Способы уборки урожая

автор:

Застосування сільськогосподарських машин залишається актуальним для всіх технологій в овочівництві. Ручне збирання врожаю овочів завжди було дуже трудомістким процесом і займало понад 70% усіх затрат на вирощування. З метою їх зменшення у сучасних умовах широко впроваджується механізований спосіб. Набір збиральних машин дозволяє повністю, або частково механізувати процес збирання. На ринку збиральної техніки активно працює ВАТ «Уніфермаг» (e-mail: info@unifer.chumak.com), яка поставляє в Україну комбайни для збирання картоплі, моркви, цибулі та інших овочів.

Картоплезбиральні комбайни «Вюльмаус» (Німеччина) причіпні і викопують 1 або 2 рядки. Вони оснащені платформою для ручної доочистки врожаю, що дозволяє постачати продукцію у супермаркети. Їх можна швидко переобладнати для збирання моркви і цибулі.

Данія постачає на ринок комбайни «АЗА-ЛИФТ» для збирання врожаю майже 30 видів овочевих рослин. Особливо ефективним є комбайни для збирання моркви, цибулі і капусти білоголової.

Морквозбиральні комбайни «АЗА-ЛИФТ» можуть захоплювати 1-4 рядки і бувають самохідними, навісними і причіпними. Комбайн сам підкопує коренеплоди, витягує із ґрунту, транспортує пасами до зони їх відділення від листків, які обриваються або, залежно від вимог замовника, зрізуються ножем.

Українсько-Голландський Центр Аграрних Технологій ДУКАТТ (www.ducatt.com.ua) для механізованого збирання моркви рекомендує машину ремінцевого типу Simon R1 CMR, яка збирає один рядок. Вона обладнана автоматичним боковим контролем за якістю збирання з регулюванням глибини робочих органів.

Механізоване збирання цибулі ріпчастої можна ефективно організувати, поєднуючи роботу трьох машин — зрізувача листків, копача і підбирача валків. Листки зрізують перед викопуванням. Після викопування цибулі її підсушують у валках упродовж 7-10 діб. Комплекс таких машин забезпечує щоденне збирання 5 га. Центр ДУКАТТ для збирання цибулі ріпчастої та буряка столового пропонує збиральну машину КОЛМАК з робочою шириною 1,5 м. Продуктивність за нормальних умов становить 0,5-1 га/год. Приймальний барабан покритий гумою, що забезпечує мінімальне травмування цибулин та коренеплодів.

У випадку роздільного збирання цибулі, буряка столового та моркви зрізування бадилля проводять подрібнювачем КОЛМАК. Стандартна модель має три вертикальних ротори з двома горизонтальними ножами. Швидкість обертання ножів 2000 об./хв.. Завдяки спеціальній формі ножів створюється сильний вертикальний потік повітря, який видуває порізане бадилля. Продуктивність — 0,5-1,0 га/год. Довжина машини — 1,8 м, ширина — 1,8 м, робоча ширина 1,7 м. Поряд з цією моделлю ДУКАТТ для зрізування бадилля пропонує машину KSA 4 75, яка обладнана трьома вертикальними роторами з 1320 об./хв. Робоча ширина 3,2 м (4 рядки).

Після досушування цибулю з валків збирають причіпною машиною AMAC D1 з такими технічними характеристиками: довжина у робочому стані 6,38 м, ширина під час транспортування — 2,2 м, висота з конвеєром — 3,15 м. На пункті доробки проводять доочищення цибулин від сухих листків на машині KS55 з продуктивністю 2-4 т/год. Більш потужною машиною для доочищення є марка ЕА 85-3 з продуктивністю до 8-10 т/год. Процес доробки повністю ізольований від пилу, відходів і шуму. Калібрування цибулин проводять на машині Schouten stand 80 100 з трьома сортувальними ситами. Продуктивність до 5 т/год. На цій машині можна провести калібрування і картоплі. Після доочищення та калібрування продукцію на дозаторах завантажують у мішки від 1 до 25 кг. Найбільш поширеною маркою машин для зважування є Oldenhuis & Prinsen AW-V 250 EL. Продуктивність: по 2,5 кг — 500 упаковок за годину; по 5 кг — 350; по 12 кг — 230 та по 25 кг — 150 упаковок за годину. Для менших діапазонів зважування використовують машину Мanter 2004А з продуктивністю: по 1 кг — 25 упаковок за хвилину (1,5 т/год); по 2,5 кг — 21 (3 т/год) та по 5 кг — 11 упаковок за хвилину (3 т/год). Більш сучасними модифікаціями пакувальних машин є Manter TK 12 (упаковує в сітку з рукава) та Manter RSB-P (упаковує в пластикові пакети). Діапазон пакування першої марки — 1-5 кг (продуктивність до 40 упаковок за годину) і другої — від 0,5 до 10 кг (продуктивність до 25 упаковок за годину).

Оптимальним способом збирання капусти білоголової на великих площах є застосування комбайна з платформою для ручної доочистки головок.

На збиранні плодів помідора для переробки на томат-продукти ефективно працюють комбайни «ФМСи», які впродовж сезону замінюють 500 робітників. Плоди для постачання на ринок збирають з використанням платформ, які обслуговують 12 чоловік. Високу ефективність механізованого збирання помідора показав також італійський комбайн «Pomac». Він відрізняється вдалим розміщенням комбайнера, який має змогу краще бачити технологічний процес збирання. Прогумована транспортерна стрічка дає змогу зменшити травмування плодів, а потужний вентилятор повністю видуває залишки листків, стебел і плодоніжок, що зумовлює відсутність додаткової ручної праці для доочищення. Обслуговують такий комбайн комбайнер і два робітники на контролі якості. Продуктивність праці — від 35 до 45 т плодів помідора за годину (для порівняння — один досвідчений робітник вручну може зібрати за цей період лише до 100 кг).

Різноманітну техніку для збирання овочів пропонує «Українська Овочева Компанія». Для механізованого збирання моркви та інших коренеплодів використовують морквозбиральні машини серії PS брального типу, які забезпечують відокремлення гички, ґрунту та домішок і навантаження коренеплодів у контейнери. Машини обладнані регуляторами швидкості руху пасів та відокремлювача гички. Не травмують коренеплодів. Під час руху машини гичкопідіймачі формують пучок і спрямовують його до брального апарату. В цей час підкопувач розпушує ґрунт під рядком. Бральні апарати захоплюють пучок, витягують коренеплоди і подають до відокремлювача гички, який вирівнює пучок й обрізує листки. Відокремлена гичка через транспортер випадає на поле, а коренеплоди через інший подаються у контейнер, або транспорт, що рухається поруч. Спеціальні пристосування дають можливість використовувати цю серію машин і для збирання інших коренеплодів та цибулі ріпчастої.

Для часткової механізації процесу збирання компанія пропонує начіпні підкопувачі серії LAVS з робочою шириною захвату 1,2 м, 1,4 м та 1,6 м. У цих машинах використовують активні лемішно-коливальні робочі органи, які приводяться у дію від ВВП трактора. Такий набір машин значною мірою полегшує ручну працю. Підкопані рослини легко витягуються з ґрунту.

Ефективність усіх логістичних схем руху овочевої продукції в ланцюжку від поля до столу споживача, насамперед залежить від роботи овочівника в передзбиральний період, під час збирання врожаю і його підготовки до реалізації. На п’ятій Міжнародній конференції «Овочі і фрукти — 2008» велика увага була приділена проблемам збирання врожаю і передреалізаційній підготовці свіжих овочів. Логістика свіжих овочів має багато проблем, серед яких особливо виділяється погана забезпеченість єдиного холодильного ланцюжка. Різний температурний режим зберігання, транспортування, і, особливо, реалізація овочів у торговельній мережі ставить перед фермером ряд вимог під час їх збирання, які повинні забезпечити одночасність надходження партії в логістичний ланцюжок та її однорідність.

Директор німецької логістичної компанії «Plattenhardt+Wirth Gmbh» Інгольф Майер у своїй доповіді наголосив на важливості збирання врожаю на полі фермера. Саме зі збирання починається успішне зберігання і логістика овочів. Правильний вибір сорту, технології вирощування, визначення строків і технології збирання, післязбиральної доробки — від складові для успішної логістики овочів. Його заклик «холодильник — не санаторій», ще раз нагадує про важливість дотримання технологій збирання. Усе це свідчить про необхідність партнерських відносин у системі «фермер — логістика — маркетинг».

Урожай овочів забирають за один прийом або багаторазово. Одноразово збирають пізні сорти моркви, пастернаку, петрушки, капусти, цибулі ріпчастої, гороху і квасолі для переробки. Таке збирання дешевше і його можна механізувати. Однак, тут важливим є здатність капусти, зеленних овочевих рослин, моркви і інших рослин одночасно достигати в технічній стиглості. Але плоди багатьох рослин бувають біологічно стиглі неодночасно. Наприклад, помідор, перець, баклажан, огірок, кабачок, гарбуз, кавун. Такі овочі збирають вручну багаторазово, що різко збільшує вартість продукції.

Важливу роль на одночасність достигання впливає сортова чистота посівів, тобто зв’язок овочівництва з насінництвом. Селекціонерам необхідно створювати сорти і гібриди з рівномірним достиганням плодів. А насіннєводам домагатися максимальної сортової чистоти. Гетерозисні гібриди, як правило, формують урожай рівномірніше. Яскравим прикладом є гетерозисні ранньостиглі гібриди редиски, моркви, капусти білоголової і цвітної. Але для присадибного овочівництва така властивість не завжди вигідна і аматорам бажано вирощувати сорти, а не гібриди, що забезпечує тривалий період достигання і збирання врожаю.

З кожним роком зростає вартість ручної праці. В 2008 році вартість одного робочого дня на ручне збирання досягала 100 грн. Тому деякі компанії, як наприклад, компанія Бондюель переносять виробництво овочів у країни з дешевою робочою силою. Повністю механізувати збирання врожаю можна лише для цибулі ріпчастої, моркви, буряка, капусти білоголової. Ручне збирання врожаю ще довго буде домінувати в закритому ґрунті і дрібнотоварному виробництві.

У деяких культур збирання механізоване лише частково — салат головчастий, диня, капуста цвітна. Для цього використовують пересувні платформи. Але зрізування і відривання продуктових органів роблять вручну з наступним укладанням їх на платформи. Використання допоміжних збиральних засобів дає можливість зменшити транспортні витрати на перевезення тари і зібраного врожаю. Витрати праці зменшуються мінімум удвічі. З нових модифікацій відмінно підходить вітчизняний транспортер овочевий конвеєрний ТОК-18, який застосовують для збирання більшості овочевих і баштанних культур та суниці. Для збирання гарбуза російські вчені розробили підбирач-транспортер защічного типу — ТН-12.

Повне механізоване збирання овочів для українських овочівників поки залишається далекою мрією. Завдяки науковій школі Таврійського державного агротехнологічного університету (м. Мелітополь) під керівництвом професора Тарасенко В.В. розроблено комплекс машин для механізованого вирощування і збирання врожаю: розсадосадильні машини РРМ-2 і РОСТУ-2; транспортер для збирання овочів ТОК-18 і помідорозбиральний комбайн ТАКИ-18. Але поки вітчизняної техніки на наших овочевих полях дуже мало і використовується вона неефективно.

У Херсонській області відмінно працює 20 помідорозбиральних комбайнів. Але для їх роботи слід забезпечити дружне достигання плодів. Одним підбором відповідних гібридів вдається досягти тільки 20% успіху. Слід звернути увагу на інші елементи технологій вирощування — касетна розсада, розсадосадильні машини, захист від шкідників і система добрив, які забезпечують відчутну ефективність. Та і комбайн від комбайна відрізняється. Розроблені модифікації із сенсорами стиглості плодів, різними робочими органами для зривання, зчісування або струшування плодів, що забезпечує певний рівень ушкодження плодів. На високому рівні в Україні впроваджене механізоване збирання цибулі і моркви.

Незважаючи на відому Постанову Кабінету Міністрів України № 1341 від 01.12.1997 року «Про розвиток сільськогосподарського машинобудування та забезпечення агропромислового комплексу конкурентоспроможною технікою», так і не вдалося відродити українське сільськогосподарське машинобудування для овочівництва. У нашій країні поки не налагоджена дистрибуція збиральних машин, їх сервісне обслуговування і поставки запасних частин. Яскравим прикладом успішного виробництва і впровадження машин для механізованого збирання картоплі і овочів є російська компанія ЗАТ «Колнаг» (Московська область), яка їх виробляє за ліцензіями відомих західних фірм. Робота цієї компанії може бути прикладом для українських машинобудівників. Їхні комбайни AVR (Бельгія) оснащені спеціальними овочевими насадками, застосовують для збирання картоплі, цибулі, моркви, буряка, коренеплодів. Якісне очищення коренеплодів здійснюється завдяки системі обрізувальних транспортерів з великою сепараційнною поверхнею і регульованою вібрацією. Очищені коренеплоди обережно завантажуються в накопичувальний бункер AVR 220В або в транспортний засіб AVR PRESTIGE TT. Комбайни мають ширину захвата підкопувальних органів 128-148-168 см, що дозволяє проводити збирання врожаю за різної ширини міжрядь.

Для збирання багаторазових культур, які призначені для переробки, — помідор, шпинат, квасоля, боби овочеві, морква, буряк, цибуля ріпчаста, горох овочевий широко використовується повне механізоване збирання. Логістична схема після такого збирання найпростіша: поле — консервний завод з переробки. Якість зібраного врожаю механізованим шляхом інших культур поки що бажає кращого. Покупець високо цінує свіжі овочі зібрані вручну, і йому, можна сказати, пощастило — українські фермери в умовах фінансової кризи планують різко скоротити витрати на придбання сільськогосподарської техніки.

У деяких видів овочів доводиться поєднувати збирання врожаю з післязбиральною доробкою і підготовкою врожаю до реалізації прямо в полі. Наприклад, зеленні культури, диня, салатні сорти помідора. Зібраний урожай інших культур відправляють для післязбиральної доробки на спеціальні пункти.

Серед методів організації збирання врожаю і спрощення логістики свіжих овочів звертає увагу нова «екзотична» технологія «збери сам», яку розробив американський учений-овочівник з університету штату Іллінойс. У період збирання фермер повідомляє про початок сезону самозабезпечення свіжими овочами. Люди приїжджають і самі збирають собі врожай. Незважаючи на труднощі з організації збирання, ефект вражаючий: знижуються витрати на контейнери і тару, відпадає необхідність сортування, упакування і зберігання, не потрібні посередники. Ініціатива з організації логістики фермера переходить на «самологістику» збирача-покупця. Ця схема економічно виправдала себе і відмінно працює на невеликих фермах.

Перед збиранням урожаю на овочевих культурах проводять деякі технологічні прийоми, які сприяють подальшій логістиці і маркетингу. Одним з найбільш важливих прийомів є регулювання поливного режиму. Так, для коренеплідних рослин, цибулі ріпчастої, гарбуза на час достигання припиняють поливи. Для рослин з багаторазовим збиранням — зеленних, огірка, кабачка, патисона, навпаки, намагаються оптимізувати чергування збирання з поливами. Розроблено ряд передзбиральних технологій обробки посівів овочевих культур. Академік РАСГН, директор Всеросійського ННІ садівництва ім. В.І. Мічуріна і російської компанії «Фіто-Маг» В. Гудковський пропонує обробляти посіви новим препаратом «Фітомаг», який суттєво гальмує виділення етилену, що в подальшому збільшує лежкість продукції. Є рекомендації щодо успішного застосування в передзбиральних технологіях фунгіциду Квадріс 250 SC, який відрізняється низькою токсичністю і має дуже короткий період очікування перед збиранням. Цей препарат рекомендується в Україні для обробки капусти за 10 днів до збирання, що попереджує поширення гнилей.

За останні роки для підвищення стійкості проти в’янення листків після збирання і транспортабельності зеленних культур рекомендують обробляти рослини антитранспірантом Валор Гарду. Окрім того, цей препарат на основі пеноліна покращує приживлюваність розсади і підвищує стійкість проти приморозків. Тонка плівка на листках і плодах захищає їх від перегрівання і розтріскування епідермісу на 30-60%.

Важливим технологічним прийомом вирощування овочів, який збільшує ефективність логістичних схем після збирання, є правильне застосування добрив. У сучасних технологіях вирощування овочевих культур із застосуванням краплинного зрошення впроваджують диференційовану фертигацію в комбінації з позакореневим підживленням спеціальними водорозчинними комплексними добривами в різні фази росту і розвитку овочевих рослин.

Компанія «Агріматко-Україна» пропонує в передзбиральний період застосовувати французьке добриво Ліфдріп з комплексом мікроелементів (МЕ). Так, на ранній картоплі перед збиранням застосовують Ліфдріт—К (N10P8К42+1Mg+ME); на капусті — Ліфдріп—Т (N15P8K25+35Mg+ME); на помідорі — Ліфдріп—К; на огірку Ліфдріп—С (N17P7K21+3Mg+ME); на моркві — Ліфдріп—Т, а за нестачі бору й міді в період інтенсивного росту коренеплодів — Ліфдріп—У (N20P20K20+1Mg+ME); на цибулі ріпчастій — Ліфдріп—Т; на перці солодкому — Ліфдріп—К; на дині — Ліфдріп—Т. Лежкість і транспортабельність капусти цвітної, селери, буряка, вирощених на легких і карбонатних ґрунтах або за надмірного вапнування, значною мірою залежить від забезпечення бором. Для поліпшення мінерального живлення у передзбиральний період застосовують Ліфдріп—В (N16P6K28+2Mg+B(бор). Лежкість капусти цвітної, крім того, залежатиме від забезпеченості молібденом.

Для фертигації в передзбиральний період бажано застосовувати Terraflex-Final. Великі можливості дає застосування комплексних добрив Speedfol, які мають модифікації для різних фаз розвитку за нестачі різних мікроелементів.

До інших спеціальних прийомів підготовки овочевих рослин до збирання відносять відбілювання і затінення продуктових органів. Ці прийоми застосовують у технологіях вирощування капусти цвітної, цибулі порей, салату ромен, ендивію, ескаріолу. З метою дружного формування продуктових органів у капусти брюссельської і бобів овочевих застосовують прищипування рослин.

Передзбиральний період є відповідальним періодом щодо мінімального накопичення не тільки нітратів, але і пестицидів. Строк останньої обробки рослин пестицидами перед збиранням урожаю повинен виконуватися згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», який видається і поповнюється щорічно.

Кожна овочева культура має багато особливих вимог до збирання врожаю, що дозволяє підвищити ефективність роботи всіх ланок логістичних ланцюжків. Нижче ми навидемо деякі основні вимоги щодо збирання овочевих культур у європейських країнах.

Капуста білоголова. Ранню продукцію починають збирати вже наприкінці травня. Для споживання в їжу придатні головки, які ще не досить тверді. Найчастіше до такого збирання приступають, коли капусту вирощують під дорогими тимчасовими плівковими укриттями, і виникає необхідність підвищення рентабельності виробництва. У більшості випадків збирають із певною величиною й твердістю. Збирають із кількома добре розвиненими зовнішніми листками, які придатні для споживання. Вручну збирають і капусту середньостиглу. У неї ще досить ніжні головки і зовнішні (покривні) листки. Пізньостиглі сорти збирають вручну або механізовано. Продукцію призначену для зберігання, збирають із 2-4-ма покривними листками. Для безпосередньої реалізації або квашення — без них. Довжина зовнішнього качана повинна становити 1 см — для безпосередньої реалізації і до 3 см — для зберігання.

Першим кроком після збирання є захист головок від в’янення. Після збирання комбайнами доводиться продукцію сортувати і очищати.

Сортимент насіннєвої компанії Bejo Zaden може стати моделлю для пізньостиглих сортів капусти білоголової, придатних для механізованого збирання. Таким є сорт Каунтер, з вирівняним за висотою зовнішнім качаном, однаковими за розміром головками і щільними зовнішніми покривними листками. Серед скоростиглого сортименту виділяється гібрид Кевін F1 (Syngenta), з винятковою стійкістю до розтріскування протягом місяця від початку збирання. Крім того, у нього гарний блакитний відтінок покривних листів.

Капуста червоноголова. Технологія збирання подібна до капусти білоголової. На європейських ринках пропонують два сорти: Мінімальна маса головок першого сорту — більше як 1 кг, другого — понад 0,5 кг. Після 1 березня — маса головок першого сорту — 0,8 кг; у другого — не регламентується.

Капуста савойська. Скоростиглі сорти капусти савойської збирають з пухкими головками. Зрізують із 4—5 покривними листками. На європейських ринках пропонують два сорти. В партіях першого сорту до 1 серпня допускаються головки масою вище 0,5 кг, а пізніше — понад 0,75 кг; в другій категорії до 1 серпня маса головки не регламентується, а пізніше — вище 0,5 кг. Для зимового зберігання використовують сорт Лангендейкер Дауервірзінг, який можна збирати дуже пізно. Легкий осінній приморозок не впливає на лежкість, а смакові якості поліпшуються.

Капуста брюссельська. Збирають пізно восени і навіть узимку, коли головочки мають діаметр 2—3 см і стають твердими. Використовують технології одноразового і багаторазового збирання. Період настання технічної стиглості головок на всій довжині стебла дуже розтягнутий, що змушує проводити багаторазове збирання. Затрати праці на збирання врожаю дуже великі, але їх неможливо механізувати.

При збиранні для заморожування застосовують механізоване збирання. Дуже важливо при цьому визначити оптимальний строк збирання, оскільки як затримка так і передчасне збирання знижують урожайність.

Для свіжого споживання використовують головочки діаметром не менше 2,0 см (перший сорт) і більш 1,5 см (другий сорт). Для заморожування непридатні головочки діаметром 2-3 см. Товарність, як правило, становить 40-70% від загальної урожайності. Рослини, які не утворили стандартних головочок, придатні для дорощування взимку в траншеях глибиною до 1 м з легким укриванням. За температури 0-2ºС головочки поступово досягають стандартних розмірів.

Капуста цвітна. Суцвіття збирають багаторазово після досягнення ними стандартного розміру. Особливість у тому, що вони досить швидко переростають. Вирізують суцвіття з кількома листками, які прикривають головку. Листки повинні бути цілими, лише іноді їх надрізають на половину (на вимогу споживача). Зовнішнє стебло зрізують через 1 см після останнього листка.

Головки поділяють на три сорти — екстра, перший і другий.

За розміром розрізняють також три категорії суцвіття: А — діаметр 26—32 см; В — 20—26 см; С — 15—20 см.

Збирання капусти цвітної поєднують із польовою післязбиральною підготовкою до реалізації. Головки з покривними листками можна вкладати в ящики у два-три шари, а без них — тільки в один. Укладають качаном донизу, а головкою — до верху.

Збирання закінчують перед осінніми приморозками, хоча суцвіття і витримує нетривале зниження температури до мінус 2 ºС. Але сформовані головки після цього жовтіють і швидко загнивають під час логістики. Рослини з несформованими продуктовими органами виривають із корінням і дорощують 30-40 діб в підвалах за температури 5-8 ºС.

Капуста броколі. Збирають багаторазово. Приступають до збирання, коли головки сформовані, але ще тверді і не почали розпадатися. Бутони не повинні бути жовтими, тим більше квітки щоб не почали цвісти. Головки зрізують з квітконосами довжиною до 20-25 см. При цьому листки не видаляють. Вони дуже цінні і їх також використовують в їжу. На рослинах після збирання виростають нові бокові невеликі головки, які використовують, як і головні. Влітку збирають через кожні 2-3 дні. Восени — раз у тиждень. У ящики можна вкладати у два шари: перший головками донизу, другий — догори, спрямовуючи квітконоси між головками нижнього шару.

Капуста кольрабі. Збирання кольрабі проводять вириванням рослин з наступним обрізанням стебла безпосередньо під стеблеплодом. Скоростиглі сорти збирають після досягнення діаметру 3-4 см, а пізньостиглі — безпосередньо перед настанням морозів.

Капуста пекінська. Капусту пекінську забирають через 80—120 діб після сівби насіння. Рослини дуже реагують на вітри, від яких вони полягають.

Редиска. Збирання врожаю проводять звичайно вручну, шляхом вибирання коренеплодів, що досягли відповідного розміру. Після миття їх перебирають і зв’язують у пучки. Від листопада до травня в пучки зв’язують по 10 штук, пізніше — по 15 штук. Діаметр коренеплодів повинен становити від 1,2 до 2 см. З одного гектара можна одержати до 50 тисяч пучків (до 15 т/га). Практикують збирання коренеплодів з обрізуванням листків. Головна вимога — не допустити переростання коренеплодів, після чого вони всередині стають порожніми (дуплистими) і не придатними для споживання. У Західній Європі вже розроблені комбайни для збирання редиски, але покупець віддає перевагу продукції у пучках.

Редька. Пізні сорти редьки чорної і білої викопують одноразово перед заморозками, ушкодження якими різко знижує лежкість і транспортабельність коренеплодів. Як правило коренеплоди, викопують вручну або з механічним підкопуванням. Редьку дайкон, яка має довгі і дуже ніжні коренеплоди, намагаються збирати тільки вручну. Листки обрізують на висоті 6-8 см від головки коренеплоду.

Морква. На пучкову продукцію моркву забирають від кінця травня до середини серпня. Діаметр коренеплодів до кінця липня повинен мати 1,5 см, а в серпні — 2 см. Закінчують збирання перед сильними осінніми приморозками. Діаметр товарних коренеплодів у цей період становить 2,5-6 см. Довжина коренеплоду при цьому повинна відповідати сортовим характеристикам. Для збирання пучкової продукції використовують ручне вибирання підкопаних рослин. За сухої погоди для полегшення викопування застосовують поливи. Застосовують однофазне збирання збиральними комбайнами, або двофазне — спочатку обрізують бадилля, після того — проводять збирання. Слід зазначити, що після збирання бадилля коренеплоди необхідно викопати протягом 3-4 діб, інакше будуть інтенсивно накопичуватися нітрати. Серед моделей сортів для механізованого збирання моркви виділяється сортимент компанії Vilmorin, яку представляє ТОВ «Антарія». Майже 300 — річна вдосконалена селекційна і насінницька практика дозволили створити ідеальні гібриди за багатьма ознаками, які визначають успіх у сучасних індустріальних технологіях вирощування. Наприклад, потужна розетка, стійкість до альтернаріозу листків, розтріскування і розламування коренеплодів гібридів Маєстро F1, Ескімо F1, Болеро F1, Тіно F1, Темпо F1 ідеально підходять для механізованого збирання і наступної післязбиральної доробки.

Петрушка. Збирання на пучки проводять тільки вручну від кінця травня і закінчують — восени після буряка і моркви. Ця культура не боїться сильних приморозків, і непогано зимує в теплі зими. Підкопують вилами або механізовано. Розгалужені коренеплоди із діаметром менше як 2 см використовують для вигонки в закритому ґрунті.

Пастернак. Із усіх коренеплодів відмінно зберігається в сховищах, кагатах, і навіть добре зимує в ґрунті, що дозволяє проводити їхнє збирання навесні. Але має одну негативну властивість — довгі і ніжні коренеплоди під час збирання розламуються, що значно знижує лежкість.

Селера. Для пучкової продукції можна збирати через 8-10 тижнів після висаджування. Тоді рослини повинні мати більше 10 листків. Селера зберігається гірше, ніж морква. Коренеплоди, призначені для тривалого зберігання збирають до настання приморозків. Підмерзлі коренеплоди погано зберігаються. На невеликих площах коренеплоди підкопують вилами, а на більших — підорюють однокорпусним плугом. Можна застосувати підкопувачі для збирання картоплі або комбайни для збирання буряка цукрового. Але при цьому сильно ушкоджуються коренеплоди. Після викопування листки укорочують, або повністю обрізують. Бічне коріння акуратно видаляють впритик до поверхні коренеплоду.

Буряк столовий. Збирання буряка проводять протягом усього літа і осені. Для пучкової продукції вибірково виривають рослини з діаметром понад 2 см. Для зберігання збирання коренеплодів закінчують до настання приморозків. Для постачання на ринки свіжих овочів використовують коренеплоди діаметром 4-10 см, для переробки — 4-8 см, для консервування цілими коренеплодами — 2,5-5 см. Збирають, як правило, вручну. Підкопують вилами або використовують підкопувачі. Листки обривають вручну або обрізують. Еталоном сорту з невеликою розеткою листків, що полегшує збирання і очищення, є сорт Шот Топ (фірма Vilmorin).

Цибуля ріпчаста. Строки збирання залежать від цільового призначення і припадають на весь вегетаційний період. Технологія вирощування цибулі ріпчастої через сіянку, розсаду і насіння дозволяє одержувати продукцію на пучки, зберігання і переробку. Для пучкової продукції починають використовувати молоді рослини з 4-5 листками до початку утворення цибулин, потім ті, у яких діаметр цибулин становить 2-2,5 см. Після повного формування цибулин діаметром понад 4 см у продаж надходить обрізна цибуля. Для вживання восени її збирають після повного достигання цибулин у полі. Цибулини, отримані через сіянку, погано зберігаються. Для тривалого зберігання і на експорт її збирають після вилягання 50% листків і утворення 2-3 сухих листків. На невеликих площах збирають вручну, залишаючи рослини для досушування в полі.

Цибуля ріпчаста відноситься до овочевих рослин, у яких повністю налагоджено механізоване збирання. На великих площах збирання здійснюють за двома технологіями — однофазною або двофазною. Остання технологія придатна для південних регіонів України, де є можливість досушити цибулю у полі. Для однофазного збирання розроблено комплекс машин для обрізування листків на висоті 10 см або застосовують дефоліанти. Викопана цибуля потрапляє в транспортні засоби і поступає під навіси для досушування. Для механізованого збирання найпридатніші сорти з одночасним достиганням (особливо для однофазного збирання), сухими міцними лусками, що щільно прилягають до цибулини. Аналіз світового сортименту свідчить про ідеальне наближення до моделі гібридів Атос F1, Аренал F1, Ікарус F1, Бугатті F1, Шерпа F1 (ТОВ «Антарія»).

Часник озимий і ярий. Часник озимий збирають у липні на початку розтріскування суцвіть і після висихання листків, а ярий — через 3-4 тижні після вилягання 50% листків. Для підвищення врожайності часнику озимого виламують стрілки відразу після їхнього утворення, залишаючи декілька рослин для визначення строків збирання. Запізнення зі збиранням призводить до розділення головок на окремі зубки. Передчасне збирання спричинює швидке висихання цибулин, зігрівання під час зберігання і транспортування. Викопаний часник бажано протягом кількох днів підсушити в полі, після чого його перевозять під навіси. Листки і стрілки обрізують на висоті 2 см, а корені — до 0,5 см. У світових технологіях передбачається ручне вирізання денця з корінцями, що покращує зовнішній вигляд продукції.

Зеленні овочі. Головною вимогою під час збирання салату, шпинату, щавлю, ревеню та інших рослин є збереження свіжого вигляду і чистоти. Серед вимог до сортів виділяється архітектоніка рослин, у яких листки повинні бути підняті вгору. Для цього організовують збирання вранці у прохолодну і суху погоду.

Помідор. Плоди забирають у різні фази стиглості — від сформованих зелених до повністю стиглих. Для безпосереднього вживання в їжу і для переробки збирають повністю стиглі плоди, для тривалих перевезень — бурі або рожеві. Збирають тільки в суху погоду, після висихання роси.

Перець солодкий і баклажан. Збирають у різні фази стиглості. Але слід урахувати те, що зібрані плоди в технічній стиглості можна зберігати і транспортувати протягом 3—5 тижнів, а в біологічній — 2-4 тижні. Баклажан збирають тільки у технічній стиглості. Збирають плоди у суху погоду. Для цього широко використовують транспортери. Плоди баклажана бажано зрізувати секатором.

Огірок. Частота збирання плодів залежить від їхнього призначення. Пікулі збирають навіть двічі на день, корнішони — щодня і зеленець через 1-2 доби. Це створює значну напруженість в організації збирання. Пікулі й корнішони збирають тільки вручну, а для одержання зеленця відомим ученим О.С. Болотських, окрім ручного збирання із застосуванням транспортерів розроблені технології одноразового збирання. Під час збирання слід визбирувати з рослин весь урожай, не залишаючи нетоварні і перерослі плоди, що сприяє формуванню нових плодів. Плоди краще збирати вранці або ввечері. Іноді застосовують ножиці для відрізування плодоніжки. Зібраний урожай дуже швидко в’яне.

Поделиться: