Влияние минерализированной (пластовой) воды на поражение озимой пшеницы мучнистой росой

автор:

У підвищенні урожайності озимої пшениці суттєву роль відіграє покращання фітосанітарного стану посівів за рахунок стримування розвитку на рослинах інфекційних хвороб. Серед найбільш поширених захворювань значне місце займає борошниста роса, яка може призводити до суттєвих (10—15%) втрат урожаю зерна і погіршення його якості (2). Шкодочинний вплив на рослини цього захворювання визначається специфікою розвитку його збудника — паразитичного гриба Erysiphe graminis DC. f. Tritici Marchal, який відноситься до порядку Erysiphales класу Ascomycetes. Внаслідок розвитку міцелію гриба на всіх надземних органах утворюється спочатку павутинистий, а пізніше — повстяний наліт білого кольору. Це призводить до зменшення асиміляційної поверхні, пригнічення розвитку кореневої системи, послаблення опірності стебла, що викликає схильність до вилягання рослин (5).

Інтенсивність ураження сприйнятливих рослин визначається погодними умовами на початку вегетаційного періоду і швидко зростає в роки з високими середньодобовими температурами (20—25°С) і високою (70—90%) відносною вологістю повітря. Тому в нашому регіоні це захворювання проявляється не щорічно, а рівень економічного порогу шкодочинності (20—25%) досягається один раз на 5—8 років. Так, за даними Полтавської фітопатологічної сортодільниці, останній спалах захворювання на озимій пшениці спостерігався у 1995—1996 роках, коли середній рівень ураження районованих по Полтавській області сортів озимої м’якої пшениці досягав 34% (1). У наступні роки цей показник знизився до 3—8% (2). При такому рівні захворювання використання комерційних фунгіцидів є економічно і екологічно недоцільним. Саме тому ми вважали за необхідне вивчити можливість стримування розвитку борошнистої роси за рахунок фунгіцидної дії мінералізованої (пластової) води (МПВ), яка використовувалася нами як гербіцидна речовина.

Уже відома дія МПВ як гербіциду на посівах зернових злакових культур. Під час проведення багаторічних досліджень по вивченню гербіцидної дії МПВ на посівах злакових культур нами було відмічено, що крім зменшення засміченості бур’янами, спостерігалося зниження відсотку ураження культурних рослин борошнистою росою. Це відбувалося, на нашу думку, за рахунок високої мінералізації пластової води, яка призводила до пошкодження міцелію і погіршення умов спороношення паразитного гриба.

Наші дослідження проводились в КСП „Декабристи“ Миргородського району на посівах озимої пшениці сортів Альбатрос одеський та Коломак-3 протягом 1997—1999 років. Але лише 1999 рік виявився найбільш сприятливим для розповсюдження борошнистої роси на посівах озимої пшениці.

Облік ураження рослин борошнистою росою здійснювався за загально прийнятою методикою (3).

Як свідчать отримані нами дані (рис. 1), у 1999 році рівень ураження рослин озимої пшениці мало відрізнявся по сортах і не перевищував 5,8%. Застосування МПВ стримувало розвиток борошнистої роси. На нашу думку, це пов’язано з тим, що до її складу входять такі біодепресанти як хлор, йод і бром.

Достовірне зниження інтенсивності ураження рослин обох сортів було досягнуто саме за рахунок пригнічення споруляції гриба і стримування поширення інфекції серед рослин. Саме про це свідчать дані рисунку 2.

Враховуючи ступінь розвитку борошнистої роси на листках різних ярусів, можемо відмітити виражену геностатичну дію МПВ. Саме про це свідчить ефективний захист листків 2-го і 3-го ярусів, процес розгортання яких відбувався в період застосування мінералізованої (пластової) води.

1 — перший листок від колоса
2 — другий листок від колоса
3 — третій листок від колоса

Таким чином, вважаємо що нами доведена фунгіцидна дія мінералізованої (пластової) води на зовнішні інфекційні структури збудника борошнистої роси, що свідчить про перспективність цього напрямку та необхідність подальших додаткових досліджень цього питання.

      БІБЛІОГРАФІЯ
  • Наслідки державного випробування сортів сільськогосподарських культур. — Полтава, 1996. — 61 с.
  • Наслідки державного випробування сортів сільськогосподарських культур. — Полтава, 1999. — 53 с.
  • Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта, І.В. Гри­горович, В.С. Чабан та ін. За ред. В.П. Омелюти. — К.: Урожай, 1986. — 296 с.
  • Полякова Е.Я Мучнистая роса озимой пшеницы в зоне орошения юга Украины и обоснование мер борьбы с ней: Автореф. канд. дис. биол. наук. — Харьков, 1976. — 17 с.
  • Практические рекомендации по диагностике, учету и защите пшеницы от бурой ржавчины, септориоза и мучнистой росы — М: Колос, 1988. — С.8.
  • Kostandi S.F., Soliman M F. Salt tolerance and smut disease insidence in corn cultivars at various growth stages. // Agrochimica. — 1993. — 37. — №4—5. — Р. 330—340.
  • Heckman J.R. Corn responses to chloride in maximum yield research // Amer. Soc. Agron. Annu. Meet. 1992. — Minneapolis, 1992, — Р. 280.
  • Heckman J.R. Corn growth and yield related to choride nutrition and tissue water status. // Amer. Soc. Agron Annu. Meet. 1993. — Cincinnati, 1993. — Р.273.