Селекция и генетика гречихи:
Цветение и гибридизация

автор:

Квітки у гречки двостатеві, досить великі, пахучі, з п’ятьма білими, рожевими або червоними пелюстками, на довгих квітконосах, зібраних у суцвіття — китицю, що утворюють щиток або напівпарасольку. У квітці 8 тичинок, з яких 5 утворюють зовнішнє коло і 3 — внутрішнє, маточка з трьома стовпчиками й одногніздною зав’яззю, оточеною кільцем з восьми нектарників. На рослині знаходиться 600—2000 і більш квіток. Квітки —диморфні, гетеростильні (різностовпчасті): в одних рослин всі квітки з короткими тичинками і довгими стовпчиками, в інших — з довгими тичинками і короткими стовпчиками. У короткостовбчастих квіток пилок крупніший.

За будовою квітки гречка пристосована до перехресного запилення переважно комахами — мухами, джмелями й особливо бджолами, яких залучає нектар; іноді — вітром. За нормального (легітимного) запилення, коли пилок коротких тичинок потрапляє на приймочки коротких стовпчиків і відповідно пилок довгих тичинок — на приймочки довгих стовпчиків, зав’язується більша кількість насінин; за запилення рослин, квітки яких відрізняються різностовпчастістю, — менше (рис. 1.).

Цвітіння.

Гречка цвіте 25—40 днів. Зацвітають квітки знизу нагору. Запиленню сприяє сонячне тепло, волога погода і достатня кількість комах-запилювачів (на гектар посіву необхідно мати 2 родини бджіл). Відсоток зав’язування насінин без підвозу бджіл складає порядку 20, а з підвозом бджіл — понад 70. Гречка — чудовий медонос, що забезпечує приріст ваги вулика від 2 до 8 кг в день. Найбільше виділяє гречка нектару в ранкові години до опівдня; у жару і посуху нектар висихає і не приваблює бджіл.

Більшість квіток розкривається близько 7—8.30 ранку (перші квітки — близько 7 год., а останні — до 13—14 год.). У квіток, що розкрилися близько 7 год., пиляки починають порошити між 7.30 і 8 год. Закриваються квітки 17—19 год.; квітки, що не порошать, можуть залишитися відкритими до ранку.

Рис. 1. Типи запилення квіток гречки
Рис. 1. Типи запилення квіток гречки: а і б — іллегітимне, б — легітимне. Квітки: 1, 2 — короткостовпчасті; 3, 4 — довгостовпчасті.

Розтріскуються пиляки однією поздовжньою тріщиною з боку прикріплення тичинкової нитки (у трьох тичинок, що ближче до стовпчика, - назовні, у п’яти інших — всередину квітки).

Штучно отримані за допомогою колхіцину аутотетраплоїдні форми гречки з 4х=32 сильно відрізняються від звичайних диплоїдних сортів по типу цвітіння і запилення. Пилок у тетраплоїдних сортів крупніший, на одну квітку утворюється менше пилка; зацвітають вони пізніше, але квіток на рослині утворюється більше. У зв’язку з тим, що при запиленні ♀4х х ♂2х або, навпаки, ♀2х х ♂4x триплоїдних зав’язей не утвориться, вести сортовипробування, а також вирощувати насінницькі й товарні посіви тетраплоїдної гречки слід в умовах жорсткої просторовой ізоляції від посівів диплоїдної гречки.

Схрещування.

Так як самозапилення у гречки безрезультатне, можна відмовитися від кастрування й обмежитися запобіганням від відвідування рослин комахами і запилення вітром. Для схрещування батьківські пари висівають окремо або почергово. На одному сорті залишають рослини тільки із короткостовпчастими квітками, а на іншому — із довгостовпчастими, видаляючи з появою перших квіток, що розкрилися, всі інші.

Життєздатність пилка гречки визначають по фарбуванню його в темно-синій колір при обробці розчином бензидина в 50%-вому етиловому спирті з 0,1,%-вим розчином перекису водню.