Кому і навіщо потрібне агрохімічне обстеження ґрунтів?

автор:

Останнім часом в Україні з’явилось багато приватних фірм, що надають послуги з агрохімічного обстеження ґрунтового покриву в аграрних підприємствах. Фахівці-виробничники знають, що цей вид робіт почали проводити у 1964 році, з метою встановлення потенційної родючості ґрунтів, а простіше кажучи, намагалися визначити яких і скільки поживних речовин потрібно вносити під ту чи іншу культуру для досягнення високих врожаїв. За радянських часів у кожному радгоспі чи колгоспі обов’язково тримали велику рогату худобу (ВРХ), яка забезпечувала землі господарства органічними добривами, тобто гноєм, а от мінеральними добривами, які тоді тільки набували популярності, селян забезпечувала Держава за рознарядкою, за умовну платню, чи безкоштовно. Досвідчені керівники аграрного сектору пам’ятають як секретар райкому стукав кулаком по столу та погрожував відібрати партійний квиток у нерадивого керівника господарства за те, що той не вивіз своєчасно виділені міндобрива з Райсільгоспхімії. Але ті часи давно минули і зараз згадуються як щось нереальне, фантастичне. Сучасному аграрію така ситуація може лише наснитися. Давно вже немає того гною, що мали вносити під оранку восени по 20 т/га і більше, ніхто не грюкає кулаком по столу за невибрані міндобрива, немає рознарядок, втім як і партійних квитків. Сьогодні є лише аграрний бізнес. Мінеральні добрива коштують великих грошей і чи вносити їх, чи ні то вже справа самого аграрія, який керується своїми фінансовими можливостями, рівнем освіченості у агрономії та інформацією про стан забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

Якщо з першими двома пунктами особливих питань не виникає, то останній дає багато роздумів селянину, бо разом з безкоштовними міндобривами залишились у минулому і безкоштовні агрохімічні обстеження за державні бюджетні кошти. Коли керівник господарства почав помічати, що він збирає врожаї менші ніж сусіди, чи собівартість їх вища, він почав шукати причину цих негараздів і прийшов до висновку, що треба вносити міндобрива. Залишилось лише з’ясувати – скільки і яких.

Добрий господар розуміє, що добрив повинно бути стільки, щоб забезпечити максимальний врожай і ніяк не менше, бо це призведе до недобору валової продукції. Разом з тим, їх повинно бути ніяк не більше ніж потрібно, бо частина добрив нераціонально витратиться, підвищиться собівартість продукції та й ціни на міндобрива кусаються. Таким чином селянин приходить до висновку, що таки треба зробити аналіз ґрунтів, тобто провести агрохімічне обстеження. Але необхідно визначитись – хто зможе це зробити, кому можна довірити цю роботу, щоб отримати бажаний результат, кваліфіковані рекомендації і не було гіркого відчуття, що нелегко зароблені гроші марно викинуті.

Добре якщо сусіднє господарство вже провело таку роботу і можна побачити готові матеріали, відмітити недоліки, якісь незрозумілі моменти, повчитись на чужих помилках. Гірше якщо і порадитись немає з ким. От тоді доручає директор молодому агроному пошукати в інтернеті хто ж там цим займається. Відкривши відповідну сторінку, чого там тільки не побачить агроном – і машини, що самі відбирають ґрунтові проби, і відбирання проб такими методами як конверт, змійка, рендомізований і так далі. Деякі підприємства пропонують селянину самому відібрати ґрунтові проби, пройшовши по діагоналі поля та через кілька десятків метрів, періодично копнувши лопатою, наповнити відро ґрунтом. Потім це все перемішавши, відібрати один кілограм та відправити його на аналіз, попередньо оплативши недешеві послуги. Через деякий час прийде лист зі скупими рекомендаціями на все поле, незалежно 100 чи 200 га площею. Найбільш «прогресивні» запропонують розбити поле на ділянки (квадрати) по 3 га і на кожній відібрати пробу ґрунту, це, на їх думку, має свідчити про ретельність обстеження і точність результатів. Але ніякої точності чи ретельності у таких дослідженнях не буде, бо кожне поле має ґрунтові відміни, які не залягають у вигляді прямокутників, кіл, квадратів чи інших геометричних фігур правильної форми. Ділянка площею 3 гектари, в залежності від строкатості ґрунтового покриву, може мати 3-5 ґрунтових відмін, з яких буде відібрана лише одна проба. Аналіз такої проби не буде характеризувати навіть одної ґрунтової відміни. Це буде ота пресловута середня температура по лікарні.

Таким чином у селянина є реальна небезпека наразитися на недобросовісних виконавців і марно витратити кошти. Аналіз ринку агрохімічних послуг показує, що рівень кваліфікації виконавця не залежить від яскравої реклами, від назв закордонних компаній, що буцім то будуть аналізувати проби ґрунту, розцінок на послуги у доларах, євро та іншого. Треба зрозуміти, що Україна володіє величезним багатством – ґрунтами, одними з найцінніших у світі, які розташовані у трьох основних ґрунтово-кліматичних зонах, які налічують більше 3000 різновидів. Розмаїття ґрунтового покриву містить у собі безліч варіацій взаємодії ґрунтових та кліматичних факторів, які створюють унікальні умови для вегетації сільськогосподарських культур. Не можна сприймати на віру рекомендації закордонних фахівців, тому що окремі складові ґрунту зовсім інакше поводять себе у різних кліматичних умовах. Чи можуть у Швеції, Великобританії, Нідерландах, Польщі чи де інде визначити потребу українських ґрунтів у елементах живлення? Українська агрохімічна наука страждає не від нестачі знань, а від нестачі нових сучасних приладів, які є у наших колег з названих країн. Поважаючи рівень інформованості та забезпеченості зарубіжних фахівців сучасним устаткуванням, слід відмітити, що вони з повагою відносяться до агрохімічних досліджень, моніторингу ґрунтового покриву в Україні, відмічають багато нового та цікавого у роботах вітчизняних дослідників.

Український центр екології ґрунтів розробив нову прогресивну технологію агрохімічного моніторингу ґрунтового покриву, яка була презентована на Міжнародній міждисциплінарній конференції «Використання ґрунтів та якість води» (LUWQ), що відбулася у вересні 2015 року у Відні. Фахівці більш ніж 30 країн мали змогу ознайомитись з особливостями цієї технології, відмічаючи, при цьому її простоту та зрозумілість для фермерів. Технологія заснована на органічному поєднанні архівних матеріалів великомасштабного ґрунтового обстеження, геоінформаційних напрацювань, матеріалів космічних зйомок, лабораторних аналітичних досліджень та сучасного програмного забезпечення. Все це разом характеризує стан ґрунтового покриву, дає змогу розробити практичні рекомендації, з точним визначенням кількості діючої речовини мінеральних добрив, під запланований урожай конкретної культури. При цьому враховуються такі показники як: вплив попередника, кількість кореневих решток та іншої побічної продукції, наявність поживних речовин у ґрунті, доступність їх форм для рослин, реакція ґрунтового розчину, забезпеченість ґрунтів мікроелементами, органічною речовиною тощо. Відбір проб для аналізу здійснюється за ґрунтовими відмінами, місце відбору має свої координати. Ця особливість дає змогу у подальшому визначати вплив застосованих добрив, меліорантів та системи обробітку ґрунту на рівень родючості саме у цій точці, тобто здійснювати моніторинг стану, контролювати дію проведених заходів. Необхідно відмітити, що ця технологія не передбачає виготовлення картограм забезпеченості ґрунтів поживними речовинами, таких як раніше. Адже важко уявити собі поле рівномірно забезпечене елементами живлення по всій площі. Ці картограми, мабуть, пам’ятають всі агрономи, але небагато з них скаже, яку конкретну допомогу у роботі вони їм надавали. Присутність картограм у кабінеті агронома сприймалась, за звичкою, як елемент інтер’єру. Замість картограм нова технологія пропонує електронну інтерактивну карту полів. Вона представляє собою космічний знімок високої роздільної здатністї, на якому в системі координат нанесені контури полів господарства, ґрунтові відміни та місця відбору ґрунтових проб. Кожен об’єкт карти містить атрибутивну інформацію, наприклад, площу поля, заплановану до вирощування культуру та врожайність, назву ґрунту, повний перелік агрохімічних показників, що визначались, попередник та інше. Вона може бути доповнена будь-якою іншою господарською інформацією за попередні роки та наповнюватися в майбутньому. Таким чином формується Книга історії полів у електронному вигляді – зручний і надійний інструмент для агронома та керівника господарства.

Ця технологія відрізняється ще однією важливою особливістю – безперервністю виконання робіт. За допомогою сучасних навігаційних приладів та обладнання для відбору ґрунтових проб, польові агрохімічні обстеження виконуються у будь яку пору року та доби. Ніхто не сперечатиметься, що «дорога ложка до обіду». Так і агрохімічне обстеження має бути проведене своєчасно, щоб був час визначитись і з необхідною кількістю добрив, і знайти їх за більш прийнятною ціною. А якщо необхідно терміново обстежити площі з дозрілою сухою кукурудзою або соняшником, які не зібрали з якихось причин? Яка з тих машин-автоматів поїде по такому полю? Не кажучи вже про методи відбору конвертом, змійки, чи ще якісь. Така робота не буде потрібна ні замовнику ні виконавцю, бо кожному принесе збитки.

Агрохімічне обстеження ґрунтів має забезпечити виробника актуальною і реальною інформацією про стан ґрунтів, забезпеченість рослин необхідними елементами і умовами росту і розвитку та рекомендаціями застосування добрив для отримання запланованого врожаю. Науковці Українського центру екології ґрунтів, агрохіміки-грунтознавці з багаторічним досвідом, завжди готові надати консультаційну допомогу селянам у вирощуванні високих та рентабельних врожаїв. Нові сорти та високоврожайні гібриди, що панують сьогодні на українських землях, вимагають і більш кваліфікованих підходів у виборі видів добрив та розрахунку кількості.

Поделиться: