Методы агроэкологии:
Количественный учет организмов

автор:

Методи кількісного обліку організмів дуже різноманітні і залежать від середовища проживання і характеру об’єкта — його розміру, рухливості, способу життя тощо. В екології вироблені загальні принципи проведення кількісного обліку організмів і технічні способи його здійснення, зокрема інстру-менталізація і створення експрес-методів, що важливо для практики. Вироблені основні схожі показники і поняття, в яких повинні виявлятися результати кількісного обліку організмів.

Відзначимо деякі загальні моменти кількісного обліку організмів. Необхідно насамперед розрізняти об’єктивний і суб’єктивний облік. Суб’єктивний облік є приблизною оцінкою чисельності організмів, яка виявляється в невизначених термінах «багато», «середньо», «мало» тощо. При цьому обліку чисельність також визначається в показниках різних шкал. Шкали можуть мати різну кількість балів.

За подібною методикою роботи результати обліку, проведеного різними дослідниками, можуть у більшому або меншому ступені розходитися, а іноді виявляються незрівнянними, тому що на подібному обліку відображаються суб’єктивні погляди обліковця на характер щільності організмів.

На відміну від цього, об’єктивний облік характеризується максимальним наближенням до істинного положення. Якщо облік є дійсно об’єктивним, то робота різних дослідників повинна дати схожий результат (в межах точності методу і допуску неминучих помилок).

Облік організмів може бути візуальним і інструментальним. Візуальний або окомірний облік, природньо, менш докладний, ніж інструментальний, але поки що є неминучим. При проведенні візуального обліку мають велике значення досвідченість, спостережливість дослідника. Інструментальний облік організмів проводять приладами різного ступеня складності. Такі прилади ділять на якісні й кількісні.

Якісні прилади дають можливість досліджувати видовий склад, а кількісні — проводити облік чисельності особин на визначеній площі або у визначеному обсязі середовища. Однак і якісні прилади можна використовувати не тільки для характеристики видового складу біоценозу, а й для оцінки відносної чисельності, або щільності організмів.

У зв’язку з цим, облік може бути відносним і абсолютним. Застосування якісних приладів дає змогу характеризувати відносну кількість у різних досліджуваних місцях із зазначенням, де вона більша чи менша, але не дає можливості точно оцінити абсолютну кількість організмів в одиниці простору і об’єму. Кількісні ж прилади дають можливість точно підрахувати кількість особин того чи іншого виду, який знаходиться на одиниці площі.

Можна відрізняти повний і вибірковий облік організмів. У природі облік є майже вибірковим, у лабораторних і експериментальних умовах він може бути і повним. Вибірковий облік полягає у тому, що враховуються організми не всього біоценозу, а лише його частини. Для одержання повної чисельності проводять перерахунок її з обчислюваної площі на всю площу.

Нарешті, кількісний облік організмів може бути лінійним, ділянковим і об’ємним. Лінійний облік застосовують для реєстрації особин, що зустрічаються на маршруті і відзначених спостережником у межах видимості. Ділянковий облік можна застосовувати при підрахунку всіх організмів, що проживають на земній поверхні, дні водойм або на тваринах і рослинах. Здійснюють його різними способами, про які говорилося вище. Об’ємний облік застосовують залежно від товщини шару води і ґрунту.

Кількісний облік пов’язаний з підрахунком і зважуванням організмів, визначенням їх статі, віку тощо. Показники підрахунку кількості особин дають можливість характеризувати їх повторюваність і щільність, а дані про масу — їх біомасу та інші показники, в яких сучасна екологія виражає динаміку чисельності організмів.

Повторюваність — частота знаходження організму, що виражається в процентах чисельності проб, що містять даний вид, щодо загальної кількості проб, які припадають на даний вид, біоценоз або взагалі досліджених.

Щільність — кількість особин виду або всього біоценозу, що припадає на одиницю площі або об’ємну середовища. Індекс щільності — показник, що зв’язує середню біомасу та щільність і характеризує вид у межах умов проживання біоценозу.

Біомаса — маса організмів одного виду або всього біоценозу на одиниці площі чи об’єму середовища проживання.

Продукція — приріст біомаси організмів виду чи біоценозу за визначений період.

Питома продукція — відношення продукції до початкової біомаси, що характеризує інтенсивність розмноження, росту і загибелі організмів у популяції за визначений період.

Показники стану організму, одержані при кількісному обліку, дають можливість характеризувати його спосіб життя.