Формирование продуктовых органов овощных культур:
Конвейерное производство овощной продукции

автор:
источник: Биологические основы овощеводства // Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., Сыч З.Д.

Протягом року дуже важливо рівномірно забезпечити населення високоякісною овочевою продукцією, особливо у свіжому вигляді. Однак цього практично неможливо зробити, що тісно пов’язано з біологією овочевих культур і кліматичними умовами України. Так, у березні-квітні виробляється лише 4% овочів від річної кількості, травні-червні — 10, липні-вересні — 58, жовтні-листопаді — 25 і в грудні-лютому — біля 3%. Найбільш високий відсоток виробництва овочевої продукції припадає на літньо-осінній період, що пов’язано з вирощуванням найбільш дешевої овочевої продукції у відкритому ґрунті. На осінній період (жовтень—листопад) припадає також досить вагомий збір таких овочевих культур, як капуста, столові коренеплоди з відкритого ґрунту. В грудні-лютому населення забезпечується лише за рахунок тих культур, які придатні для тривалого зберігання: капусти, коренеплодів, цибулі, часнику та вигонки і посівної зелені у спорудах закритого ґрунту, у березні—квітні — за рахунок вирощування огірка, помідора, зеленних культур у спорудах закритого ґрунту та зберігання столових коренеплодів, капусти, цибулі, часнику. У зимово-весняний період недостаюча потреба в споживанні овочевої продукції в значній мірі задовольняється переважно за рахунок соління, консервування та виготовлення соків овочевих культур. У травні—червні забезпечення свіжою овочевою продукцією здійснюється завдяки масовому вирощуванню овочів у спорудах закритого ґрунту та ранньостиглих культур — у відкритому.

Найбільш тривалий період споживання населенням свіжої овочевої продукції у капусти, коренеплодів, цибулі, часнику і гарбуза в зв’язку з придатністю їх для тривалого зберігання. Однак, при тривалому зберіганні вони втрачають свою поживність до 30% і більше. Найкоротший період надходження свіжої овочевої продукції з відкритого ґрунту у теплолюбних та жаростійких культур — помідора, перцю, баклажана, огірка, кабачка, патисона, кавуна, дині, кукурудзи цукрової, квасолі спаржевої.

У більш рівномірному забезпеченні населення протягом року важливе значення має конвеєрне виробництво товарної свіжої овочевої продукції.

У відкритому ґрунті конвеєрне виробництво свіжої овочевої продукції регулюють строками сівби насіння і висаджування розсади різних за тривалістю вегетаційного періоду сортів та гібридів. Так, наприклад, для продовження надходження свіжої продукції капусти, помідора, огірка, кабачка, дині, кавуна, перцю солодкого та інших культур використовують ранні, середньостиглі та пізньостиглі сорти, а також вирощування розсади в спорудах закритого ґрунту. Останнє сприяє вирощуванню теплолюбних культур у більш ранній період, коли для них ще несприятливі умови у відкритому ґрунті. Розсаду на постійне місце висаджують тоді, коли настануть сприятливі умови для росту і розвитку рослин. Завдяки таким агрозаходам настання товарної стиглості прискорюється на 15—35 днів, залежно від культури, порівняно з тим, як настають оптимальні умови для вирощування з насіння. Це дає можливість розширити період споживання свіжої продукції капусти до 180 діб і більше, плодів помідора, перцю, баклажана — до 90—100 діб, огірка, кабачка, дині кавуна — до 80—90 діб.

За рахунок вирощування різної стиглості сортів і гібридів період споживання свіжої продукції кукурудзи цукрової, салату, квасолі спаржевої можна розширити до 60 діб і більше. Завдяки літній сівбі петрушки (липень, серпень) строки надходження її товарної (зеленої) продукції у весняний період можна прискорити на 25—30 діб. Від осінньої сівби насіння шпинату (вересень) прискорюється збір високоякісної товарної продукції порівняно з весняною або підзимовою сівбою на 20—25 діб. Підзимова сівба насіння кропу, салату, шпинату, петрушки, моркви, буряка столового, цибулі також прискорює збирання зелені та пучкової продукції коренеплодів на 10—20 діб порівняно з сівбою в ранньовесняні строки.

Особливо важливе значення в конвеєрному виробництві свіжої овочевої продукції в несезонний період має вирощування її в спорудах закритого ґрунту. Починаючи з другої половини грудня, в зимових теплицях вирощують, огірок, помідор, перець і баклажан, застосовуючи штучне досвічування розсади. У весняних теплицях і парниках вирощують більш розширений асортимент овочевих культур: помідор, огірок, кабачок, перець, баклажан, диню, кавун, салат, кріп, шпинат, а також практикують вигонку зелені таких культур, як цибуля, петрушка, селера, буряк столовий, ревінь, щавель.

Використання зазначених способів та застосування різних агрозаходів сприяє більш рівномірному забезпеченню надходження свіжої овочевої продукції для населення у зимово-весняний період. А зберігання та переробка овочевої продукції сприяють більш рівномірному використанню її протягом усього року.