Формирование высокопродуктивных агрофитоценозов в овощеводстве:
Аллелопатия

автор:
источник: Биологические основы овощеводства // Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., Сыч З.Д.

Алелопатія — це взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними в навколишнє середовище фізіологічно активних речовин. Явище алелопатії враховують в овочівництві при розробці структури сівозмін, особливо при вирощуванні ущільнених та пожнивних культур.

Алелопатія відбувається при нагромадженні в середовищі фізіологічно активних речовин, так званих колінів, що їх виділяють рослини під час життєдіяльності. Вони відіграють значну роль у формуванні природних і штучних фітоценозів. Залежно від концентрації та хімічного складу коліни діють як стимулятори росту або інгібітори життєвих процесів. Вони значно впливають на проростання насіння, ріст, розвиток і хімічний склад рослин, їх стійкість проти хвороб та шкідників і несприятливих умов зовнішнього середовища. Вони посилюють або гальмують ростові процеси. їх виділення можуть бути для одних рослин корисними, а для інших — шкідливими. В овочевих рослин, які ростуть у сукупності з іншими, кореневі виділення більш активно діють на важкорозчинні сполуки в ґрунті, мікрофлору, покращуючи таким чином надходження поживних речовин у рослинний організм. Ці процеси також впливають на настання періоду плодоношення та старіння рослин.

Алелопатія відіграє певну роль у формуванні природних і штучних фітоценозів. Токсичний вплив на овочеві культури мають виділення деяких бур’янів. Наприклад, пирій повзучий, виділяючи тритерпенову сполуку агропірен та ванілінову кислоту, пригнічує ріст коренеплодів, зе-ленних культур, капусти. Такі бур’яни, як гірчак рожевий, різні види полину пригнічують ріст і розвиток більшості овочевих культур. Алелопатія є також основною причиною ґрунтової втоми, через що овочеві культури вирощують у сівозмінах, які складають так, щоб ґрунт протягом усього періоду знаходився під культурними рослинами, а не під бур’янами. Цьому також сприяє сівозміна, насичена повторними культурами.

В агрофітоценозі домагаються, щоб у сівозміні попередня культура сприяла інтенсивному росту наступної. Так, бобові культури не тільки збагачують ґрунт на азот, але виділення їх сприяють інтенсивному росту таких культур, як огірок, помідор, капуста, морква столова. Виділення рослин капустяних культур є добрим дезинфікуючим попередником для огірка, помідора, перцю, баклажана, картоплі. Виділення кореневої системи кропу та кукурудзи цукрової сприяють інтенсивному росту і плодоношенню рослин огірка.

Особливо велике значення має алелопатія у спорудах закритого ґрунту при вирощуванні методом монокультури та ущільненні їх іншими. Це пов’язано з тим, що виділення рослин концентруються у невеликому шарі ґрунтосуміші, органічних та мінеральних субстратів. Для зменшення дії негативних виділень та різної шкідливої мікрофлори субстрати пропарюють, промивають та замінюють. Для посилення мікробіологічної активності після пропарювання вносять підвищені норми перегною та різних біологічних препаратів (азотобактерин, фосфоробактерин тощо). В гідропонних спорудах подають до рослин поживний розчин у доступній формі.