Генетика как теоретическая основа селекции сельскохозяйственных культур:
Короткая история сотрудничества генетиков и селекционеров

автор:

Генетика як наука, виникла в 1900 р. після перевідкриття законів Г. Менделя. Селекцією ж люди почали займатися здавна, із самого початку землеробства на планеті і за декілька тисячоліть до розвитку генетики як науки створили все, чим харчується зараз людство. Генетика є теоретичною основою селекції, в той час як остання скоріше технологія або мистецтво окремих талановитих і дуже працьовитих ентузіастів.

Досить навести два приклади видатних селекціонерів — Лютер Бербанк і І.В. Мічурін. Л. Бербанк (1849—1926) — американський винахідник, який спочатку був інженером, потім зробив різкий поворот у бік селекції і за своє тривале життя, не знаючи генетичних законів, створив багато сортів плодових, овочевих, польових і декоративних культур. Його сорт картоплі Бербанк свого часу завоював увесь світ і дотепер використовується як реципієнт для створення нових сортів, у т.ч. трансгенних, стійких до колорадського жука (Рассел, Бербанк).

І.В. Мічурін (1855—1935) розробив метод віддаленої гібридизації, на основі чого створив більш 300 сортів плодово-ягідних культур. У молодості він був годинниковим майстром, виготовляв меблі. Величезну та неоціненну роль у впровадженні в селекцію генетичних закономірностей зіграв М.І. Вавилов, який допоміг і організував видання праць Мічуріна. Починаючи з 30-х років ХХ століття генетика широким фронтом повномасштабно входила в селекційні програми.

За Вавиловим, селекція — це наука, це інтуїція, це виробничий процес. У сучасних уявленнях ряду західних генетиків, селекція — це технологічний процес, у якому використовуються досягнення цілого ряду біологічних дисциплін, у першу чергу — генетики, потім — фізіології, біохімії, біометрії, а останнім часом — методів молекулярної біології. Тому частіше в розвинених країнах Заходу наукові основи селекції розробляються в університетах і науково-дослідних інститутах, а безпосереднє створення сортів, гібридів і їх насінництво здійснюється у великих насінницьких комерційних фірмах (Піонер, Лембке та ін.). Така організація селекції і насінництва приносить найбільший творчий і комерційний успіх. У даний час без використання досягнень генетики неможливо уявити перспективу створення нових сучасних сортів і, як правило, молоде покоління селекціонерів достатньо володіє генетичними знаннями й умінням їх застосовувати в селекційному процесі.