Горох – технологія вирощування

автор:
источник: Биологические основы овощеводства // Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., Сыч З.Д.

Горох - однорічна, трав’яниста, холодостійка, самозапильна культура. Розрізняють чотири групи сортів гороху - кормові (пелюшка), зернові, овочеві (лущильні) та цукрові. До овочевого відносять лущильні та спаржеві (цукрові) сорти. Лущильні сорти від цукрових відрізняються тим, що боби їх складаються з трьох шарів: зовнішнього - плівки (епідермального), середнього - потовщеного (паренхімального) і внутрішнього-пергаментного. Всередині бобу розташоване насіння. У цукрових сортів пергаментний шар майже або зовсім відсутній, але добре розвинений паренхімальний, який зумовлює м’ясистість плоду (бобу). Тому споживають боби цукрових сортів разом з насінням. Боби цукрових сортів ще називають лопаткою. В їжу споживають молоді боби у фазі недозрілого насіння. Зустрічаються і напівцукрові сорти. У них пергаментний шар утворюється лише перед настанням технічної стиглості. Зі старінням бобів вздовж шва лусок утворюються волокна, внаслідок чого погіршується якість лопатки. Серед бобових культур горох займає найбільшу посівну площу (до 70%).

Ботанічні та біологічні особливості гороху

Коренева система. Горох характеризується інтенсивним початковим ростом рослин. Уже на 20-25 добу коренева система його проникає в ґрунт на глибину до 50-60 см. Коренева система стрижнева і добре розгалужена в орному шарі ґрунту. Головний корінь проникає на глибину до 100 см і більше. На його розгалуженнях через місяць після сівби починають формуватися азотофіксуючі бульбочки.

Стебло. При виході на поверхню ґрунту проростків починає формуватися стебло. Воно не опушене, з парноперистими листками і закінчується вусиком, який формується в основному на 15-20 день після сівби. Стебло округло-гранчасте, видовжене, не виповнене, тонке і вилягає.

За висотою стебла розрізняють горох високорослий (115-250 см), середньорослий (70-115 см) і низькорослий (60-70 см). Трапляються і карликові форми, стебло яких досягає висоти 50 см. Вони мають укорочені міжвузля і не потребують підпори.

За будовою стебла сорти поділяють на звичайні та штамбові. Штамбове стебло потовщене, з коротким міжвузлям, боби зібрані кільцями в пазухах листків. Штамбові сорти більш цінні для консервної промисловості. Кількість міжвузль на стеблі до утворення вузла з першим плодом є показником скоростиглості сорту. У скоростиглих сортів перші квітки розміщаються на 11-му вузлі й нижче, у середньостиглих — на 12-15-му і в пізньостиглих — на 16-19-му.

Листки складні, парноперисті, складаються з 1-2-3 пар нерозсіче-них, яйцеподібних листочків. Після останньої пари листочків центральний черешок листка переходить у розгалужений вусик, який закручується навколо предмета, що знаходиться біля рослини (гілка, підпора), чим підтримується рослина у вертикальному стані. При основі листків є сидячі прилистки, які за розміром часто перевищують їх. Вони зазубрені та закінчуються шилоподібною верхівкою. У пазухах листків на довгих квітоносах розміщуються суцвіття. За забарвленням листки бувають свігт-ло-зелені, зелені та темно-зелені.

Суцвіття — китиця. Квітки з подвійною оцвітиною, двостатеві, самозапильні, метеликового типу. Віночок складається з 5 пелюсток: паруса, двох весел, човника, які здебільшого білі, рідше — фіолетово-червонуваті. У сортів із звичайним стеблом на квітконосі формуються 1-2 квітки, зі штамбовим — 3-7. Рослини починають цвісти через 35-45 діб після з’явлення сходів, залежно від скоростиглості сорту. Період цвітіння триває у цукрових сортів 10-45 діб, у лущильних — 15-20 діб.

Плід. Після запилення квіток зав’язь починає розвиватися в плід — біб. Технічна стиглість гороху настає через 15-18 днів після квітування. За будовою боби поділяють на лущильні, цукрові та напівцукрові. У фазі технічної стиглості вони м’ясисті. За розміром поділяються на короткі (довжина 3,0-4,5 см), середні (4,6-6,0 см), довгі (6,1-10,0 см) та дуже довгі (10,1-15 см і більше). За формою боби бувають прямі з тупою, загостреною і витягнутою верхівкою, слабозігнуті, зігнуті, шаблеподібні, серпоподібні, у цукрових сортів крім цього вони можуть мати боби з перетяжками (ширина лусок бобу трохи більша за діаметр насіння) або мечоподібну (ширина лусок бобу значно більша за діаметр насіння). Забарвлення бобів у технічній стиглості буває жовте (воскове), світло-зелене, зелене, темно-зелене, фіолетове; у біологічній — світло-жовте, буре, фіолетово-буре. В овочевих сортів гороху забарвлення бобів у технічній стиглості корелює з кольором насіння. Так, якщо забарвлення бобів світло-зелене, то насіння буде світлим. Якщо боби темно-зелені, то насіння також буде темно-зеленим. Розміщення насіння в молочно-восковій стиглості в бобі може бути розріджене (не торкається одне одного), середнє (ледь торкається одне одного), стисле (трохи здавлюють одне одного) і дуже стисле (ніби склеєні).

Насіння. Збирають горох на насіння у фазі біологічної стиглості. Потім його просушують, очищають і доводять до посівних кондицій. Форма насіння округла, з гладенькою поверхнею; округла, з слабохвиляс-тою поверхнею; округла, з невеликими западинами; округло-кутаста, з великими, більш глибокими западинами (перехідна до мозкової); мозкова, дуже здавлена; мозкова, з мілкими западинами; мозкова, з глибокими западинами. Поверхня насіння — гладенька, дрібно-чарункова, поверхнево-зморшкувата, з вдавлинками, зморшкувата (мозкова), зморшкувата окремими місцями (насіння перехідне до мозкового). За розміром насіння буває дрібне (діаметр 3,5-5,0 мм), середнє (5,1-7,0 мм) та велике (діаметр понад 7,0 мм). Забарвлення насіння зелене, світло-зелене, жовте з різними відтінками.

Маса 1000 насінин становить 150-400 г і залежить від його виповненості, крупності та сорту. При вологості 14% воно зберігається до 5-6 років.

За тривалістю вегетаційного періоду (від появи сходів до першого збору плодів у технічній стиглості) сорти гороху поділяють на ультра-ранні (до 60 діб), ранні (61-70), середньоранні (71-80), середньостиглі (81-90) та пізньостиглі (понад 90 діб).

Вимоги рослин гороху до умов навколишнього середовища

Вимоги до тепла. Горох овочевий — одна з найхолодостійкіших овочевих культур. Сходи його на поверхню ґрунту з’являються за температури 4°С. Короткочасне зниження температури повітря до мінус 4-6°С нешкідливе для рослин. При з’явленні сходів сім’ядолі на поверхню ґрунту не виносяться. При пошкодженні сім’ядолей рослини гинуть, тому пересаджувати рослини гороху не можна.

Низькі температури після з’явлення сходів у межах 8-12°С позитивно впливають на ріст кореневої системи та асиміляційного апарату. Однак, за температури повітря менше 15°С затримується квітування. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин гороху знаходиться в межах 18-20°С. Мозкові сорти гороху менш пристосовані до низьких температур. Вони краще формують урожай за температури 20-22°С.

Високі температури ґрунту (10-16°С) під час з’явлення сходів гороху негативно впливають на подальший ріст і розвиток кореневої системи, і вона відстає від надземної. Рослини ростуть повільно, прискорюється квітування та формуються дрібні боби з малою кількістю зерен.

У зв’язку з тим, що горох вимагає для свого росту і розвитку невисоких температур повітря і ґрунту, в Україні найвищі врожаї його одержують в районах Лісостепу, Полісся та західних областей.

Вимоги до світла. Рослини гороху досить вимогливі до світла. При його нестачі вони витягуються, листки їх набувають світло-зеленого забарвлення, послаблюються процеси фотосинтезу. Утворення бобів та зерна в них уповільнюється та затримується, внаслідок чого продуктивність рослин знижується. Загущення рослин у посівах також негативно позначається на врожайності гороху. Вони витягуються, листки передчасно жовтіють та відмирають. У зв’язку з тим, що в південних районах у літній період температури ґрунту та повітря підвищені, а тривалість дня коротша, ніж в умовах Полісся, вегетаційний період рослин затримується. При штучному скороченні тривалості дня до 10 годин деякі сорти гороху не зацвітають.

Вимоги до вологості ґрунту. Оптимальна вологість ґрунту для росту та розвитку рослин гороху знаходиться в межах 80% НВ. Найбільшу потребу у вологості ґрунту рослини проявляють за 15-20 днів до квітування та масового зав’язування бобів. Тому в цей період у південних районах України рослини потрібно 2-3 рази поливати. Нестача вологи в зазначений період призводить до значного зниження врожайності. Коренева система гороху не переносить близького залягання ґрунтових вод, а також перезволоження орного шару ґрунту. На таких ґрунтах коренева система його швидко відмирає, рослини передчасно жовтіють та відмирають.

Вимоги до елементів живлення. З ґрунту горох у середньому на 10 т урожаю виносить 67,5 кг азоту, 23,5 — фосфору і 43,5 кг калію.

Особливості вирощування гороху

Сіють горох рано навесні з виходом у поле. У південних районах на площах, добре підготовлених восени, — навіть відразу після закриття вологи. Насіння лущильних сортів висівають рядковим способом із шириною міжрядь 15см, а цукрових — стрічковим за схемою 45+15, 45+15+15, 50+15+15+15 або 60+15+15+15 см. Широкі міжряддя використовують при збиранні врожаю бобів. Норма висіву насіння залежить від його крупності, становить 200-300 кг/га (1,2 млн. насінин). Після сівби ґрунт ущільнюють котком. При з’явленні сходів (через 7-10 діб після сівби) посіви боронують поперек напрямку рядків. На посівах гороху цукрового 1-2 рази розпушують міжряддя. Проти попелиці рослини обробляють хімічними препаратами, але не пізніше, як за 30 діб до збирання врожаю. Проводять боротьбу з бур’янами. На стрічкових посівах гороху цукрового при висоті 30-40 см рослини злегка підгортають та встановлюють підпорки. Це підтримує рослини у вертикальному стані. Перед цвітінням та наливом зерна у південних районах рослини 1-3 рази поливають, залежно від погодних умов.

Збирають плоди гороху зеленими у технічній стиглості, коли зерно в них соковите і досягне розміру 6-7 мм у діаметрі, за декілька заходів. Збирання виповнених плодів повторюють через кожних 2-4 дні. Урожайність бобів становить 60-90 ц/га.

Горох на зелений горошок скошують у валки. Потім, не пізніше ніж за 24 години, валки обмолочують і зерно перевозять цистернами на консервні заводи.

Поделиться: