Семеноводство многолетних овощных культур и методы сортового и семенного контроля:
Семеноводство хрена и катрана

автор:

Хрін (Armoracia lapathifolia Gilib.).

Багаторічна морозостійка рослина, яка розмножується у культурі тільки коренями. Продуктовим органом є потовщений довгий корінець і молоді листки. Інколи дичавіє. Незважаючи на великий попит, високоякісний садивний матеріал відсутній на насіннєвому ринку.

Корінь довгий, м’ясистий, швидко росте у глибину та розростається. Основна частина кореневої системи досягає глибини 60 см. Слід відзначити, що корені хрону горизонтально ростуть повільно, але після відрізування плугом кореневих паростків з бруньками швидко забур’янює поле. В розсадниках розмножується кореневими паростками (живцями). Після збирання врожаю хрону у ґрунті залишається дві групи обрізків і обломків корінців:
- дрібні обломки без залишкового центрального корінця, так званий верховий хрін. Кожний такий кусок може дати до декількох пагонів, але товсті стандартні корені вони практично не утворюють. У сучасних технологіях розсадництва такий верховий хрін стає бур’яном і його легко знищити міжрядними обробітками і гербіцидами;
- під час збирання центральний корінь обрізують на глибині викопування або підор’ювання. Нижче місця зрізу залишається центральний корінь на якому неодночасно може відрости до шести підземних вертикальних пагонів. Вони виносять верхівкову бруньку на поверхню ґрунту, вирівнюються, товстішають і стають новим цінним садивним матеріалом.

В одній розетці утворюється до 12-13 листків завдовшки до 80 см (у т.ч. пластинка до 60 см), які відрізняються за формою (видовжено-овальні, видовжено-еліптичні) та забарвленням (від світло- до темно-зелених). Стебло пряме, у висоту до 150 см. Суцвіття – китиця. Пелюстки білі, до 6 мм. Зрідка утворюється плід яйцеподібний, здутий стручечок завдовшки 1-2 см, але насіння в ньому практично відсутнє. Для утворення невеликої кількості насіння, яке потрібне у селекційній роботі, ділянку з хроном затоплюють водою на декілька діб, або перев’язують нижню частину мідним дротом. У насінництві способи насіннєвого розмноження не мають економічного значення. Хрін вимагає пухких родючих ґрунтів з добрим забезпеченням вологою. У таких умовах він дає кореневі паростки високої якості.

У насінництві хрону використовуються різні види клонового добору – індивідуальний і масовий. При оцінці клонів дуже важливо відібрати рослини, які формують товсті, довгі та рівні вертикальні корені. Сортопрочистки проводять за апробаційними ознаками листків, але головну увагу зосереджують на вибракування нетипових кореневих паростків під час їх викопування. До апробаційних ознак листків належать розміщення листків в розетці (горизонтальне, проміжне і спрямоване вгору), форма пластинки прикореневих листків, характер верхівки і основи листка, його надрізаність і хвилястість, характер поверхні і забарвлення листкової поверхні. Апробаційних ознак корінців значно менше, але вони мають найбільше практичне значення. До таких ознак належать:
- забарвлення поверхні шкірки (білувате, жовтувате і сіре);
- забарвлення м’якуша кореня (біле і жовтувате).

В Україні вирощують велику кількість місцевих сортів хрону. В Інституті овочівництва і баштанництва НААН України з місцевих сортів відібрано промисловий сорт Валківський, який має жовтуватий, циліндричний, слабо розгалужений корінь з білим м’якушем. Урожайність стандартних коренів цього сорту – до 10 т/га.

Особливості вирощування садивного матеріалу хрону. У насінництві розроблено кілька технологій вирощування кореневих паростків, але найбільше значення мають рекомендації відомого російського вченого-овочівника М.В. Алексєєвої.

Поле вибирають чистим від багаторічних бур’янів. Кращі попередники — озима пшениця, огірок, рання картопля. Осінній і весняний обробіток ґрунту проводять за схемою напівпару: дискування, внесення 40-60 т/га органічних добрив, ранній зяб плугом без відвалу на глибину до 40 см, культивації та вирівнювання поверхні. В умовах України висаджувати кореневі паростки краще у вересні-жовтні, що зменшує витрати на зимове зберігання. Хоча у маркетингу може виникнути необхідність зберігання їх прикопаними до реалізації навесні впродовж всієї зими.

Кореневі паростки заготовлюють у розсаднику. Для цього спочатку зрізують листки косаркою-подрібнювачем КИР-1,5 на 3-5 см від поверхні ґрунту. Після вивезення подрібнених листків на випадок сухої погоди проводять полив і через кілька діб розпушування на глибину 10-12 см. На невеликих площах підкопують лопатами і вилами, на великих з легкими ґрунтами використовують підкопувач цибулі ЛКГ-1,4, а з важкими – скобу СНУ-3С. Вибирають вручну. Обривають, або обшморгують мішковиною бокові корінці, починаючи з 5 см від головки паростка.

Сортують залежно від довжини. Найкращим вважається паросток довжиною 25-30 см, але сортують залежно від замовлення покупця. Якщо паростки планують висаджувати на легких ґрунтах, то найкращою є довжина 20-30 см; на середніх – 15-20 см, за використання розсадосадивних машин – 12-15 см. Оптимальний діаметр маточного паростка 0,5-1,0 см. У випадку заготівлі паростків з двосторонніх обрізків необхідно позначати їх верх і низ: верхню частину відрізають перпендикулярно до осі кореня, а нижню – косо. Після сортування їх зв’язують у пучки, які для однієї партії повинні мати однакову кількість паростків, здебільшого по 10, або 20, відвозять у сховище і прикопують вологим піском. Реалізують в міру необхідності. Причому, для весняної реалізації використовують пізньосінню заготівлю. Для висаджування одного гектара товарної плантації необхідно 60-80 тис. паростків.

Маточний розсадник хрону використовують впродовж тривалого часу: до 10 років і більше (все залежить від забур’янення і виснаження ґрунту). Щорічно підживлюють мінеральними і органічними добривами, проводять поливи. Восени після вибирання садивного матеріалу на маточний розсадник вносять перегній, мінеральні добрива, проводять суцільну культивацію на глибину 8-10 см. На півдні за сухої погоди можна провести полив. Навесні, спочатку сходить як бур’ян верховий хрін, який знищують боронуванням або неглибокою (до 6 см) суцільною культивацією. Систематичний міжрядний обробіток ґрунту проводять дещо пізніше, після відростання паростків на минулорічних рядках з обрізаних головних корінців (друга група коренів хрону). У міжряддях знищують відростання верхового хрону. Листки на рядках швидко відростають і затінюють простір між рослинами у рядках, тому ручних прополювань не проводять.

Катран (Crambe maritime L.; Crambe steveniana Rupr.).

Нова багаторічна овочева культура, м’якуш кореня якого за смаком нагадує хрін. Для введення в культуру (в 1973 році) використаний катран Стевена (Crambe steveniana Rupr.), який росте у степовому Криму, переважно на другій гряді Кримських гір. У дикому стані поряд з цим видом ще зустрічається 7 видів, з якими він не схрещується, але вони мають подібні округлі плоди – стручечки, які використовуються в якості насіння. Дикі види є однорічними, дворічними і багаторічними рослинами, які зустрічаються головним чином у Криму і на узбережжях Азовського та Чорного морів. Перспективними для впровадження у культуру є також катрани понтійський, татарський і Буша.

Катран Стевена – багаторічник, який відрізняється від інших видів за певною сукупністю ознак. Утворює округлий нерозкривний біло-сірий стручечок, верхній членик якого більший за нижній. Діаметр (чи довжина стручечка) 4-10 мм. Верхній членик стручечка чотиригранний, чітко сітчасто-зморшкуватий. Всередині стручечка утворюється округла, коричнева насінина. Листки тонкі, голі з восковим нальотом. У розетці вони нерозсічені, а стеблові – двічі перисторозсічені, з вузькими гострими частками. Висота стебла до 150 см. Квітки білі, мають медовий аромат. Є добрим медоносом.

Катран відноситься до рослин, плоди (насіння) якого вимагають стратифікації впродовж 90-100 діб низькими змінними температурами близько 0°С. Для цього його висівають під зиму, або в теплицю для одержання розсади. В перший рік утворює прикореневу розетку з 3-5 листків і довгий нерозгалужений ламкий відносно соковитий корінь. В наступному році починає цвісти, розетка листків і головка кореня розростається, утворюючи типовий стебло-корінь (каудекс).

За біологічними особливостями відноситься до винятково посухо- і морозостійких рослин. На відміну від хрону не забур’янює поле і легко розмножується насінням, що здешевлює технології вирощування цінної сировини для консервної промисловості. В Україні користується попитом сорт Кримський.

Особливості вирощування катрану на насіння. Поле для вирощування насіння катрану вибирають поза сівозміною. Вносять добрива у дозі N90 P90 K60. Проводять глибоку оранку (40-50 см). Через необхідність тривалої стратифікації висівають під зиму, або стратифікують у вологому піску. Ширина міжрядь 70 см. Норма висіву 15 кг/га. Глибина заробки до 3 см (за більшої затримується вихід сім’ядолей). Особливо мілке загортання необхідне на важких ґрунтах. Сходи з’являються ранньою весною і не бояться приморозків. У перший рік вегетації проводять систематичний догляд за рослинами. Проріджують, залишаючи рослину від рослини для одержання насіння на відстані 40-50 см (на товарні цілі за однорічної культури до 30 см). На півдні за посушливої погоди поливають.

За необхідності використання весняних строків сівби застосовують розсадний спосіб вирощування. Насіння висівають у плівкові теплиці у квітні-травні, коли можна добитися високих температур (понад 30°С). Воно простає у теплицях через 25-30 діб. З утворенням 1-2 справжніх листків розсаду висаджують на постійне місце.

На другий рік боронують і проводять міжрядний обробіток ґрунту. На більшості рослин з’являються квітконосні стебла (деякі популяції можуть давати певний відсоток “упертків”, які цвістимуть лише на третій рік). Цвітіння розтягнуте, у Криму це припадає на кінець травня – кінець червня. Це зумовлює неодночасне достигання та обсипання насіння. Насінники розкидисті і під час цвітіння створюють суцільну білу стіну квіток. Для кращого запилення необхідно вивозити на поле бджоли.

У насінництві ОН і ЕН з метою оцінки всіх рослин і проведення доборів у кінці першого року вегетації обов’язково пізно восени проводять викопування, добір найкращих і пересаджування на нове місце. Пересаджують у жовтні за схемою 70 70 см. Корені висаджують вертикально або похило, присипаючи точку росту на 3-5 см. Після висаджування прикочують легкими котками і поливають.

На деяких рослинах першого року життя можуть передчасно утворюватися квітконосні стебла. Такі рослини видаляють при сортових прочистках. Апробацію проводять у кінці першого року вегетації, викопуючи корені і використовуючи методику її проведення, яка розроблена для коренеплодів. Сорти катрану є популяціями з досить широким діапазоном мінливості, що створює труднощі під час сортопрочисток та апробації.

Насіння збирають вибірково, або суцільним методом після побуріння 70% стручечків. Це спостерігається у серпні. Скошуть і дозарюють у валках, після чого обмолочують комбайном. Для зменшення втрат насіння від осипання всі операції проводять зранку. Насіннєва продуктивність однієї рослини в межах сорту-популяції сильно коливається від 20 до 1500 г ( у середньому 150-200 г). Під час очищення видаляють на ситах всі плоди діаметром менше 3 мм, у яких відсутня насінина або має дуже низьку схожість. Згідно з ДСТУ 7160:2010 сортова чистота для ОН 96%, ОН – 95% і репродукційного – 90%. Схожість – 65, 65 і 60% відповідно, при вологості – 12%.