Борьба с вредителями – залог получения полноценного урожая

автор:

52. Які шкідники загрожують посівам зернових?

Хоча потенційно пошкоджувати зернові культури може понад 100 видів комах, але найбільш розповсюдженими шкідниками є хлібні клопи (клоп-черепашка, маврська черепашка, австрійська черепашка), клопи-пентатоміди, хлібна жужелиця, попелиці, шведська та гесенська мухи, опоміза пшенична, пильщики, хлібні жуки (жук-кузька, жук-красун, жук-хрестоносець), п’явиці, стеблові блішки, трипси (пшеничний, житній, вівсяний), злакова листокрутка.

Також злакові культури пошкоджують багатоїдні комахи: озима та оклична совки, дротянки, личинки хрущів. В окремі роки спалах чисельності дає лучний метелик, а в південних областях зернові можуть бути пошкоджені сарановими.

53. Як впливає шкодочинність шкідників на якість та кількість врожаю?

Пошкодження шкідниками впливає як на кількісні показники врожайності, так і на якість зерна. Комахи можуть зріджувати посіви (личинки хлібної жужелиці, дротянки, гусінь совок, внутрішньостеблові шкідники), знизити врожайність з причини погіршення розвитку рослин (клопи, попелиця, внутрішньостеблові комахи, трипси). Деякі комахи пошкоджують зерно в колосі, вимолочують зерна (хлібні жуки, жуки хлібної жужелиці). Крім того, пошкодження комахами впливає і на якість зерна. Так, на якість клейковини впливає пошкодження зерна клопом-черепашкою. Наявність 3% пошкоджених клопами зерен робить непридатною для хлібопечення якість клейковини. Згідно з ДСТУ 3768:200, процент пошкодженого насіння не може перевищувати 0,3-0,5%. І свій вклад у збільшення цього проценту можуть внести хлібні жуки та жужелиці.

Щупле зерно погіршує показники натури зерна, та й борошно з нього буде невисокої якості. Зібрати якісний врожай — це ще не все. Його ще треба зберегти. А комах, які живляться зерном та зернопродуктами при їх зберіганні, велика кількість (див. 67. Як підготувати склади під завантаження нового врожаю?).

54. Як знищити клопа-черепашку?

Клоп-черепашка (Eurygaster integriceps) є одним з головних шкідників зернових культур. Поряд із ним можна зустріти супутні види, які близькі з ним за біологією, циклом розвитку та шкодочиністю. Це маврська черепашка (Eurygaster maurus) та австрійська черепашка (Eurygaster austriacus). Вони можуть різнитися також зонами розповсюдження. Так, наприклад, австрійська черепашка поширена в Поліссі та Лісостепу, а клоп-черепашка — в південному Лісостепу та Степовій зоні.

Поряд із вищезгаданими клопами на зернових культурах можна зустріти елію носату (Aelia rostrata) та елію гостроголову (Aelia acuminata). Їх цикл розвитку співпадає із циклом розвитку хлібних клопів.

Зимують ці види клопів у стадії дорослих комах у лісосмугах, лісах під опалим листям. Масовий літ клопів навесні збігається приблизно з кінцем фази кущіння-початком трубкування у озимих культур. Це перший період, коли треба проводити обприскування проти цих шкідників, щоб не допустити масового їх розмноження. Жуки відкладають яйця і вже через 6-12 днів (залежно від погодних умов) з’являються личинки, шкодочинність яких аналогічна дорослим клопам. Масове закінчення розвитку личинок та поява нових дорослих комах співпадає із молочною або молочно-восковою стиглістю у озимих культур. Це другий період, коли необхідно боротися з цими шкідниками.

Пошкоджені на першому етапі дорослими клопами рослини засихають, а у період колосіння може спостерігатися часткова або повна білоколосиця.

На другому етапі шкодять головним чином личинки старшого віку та молоді дорослі клопи, які живляться достигаючим зерном. Пошкодження 2-3% зерна призводить до втрат хлібопекарських властивостей борошна. Це є наслідком позакишкового живлення клопів. Вони проколюють зерно, вводять туди свої ферменти, які переварюють їжу, а потім усмоктують її. Але частина ферментів залишається у зерні, що й робить борошно непридатним до хлібопечення.

Таким чином, боротися з клопами на зернових треба в два етапи. Спочатку слід знищити клопів, які після перезимівлі перелітають на поля. Це період кінець кущіння — початок трубкування. Для цього найкраще використати інсектицид Енжіо (0,18 л/га). Це двокомпонентний препарат, який діє як контактно, так і системно. Висока початкова дія дає змогу різко знищити чисельність шкідників, навіть при високій їх щільності. За рахунок другого компоненту досягається подовженість дії препарату проти нових комах, які прилітають із місць зимівлі. Рослини у цей період добре ростуть, а системна діюча речовина переміщається в нові пророслі частини рослини, забезпечуючи повноцінний захист всієї рослини. Крім того, у цей період спостерігаються нестійкі погодні умови (коливання температур, опади), а Енжіо здатен ефективно захищати рослини за несприятливих умов. Подовжена захисна дія Актари та Енжіо дає змогу забезпечити знищення молодих личинок клопів. Також проти клопів можна використати Актару 25 WG (0,1-0,15 кг/га), Актару 240 SC (0,15-0,16 л/га), Карате Зеон (0,2 л/га).

На другому етапі захисту від клопів у період формування колосу (молочно-воскова та воскова стиглість) краще використати Карате Зеон (0,2 л/га), бо на колосі системна дія інсектицидів не надто виражена. Слід тільки враховувати температурний режим у період обробки. Якщо температура повітря вища, ніж 30°С, тоді доцільніше обробити посіви Актарою.

Хочемо ще раз підкреслити важливість обох обробок інсектицидами, бо запобігає активному розмноженню шкідників. Зазначимо, що плодючість однієї самки в середньому становить близько 100-300 яєць. Друга обробка попереджує також зниження якісних показників внаслідок пошкодження зерна.

55. Як подолати трипсів?

Трипси зустрічаються у всіх регіонах вирощування зернових культур. В основному шкодочинними вважаються три види — пшеничний (Haplothrips tritici), вівсяний (Stenothrips graminum) та житній (Limothrips denticornis) трипси. Пошкоджують рослини як личинки, так і дорослі трипси. Особливо шкодочинні трипси у період колосіння. Вони живляться соком дозріваючого зерна, знаходячись під колосковими лусками. У пошкоджених рослин скручується колос, що призводить до утворення білоколосості та щуплозерності. Також ці комахи можуть бути розповсюджувачами вірусних хвороб. Вага зерна може впасти до 40%. Особливо інтенсивно трипси розмножуються в посушливі роки. Трипсів слід знищувати в період молочної стиглості, суміщаючи з боротьбою проти клопів. Оскільки трипси знаходяться під колосковими лусками, то краще використовувати препарати із системною дією — Актару або Енжіо (див. 54. Як знищити клопа-черепашку?).

При сильній епізоотії трипсів слід провести обробку озимих культур в осінній період для знищення личинок, які готуються до зимівлі саме на цих культурах, або провести токсикацію сходів (див. 16. Чи можна за допомогою протруювання боротися з листковими шкідниками та хворобами?).

56. Як знищити попелицю?

На зернових культурах можна зустріти кілька видів злакових попелиць, як наприклад, звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum), велика злакова попелиця (Sitobion avenae), ячмінна попелиця (Brachycolus noxius). Цикл розвитку у них схожий: зимують яйця на озимині та диких злаках. Навесні з’являються личинки, які скоро стають дорослими особами. І далі йде процес партегеничного розмноження (безстатево). В період вегетації можуть дати понад 12 поколінь. Весь цикл розвитку цих видів пов’язаний зі злаковими культурами (ярими та озимими, падалицею, дикими злаками).

Є ще один вид попелиць, частина життя яких пов’язана зі злаковими культурами, а частина із черемхою — черемхова попелиця (Rhopolosiphum padi). Зимує цей вид в стадії яйця на черемсі, де навесні розвивається декілька поколінь. Потім з’являються крилаті самки, які перелітають на злаки, де продовжують розмножуватися.

Таким чином, зрозуміло, що попелиці можуть пошкоджувати посіви протягом всього вегетаційного періоду як озимих, так і ярових культур. Личинки і дорослі особи попелиць висмоктують поживні речовини з рослини, що впливає на якість та кількість врожаю. При сильному заселенні попелицями рослин злакові культури можуть:
А) загинути, якщо епізоотія проходить на стадії початку розвитку-до виходу в трубку,
Б) повністю або частко стати пустоколосими через пошкодження перед колосінням,
В) стати щуплозерними через пошкодження в пізніші строки розвитку злакових культур,
Г) уражатися попелицями, які є одними з головних розповсюджувачів вірусних хвороб (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).

Таким чином, треба постійно проводити моніторинг заселення та розмноження попелиць і при досягненні порогу шкодочинності обов’язково обробити посіви інсектицидами. У період активної вегетації найкраще використати препарати з системною дією (Енжіо, Актара). В період колосіння — Карате Зеон.

В більшості випадків, якщо витримується програма боротьби з клопами, паралельно буде стримуватися розвиток попелиць. Але в окремі роки розмноження цих комах має характер епізоотії (масового неконтрольованого природними чинниками розмноження), коли потрібно проводити спеціальні обробки проти попелиць.

57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?

До цієї групи шкідників відносяться види комах, личинки яких живуть всередині рослини. Серед них найбільш часто зустрічаються такі види: шведські мухи (Oscinella frit, O.pusilla), гессенська муха (Mayetiola destructor), опоміза пшенична (Opomyza florum), пшенична муха (Phorbia securis), пильщики хлібний звичайний (Cephus pygmaeus) та чорний (Trachelus tabidus), злакова листокрутка (Chtphasia pascuana), озима муха (Leptochylemyia cearctata).

Для всіх них характерною рисою є те, що шкоди завдають личинки, більша частина життя яких проходить всередині рослини. Внаслідок пошкодження цими комахами рослини відстають у рості, можна спостерігати білоколосість, полягання стебел. На ранніх стадіях розвитку злаків рослини, пошкоджені цими шкідниками, гинуть.

Злакові внутрішньостебельні мухи мають кілька генерацій протягом сезону, одна із них припадає на початок розвитку озимих культур. Тому токсикація сходів при обробці зерна Круїзером або Селест Топом буде початком боротьби з цими шкідниками (див. 16. Чи можна за допомогою протруювання боротися з листковими шкідниками та хворобами?). Використання інсектицидів із системною дією (Актара, Енжіо) також буде стримувати розвиток наступних генерацій злакових мух у період розвитку злакових культур, а також пильщиків. Бо діюча речовина цих препаратів, проникаючи в середину рослини, робить її отруйною для всіх комах, які живляться цією рослиною, незалежно від їх місця знаходження: всередині чи ззовні рослини.

Зовсім інша стратегія боротьби зі злаковою листокруткою. Личинки молодших віків мінують листя злаків, а доросла гусінь живиться на колосі в період його цвітіння. Системні препарати неефективні проти лускокрилих, до яких відносяться листокрутки, тому боротися з листокруткою, коли гусінь живиться всередині листка, неможливо. В зв’язку з цим слід обробити колос Карате Зеон, коли гусінь з’являється відкрито на колосі.

58. Як боротися з хлібною жужелицею?

Хлібна жужелиця (Zabrus tenebriodes) особливо шкодочинна в Степовій зоні та південному Лісостепу, хоча може давати спалахи розмноження в інших кліматичних зонах. Шкодять посівам зернових як личинки, так і дорослі жуки. Але роблять вони свою «чорну справу» в різний період та з різним характером шкодочинності. Почнемо з жуків. Жуки з’являються в період формування зерна озимих культур, а масово — у фазу молочної стиглості. Вони живляться зерном до самого збирання врожаю. Один жук може пошкодити 50-60 зерен, при чому жуки полюбляють живитися зав’яззю зерна. Проти жуків можна використати Карате Зеон (0,2 л/га) або Актару 240 к.с. (0,15-0,16 л/га). Обробку проти жуків хлібної жужелиці можна поєднати з боротьбою проти клопів на другому етапі (див. 54. Як знищити клопа-черепашку?), оскільки період шкодочинності співпадає у часі, а препарати проти клопів ефективні і проти жуків хлібної жужелиці.

Ще більшої шкоди завдають личинки хлібної жужелиці. Вони починають пошкоджувати озимі культури восени і потім навесні наступного року, ще протягом 5-7 тижнів живляться листками озимини. Характерним пошкодженням личинками хлібної жужелиці є так зване розмочалювання листків. Личинка затягує листок до себе в нірку, виїдає м’якоть, а жилки потім викидає нагору. Для хлібної жужелиці характерний досить довгий період відродження личинок, що затрудняє боротьбу з ними, бо досить важко визначити період масового відродження личинок та період початку обприскування. Тому найкращим способом контролю личинок є токсикація сходів шляхом обробки зерна озимих культур інсектицидними протруювачами Селест Топ (1,3-1,5 л/т) або Круїзером (0,5 л/т). Діюча речовина — тіаметоксам — рухається знизу вгору, отруює для шкідника всі листки (вже пророслі і ті, що проростають). Цей захід дає змогу одночасно взяти під контроль ще й деяких внутрішньостеблових шкідників, а також попелицю.

Якщо токсикація насіння не проведена, потрібно обприскувати посіви в період масового відродження личинок. Для цієї мети можуть бути використані Енжіо (0,18 л/га), Актара 240 к.с. (0,15-0,16 л/га) або суміш Карате Зеон (0,2 л/га) з Діазолом (1,5 л/га). Слід звернути увагу на необхідність дуже ретельної обробки всієї рослини препаратами контактної дії. Тому краще використати системні інсектициди (Актара, Енжіо).

59. Як боротися з хлібними жуками?

Злакові культури пошкоджують три види хлібних жуків: жук-кузька (Anisoplia austriaca), жук-хрестоносець (A. agricola) та жук-красун (A. segetum). Зимують ці шкідники у стадії личинки в ґрунті. Дорослі жуки з’являються в період молочно-воскової стиглості у злаків і починають їсти зерно. Крім того, вони вибивають зерно з колосу. Трохи раніше (в період цвітіння) може початися літ жука-красуна, який може живитися період утворення зерна, наслідком його пошкоджень може бути білоколосість.

Оскільки поява хлібних жуків співпадає з появою таких шкідників колосу, як клопи, хлібна жужелиця, попелиці, трипси, можливо комплексно знищити їх, бо препарати для контролю цих шкідників ідентичні (див. 54. Як знищити клопа-черепашку? 56. Як знищити попелицю? 58. Як боротися з хлібною жужелицею?).

Личинки хлібних жуків живуть у ґрунті і можуть пошкоджувати кореневу систему злакових культур. Найбільш дієвим заходом знищення личинок хлібних жуків залишається обробка насіння інсектицидними протруйниками (Селест Топ або Круїзер).

60. Боротьба з озимою совкою

Озима совка (Agrotis segetum) відноситься до групи підгризаючих совок. Гусениця веде нічний спосіб життя: вдень вона знаходиться в ґрунті, а в вечірній час перегризає рослину у приземній частині, внаслідок чого вона засихає. Супутнім видом (вид, який може паралельно співіснувати з основним, але його чисельність рідко перевищує щільність основного виду) з подібною біологію розвитку та характером шкодочинності є совка оклична (A. exclamationis). Розвиваються совки у двох генераціях.

Совки в окремі роки можуть бути досить небезпечними шкідниками для озимих зернових. Через особливості їх біології боротися з цим шкідником непросто. Препарати, які використовують для токсикації сходів або системні інсектициди (а це інсектициди з групи неонікотиноїдів), не мають достатньої ефективності проти лускокрилих, до яких відносяться совки. Тому необхідно проводити обприскування контактними препаратами. Але оскільки гусінь перегризає приземну частину стебла, то важливо, щоб робочий розчин потрапив саме в цю частину рослини. Тому треба обприскувати посіви із підвищеним тиском, щоб робочий розчин досяг прикореневої частини стебла. Для боротьби з підгризаючими совками можна використати Карате Зеон (0,3 л/га).

61. Боротьба з сарановими

В південних областях України значної шкоди зерновим посівам можуть завдати саранові. Вони живуть на луках біля полів, але можуть утворювати стадні форми і переміщуватися на культурні рослини. В місцях концентрації саранових при високій чисельності їх слід обробити інсектицидами: Карате Зеон — 0,15-0,4 л/га, Матч — 0,15 л/га, Енжіо — 0,18 л/га.

62. Як контролювати п’явицю?

На злакових культурах розповсюджена п’явиця звичайна (Lema melanopus). Пошкоджують рослини жуки та личинки. Більше вони шкодять ярим культурам. Жуки прогризають в листках наскрізні дірки, а личинки з’їдають епідерміс листків у вигляді смуг. Пошкоджені листки засихають, ріст рослин може уповільнюватися. При сильному розмноженні п’явиць їх можна знищити будь-яким інсектицидом — Карате Зеон, Актара, Енжіо.

63. Класифікація інсектицидів компанії «Сингента» на зернових колосових культурах

В системі захисту зернових культур компанія «Сингента» має чотири класи інсектицидів. Це препарати з груп неонікотиноїдів — Актара 25 WG в.г. та Актара 240 к.с.; фосфорорганічних сполук — Актеллік; піретроїдів — Карате Зеон; бензамідів — Матч. А також комбінований препарат Енжіо, до складу якого входять сполуки піретроїдів і неонікотиноїдів.

За характером дії інсектициди можна поділити на контактні: Карате Зеон, Матч; системні: Актара; системно-контактні: Енжіо; контактно-фумігантні: Актеллік.

64. Як правильно вибрати необхідний інсектицид?

Правильний вибір необхідного інсектициду — запорука надійного захисту з одного боку, а іншого — оптимізація витрат на боротьбу зі шкідниками. На перший погляд — нічого надскладного нема. Прочитавши інструкцію, Ви побачите, що препарат контролює необхідний об’єкт. Порівнявши ціну, обирайте дешевший — і справа вирішена. А в результаті бажаної ефективності нема: через певний час шкідники знову в полі, та ще й нові з’явилися. І знову виганяємо обприскувач у поле. І ефект також не той, як очікувалося. Далі цей препарат потрапляє до «чорного списку» поганих і продовжується пошук нового. Так все може повторитися і через рік, і через два. Знайома картина? А причина може полягати не в тому, що препарат поганий, а в тому, що місце і час його використання були обрані неправильно.

Спробуємо розібратися на прикладах інсектицидів компанії «Сингента» в методиці підходу до вибору необхідних препаратів. Ситуація: кінець фази кущіння озимої пшениці. В полі тепла погода, а з ближніх лісосмуг масово летить клоп-черепашка. Проти клопа-черепашки можна використати дешевий піретроїд Карате Зеон. Але давайте проаналізуємо що це нам дасть. Короткий період захисту (характерно для всіх піретроїдів) не зможе втримати довготривалий період льоту клопа. Доведеться повторювати обробку.

Може, застосовувати Актару ? Так, цей інсектицид значно довше буде стримувати шкідника, але щоб препарат почав діяти, він повинен потрапити в рослину, соком якої потім буде живитися клоп. На це піде якийсь час, а кількість комах у полі більша, навіть критична.

Тоді використовуємо Енжіо. Контактний піретроїд із високою початковою токсичністю знищить клопів, які вже прилетіли, тоді як інший системний компонент поглинеться рослиною і вона стає недоступною для клопів, що прилетять знову. Також у цей період слід очікувати розмноження попелиці та гессенської мухи, моніторити яких важко через їх прихований спосіб життя. Таким чином, обробкою Енжіо забезпечується профілактика шкодочинності цих комах.

Ще одна ситуація: в період цвітіння йде масовий літ жука-красуна. Звичайно, можна збити цю хвилю Карате Зеоном і досягти доброї ефективності. Але рослина ще активно розвивається, зелена. Чому б не застосувати Актару, яка додатково стримає нову генерацію клопів? А через кілька днів ще й слід очікувати літ жужелиці та хлібних жуків?

Або така ситуація. Воскова стиглість зерна і на ньому повно хлібних жуків. Є сенс використовувати системні препарати? Ні. Бо процес розвитку рослини завершується, системна дія проявляється тільки на зелених активно вегетуючих рослинах. Краще обприскати більш дешевим контактним препаратом Карате Зеон.

Ну, і останній приклад: озиму пшеницю поїдає озима совка. Системні препарати були б добрим вибором у цій ситуації, але, на жаль, вони не працюють проти лускокрилих. Вибрати системно-контактний Енжіо? Так, він буде контролювати цього шкідника, але навіщо витрачати зайві гроші, якщо діє тільки один компонент суміші. Використовуємо Карате Зеон.

Таким чином, коли стоїть запитання, який інсектицид обрати, слід всебічно проаналізувати ситуацію фітосанітарного стану та інтенсивності льоту шкідників, врахувати інших шкідників, які можуть з’явитися, погодні умови, стан культури і тоді зробити вибір на користь того чи іншого інсектициду.

65. Що впливає на ефективність інсектицидів?

Часто на практиці буває так, що використання одного препарату дає зовсім різні результати. А причина часто полягає у тому за яких умов застосовано інсектицид і за допомогою якої техніки.

Ми не будемо торкатися проблеми неправильного вибору препарату з точки зору ефективності проти того чи іншого шкідника. Давайте подивимось, які чинники можуть знизити дію найефективнішого препарату.

Комахи відносяться до пойкілотермних тварин, температура тіла яких залежить від температури навколишнього середовища. І якщо вона значно вища або нижча від оптимуму, комаха може впасти в теплове або холодове заціпеніння, і тоді дія будь-якого інсектициду буде невисокою.

Деякі препарати (наприклад, піретроїди) під дією УФ та високих температур дуже швидко (2-5 днів) розпадаються. Тому очікувати від них довготривалого ефекту не має сенсу.

Слід враховувати місце перебування шкідника. Якщо ми проводимо обробку проти озимої совки, то слід обробити приземну частину рослини, бо саме там шкодить гусінь. Або попелиця може бути схована в всередині скрученого листка, куди робочий розчин може не досягти. Аналогічна ситуація характерна для прихованостеблових шкідників, личинки яких розвиваються всередині стебла і недоступні до контакту з препаратом.

Дія системних препаратів залежить також від стану рослини, оскільки діюча речовина розповсюджується разом із соком рослин. Якщо сокорух з якихось причин знизився, то й ефективність препарату знизиться.

Дуже важливою є техніка обприскування, правильний підбір форсунок, щоб забезпечити повноцінне покриття робочим розчином всієї поверхні рослини, що захищається. Коли дуже спекотно, листки рослини покриваються восковим нальотом для запобігання транспірації води. При обприскуванні таких рослин робочий розчин просто скочується з листка. Тому в цій ситуації до препарату треба додавати спеціальні сурфактанти, які забезпечать утримання крапель на поверхні листка.

Використання брудної води також знижує ефективність препарату, бо частина його адсорбується в органічні сполуки брудної води.

Обприскування в період дощової погоди може призвести до змивання інсектициду.

Також слід враховувати тривалість льоту комах та дії того чи іншого препарату.

І таких факторів можна наводити багато. Тому, якщо ви в одному випадку не отримали бажаної ефективності, проаналізуйте, що могло вплинути на ефективність. Може, причина не в якості препарату, а в чомусь іншому. І цей досвід дасть змогу бути більш впевненим у розробці стратегії захисту культур від шкідників.

66. Чи можна змішувати інсектициди з іншими препаратами?

Інсектицидні препарати можна змішувати з іншими пестицидами, поєднуючи захисні заходи. Препарати компанії «Сингента» не мають застережень при змішуванні. При використанні препаратів інших компаній бажано перед використанням перевірити можливість сумісності компонентів суміші.

67. Як підготувати склади під завантаження нового врожаю?

Комірні шкідники — дуже небезпечні для зерна чи зернопродуктів, що зберігаються. В Україні відомо понад 100 видів шкідників запасів. Серед них більш, як половина — комахи, понад 30 видів кліщів, кілька видів мишоподібних гризунів та пацюків. Вся ця «армія» комірних шкідників знищує в світі стільки зерна, що ним можна прогодувати жителів африканського континенту.

Крім безпосередньої шкоди в знищенні врожаю при зберіганні, вони забруднюють зерно продуктами своєї життєдіяльності, що робить його непридатним як для продовольчих, так і для кормових цілей. У пошкодженому зерні різко знижується кількість білків, ліпідів, вітамінів, з’являється сечова кислота. При згодовуванні пацюкам такого зерна, в їх крові знижувалась кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну, підвищувалась проникність судин. Внаслідок поїдання такого зерна в печінці, нирках та кишечнику пацюків змінювалась паренхіма. Таким чином, таке зерно стає отруйним як для людей, так і для тварин. Тому дуже важливо не дати цим шкідникам розмножуватися в місцях зберігання зерна.

Найбільш поширені в нашій країні декілька видів комах та гризунів. Ми не будемо торкатися гризунів, проти яких використовують спеціальні приманки-родентициди, а зосередимось на боротьбі з комахами-шкідниками.

Зерно на складах пошкоджують: комірний довгоносик (Sitophilus granaries), рисовий довгоносик (S.oryzae), малий борошняний хрущак (Tribolium confusum), суріамський борошноїд (Oryzaephilus surinamensis), зерновий шашель (Rhizopertha dominica), південна комірна вогнівка (Plodia interpunctella), млинова вогнівка (Anagasta kuehniella), зернова міль (Sitotroga cerealella) та ще кілька інших видів. Велику небезпеку становить борошняний кліщ (Acarus siro).

Основою боротьби із комірними шкідниками є профілактика. Перед закладанням нового врожаю треба ретельно прибрати приміщення від просипів зерна, борошна, зернових відходів. Потім слід провести дезінсекцію комори. Обробку слід провести інсектицидом Актеллік (0,1 л/100 кв. м поверхні складу). Норма витрати води різниться від типу матеріалу. Так на 100 кв. м поверхні з металу витрачають 2,5 л робочого розчину, з цегли — 7 л, з бетону (дерева, штукатурки) — 5 л. Обробляти можна ранцевим обприскувачем або іншим придатним обладнанням. Особливо слід звертати увагу на обробку щілин, стиків, вентиляційних люків та інших місць, де можуть сховатися комахи. Найбільш ефективне використання аерозольних генераторів.

Актеллік — ефективний засіб контролю комірних комах, а також борошняного кліща. Цей препарат проявляє не тільки контактну дію, але й має фумігантний ефект (коли отруєння настає за рахунок дихання парами препарату). Тривалість захисної дії може досягати року (залежно від умов зберігання зерна).

68. Чим можна дезінфікувати зерно для його зберігання?

Актеллік — ефективний інсектоакарицид фосфорорганічної групи для обробки зерна на елеваторах та коморах. Для довготривалого зберігання зерна найкраще провести обприскування препаратом на транспортерній стрічці з нормою використання всього 16 мл на тонну зерна. Ця кількість Актелліку розчиняється в 0,75-1,0 л води. Вологість зерна при цьому може підвищитися не більше як на 0,1%, тому додаткового підсушування воно не потребує. Фумігаційні властивості Актелліка не потребують додаткового перемішування зернової маси, бо препарат буде контролювати шкідників у всьому зерні.

Невеликі партії зерна можна обробити при закладці його в комору шляхом пошарового обприскування. Норма використання інсектоакарициду така сама — 16 мл на тонну зерна. Цю кількість препарату розчиняють в 0,5-1,0 л води і за допомогою ранцевого обприскувача обробляють шар зерна висотою не більше 0,3-0,5 м. І так шар за шаром обробляють весь бурт зерна. Після заповнення комори поверхню насипу вирівнюють і обробляють Актелліком.

Захисна дія обробленого зерна досягає 6-8 місяців. Але водночас препарат не є токсичним і через 7 днів зерно придатне для передачі на переробку.

Ще раз звертаємо Вашу увагу, що тривалість дії препарату залежить від умов зберігання зерна, дотримання стандартів вологості та температурного режиму зберігання.

Поделиться: