Маркетинг овощной продукции (методические и практические аспекты):
Проект региональной агромаркетинговой структуры и обоснование ее функций

автор:

Перехід від державного управління реалізацією сільськогосподарської продукції до вільного вибору аграрними товаровиробниками і переробними підприємствами асортименту товарів, форм і каналів збуту сировини та продовольства обумовив залежність результатів господарювання від умов ринку.

Динаміка кон’юнктури і конкуренція на ринку плодоовочевої сировини і продукції змушують замислитися про стратегічні плани діяльності Полтавських товаровиробників, ролі аграрної науки та державної влади в їхньому формуванні та успішному функціонуванні. Як показує аналіз, найважливішим інструментом для досягнення міцного становища на внутріобласному ринку і ринках інших регіонів стає маркетинг. У зв’язку з цим одним з пріоритетів установи аграрної науки та освіти, державних органів влади є створення нових цільових ринкових структур.

Формування агромаркетингової інфраструктури містить у собі створення комплексної багаторівневої системи, мета якої — задоволення потреб споживачів і інтересів товаровиробників. Загальні функції агромаркетингу полягають у наступному: вивчення і сегментація ринків, позиціонування продуктів, вивчення споживача, зовнішнього і внутрішнього середовища маркетингу, здійснення товарної політики, розподілу і руху товарів, ціноутворення і цінова політика, маркетингові комунікації і стимулювання, міжнародний маркетинг, управління. Розвиток комплексної маркетингової інфраструктури припускає поетапне вирішення гострих проблем і розвиток єдиного маркетингового середовища для здійснення ринкової діяльності.

У даний час аграрні підприємства спеціалізовані на виробництві плодоовочевої продукції практично не мають організованих каналів одержання стратегічної й оперативної ринкової інформації, необхідної для реалізації виробленої продукції, перспективного планування виробництва, здійснення ринкової стратегії і тактики.

Доступна статистична інформація не здатна задовольнити споживачів ні оперативністю, ні адресністю. Практично відсутня система розповсюдження цієї інформації. Частина проблем, щоправда, зараз вирішується завдяки лабораторії аграрного маркетингу при Полтавській державній сільськогосподарській академії, що забезпечує функціонування системи збору кон’юнктурної ринкової інформації стосовно ринку плодоовочевої продукції. Але для ефективної роботи маркетингової інформаційної системи потрібно розширити її географічно і доповнити функціонально активними частинами, такими як регулярні і спеціальні маркетингові дослідження, організація договірних відносин з різними оптовими і роздрібними торговельними організаціями і сільгоспвиробниками, формування пакетів пропозицій та попиту, дистрибьюторство, аналіз і оцінка конкурентів і т. ін.

Інша гостра проблема — налагодження взаємин між виробниками плодоовочевої продукції і переробними підприємствами. Вертикальна і горизонтальна дезінтеграція обумовлює величезні втрати, що виникають через те, що аграрні підприємства починають самостійно займатися пошуком ринків збуту, первинною переробкою. При цьому наявні потужності підприємств переробки виявляються завантаженими лише на 15—25%. Дана ситуація приводить до росту витрат як виробників, так і переробників. Аналіз указує на необхідність формування нових маркетингових каналів для забезпечення більш повного охоплення ринку, задоволення запитів покупців, одержання максимуму сукупного прибутку плодоовочевим підкомплексом області. Переорієнтація плодоовочевого підкомплексу на вимоги ринку змушує внести зміни в діяльність безлічі традиційних постачальницько-збутових, виробничих, фінансових, управлінських, кадрових підрозділів і служб, вимагає творчого пошуку, застосування інноваційних рішень, спрямованих на задоволення запитів споживачів у частині асортименту, якості, термінів реалізації продукції робіт і послуг.

Створення структури, яка б виконувала функції аграрного маркетингу, зараз здобуває особливу значимість у зв’язку з бурхливим розвитком ринку плодоовочевої продукції зокрема та ринків сільськогосподарської сировини і продовольства в цілому, потребами в агромаркетингу сільськогосподарських товаровиробників. Необхідна розробка ефективної організаційно-функціональної моделі підрозділу (служби, центру) агромаркетингу як частини цільової ринкової інфраструктури області.

Інтенсивність здійснення агромаркетингових функцій на різних рівнях у даний час значно відрізняється в залежності від ступеня розвитку районних ринків плодоовочевої продукції, їхньої ємності, конкуренції, обсягів і потенціалів виробництва, його стратегічної, економічної і соціальної важливості для області.

На нашу думку, рішення проблем агромаркетингу можливе на основі організації мережі маркетингово-збутових центрів, інтегрованих у систему обласної ринкової інфраструктури, що розвивається. Її основні ланки: обласний маркетингово-збутовий центр; районні (міжрайонні) маркетингово-збутові центри; відділи маркетингу (збуту) суб’єктів господарювання.

Служба (відділ) маркетингу сільгосппідприємства повинна стати основною ланкою на нижчому рівні, що виконує збір ринкової інформації: по товарній продукції підприємства, її аналіз, визначення видів, обсягів і термінів постачання продукції, вибір каналів реалізації, дотримання стандартів якості і нормативно-правових положень, здійснення торговельно-збутової діяльності і матеріально-технічного постачання, координацію діяльності виробничих структур.

Основою планування виробництва повинні стати інформація про тенденції розвитку кон’юнктури ринку, купівельні потреби, можливі обсяги реалізації і передбачувані ціни, пакети договорів і угод на постачання продукції.

Планується тісне співробітництво служб маркетингу сільгосппідприємств з районними й обласним маркетингово-збутовими центрами. Вони створюються як окремі приватні (кооперативні, муніципальні) підприємства при адміністраціях районів і районних управлінь сільського господарства. Центри — основні, активні ланки в забезпеченні комплексу агромаркетингу.

      Їхніми головними функціями є:
  • збір, збереження, аналіз і прогнозування інформації про кон’юнктуру і тенденції розвитку основних показників продовольчих і інших ринків, на яких працюють сільгосптоваровиробники;
  • пошук оптових і роздрібних торговельних партнерів, торговельне представництво і формування пакетів угод і договорів для забезпечення збуту продукції і послуг сільгоспвиробників району;
  • моніторинг конкурентної ситуації, положення аграрних товаровиробників, сприяння в розробці і здійсненні стратегій забезпечення конкурентних переваг по товарах, вироблених у районі;
  • моніторинг інноваційних рішень і проектів для впровадження, пошук бюджетних і позабюджетних джерел фінансування;
  • розробка бізнес-планів, планів по маркетингу сільгосппродукції, їхнє виконання, оцінка ефективності маркетингових рішень;
  • взаємодія з обласним маркетингово-збутовим центром, підприємствами АПК у питаннях пошуку вигідних маркетингових рішень.

Структура і чисельність таких центрів залежать від обсягу виконуваних функцій, використовуваних технологій і засобів. Центр може мати керівника, фахівців з маркетингу, бізнес-планування, менеджерів по окремих видах продукції, консультантів-аналітиків, програмістів.

Обласний маркетингово-збутовий центр функціонує при Полтавській державній аграрній академії (Обласному управлінні сільського господарства).

Мета його роботи — всебічне задоволення попиту на високоякісні продовольчі товари, сільськогосподарську сировину і послуги агропромислового сектора регіону на основі використання виробничих і інших наявних ресурсів області.

      Основними функціями обласного маркетингово-збутового центру є:
  • збір маркетингової інформації про оптові і роздрібні ринки сільськогосподарської продукції в області і за її межами;
  • сегментація, визначення і формування ринкового асортименту товарів і послуг сільгосп товаровиробників;
  • сприяння в оптимізації структури сільськогосподарського виробництва і товарного асортименту продукції, підтримка спеціалізації й інтеграції для забезпечення високоефективного функціонування;
  • розробка і здійснення комплексних інтегрованих маркетингових програм, а також окремих рекламних, збутових і інших заходів;
  • формування високоефективних каналів руху товарів усередині області і за її межами;
  • моніторинг інновацій у технологіях виробництва, збереження, реалізації; аналіз їхньої ефективності, бізнес-планування, залучення засобів для здійснення інноваційних проектів;
  • підготовка кадрів, надання методичної допомоги в розробці і реалізації стратегій і тактик маркетингу, маркетингових програм і окремих заходів.

Неодмінна умова успішного функціонування системи маркетингу в області — створення єдиного інформаційного простору на базі комп’ютерних і інших мереж. Для цього потрібно, щоб господарства мали комп’ютерну техніку, канали зв’язку, а також навчити кадри. При цьому необхідне докладне пророблення договірних основ, щоб забезпечити взаємну зацікавленість служб усіх рівнів. Підключення до маркетингової інформаційної мережі повинне гарантувати одержання ринкової інформації як по регіону (у розрізі господарств і центрів), так і по Україні в цілому, забезпечувати обробку, аналіз, систематизацію і передачу необхідних повідомлень по каналах на різні рівні.

Організація регіональної системи агромаркетингу на основі маркетингово-збутових центрів припускає формування активних, оптимально низьковитратних ланок на території всього регіону з установленням контактів з ринками інших регіонів. Сумарні витрати на функціонування цієї системи орієнтовно складуть близько 5% від обсягу реалізації. Товаровиробники одержать значну економію засобів на проведення маркетингових заходів, можливість стратегічно правильно і вчасно орієнтувати виробництво на ринкові потреби. Послідовне впровадження і широке застосування комп’ютерних технологій, мереж зв’язку, інших інноваційних засобів і методів повинне забезпечити максимум ефективності від вкладення засобів у формування даної інфраструктури.

Комплекс організаційно-управлінських перетворень, організація кооперації й інтеграції на основі територіальної і господарської спеціалізації, залучення в діяльність агромаркетингових служб наявних засобів зв’язку, транспорту, сховищ і кадрового потенціалу, що не вимагає великих витрат, дозволять збільшити, за експертними оцінками, ефективність господарської діяльності на 25%. Поряд з цим, розробка і реалізація маркетингових заходів щодо захисту інтересів полтавських товаровиробників повинні сприяти стабілізації продовольчої безпеки регіону, зупинити відтік капіталів з ринків за межі області.

Однією з переваг маркетингово-збутових центрів перед збутовими й іншими спеціалізованими кооперативами, що поєднують виробників окремих видів продукції, — охоплення всього асортименту товарної сільськогосподарської продукції області або району.

      А це дозволить:
  • найбільше повно задовольняти інтереси сільгосптоваровиробників у реалізації товарної продукції, знаходити ніші ринку з обліком внутрішньогосподарської і міжгосподарської спеціалізації;
  • одержувати не тільки економію витрат, але і прибуток при проведенні маркетингових і інших заходів, результати яких мають комплексний ефект для товаровиробників аграрного сектора;
  • задовольняти запити оптових і роздрібних торговельних підприємств, пропонуючи різноманітний асортимент продукції;
  • забезпечувати альтернативність і багатоваріантність товаропотоків у пошуку оптимальних схем, що буде сприяти досягненню максимального прибутку партнерами;
  • формувати багатоканальність джерел доходів для діяльності центрів;
  • удосконалювати виробничу структуру за допомогою керування потоками інвестицій, забезпечуючи тим самим збалансованість розвитку сільськогосподарського і підсобного виробництв.
Поделиться:

Содержание даной главы: