Вплив деяких агротехнічних заходів вирощування на забур’яненість та вологозабезпечення кукурудзи

автор:
источник: Вестник Полтавского государственного сельскохозяйственного института 2000 год №2

До цього часу тривають дискусії стосовно строків сівби кукурудзи. Наукою та практикою рекомендуються як більш ранні, в порівняні з оптимальними, так і більш пізні строки сівби. Останні сприяють кращому очищенню полів від пізніх бур’янів.

Слід відзначити, що вплив строків сівби на врожайність кукурудзи тісно пов’язаний із погодними умовами в період проростання насіння і на початку розвитку рослин. Ранній строк сівби може бути ефективнішим від наступного, а при сівбі в холодний і непрогрітий грунт та поверненні холодів — поступатися йому.

Вивчення строків сівби, густота стояння рослин різних гібридів кукурудзи проводились в навчально-дослідному господарстві „Ювілейний“ Полтавського державного сільськогосподарського інституту в 1995—1998 рр. Висівались гібриди: ранньостиглий Дніпровський 203 МВ та середньостиглий Дніпровський 310 МВ. Грунт дослідного поля — опідзолений чорнозем, утворений на карбонатному лесі важкосуглинистого механічного складу з вмістом гумусу в орному шарі 3,9—4,4 %, рухомого фосфору — 9,5 мг, калію — 14,2 мг на 100 г грунту.

Таблиця №1.
Запаси продуктивної вологи (мм) в шарі грунту 0—60 см на посівах кукурудзи
Строки визначенняГібридиГустота стояння рослин тис. шт./га
50607080
1995 рік (сухий)
Після сівбиДніпровський 203 МВ73,972,373,473,0
Дніпровський 273 МВ72,873,073,173,4
Дніпровський 284 МВ73,873,872,972,9
Дніпровський 310 МВ74,071,872,373,2
Цвітіння волотіДніпровський 203 МВ44,636,134,127,5
Дніпровський 273 МВ45,137,535,727,7
Дніпровський 284 МВ44,936,532,627,0
Дніпровський 310 МВ44,436,731,326,1
1997 рік (вологий)
Після сівбиДніпровський 203 МВ93,595,095,093,8
Дніпровський 273 МВ96,796,596,892,0
Дніпровський 284 МВ94,894,594,992,5
Дніпровський 310 МВ94,393,893,092,9
Цвітіння волотіДніпровський 203 МВ49,045,240,228,6
Дніпровський 273 МВ48,442,939,229,1
Дніпровський 284 МВ46,440,138,125,7
Дніпровський 310 МВ48,740,536,624,4

Таблиця №2.
Врожайність гібридів кукурудзи (ц/га) залежно від строків сівби та густоти стояння рослин
Строк сівбиГустота стояння, тис.шт./гаДніпровський 203 МВДніпровський 273 МВДніпровський 284 МВДніпровський 310 МВ
1995 рік
23 квітня5045,847,751,554,1
6050,554,558,961,7
7052,460,760,563,3
8053,360,758,561,9
1 травня5052,660,254,554,1
6054,366,059,461,9
7055,466,262,465,6
8053,464,659,863,2
8 травня5046,053,451,658,3
6050,656,458,466,2
7054,661,058,865,8
8051,261,656,653,4
15 травня5038,448,839,852,7
6044,050,449,656,5
7044,255,051,854,5
8046,453,850,453,1
1997 рік
26 квітня5040,742,046,446,7
6042,345,152,751,8
7043,047,355,353,5
8043,745,255,052,1
1 травня5041,244,248,747,4
6041,944,953,251,3
7042,046,353,351,0
8042,445,953,150,7
8 травня5039,542,651,050,9
6042,747,454,856,4
7043,848,858,457,0
8045,247,357,855,0
15 травня5037,440,946,740,6
6041,144,350,745,7
7041,845,653,048,2
8038,743,852,246,2

Сума атмосферних опадів складала у 1995 році — 669,4, у 1996 році — 619,0, у 1997 році — 755,6 і у 1998 році — 563 мм. Але загальна кількість опадів не дає об’єктивної оцінки вологозабезпеченості посівів кукурудзи. Важливо проаналізувати кількість опадів за вегетаційний період та вміст продуктивної вологи в грунті. Так, за вегетаційний період 1995 року випало 297, 1996 року 274, 1997 року — 409,4 і 1998 року — 325 мм атмосферних опадів. Для порівняння візьмемо дані врожайності за 1995 та 1997 роки, які визначимо як сухий та вологий відповідно.

Починаючи із фази утворення 7—8 листка приріст вегетативної маси кукурудзи різко збільшується, що супроводжується значним підвищенням потреби рослин у воді. У фазі цвітіння волоті — молочна стиглість кукурудза накопичує велику кількість вегетативної маси, розвиває потужну листову поверхню та потребує великої кількості води. Після цього приріст сухої речовини продовжується, а сира маса рослин зменшується внаслідок зниження загальної оводненості тканин. В такій же послідовності із наростанням сирої маси змінюється і потреба у воді рослин. Відмічаючи період цвітіння волоті — молочна стиглість кукурудзи як критичний по вологозабезпеченності визначення запасів продуктивної вологи у нашому досліді проводились саме у цей період.

Аналізуючи показники запасів продуктивної вологи (табл.1) можливо зробити висновок, що вологозабезпеченість рослин кукурудзи у 1997 році була більшою, ніж у 1995 році, але погодні умови у ці роки помітно різнились не тільки за кількістю атмосферних опадів, а й температурним режимом та відносною вологістю повітря, що суттєво впливало на тривалість періодів росту та розвитку кукурудзи та її продуктивність.

Весняний період 1997 року характеризувався холодною погодою та рясними дощами. Грунт в період від першого і до третього строків сівби прогрівався не більш як на 5—6°С. Сходи кукурудзи з’явилися пізно і істотної різниці в появі їх відповідно строків сівби не спостерігалось, бо насіння кукурудзи пролежало в грунті понад 20 днів і почало проростати практично після 15 травня. Це, в свою чергу, негативно вплинуло на ріст, розвиток та врожайність гібридів кукурудзи (табл. 2). В період збирання врожаю вологість зерна гібриду Дніпровський 310 МВ становила понад 40%. Відомо, що для висушування до кондиційної вологості 14% на кожну тонну зерна кукурудзи необхідно затратити велику кількість енергії. Тому при вирощуванні кукурудзи слід опиратися в першу чергу на зовнішньо керовані фактори, завдяки яким ми зможемо встановити оптимальні умови для росту, розвитку та дозрівання кукурудзи.

За даними отриманої врожайності (табл.2) ми маємо можливість визначити найбільш прийнятну густоту стояння рослин та строк сівби для гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Аналізуючи 1995 рік, можемо стверджувати, що найвищу врожайність ранньостиглий гібрид Дніпровський 203 МВ формував при строках сівби 1 та 8 травня при густоті стояння 70 тис. рослин на гектарі. При сівбі 23 квітня врожайність не зменшувалась, при умові збільшення густоти стояння до 80 тис. рослин на га. Гібриди середньоранньої групи стиглості Дніпровський 273 МВ та Дніпровський 284 МВ найвищу врожайність сформували на строках сівби 1 та 8 травня при густоті стояння 60—70 тис. рослин на гектар.

Таблиця №№3.
Вплив строків сівби та густоти стояння рослин на забур’яненість посівів кукурудзи
Строки сівбиГустота стояння тис. росл./гаЗабур’яненість
шт.мг/м
23—26.045024,386,2
6029,279,6
7028,075,4
8028,064,0
1.055025,978,8
6028,272,0
7023,558,8
8019,942,6
8.055020,766,3
6018,861,8
7018,747,5
8017,439,9
15.055019,457,8
6018,750,5
7015,140,7
8016,937,7

Від строків сівби залежить умови життя і розвитку рослин кукурудзи, повнота, дружність і своєчасність сходів, темпи росту і розвитку рослин, а також рівень урожаю. При виборі строків сівби необхідно враховувати грунтово-кліматичні умови. Зокрема, характерні у більшості років весняного періоду — темпи наростання температур повітря і грунту, їх рівномірність. Строки і частоту заморозків, загальну тривалість безморозного періоду, а також біологічні властивості вирощуваних гібридів та інші фактори. Отже, практичне вирішення питання про строки сівби кукурудзи завжди необхідно узгоджувати з умовами, які складаються у весняний період.

Треба підкреслити, що умови недостатнього зволоження Лісостепової зони вимагають особливо чіткого дотримання оптимальних строків сівби, оскільки верхній шар грунту тут швидко прогрівається і підсихає. При запізнілій сівбі насіння часто потрапляє в недостатньо вологий шар грунту, повільно вбирає воду і проростає неповністю, внаслідок чого сходи бувають зрідженими і ще більше пригнічуються бур’янами. До того ж пізно посіяні середньостиглі гібриди не завжди досягають повної стиглості через зниження температури восени.

Внаслідок сівби раніше оптимальних строків, коли насіння потрапляє в недостатньо прогрітий грунт, період сівба — сходи значно подовжується і в окремі роки (1997) досягає 24 і навіть більше днів.

Результати фенологічних спостережень за ростом і розвитком гібридів кукурудзи показують, що при більш ранніх строках сівби друга половина вегетації кукурудзи (від цвітіння волотей до повної стиглості) скорочується, а при пізніх — продовжується.

Подовження другої половини вегетації при пізніх строках сівби призводить до того, що процес формування зерна відбувається в менш сприятливих умовах, ніж при ранніх строках сівби. У другій половині вегетації середньодобова температура значно знижується, інтенсивність сонячного освітлення зменшується, відносна вологість повітря підвищується. В результаті цього процес формування зерна відбувається повільніше, ніж при сівбі в ранні строки, порушується нормальний процес пересування пластичних речовин із зелених органів у зерно, що негативно впливає на рівень врожаю і його якість.

Відомо, що кількість років з достатньою забезпеченістю кукурудзи на зерно теплом в нашій зоні у відсотках для гібридів різних груп стиглості становить: для ранньостиглих — 100%, середньоранніх — 90% і середньостиглих — 80%.

Кукурудза потребує доброго освітлення, затінення її бур’янами призводить до різкого пониження росту та зниження врожайності.

Боротьба з бур’янами на дослідних ділянках велась в системі основного та передпосівного обробітку грунту. Визначення потенційної засміченості в грунті на глибині 0—10 см показало, що тип її однорічний однодольно-дводольний, де переважають такі бур’яни як мишій сизий, просо куряче, щириця звичайна, гречка в’юнка, рідше зустрічались багаторічні: березка польова, осот рожевий.

На цій основі застосувався грунтовий гербіцид харнес в дозі 2,5 л/га, який забезпечив загибель бур’янів в середньому за роки досліджень від 75 до 85 %.

В досліді виявлена деяка залежність забур’яненості від строків сівби, вона дещо зменшується при більш пізніх строках. Поряд із цим помічена суттєва різниця в зменшенні ваги повітряно-сухої маси бур’янів зі збільшенням густоти стояння кукурудзи з 50 до 80 тис. рослин/га (табл.3).

Таким чином, проведені досліди показали, що ступінь забур’яненості посівів кукурудзи залежить від строків сівби та густоти стояння рослин. Найбільш високу врожайність гібридів кукурудзи забезпечує густота стояння рослин 60-70 тис./га при строках сівби 1 та 8 травня.

Поделиться: