Эффективность использования природных растворов и минералов как удобрений, на посевах озимой пшеницы

автор:

Серед основних факторів позитивно впливаючих на формування урожаю та його якість є добрива.

В останні роки у АПК Полтавської області різко скоротилося застосування органічних та мінеральних добрив.

Скорочення застосування добрив привело до різкого зниження урожаїв польових культур.

В зв’язку з цим, нами було поставлене завдання знайти нетрадиційні удобрювальні засоби і розробити технологію їх застосування.

Досліджувалися дві природні речовини — мінералізовані /пластові/ води (МПВ) та водний розчин бішофіту. До складу МПВ входить велика кількість хімічних елементів у тому числі макро- та мікроелементи (2).

Бішофіт це водний розчин переважно хлористого магнію (MgCl2 6H2O) однак до його складу входять і інші хімічні елементи (1, 3).

Дослідження на протязі 1997—1999 років по вивченню норм, строків, та способів внесення МПВ і бішофіту під озиму пшеницю проводилися на дослідному полі Полтавського державного сільськогосподарського інституту в сівозмінах кафедри землеробства і агрохімії.

Грунти — чорнозем опідзолений, важкосуглинистого механічного складу. Орний шар мав слідуючу агрохімічну характеристику: рН (сольове) 5,6—6,5; гідролітична кислотність 1,33—1,79 мг-екв., сума поглинутих основ 24,3—26,7 мг-екв. на 100 г грунту; ступінь насиченості основами 82—86%; вміст гумусу 3,03—3,19%; вміст рухомих форм фосфору і калію відповідно 7—9 і 11—14 мг на 100 г грунту.

Метеорологічні умови вегетаційних періодів у роки проведення досліджень різко відрізнялися від середньобагаторічних показників. Так, весняно-літній період 1997 року характеризувався як вологий, а І998 та 1999 роки як посушливі.

В дослідах використовували МПВ Решетняківського родовища як для основного внесення так і для позакореневого підживлення рослин. Розчин бішофіту використовували тільки для позакореневого підживлення рослин.

Основне внесення МПВ здійснювали вручну за допомогою розпилювача рідини, а позакореневе підживлення МПВ і бішофітом — за допомогою ранцевого обприскувача.

Досліди проводили у трьохразовій повторності. Облікова площа ділянок складала 10—82 м². Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками.

Дослідження показали, що застосування МПВ як основного добрива нормами від 300 до 900 л/га було неефективним (табл. 1). Достовірні прирости урожаю озимої пшениці (попередник горох на зерно) відмічені при нормах внесення 900 і більше літрів МПВ на 1 га.

При застосуванні МПВ як основного добрива, вміст сирої клейковини в зерні підвищувався в середньому на 1,8% в порівнянні з контролем.

Таблиця №1
Вплив норм внесення МПВ на урожайність зерна озимої пшениці Коломак—5 (ц/га)
Норма внесення МПВ, л/гаРокиСередня урожайністьПриріст урожаю
19961999ц/га%
Без МПВ (контроль)21,717,919,8
30021,720,020,91,15,6
60022,119,821,01,26,1
90022,121,521,82,010,1
120023,320,722,02,211,1
240024,023,323,73,919,7
480025,223,424,34,522,7
НІР0,051,72,4

Таблиця №2
Вплив позакореневого підживлення МПВ на урожайність
зерна озимої пшениці Коломак — 5 (ц/га, 1997—1998 рр.)
Норма внесення МПВ, л/гаФенологічна фаза
Вихід в трубкуКолосіння
Середня урожайністьПриріст урожаюСередня урожайністьПриріст урожаю
ц/га%ц/га%
Без МПВ (контроль)21,321,9
40025,03,717,423,71,88,2
60025,54,219,727,25,324,2
80025,44,119,226,64,721,5
100027,05,726,826,73,817,4
НІР0,052,5—3,42,2—2,7

Ефективним було застосування МПВ і для позакореневого підживлення озимої пшениці як у фазі виходу в трубку так і колосіння (табл. 2). Однак, застосування МПВ у фазі виходу в трубку е більш доцільним. По-перше, в цю фазу знищуються зимуючі бур’яни (талабан польовий і грицики). По-друге, у цьому випадку норма 400 л/га найбільш економічно вигідна.

Слід відзначити, що при застосуванні МПВ для позакореневого підживлення, рослини озимої пшениці отримували опіки, які зникали через 4—5 діб.

У 1999 році вивчали порівняльну ефективність МПВ І бішофіту для позакореневого відживлення озимої пшениці у фазі колосіння. Позитивного ефекту від застосування цих речовин в умовах вегетаційного періоду цього року не виявлено.

Таким чином, МПВ можна застосовувати як для основного добрива так і позакореневого підживлення озимої пшениці. Однак, слід більш детально дослідити як впливає МПВ на фізико-хімічні властивості грунту, вміст важких металів і насамперед стронцію в урожаї

      БІБЛІОГРАФІЯ
  • Головкин В.А., Зорин А.Н., Козаков Ю.М. и др. Полтавский бишофит в клинической медицине // Материалы научн.-практ. конференц. Полтавский бишофит в клинической медицине. – Полтава. – 1996. – С.3—4.
  • Писаренко П.В. Екологічні аспекти захисту рослин від бур’янів при використанні мінералізованої (пластової) води. // Вісн. Полтавськ. держ. сільськогосп. інституту. – 1998. – № 1 – С.22—25.
  • Плугатирьов В.П., Довгопол В.С., Бердник В.П. та інші. Застосування бішофіту полтавського для лікування корів, хворих на мастит. // Вісн. Білоцерківськ. держ. аграрн. ун. – 1998. – Вип. 5. – Частина 2. – С.76—79.