Методы исключения негативного влияния защиты растений на биосферу:
Биологический метод защиты растений

автор:

Біологічний метод захисту рослин базується на використанні живих організмів, продуктів їх життєдіяльності та біологічно активних речовин, іншими словами, зоофагів, ентомопатогенних мікроорганізмів, гербіфагів, антибіотиків, феромонів, ювеноїдів, біологічно активних речовин, що регулюють розвиток та розмноження шкідливих організмів.

Спроби використання одних організмів для боротьби з іншими здійснювалися з давніх часів.

Понад тисячу років тому почали застосовувати мурашок для знищення шкідливих комах на цитрусових рослинах.

Була приручена дика кішка для боротьби з мишами та іншими гризунами, що шкодять запасам.

Ще у 1772 році для боротьби з червоною сараною на острові Маврикій успішно застосовували птицю майну, завезену з Індії. І.І. Мечников відкрив збудників грибкових і бактеріальних хвороб хлібного жука.

На початку минулого століття у результаті досліджень багатьох учених (Ф. Кеппен, І.А. Порчинський, Н.А. Холодковський та ін.) був накопичений великий матеріал по паразитизму і хижацтву серед комах і визначені шляхи використання ентомофагів у біологічному захисті рослин.

У 20-ті роки минулого століття були проведені роботи з використання фітофагів — для придушення кактуса опунції в Австралії, обмеження кроликів в Австралії за допомогою штучно викликаної вірусної епізоотії та ін.

На цей час створено мікробіологічні, інсектицидні і гербіцидні препарати, одержано антибіотики і біопрепарати для боротьби з хворобами рослин та ін.

Здійснювались програми щодо завезення паразитичних і хижих членистоногих для боротьби з каліфорнійською щитівкою, кров’яною попелицею, американським білим метеликом, павутинними кліщами та ін.

Серед практичних аспектів біометоду, що широко застосовувались у захисті рослин, слід відзначити комплекс робіт щодо трихограми, біологічного захисту рослин у захищеному ґрунті, синтезу біологічно активних речовин, створення мікробіопрепаратів.

Взагалі напрямки у біологічному захисті рослин можна звести у таку схему:

1. Використання природних ресурсів зоофагів.

2. Поповнення агробіоценозів корисними видами зоофагів, які там відсутні або щільність їх недостатня.

3. Застосування гормональних препаратів, зокрема ювеноїдів, та інших біологічно активних речовин, що порушують метаморфоз шкідливих видів.

4. Використання феромонів для порушення зв’язків між статями шкідників.

5. Застосування антифідантів, що порушують зв’язки шкідливих видів з кормовими рослинами.

6. Доцільно також виділити окремим пунктом застосування мікробіологічних препаратів як проти шкідників, так і проти збудників хвороб. Є ще окремий напрямок у захисті рослин — генетичний метод, при якому для скорочення щільності шкідників застосовується стерилізація комах чи інші методи, що порушують їх генетичну систему.

Потрібно ще додати про впровадження стійких сортів, що є також важливим елементом системи біологічного захисту рослин. Практично абсолютно стійких сортів майже немає, але відносно стійкі сорти відомі у кожного виду рослин. Впровадження їх має важливе господарське значення, бо вони значно менше пошкоджуються шкідниками та уражуються хворобами, тому виникає менша потреба в застосуванні спеціальних захисних заходів, менше забруднюється середовище залишками препаратів і т.п. Слід, правда, мати на увазі, що стійкість сорту до шкідників чи хвороб не є величиною незмінною. З часом стійкість сорту змінюється, точніше сказати, зменшується. Тому робота із виведення стійких сортів проводиться безперервно.

Таблиця №1
Рослини, що використовуються проти шкідників
№ п/пВид рослини, родилаВид шкідникаСпосіб приготування і час використання
1.Аконіти абоборці - Aconitum LРізні види шкідни­ків, у тому числі попелиці, личинки жуків, метеликів, пильщиків1 кг порошку надземної частини настоюють 48 годин у 10 л води в 30 мл лугу. Настій фільтрують і додають 5 л води.
|Різні види кліщівВсі частини рослин настоюють на 70° етанолі. Перед обприскуванням екстракт розбавляють 10-кратною кількістю води.
|Мишоподібні гризуни1 кг харчової принади змішують з 50 г порошку з коренів аконітів.
2.Болиголов крапчастий - Conolum maculatm LРізні види комах у фазі личинкиЛистя і суцвіття, зібрані під час дозрівання насіння, ріжуть на дрібні частинки і обливають невеликою кількістю води (5 частин води на 100 частин зелені), потім масу добре розтирають і віджимають. Вижимки змішують з 15 частинами води і віджимають, обидва екстракти змішують і сумішшю обприскують рослини.
3.Вех отруйний або цикута - CicutavirosaLРізні види комах у фазі личинкиМожна використовувати всі частини рос­лини, 1 кг сухої подрібненої сировини (при подрібненні користуватися повяз­кою для захисту дихальних шляхів!) настоюють у 10 л води 24 години. Настій відфільтровують і обприскують ним рослини.
4.Вороняче око чотирилисте - Paris guabrifolia LРізні види листогризучих і сисних комах1 кг сухих подрібнених рослин настоюють в 10 л води протягом доби, фільтрують і застосовують цей настій.
-II-Мишоподібні гризуни5 г розмеленого кореневища — на 100 г харчової принади.
5Гірчиця біла -Sinapis alba LАґрусова вогнівка, слимаки, кліщі10 г порошку настоюють віл води протягом 48 годин, фільтрують і перед застосуванням розбавляють у чотири рази.
6.Картопля - Solanum tuberosum LСисні шкідники (кліщі, попелиці), капустяний білан, совки, молі1,2 кг зеленого або 0,6—0,8 кг сухого бадилля настоюють у 10 л води протягом 3—4 годин, проціджують, додають 40 г господарського мила і обприскують свіжим настоєм рослин.
7.Цибуля ріпчаста - Alium сера LПавутинні кліщі, попелиці, клопи, пінниці, медяниці200 г лушпиння настоюють 4—5 днів у 10 л води, проціджують і застосовують при обприскуванні.
8.Кульбаба лікарська -Taraxacum officinale Web.Сисні шкідники: кліщі, попелиці, медяниці200—300 г подрібнених коренів або 400 г свіжого листя настоюють 2—3 години в 10 л теплої води й відразу використовують.
9Перець струч­ковий чорний - Capsicum ашшит LСлимаки, різні види комахВ емальованому відрі протягом двох діб настоюють 1 кг розрізаних стручків перцю, потім 1 годину кипятять у 10 л води і ще настоюють дві доби. Робочий розчин: 125 г концентрату, 40 г господдарського мила на 10 л води.
10.Пижмо звичайне - Tanacetum vulgareLПлодожерки, медяниці, квіткоїди700—800 г висушених або 2—2,5 кг свіжих рослин настоюють 1—2 доби у відрі води, кипятять протягом 25—30 хвилин, проціджують і розбавляють наполовину холодною водою.

Таблиця №1
Рослини, що використовуються проти хвороб сільськогосподарських культур
№ п/пВид рослиниНазва хвороб, культураСпосіб і час застосування
1.Чорнобривці - Tagetes LГрибні хвороби гладіолусів, чорна ніжка айстр і левкоївСухі подрібнені рослини кладуть в емальоване відро (половина відра), заливають до країв водою і витримують дві доби. Проціджують, додають 40 г господарського мила і замочують бульби або корені розсади протягом 8—10 годин.
2.Настурція - Tropaeolummajus LФузаріоз айстрРостуча ро слина виділяє леткі фітонциди, що стримують розвиток збудника фузаріозу айстр.
3.Календула або нагідки лікарські - Calenduls officinalis LФузаріоз овочевих культурВикористовують водяний настій насіння нагідок (200 г насіння на 10 л води).
4.Цибуля - Allium сера LКила капустиЦибуля за сумісного вирощування з капустою запобігає захворюванню її на килу та інші хвороби.
5Хвощ польовий - Equisefum arvense LХвороби, спричинювані ґрунтовими грибами1 кг надземної частини рослини настоюють у 10 л води. Застосову­ють настій за пятикратного розбавлення.
6.Часник - Allium sativum LФітофтороз томатів30—50 г подрібнених зубців настоюють у відрі води, проціджують і обприскують рослини при завязуванні плодів.

Важливу роль в оптимізації фітосанітарного стану посівів відіграють екологічно обгрунтовані методи збагачення агроценозів видами корисних організмів.

Це сезонна колонізація зоофагів; велика увага приділена зокрема сезонній колонізації трихограми; сезонна колонізація зоофагів та акарифагів у захищеному ґрунті (фітосейулюс, енкарзія, галиця афідиміза та ін.); інтродукція та акліматизація зоофагів для боротьби з карантинними видами шкідників; внутрішньоареальне переселення ентомофагів (шовкопрядного теленомуса, агеніаспіса та ін.).

Шляхи збереження та підвищення ефективності природних популяцій корисних організмів

Стійкість сортів. Введення в культуру стійких сортів радикально позначається на захисних заходах і сприяє істотному поліпшенню фітосанітарної ситуації в агроценозі.

Сівозміна. Сівозміна має важливе значення як фактор радикальної періодичної зміни середовища мешкання організмів. Періодична зміна сільськогосподарських культур у сівозміні обмежує накопичення збудників хвороб рослин, шкідників та бур’янів. Це стосується насамперед спеціалізованих фітофагів, тісно пов’язаних з одним видом чи групою близьких видів рослин.

Обробіток ґрунту. Більшість збудників хвороб, шкідників і всі бур’яни пов’язані в своєму розвитку з ґрунтом. Деякі види фітопатогенів у ґрунті проходять повний цикл розвитку.

Це — збудники кореневих гнилей, вертицильозу, гетеродерозу та інших хвороб.

Багато видів членистоногих основну частину свого життя теж проводять у грунті. Серед них — личинки коваликів, пластинчастовусих, чорнишів, деякі види лускокрилих, двокрилих, прямокрилих та інші. З ґрунтом зв’язані й комплекси корисних організмів: гіперпаразити й антагоністи фітопатогенів, безхребетні — зоофаги.

При підготовці ґрунту під озиму пшеницю рекомендують лущення стерні водночас зі збиранням врожаю, або невдовзі після цього. У підсумку сходи падалиці і бур’янів приваблюють сюди багато видів шкідників, які відкладають яйця. Тут же відбувається розвиток і бурої іржі, борошнистої роси, інших хвороб. Через 10—15 днів після появи сходів падалиці й бур’янів площу орють на глибину не менше 20—22 см. При цьому гинуть личинки злакових мух, хлібних трачів, трипсів, яйця молі стеблової, попелиць. Водночас знижується рівень інфекційного навантаження іржастих, фузаріозних, сажкових та інших збудників хвороб рослин.

Обробіток ґрунту, безсумнівно, сприяє активності мікробів-антагоністів і гіперпаразитів, завдяки чому зменшується запас у ньому пропагул фітопатогенів.

Щодо хижих і паразитичних безхребетних, то вплив на їх щільність та активність обробітку ґрунту не можна вважати однозначним. Безумовно, оранка полегшує пошук жертв деяким групам хижих комах (турунам, стафілінідам та іншим), значно зростає при цьому і користь птахів, які живляться ґрунтоживучими фітофагами.

У кожної сільськогосподарської культури залежно від зони вирощування, особливостей року та шкідливості фітофагів є свої оптимальні строки сівби. В кожному конкретному випадку їх належить визначати з таким розрахунком, щоб шкідливість фітофагів на посівах була мінімальною.

Удобрення. Забезпечення оптимального мінерального живлення рослин, як правило, несприятливо діє на шкідників і збудників хвороб насамперед завдяки підвищенню витривалості рослин щодо пошкоджень та уражень.

Фосфорно-калійні добрива утруднюють живлення личинок мухи гессенської, підвищують стійкість рослин щодо найнебезпечніших шкідників — черепашки, мухи шведської, попелиць злакових, а також проти хвороб — іржі, септоріозу, кореневих гнилей.

Внесення мінеральних і органічних добрив істотно впливає й на мікробіологічну активність фунтів, сприяє активізації сапрофітної й антагоністичної мікрофлори, завдяки чому зменшується інфекційний потенціал ґрунтових фітопатогенів — збудників кореневих гнилей та інших хвороб рослин.

Зрошення. Зрошення є одним з найефективніших факторів впливу на біологічні компоненти агроекосистеми. У зв’язку зі змінами режиму зволоження перевагу одержують гігрофільні види, такі, як: дротяники, попелиці листкові, метелик стебловий, трачі хлібні, турун хлібний, активізуються збудники грибних хвороб рослин (іржі бурої, септоріозу, гнилей кореневих).

У той же час зменшується щільність ксерофільних видів, насамперед чорнишів, саранових, жуків хлібних, гнойовика кукурудзяного, клопа-черепашки. Застосовуючи вологозарядні поливи, дощування, дрібнодисперсне обприскування, можна активно впливати на шкідливість різних груп фітофагів і щільність корисних організмів.

Знищення бур’янів. Традиційно бур’яни прийнято вважати резерватами шкідливих фітофагів.

Бур’яни забезпечують фітофагів кормом у той період, коли культурні рослини ще не зійшли або їх уже зібрано.

Лісові смуги і використання приваблювальних посівів. У цілому лісові смуги, сформовані довкола полів, сприятливо впливають на фітосанітарну ситуацію в посівах і насадженнях.

Помічено, що на полях, оточених лісовими смугами, різко знижується щільність несправжніх дротяників, жуків хлібних, мухи гессенської, всіх видів саранових, підгризаючих і наземних совок. Лісосмуги заважають міграції багатьох шкідників і водночас є місцем мешкання комахоїдних птахів та багатьох видів корисних членистоногих.

В якості приваблювання на посів ентомофагів використовують фацелію, гречку та інші нектароноси.

Строки і способи збирання врожаю. Оптимальні строки й способи збирання дають змогу максимально зберегти врожай і впливати на шкідливі та корисні організми, регулюючи щільність перших і активізуючи других. Зернові культури насамперед збирають на ділянках з підвищеною щільністю клопа-черепашки, мухи гессенської, хлібних трачів, трипсів, совок зернових. При цьому зменшуються втрати зерна і різко погіршується забезпечення фітофагів кормом.

Механізоване збирання кукурудзи за низького зрізу стебел забезпечує знищення гусениць стеблового метелика на 80—85%, завдяки чому наступного року на цих полях щільність метелика кукурудзяного істотно зменшується.

Скошування люцерни на сіно перед заляльковуванням личинок фітономуса супроводжується масовою загибеллю шкідника, що можна використовувати для оздоровлення посівів цієї культури.

На багатьох культурах доцільно на початку збирання обкошувати крайові смуги і врожай з них використовувати з урахуванням його інтенсивнішого пошкодження фітофагами та хворобами. Зокрема, на посівах гороху збирають крайові смуги завширшки 20—50 м, і врожай з них згодовують худобі, а після цього — решту врожаю, де зерно практично не пошкоджене зернівкою та плодожеркою.

Строки й способи збирання врожаю можуть істотно впливати на розвиток хвороб і збереження інфекційного запасу в полі. Є численні дані про роль пожнивних решток в інтенсивному розвитку фузаріозних кореневих гнилей і септоріозу на зернових культурах, пухирчастої сажки на кукурудзі.

Збереження й активізація місцевих форм корисних організмів. Тактика застосування винищувальних заходів. Пестициди універсальної біоцидної дії, широко застосовувані у сучасному захисті рослин, справляють істотний негативний вплив на біоценози. У зв’язку з цим одним з найважливіших шляхів збереження корисних організмів у різних природних угрупованнях живих організмів є жорстка регламентація й особлива тактика застосування пестицидів широкого спектра дії.

Особливості тактики застосування токсичних речовин, що забезпечують максимальне збереження корисних організмів, полягають у тому, що обробки сільськогосподарських і лісових культур практикують у строки, найменш небезпечні для паразитів і хижаків, проводять локальні обробки, використовують суміші хімічних речовин та інше.

Неабияке значення в підвищенні активності ентомофагів має кормова база.

Важливим є створення заповідників площею 1—2 гектари, де добре зберігаються корисні комахи, «постачають» їх на сусідні поля для запилення багаторічних трав і знищення шкідників.

Якщо під такі заповідники достатньо відвести 2 га на кожних 100 кв. км, то їх позитивний вплив стане помітним уже через кілька років.

Практичне використання ентомопатогенних мікроорганізмів

Біопрепарати і регламенти їх застосування

Усі біопрепарати, які застосовуються тепер проти шкідників сільськогосподарських культур, за характером дії поділяються на три групи:

  • перша — препарати типу ентобактерину (дендробацилін, БТБ, лепідоцид), до складу яких входять діючий початок — спори і токсини;
  • друга — препарати типу боверину, створені на основі сапрофітних патогенів. До їх складу входять, в основному, спори збудника хвороби;
  • третя — препарати, створені на основі облігатних паразитичних мікроорганізмів — вірусів, мікроспоридій (вірин ЕНШ, вірин КШ та ін.).

Грибні біологічні препарати. З грибних біопрепаратів промисловість виробляє боверин. У біолабораторіях виготовляють метаризин, пециломін, коніотиріум, ашерсонію, вертицилін, ампеломіцин, триходермін, ентомофторин та ін.

Бактеріальні біологічні препарати. Для створення біопрепаратів використовують штами серотипів бацили Bacillus thuringiensis Berl.

Ентобактерин, дендробацилін, бітоксибацилін (БТБ).

На овочевих культурах застосовують 2 кг/га проти гусениць капустяної совки І-ІІ віків, провадять 1—3 обробки з інтервалом 7—8 днів проти кожного покоління шкідника:

  • на картоплі, томатах, баклажанах, перці у дозі 2—5 кг/га проти колорадського жука для знищення личинок І-ІІ віків (1—3 обробки) з інтервалом 6—8 днів;
  • на цукрових, столових, кормових буряках, люцерні, соняшнику, моркві, капусті проти лучного метелика (гусениць І-ІІ віків) 1—2 обприскування через 7—8 днів, норма витрати 2 кг/га;
  • на плодових культурах проти листогризучих шкідників (гусениць І-ІІІ віків) у період вегетації, проти молодих жуків яблуневого квіткоїда; американського білого метелика. Провадять 1—2 обприскування з інтервалом 7—8 днів проти кожного покоління шкідника, норма витрати 2—3 кг/га;
  • проти листовійок, шовкопрядів, п’ядунів, золотогуза (гусениць 1—3 віку) з нормою витрати 3—5 кг/га проводять два обприскування через 7—8 днів;
  • на цукрових буряках проти матового мертвоїда в період масового відродження личинок при щільності не більше 2 екз./кв. м. Норма витрати 2,0 кг/га;
  • на винограді (одно-два обприскування рослин в період вегетації через 8—10 днів після початку льоту метеликів гронової листокрутки, через 5—7 днів проти кожного покоління шкідника), норма витрати 6—8 кг/га;
  • на смородині, аґрусі проти листокруток аґрусової вогнівки, п’ядуна (гусениці 1—3 віку), пильщиків, листової галиці, павутинного кліща — одне-два обприскування через 7—8 днів проти кожного покоління шкідника, проти павутинного кліща — багаторазові обробки через 15—17 днів, норма витрати 5,0 кг/га;
  • на насіннєвій люцерні проти личинок 3—4 віку люцернового клопа обприскування рослин під час цвітіння, одна-дві обробки через 10 днів, норма витрати 2,5—3 кг/га;
  • проти люцернової совки, п’ядунів (по гусеницях молодшого віку), проводять дві обробки через 10 днів (норма витрати 3—5 кг/га);
  • на шалфеї мускатному, кенафі, розі ефіроолійній проти шалфейної, озимої, бавовняної совок, п’ядунів, листовійок (по гусеницях 1—2 віку), одна-три обробки через 7—8 днів під час розпускання листків, норма витрати 2—3 кг/га;
  • на лікарських культурах у період вегетації - одна-дві обробки проти гусениць 1—3 віку: лучного метелика на безсмертнику піщаному, ромашці аптечній, нагідках лікарських, фенхелі; капустяної молі, репійниці, совок (підгризаючих, стальникової та люцернової) на жовтушнику розкидистому, стальнику польовому, ревені тангутському, пасльоні дольчастому; шовного литоїда (личинки 1—2 віку) на мачку жовтому; листокруток на шипшині. Норма витрати 2—3 кг/га.

На капусті та інших овочевих культурах проти капустяного та ріпного біланів, капустяної молі, вогнівок — одне-два обприскування через 6—8 днів проти кожного покоління шкідника. Норма витрати 1,5—2,0 кг/га. Інсектин, гомелін, лепідоцид концентрований

  • на плодових культурах та винограді, проти яблуневої і плодової молей та американського білого метелика — 0,5—1 кг/га, проти шовкопрядів, п’ядунів, листовійок, золотогуза, аґрусової вогнівки, аґрусового пильщика на смородині, чорноплідній горобині, малині, суниці;
  • на картоплі проти картопляної молі шляхом занурювання бульб перед закладанням на зберігання в 1%-у суспензію препарату (100 л/1,5 т бульб), норма витрати 0,7 кг;
  • на розі ефіромасляній проти гусениць 1—3-го віку п’ядунів, листокруток у період розпускання листя, норма витрати 1,5 кг/га;
  • на шалфеї мускатному проти гусениць 1—2-го віку — совки-гами, озимої, шалфейної совок, 1—3 обробки через 7—8 днів проти кожного покоління шкідників, норма витрати 0,5 кг/га;
  • на амі зубній, безсмертнику піщаному проти гусениць 1—3 віку лучного метелика та репійниці, норма витрати 1,0 кг/га.

Лепідоцид стабілізований (ЛЕСТ), новодор, турингін, бактокуліцид, карнецин, діпел.

Застосовують:

  • на овочевих культурах — 1—2 обприскування з інтервалом 7—8 днів проти кожного покоління гусениць 1—3 віків капустяного та ріпакового біланів, вогнівок у період вегетації рослин, норма витрати 1—1,5 кг/га;
  • плодових — проти молей, американського білого метелика, п’ядунів по гусеницях 1—2 віків, 1—2 обприскування, норма витрати 0,5 кг/га;
  • плодових культурах та деревних насадженнях — проти гусениць 1—2 віків листовійок, шовкопрядів, 1—2 обробки, норма витрати 1,5—2 кг/га;
  • посівах цукрових буряків — проти гусениць 1—2 віків лучного метелика, 0,5 кг/га;
  • овочевих культурах — проти капустяної та бавовникової совок по 1—2 обприскування з інтервалом 7—8 днів проти кожного покоління шкідника, норма витрати 2 кг/га. Строк очікування — 1 день.

Застосовується навесні, взимку або восени в місцях сезонного скупчення гризунів. Норма витрати 2 кг/га.

Бактоспеїн

  • проти листокруток на винограді (строки і кількість обробок наведена вище), норма витрати 1,0—1,6 кг/га;
  • проти листокруток, шовкопрядів, п’ядунів, молей, золотогуза, американського білого метелика, норма витрати 1,2—2,0 кг/га.

Використання бактеріальних препаратів у боротьбі з гризунами

Бактероденцид зерновий вологий виготовляють із цілого зерна пшениці, ячменю, вівса, розбухлого від замочування. Смертельна доза від 2—3 (для мишовидних гризунів) до 10—20 зерен (для щурів).

Бактероденцид зерновий сухий також виготовляють з цілого зерна. Використовують проти мишей і полівок усіх видів.

Застосовується навесні, взимку або восени в місцях сезонного скупчення гризунів. Норма витрати 2 кг/га.

Бактероденцид амінокістковий вологий

Дозволений для одноразового застосування на полях, луках, посівах кукурудзи й соняшнику на силос, у садах, заселених мишовидними гризунами, у формі принад із вмістом 20% препарату. Норма витрати принади 0,1—0,4 кг/га. У всіх випадках строк очікування — 8 днів.

Бактокумарин — це зерновий бактероденцид з додаванням антикоагулянту і вітаміну К, який сприяє зсіданню крові; кумарин додають у боротьбі з пацюками.

Вірусні біологічні препарати

Застосування вірусів для захисту рослин дуже перспективне. Найбільш ефективні віруси ядерного поліедрозу, гранульозу та цитоплазматичного поліедрозу.

Вірусні препарати, які виробляють у нашій країні, називають віринами.

З них найпоширеніші такі:

Вірин-НШ. Норма витрати препарату 200 мл/га, строк очікування — 1 день (непарний шовкопряд).

Вірин-КШ. Норма витрати — 200 г/га або 2 х 1011 поліедрів/га. Один раз обприскують плодові дерева та лісосмуги у період вегетації проти гусениць 1—3 віків (кільчастий шовкопряд).

Вірин-ЕКС. Застосовується проти гусениць 1—3 віків способом дворазового обприскування капусти у період вегетації (з інтервалом 8—10 днів проти кожного покоління шкідника). Норма витрати — 0,1—0,15 л/га (капустяна совка).

Вірин-ОС. Застосовують проти гусениць озимої совки по дві обробки з інтервалом 8—10 днів проти кожного покоління шкідника. Норма витрати препарату 0,2—0,3 кг/га.

Вірин БС. Створений на основі ядерного поліедрозу бавовникової совки.

Вірин ГЯП. Створений на основі вірусу гранульозу яблуневої плодожерки. Норма витрати препарату 0,3 кг/га, робочої рідини 1000 л/га. Строк очікування — 1 день.

Вірин АБМ. Створений на основі вірусів ядерного поліедрозу та гранульозу американського білого метелика. Норма витрати препарату 100—150 мл/га. Насадження обробляють 2—3 рази в період вегетації з інтервалом 6—10 днів проти гусениць 2—3 віків.

Крім того, створені й проходять випробування препарати вірин ЯМ на основі вірусу ядерного поліедрозу яблуневої молі та вірин-діпріон на основі ядерного поліедрозу рудого соснового пильщика.

Добрі результати дає сумісне застосування мікробіологічних і хімічних препаратів, причому йдеться не про послідовні обробки ними, а використання сумішей мікробіопрепаратів із сублетальними дозами хімічних інсектицидів. Однак ця проблема вивчена недостатньо.

На польову ефективність біопрепаратів впливають такі фактори: опади, вітер, температура, сонячне освітлення, антимікробна реакція рослин, низька якість їх обробки. При цьому останній з вищезгаданих факторів має найбільше практичне значення. Тому при застосуванні біопрепаратів необхідно насамперед домагатися високої якості обробки рослин.

Умови ефективного використання мікробіопрепаратів

Строки дії (використання препаратів у межах рекомендованих термінів зберігання).

Умови зберігання (зберігати окремо від отрутохімікатів в сухих неопалювальних приміщеннях).

Регламенти використання (рекомендованими нормами проти гусениць або личинок і повторно через 8—10 діб).

Обробки при температурі не нижче +17 0С.

Перспективне застосування біопрепаратів з атрактантами, удосконалення складу та якості робочих сумішей додаванням речовин, які поліпшують здатність до прилипання.

Біологічний метод боротьби з бур’янами і зі збудниками хвороб рослин

Одним з найбільш небезпечних бур’янів, проти яких досить широко застосовують біологічні засоби, є паразитична безхлорофільна рослина вовчок (Orobanchia ramosa L.), яка уражує понад 120 видів культурних рослин, а найбільше соняшник.

Серед організмів, які зменшують щільність вовчка, найбільш обнадійливою виявилася муха фітомиза.

У нашій країні досліджують також можливість внутріареального переселення гірчакової нематоди.

Провадять дослідження із використання місцевих гербіфагів софори лисохвостої.

Особливої уваги заслуговує проблема боротьби з амброзією полинолистою.

На амброзії виявлено близько 400 видів організмів, які живляться нею, однак лише декілька з них мають практичне значення в розробці методів біологічної боротьби з цим бур’яном.

У 1978 р. з Північної Америки з метою акліматизації був інтродукований амброзієвий листоїд.

Біологічний метод боротьби із збудниками хвороб рослин

Для біологічної боротьби із збудниками хвороб рослин використовують мікроорганізми — антагоністи, гіперпаразити, антибіотики. Є кілька препаратів на основі гриба роду Trichoderma, розроблені різні форми препарату триходерміну. Один з них (триходермін-4) досліджують у боротьбі з хворобами рослин, що передаються через грунт: кореневими гнилями зернових, огірків у закритому ґрунті, ризоктоніозом картоплі, вілтом бавовнику. Препарат ефективний при дражируванні насіння при нормі 1—2 кг/ц, обпудрюванні — 0,5—1 кг/ц, при внесенні у грунт в теплицях, оранжереях — 4—5 кг/ц.

Трихотецин. Він ефективний у боротьбі з кореневими гнилями зернових, борошнисторосяними грибами в умовах закритого ґрунту. Рекомендований для обприскування рослин у період вегетації з інтервалом 7—8 днів. Норма витрати препарату — 2 кг/га. Строк очікування — 3 дні.

Фітобактеріоміцин (ФБМ). Передпосівне обпудрювання насіння пшениці 5%-им дустом в рекомендованих дозах підвищувало стійкість рослин проти кореневих гнилей на 35—72% і врожай на 4—6 ц/га. (Федоринчик М.С., 1976).

ФБМ виявився досить ефективним і проти борошнистої роси яблуні при застосуванні способом дворазового обприскування вегетуючих дерев.

Фітолавін-100. застосовують для передпосівного півгодинного замочування насіння у 0,2%-ій суспензії препарату, з розрахунку 10 г/кг насіння, а також триразового обприскування розсади, починаючи з фази 2-х листків з інтервалом у 15 днів 0,2%-ою суспензією препарату, з розрахунку 0,66 кг/га.

На овочевих бобах проти бактеріозу і аскохітозу можна застосовувати передпосівне обпудрювання насіння з попереднім зволоженням (10 л/т) з розрахунку 3 кг/т.

Антибіотик А-1618. Ефективний проти слизового бактеріозу капусти.