Основные положения технологий выращивания экологически безопасной продукции: овощей, фруктов и ягод:
Биотехнические методы защиты овощных культур в закрытом грунте

автор:

Мікроклімат теплиць, специфіка агротехнічних заходів сприяє нагромадженню шкідників і патогенів. Головні з них: теплична білокрилка, павутинний кліщ, баштанна попелиця, галова нематода, кореневі гнилі, борошниста роса, мишовидні гризуни.

Нині у виробництві з’являються біологічні організми, які дають можливість достатньо ефективно стримувати розвиток хвороб і шкідників. Це — ашерсонія, вертициллін, афідоміза, фітосейулюс, елекарзія та ін. Однак застосування їх в умовах невеликих теплиць — далека перспектива. Реальним є використання комплексу профілактичних і агротехнічних заходів, жовтих клейових пасток і рослин-принад. Так, проведення профілактичних робіт по знезараженню ґрунту, внутрішньої поверхні теплиць, тари і реманенту дає змогу знищити інфекцію, що нагромадилася за вегетаційний період. Одним із заходів при цьому є фумігація приміщень сіркою з розрахунку 50 г/м².

Важливим є дотримання фітосанітарних заходів на території, що прилягає до теплиць. Молочай, льонок, щавель кінський, солянки, очерет — рослини, на яких розмножується білокрилка і їх наявність створює вогнища цього шкідника.

Необхідним є чергування культур, перехід на двооборотне вирощування огірків і помідорів, пізня сівба насіння в розсадниках і огірків у теплицях, різко зменшує в наступному чисельність білокрилки.

Стійкість рослин проти хвороб підвищують своєчасні підживлення й оптимальний режим температури повітря і вологості ґрунту (не допускати пеНеобхідне своєчасне пікірування рослин і використання стійких сортів або сортів, що менше уражуються.

Для зниження чисельності тепличної білокрилки ефективно використовувати жовті клейові пастки. Метелики білокрилки надають перевагу жовтому кольору, летять на. нього і приклеюються.

Для приготування пасток придатні тетрапиковий (ламініруваний) папір, барритирований папір, гофропластик, поліетиленова, полівінілова і поліпропіленова плівки.

Розміри пасток можна робити будь-які, однак найчастіше формат листів із жовтої плівки становить 100х20 см, а гофропластику 20х20 см. Для всіх видів матеріалів формат становить 25х50 см або 30х50 см.

Зручна у використанні жовта плівка, на яку наносять тільки клейову речовину. Як прилипач, використовують ланолін, епоксидну смолу, повільно підсихаючі клеї (пестифікс, липофікс, муксид), машинне масло, мелясу.

Якщо потрібно фарбувати матеріал, тоді використовують жовту художню гуаш.

Пастки встановлюють зразу ж після висаджування розсади. При цьому нижня їх кромка повинна знаходитися на рівні верхівок рослин. У міру їх росту листи регулярно піднімають. Рух пасток по висоті можна забезпечити встановленням їх у міжряддях на натягнутому шпагаті або у вигляді щитів.

Ловильна поверхня пастки має бути орієнтована на південь. При двобічному нанесенні клею щити повинні мати східно-західну експозицію.

Пастки розвішують з розрахунку 2 м² клейової поверхні на 100 м² теплиці. Сильно забруднений клейовий покрив замінюють новим.

У теплицях з хорошим освітленням високу привабливість мають непрозорі пастки, а в теплицях із слабким освітленням — прозорі.

Встановлено, що за допомогою ЖКП можна відловити 60—80% дорослих особин білокрилки.

При виготовленні жовтих клейових пасток з підсвічуванням можна відловити до 90% особин. Такі пастки складаються з лампи, що знаходиться в дротяному каркасі, на який натягнута жовта плівка, покрита клейовою сумішшю. Вмикають їх вночі, коли в теплиці немає освітлення.

У доповнення до ЖКП для зниження чисельності білокрилок можна використовувати рослини-принади. Для цього використовують тютюн або гарбузи. Одночасно із сівбою огірків і помідорів через 4—6 рядків біля опалювальної системи для приваблення шкідника висаджують гарбузи (через кожні 1—1,5 м) або розсаду тютюну.

Самки білокрилки відкладають яйця на листках цих рослин, а потім, коли листки вже вкриваються білокрилкою, переходять на огірки. В міру заселення яйцями, личинками і німфами білокрилки листки гарбузів або тютюну зривають і знищують. У невеликих теплицях білокрилку можна видаляти ручним пилососом.

Є відомості, що насадження чорнобривців, африканських і французьких лілій запобігають появі білокрилки в теплицях на огірках і помідорах.

Рослини-принади можна також використовувати для зниження чисельності на огірках павутинних кліщів. Для цього застосовують сою. Техніка застосування аналогічна рослинам-принадам для білокрилки.

Для часткового видалення з ґрунту галової нематоди в якості проміжних культур висівають гірчицю білу або редьку олійну.

Кореневі виділення рослин цих культур стимулюють вихід з яєць личинок нематод, їх рух до коренів і заселення.

У фазі цвітіння рослини видаляють з коренями і шкідниками, що на них знаходяться. Цим заходом знижують чисельність нематод у ґрунті майже на 60%.

Розвиток нематод пригнічує внесення в ґрунт біоперегною із свіжого гною в нормі 4 кг/м².

У боротьбі з мишовидними гризунами в теплицях використовують принади або речовини, які мають відлякувальний вплив на мишей.

Принада, що не має токсичних речовин, складається із таких компонентів: 30—40 г борошна змішують з 20—25 г гіпсу або алебастру й для запаху додають олію. Принади кладуть ввечері в місцях скупчення шкідників.

Добре відлякують мишей овечий гній, хвоя і чорнокорінь лікарський. Гризунів відлякує не тільки запах чорнокореня (як свіжого, так і сушеного), але й маленьке колюче його насіння. Тому в місцях, де розкладені сухі стебла з насінням цієї рослини, мишей, як правило, не буває.