Признаки повреждения зерновых культур

автор:

(за Бебель Шебер-Бутин, Фолькер Гарбе, Герчард Бартельс «Иллюстрированный атлас по защите сельскохозяйственных культур от болезней и вредителей» Контэнт, М.1999)

На сходах та молодих рослинах:

  • Джерела загиблих рослин з білим або червоно-рожевим нальотом біля основи; жовто-коричневі плями на листі — снігова пліснява, фузаріозна плямистість (див. 13. Як боротися з фузаріозом?).
  • Ділянки оранжево-жовтого кольору листя; біля основи та біля листової піхви червоно-коричневі склероції — тифульоз (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?).
  • Осередки пожовклих рослин з чорним нальотом міцелію біля основи — офіобольозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Коричнево-червоні довгасті плями на колеоптилі; молоді сходи гинуть — гельмінтоспоріоз (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Білий наліт, частіше на листі молодих рослин — борошниста роса (див. 40. Як боротися з борошнистою росою).
  • Побурілий, роздутий, зігнутий колеоптиль — септоріозна плямистість листя пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • Об‘єднані центральні листки — зеленоочка (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Пожовтіння та засихання центрального листка, часто у декількох рослин — озима або шведська мухи (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Осередки карликових рослин — вівсяна цистоутворююча нематода.
  • Роздуті біля основи на зразок цибулини пагони; багато бокових пагонів; хвиляста кучерявість листя — дитиленхоз жита.
  • Об‘єднані до бахроми краї листя у молодих рослин — хлібна жужелиця (див. 58. Як боротися з хлібною жужелицею?).
  • Багато бокових пагонів; синьо-зелений окрас; стебло не утворюється — стерильна карликовість вівса (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Синьо-зелене листя; у ячменю пожовтіння, у вівса та пшениці — почервоніння листя — жовта карликовість ячменя (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Прозорі смужки; мозаїчність — мозаїчна жовтуха ячменю (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Дрібні білясті або світло-зелені крапки або смужки на ще не розгорнутих центральних листках — мозаїчна жовтуха пшениці (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Восени посилене зростання бокових пагонів, листя на них часто темно-зеленого кольору; у пшениці пожовтіння — карликовість пшениці (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Пророслі зерна у посівах з‘їдені — птахи.

    На корінні:

  • Почорніння, гниття — офіобольозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Побуріння, гниття — фузаріозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Численне бокове коріння, зміна кольору; з білими цистами — вівсяна цистоутворююча нематода.

    На стеблах:

  • Біля основи стебла виражена пляма у формі ока, краї нечіткі; гниття основи стебла — церкоспорильозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Плями із чітким коричневим краєм та світло-сірою серединою на листкових піхвах та нижніх міжвузлях — гострокінцева очкова плямистість пшениці (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Почорніння, плями чи смуги — офіобольозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Дифузний коричнево-чорний окрас — гельмінтоспоріоз (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Білий наліт, який стає сіруватим — борошниста роса (див. 40. Як боротися з борошнистою росою?).
  • Довгасті некротичні плями від фіолетового до темно-коричневого кольору; перелом колосу — септоріозна плямистість листя та септоріоз стебла вівса (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • На міжвузлях бурі втягнення — гессенська муха (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Біля основи пагони набухають, набувають форми цибулини; листя кучерявиться; багато бокових пагонів — дитиленхоз жита.
  • Основа стебла коричнева, підгнила — фузаріоз (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
  • Стебла скорочені; під листковою піхвою передостаннього міжвузля — поперечні горби у формі сідла — галиця злакова сідельна.
  • Жолобок, проїдений від колосу до верхнього вузла стебла; потовщення верхнього відрізку стебла — зеленоочка (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Хід, проїдений до основи стебла — хлібний пильщик (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).

    На листі:

  • На нижньому листі жовтуваті плями з чіткою коричневою каймою; центр плями крихкий; чорні пікніди — аскохітоз пшениці (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?).
  • Спочатку дрібні круглі, пізніше довгасті плями з темно-коричневою серединою і жовтою облямівкою; висихання листя — гельмінтоспоріоз пшениці (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Довгасті світло-коричневі плями з чорними пікнідами; пізніше пожовтіння листя — септоріоз листя пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • Веретеноподібні коричневі плями, що зливаються з темними пікнідами — септоріозна плямистість листя пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • Водянисті сіро-коричневі веретеноподібні плями різного розміру з темним обідком — ринхоспоріозна плямистість (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?).
  • Білий, пізніше сірий наліт — борошниста роса (див. 40. Як боротися з борошнистою росою?).
  • Світло-жовті плями з коричневим краєм і жовтуватим обідком — септоріозна плямистість листя вівса (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • Довгасті червоно-фіолетові плями — смугова плямистість вівса (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Некрози різного розміру, від світло- до темно-коричневого кольору у формі плям чи сітчастого візерунку — сітчаста плямистість ячменю (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Довгі бурі смуги — смугаста плямистість ячменю (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Довгі жовті поздовжні смуги, пізніше центральна жила темно-коричневого кольору — цефалоспоріозна смугаста плямистість пшениці чи жита (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Дрібна крапчастість; бурі плями з жовтим обідком; передчасне відмирання листя — рамуляріоз ячменю.
  • Свинцево-сірі горбики з чорним порошком спор, розташовані по вертикалі — стеблова сажка жита (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Лимонно-жовті скупчення уредоспор, розташовані смугами; пізніше штрихоподібні чорні скупчення теліоспор — жовта іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
  • На листкових піхвах штрихоподібні цегляно-червоні або шоколадно-коричневі скупчення уредоспор; пізніше чорні скупчення теліоспор — лінійна (стеблова, чорна) іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
  • На верхній стороні листка вохристо-коричневі скупчення уредоспор, пізніше на нижній стороні листка чорні овальні або витягнуті скупчення теліоспор — бура іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
  • На верхній стороні листка вівса невеликі пустули із скупченням уредоспор кольору іржі; пізніше там же коричнево-чорні скупчення теліоспор — карликова іржа ячменю (див. 42. Боротьба з іржею).
  • На листі та листкових піхвах вівса довгасті оранжево-червоні скупчення уредоспор; пізніше утворення коричнево-чорних скупчень теліоспор — корончата іржа вівса (див. 42. Боротьба з іржею).
  • Світло- чи червоно-коричневі плями; виділення бактеріального слизу, при сухості біла плівка — бурий смуговий бактеріоз вівса (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Сіро-коричневі плями зі світлими краями — бактеріальний опік вівса (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Місця уколів на листі; утворення медвяної роси — попелиця (див. 56. Як знищити попелицю?).
  • Обгризені краї або повністю знищене листя — пильщик пшеничний (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Білі виїдені смуги — п‘явиці (див. 62. Як контролювати п’явицю?).
  • На зернових оболонках цегляно-червоні або шоколадно-коричневі, пізніше чорні скупчення спор — лінійна (стеблова, чорна) іржа.
  • На зернових оболонках та остях жовті скупчення уредоспор — жовта іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
  • Зернові оболонки коричневого кольору; краї сухі — септоріозна плямистість колоса пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • На зернових оболонках і волоті коричневі або фіолетові плями неправильної форми — септоріозна плямистість листя і септоріоз стебла вівса (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
  • Світло-коричневі верхні зернові оболонки; недорозвинуті зерна — сіра цвіль.

    На колосках та волоті:

  • Побуріння зернових оболонок та остей; колос нерідко деформований, зерна при основі коричневі — бактеріоз ендосперми ячменю (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Зернові оболонки з чорними смугами; зерна засохлі, із пустотами — чорний бактеріоз (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
  • Червоно-коричневі некрози — смугаста плямистість вівса (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Жовті, клейкі медвяні краплі; пізніше замість окремих колосків виступаючі темно-коричневі склероції (ріжки) — ріжки злаків.
  • Коричневий окрас; зерна з коричневим кінчиком — гельмінтоспоріоз (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Колоски спочатку світло-зелені, потім фіолетові, світло-жовті і, нарешті, білі (білоколосиця); пізніше із червоним нальотом — фузаріоз колосу (часткова пустоколосиця) (див. 43. Боротьба з хворобами колосу).
  • Чорні склеєні колоси, які не виходять із листкових піхв; зерно не утворюється — ділофоспоріоз.
  • Чорний наліт, який нагадує сажу — чернь колосу.
  • Колоски із коричнево-чорними скупченнями спор; якщо струсити від них колос, залишається порожній стрижень — пильна сажка пшениці, пильна сажка ячменю (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Замість зерна вівса коричнево-чорна маса спор; якщо струсити їх, залишається порожня мітелка — пильна сажка вівса (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Роздуті зернові оболонки; замість зерен так звані «головневі мішечки» із твердою чорною масою спор — тверда (смердюча) сажка пшениці (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Розчепірені ості; зерна перетворюються на дрібні круглі «сажкові мішечки»; іноді уражається лише частина колосу — карликова сажка пшениці (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Зерна перетворюються на коричнево-чорну масу спор, вкриту сріблястою плівкою; спори не струшуються — покрита сажка ячменю (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Колоски не виходять із листкових пахв — стеблова сажка жита (див. 12. Як боротися з сажками?).
  • Червоно-коричневі мітелки — смугаста плямистість вівса (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
  • Не виходять із листкових піхв — склероспоріоз пшениці.
  • Колоски зазублені; зернові оболонки жовто-коричневого кольору; зерна об‘їдені, із личинками — жовтий пшеничний та оранжевий злакові комарики.
  • Уражені частини колосу тонші, ніж здорові; медвяна роса; пізніше з чорним грибним нальотом — попелиця (див. 56. Як знищити попелицю?).
  • Поїдений колос, а також зерна молочної стиглості, з одночасним утворенням павутини — листокрутки злакова і всеїдна.
  • Колоски розкуйовджені; порожні та недорозвинуті зерна — трипси (див. 55. Як подолати трипсів?).
  • Об’їдена зав’язь насіння; недорозвинуті зерна — шведська муха (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Сріблясті «міни» у листі — ячмінна мінуюча муха (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
  • Довгасті «міни»; пізніше «вікна» та наскрізні дірки; листя опутано нитками — листокрутки злакова та всеїдна.
  • Висмоктані місця із сріблястим блиском — трипси (див. 55. Як подолати трипсів?).

    Септоріоз колосу
    Таблиця для оцінки втрат урожаю від інфекцій колосу
    Інтенсивність ураження колосся, %Втрати урожаю, %Зниження урожаю, ц/га (при врожайності 30-40ц/га)
    10<51,5-2,0
    20103,0-4,0
    40206,0-8,0
    Сітчаста плямистість Септоріоз листя
    Борошниста роса, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз Іржа листя
    Таблиця для оцінки втрат урожаю від інфекцій листя та стебла
    Інтенсивність ураження рослин, %Втрати урожаю, %Зниження урожаю, ц/га (при врожайності 30-40 ц/га)
    КущінняВихід у трубкуКолосінняДозрівання
    >0,1<1>10<20<51,2-2,0
    0,1-11-510-202010-153,0-4,0
    0,1-11-510-203010-153,0-5,0
    >1>5>203010-153,0-5,0
    >1>5>20>50206,0-8,0
    Церкоспорельозна ламкість стебла
    Таблиця для оцінки втрат урожаю від інфекцій колосу
    Інтенсивність ураження колосся, %Втрати урожаю, %Зниження урожаю, ц/га (при врожайності 30-40 ц/га)
    101-1,50,4
    208-124,0
    3016-2510,0
    4025-4015,0
  • Поделиться: