Зниження її у ранкові години значно більше впливає на ріст і розвиток, ніж у вечірні.

Рослини буряка столового характеризуються досить високою вимогливістю до вологості ґрунту. Це пов`язано з тим, що до його продуктових органів входить до 86-87% води. Особливо висока вимогливість до вологи проявляється у період сівби насіння. Під час набубнявіння воно вбирає з ґрунту 100% води від своєї маси. Оптимальна вологість ґрунту протягом вирощування становить 65-75% НВ. Дефіцит вологи в період інтенсивного наростання надземної маси та коренеплодів призводить до сповільнення і припинення росту та зниження врожайності. Надлишок вологи в ґрунті протягом вегетації рослин також негативно позначається на продуктивності рослин. Навіть короткочасне затоплення (5-10 діб) призводить до їх загибелі.

Найбільш придатні для вирощування буряка столового високородючі ґрунти легкого механічного складу, багаті на органічні речовини, з глибоким орним шаром та рН 6-7. У порівнянні з морквою буряк столовий менш чутливий до концентрації ґрунтового розчину і легко переносить у перший рік культури підвищення ії до 1%. Рослини буряка столового дуже вимогливі до азотного живлення протягом періоду від з`явлення сходів до завершення формування врожаю, що сприяє забезпеченню високої врожайності маточних коренеплодів. Протягом вирощування рослини добре реагують на внесення фосфорних добрив. З початком утворення коренеплодів та відкладання в них поживних речовин про запас зростає значення калійних добрив. Ефективним є внесення кальцієвих добрив (вапна) на кислих ґрунтах.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з`явлення сходів до настання технічної стиглості) сорти буряка столового поділяють на ранньостиглі (до 100 діб), середньостиглі (101-120 діб) та пізньостиглі (понад 120 діб).

Особливості вирощування маточників буряка столового. Для використання в насінництві небажані як перерослі маточні коренеплоди, які погано зберігаються і легко уражуються хворобами, так і дрібні, недорозвинені. Тому для одержання високоякісного маточного матеріалу застосовують літні посіви. В умовах Лісостепу та Полісся кращим строком сівби насіння є кінець травня-перша декада червня, у південних районах — кінець червня. Посіви буряка столового можна розміщувати і повторною культурою після ранніх овочевих культур та озимих на зелений корм. Сортове насіння буряка столового, як і моркви, розмножується до другої репродукції, тому для сівби використовують елітне насіння і насіння першої репродукції. Для одержання рівномірних, дружних сходів сівбу насіння рекомендується проводити після випадання дощу або поливу. Глибина загортання насіння 3-4 см. Після сівби ґрунт добре ущільнюють середніми або важкими котками з райборонками в агрегаті, що запобігає утворенню ґрунтової кірки. У фазі першої або другої пари листків рослини проріджують на відстань 6-8 см або для сівби використовують сівалки точного висіву. Ширина міжрядь 45 см. Норма висіву насіння коливається від 16 до 18 кг/га.

У період вегетації маточних рослин технологічні заходи вирощування аналогічні товарним посівам. Посіви буряка підтримують у розпушеному та чистому від бур`янів стані.

З метою підтримання сортової чистоти посівів на відповідному рівні проводять насінницькі заходи сортового контролю: прочистки виконують в процесі росту і розвитку рослин аж до настання технічної стиглості, видаляючи домішки, уражені хворобами, відсталі в рості, різкі гібриди. На кожну сортову прочистку складають відповідний акт.

У період технічної стиглості маточних коренеплодів проводять апробацію насінницьких посівів, встановлюють фактичний рівень сортової чистоти і перевіряють відповідність її вимогам ДСТУ 7160:2010. Заповнюють “Листок апробатора” і на його основі — “Акт апробації насінницького посіву”, основний документ, який засвідчує сортові якості посіву.

До збирання маточників приступають до настання осінніх заморозків. Підморожені коренеплоди погано зберігаються і загнивають у період зберігання. Під час збирання використовують ті самі машини і пристосування, що й для збирання моркви та буряка столового на товарних посівах. Особливості полягають в тому, що під час обрізування гички на маточниках залишають черешки завдовжки 1,0-1,5 см, щоб не пошкодити центральну бруньку. Далі їх сортують за формою, розміром, забарвленням коренеплодів та листків і складають “Акт осіннього добору маточників”. Відібрані маточні коренеплоди (діаметром 6-8 см) складають у тимчасові кагати, які вкривають землею шаром 10-12 см. На зимове зберігання в овочесховище чи траншеї маточники закладають, коли температура повітря знизиться до 4-5°С. В овочесховищах коренеплоди зберігають насипом у кагатах, контейнерах, засіках або сітках, пересипаючи піском. Контейнерний спосіб дозволяє при закладанні маточників на зберігання і вивантаженні зі сховища використовувать електронавантажувач і обладнання для перекидання контейнерів. Навальний спосіб зберігання забезпечує раціональне використання місткості сховища. На завантаженні маточників можна використовувати транспортери.

Зберігають маточні коренеплоди за температури 0,5-3°С і відносної вологості повітря 90-95%. Зберігання їх при вищих температурах (5-10°С) негативно впливає на ріст і розвиток насінних рослин наступного року. На маточниках погано відростають листки, коренеплід продовжує наростати в масі, не відбувається перехід від вегетативної фази до репродуктивної і не спостерігається утворення квітконосних пагонів. З`являються рослини — “упертки“, які не формують насіння. Це явище зустрічається і за підв`ялювання коренеплодів. Тому маточники під час транспортування і висаджування потрібно оберігати від впливу сонячних променів і висаджувати рано навесні відразу після вибирання з овочесховища, траншеї чи кагатів у достатньо вологий ґрунт.

Особливості технології вирощування насіння буряка столового. Перед висаджуванням маточні коренеплоди буряка столового перебирають. Для одержання насіння відбирають лише здорові, типові для даного сорту маточники з непошкодженою точкою росту. При цьому бракують пошкоджені гризунами, уражені хворобами, нетипові. На відібрані коренеплоди складають “Акт весняного добору маточників”.

Під насінники буряка столового відводять високородючі ґрунти з нейтральною або слабокислою реакцією (рН 5,5-6,0). Під зяблеву оранку вносять по 40-50 т/га органічних добрив, фосфорні і калійні добрива. Мінеральні добрива можна вносити навесні перед культивацією. Проводять боронування і культивацію ґрунту. Запорукою одержання високої врожайності насіння є ранній строк висаджування (перша-друга декада квітня). При запізненні з висаджуванням температура ґрунту підвищується, погіршується відростання і приживання маточників, погіршуються умови для наростання надземної маси, внаслідок чого знижується врожайність та якість насіння, збільшується кількість “упертків“. Це явище спостерігається також і після підв`ялювання коренеплодів. Щоб не допустити цього, маточники перебирають і готують у день висаджування. Навіть незначне підв`ялювання затримує відростання насінників, негативно впливає на насіннєву продуктивність рослин. Коренеплоди, призначені для одержання елітного насіння, перевіряють додатково і вибраковують за забарвленням та кільцюватістю м`якуша.

Висаджені маточники мають бути добре ущільнені землею, а верхівка їх повинна знаходитися нижче рівня ґрунту або присипана шаром 2-3 см. Це сприяє кращому приживанню та укоріненню насінників. Висаджують маточники вертикально, допускається незначне відхилення від цього положення. Розміщені з великим нахилом або висаджені головкою вниз маточники дають багато “упертків“, погано приживаються, затримуються в розвитку і різко знижують урожайність насіння.

Маточні коренеплоди буряка столового висаджують з міжряддями 70 см, відстань між рослинами залежить від їхнього розміру. Дрібні коренеплоди (в діаметрі 4-6 см) розміщують 70 25-30 см, середні (6-8см) — 70×30-35 см, великі (8-10 см) – 70×35-40 см. Норма висаджування орієнтовно 6-8 т/га. За використання дрібніших маточників одержують такі ж високопродуктивні насінники як і за висаджування більших. Загущене розміщення дрібних коренеплодів (масою 50-150 г) може сприяти істотному підвищенню врожайності насіння, але за умови дотримання високого рівня технології вирощування. Сортові і посівні якості насіння, вирощеного з дрібних і великих маточників, порівняно однакові.

За настання різкого потепління після висаджування коренеплодів ґрунт швидко підсихає, в результаті маточники підв`ялюються, не встигнувши добре вкорінитись, затримується відростання, ріст і розвиток насінників, спостерігається масове випадання рослин. Щоб не допустити цього, відразу після завершення висаджування необхідно провести полив (300-350 м3/га).

Після масового відростання насінних рослин проводять заходи сортового контролю — сортові прочистки в міру з`явлення домішок і складають на кожну з них відповідний акт.

У період росту й розвитку насінників проводять міжрядні розпушування ґрунту: перше — на глибину 5-7см на початку відростання листків, наступні — на 10-12 см. Щоб не пошкодити слабку кореневу систему, залишають захисну смугу не менше 10-12 см. До цвітіння і в період формування та достигання насіння здійснюють профілактичні заходи захисту рослин від хвороб (в разі їх небезпеки). Перед змиканням рядків насінники підгортають для надання їм більшої стійкості.

З метою контролю чистосортності насаджень проводять сортове обстеження насінників перед цвітінням, перевіряють дотримання норм просторової ізоляції і рівня технології вирощування. Сортові прочистки виконують і під час цвітіння, формування репродуктивних органів, видаляючи нетипові для сорту насінники, “упертки“, уражені хворобами. Заповнюють відповідний акт за прийнятою формою.

Із заходів насінного контролю проводять обстеження насінників перед збиранням на ураженість хворобами, пошкодження шкідниками та забур`яненість. Ушкодження насінників та наявність бур`янів погіршують умови для формування насіння. За таких умов насіння утворюється менш виповнене, з меншою масою 1000 насінин, в результаті знижується врожайність і посівні якості. Допустимий рівень ураження хворобами насінників не повинен перевищувати 5-15% залежно від їх виду. Складають відповідний акт.

Збирають насінники буряка столового у фазі воскової стиглості насіння за наявності на пагонах першого порядку 25-30% бурих клубочків у 70-75% рослин. Насінники буряка столового, як і моркви, достигають неодночасно, в результаті чого насіння в межах насінного куща знаходиться в різних фазах стиглості. З цього приводу велике значення має післязбиральне дозрівання зібраних насінників, яке проводять у польових умовах. За несприятливих погодних умов насінники підсушують у сушарнях, під накриттям, застосовуючи активне вентилювання.

На невеликих площах насінники зрізують вручну і складають на стерню від зрізаних пагонів на висоті 10-15 см або використовують шпалеру. На великих площах застосовують пряме комбайнування з попереднім хімічним підсушуванням насінників на пні (десикацію). Десикація прискорює достигання насінників на 6-9 днів. Обробку насінників десикантами проводять у період побуріння не менше 30% клубочків. Застосовують хлорат магнію в дозі 15-18 кг/га д.р. (25-30 кг/га препарату) або реглон в дозі 0,6-1,0 кг/га д.р. (3-5 кг препарату). Витрата розчину — 400-700 л/га. Можна обробляти насінники також 4%-ною сірчаною міддю (24 кг/га), 10%-ним хлористим натрієм (59 кг/га). Починають обмолочувати насінники за вологості насіння 18-20% у фазі технологічної стиглості. Одержаний ворох з насіння підсушують і очищають від решток. Потім його звільняють від пилу, дрібного насіння на віялках, очисних машинах. Остаточне очищення насіння виконують на машинах типу “Петкус“. Далі насіння доводять до посівних кондицій, вологість його не повинна перевищувати 14%.

З метою продовження заходів насінного контролю вирощене насіння готують і передають в районну насіннєву лабораторію для визначення його посівних якостей (для більшості показників у тканинні торбинки). Враховуючи високу гігроскопічність насіння овочевих культур, в тому числі буряка столового, для встановлення вологості його затарюють у скляний посуд. Зразки насіння супроводжують “Актом відібраних середніх проб для визначення посівних якостей насіння“. Якщо показники аналізу відповідають вимогам ДСТУ 2240-93, то лабораторія видає основний документ “Посвідчення про кондиційність насіння“ або “Сертифікат на насіння“, який підтверджує його посівні якості під час реалізації.

Вирощене і підготовлене насіння затарюють у стандартні мішки масою 25 кг. Урожайність насіння становить 1-2 т/га, з одного насінного куща — до 100 г. Маса 1000 насінин 10-22 г і більше. Кондиційну схожість насіння зберігає 3-4 роки.

За вимогами ДСТУ 7160-2010 сортові якості оригінального насіння багаторосткових сортів повинні бути не менше 99%, елітного — 98%, репродукційного — 97% і одноросткового — 99,98 і 95% відповідно. Схожість насіння у багаторосткових сортві по категоріях — 80, 80 і 70% і одноросткового — 70, 70 і 65% відповідно.

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено такі сорти буряка столового: Інституту овочівництва і баштанництва НААН України — Багряний, Бордо харківський, Дій; Сквирської дослідної станції Інституту агроекології НААН України — Делікатесний, Зміна, Ліко; Київської дослідної станції ІОБ НААН України — Бордо київський; Чернігівської дослідної станції Чернігівського Інституту АПВ НААН України — Носівський плоский.

Поделиться: