Горох овощной и сахарный

автор:

В усіх країнах світу великим попитом користується горох (Pisum sativum L.). Вирощують дві різновидності – лущильний горох для отримання зеленого горошку і цукрові сорти, які споживають цілими. В Європі сорти гороху цукрового реалізують під назвою «манжту», що від французького означає «їж повністю» (mange tout). Контроль якості гороху здійснюють за стандартом ЕЭК ООН FFV-27, який у 2007 році гармонізовано стандартом ДСТУ ЕЭК ООН FFV-27:2007 Горох. Настанови щодо постачання і контролювання якості.

Мінімальні вимоги розроблені окремо для лопаток і зеленого горошку. Так, лопатки повинні бути непошкодженими, доброякісними, чистими (без сторонніх речовин включаючи залишки квіток), без твердих волокон, або пергаментного шару, практично без шкідників та їхніх слідів пошкоджень, з нормальною поверхневою вологістю, без стороннього запаху і присмаку. До вилущеного зеленого горошку, окрім свіжості, доброякісності і шкідників, горошини повинні бути добре сформованими у бобі.

Лопатки і горошок зелений поділяють на два сорти якості – перший та другий. Лопатки першого сорту повинні бути:

  • свіжими і тургорними;
  • мати плодоніжку;
  • не мати пошкоджень від граду і перегріву;
  • якщо горох лущильний постачається у лопатках, то насінини повинні бути сформованими, і їх у них повинно бути не менше п`яти.

У лопатках гороху цукрового і манжту насінини повинні бути невеликими і недостатньо сформованими. Допускаються незначні дефекти поверхні лопаток у вигляді механічних пошкоджень, дефекти форми і забарвлення.

Зелений горошок першого сорту повинен бути:

  • добре сформованим;
  • м`яким;
  • соковитим і достатньо твердим (після натискання між пальцями горошини повинні стати плескатими, але не розпадатися);
  • досягнути хоча б половину своїх розмірів, які він має у стиглому стані;
  • не крохмалистим;
  • не пошкодженим.

До другого сорту відносять продукцію, яка не може відповідати першому сорту, але відповідає мінімальним вимогам. Якщо постачається лущильний горох у лопатках, тоді кількість насінин мусить бути не менше трьох. Зелений горошок може бути більш стиглим, але не перестиглим (тобто не твердим). Для зеленого горошку допускається незначні дефекти форми, забарвлення, більша твердість та незначні механічні пошкодження. Для лопаток, відповідно – незначні дефекти поверхні, пошкодження і побитість, незначні дефекти форми (у т.ч. зумовлені розвитком насінин), забарвлення, незначне підсихання (але зів`ялі та обезбарвлені лопатки не допускаються). Калібрування гороху не обов`язкове.

Допуски параметрів якості:

  • до першого сорту допускається 10% (за масою) гороху, який можна віднести до другого сорту;
  • до другого сорту допускається 10% (за масою) гороху, який не відповідає на цьому сорту, ні мінімальним вимогам (окрім ураженого хворобами, гниттям чи псуванням).

Вміст кожної упаковки повинен бути однорідним. Для упакування використовують нові і чисті матеріали, безпечний клей і чорнила. У супровідних документах та на упаковках (якщо не видно продукту ззовні) позначають вид продукту – «Лущильний горох», «Манжту», «Овочевий цукровий горох».

Якість зеленого горошку у лущильних сортів і соковитих бобів-лопаток у цукрових сильно знижується внаслідок поширення антракнозу (Colletotrichum lindemuthianum), який особливо уражує молоді боби. Поширенню антракнозу сприяє висока вологість повітря, часті дощі, загущені посіви на кислих ґрунтах. Аналогічної шкоди завдають бактеріоз, сіра і біла гнилі, від яких боби і зелений горошок стають обводненими і загнивають. В умовах сухої і жаркої погоди розвивається борошниста роса, від якої частина зав`язі опадає або деформується.

Зелений горошок одержують з сортів гороху овочевого. У фазу технічної стиглості шкідники не завдають великої шкоди бобам і нестиглому насінню, окрім горохової плодожерки (Laspeyresia nigricana Stheph.). Для цукрового гороху проблем із шкідниками і хворобами значно більше. Це пов`язано з тим, що товарна продукція представлена молодими бобами. Будь-які їх пошкодження швидко розпізнаються споживачем. Пошкоджені рослини гороховою попелицею (Acyrthosiphon pisi Kalt.) формують недорозвинені викривлені боби низької якості. Аналогічно знижується якість в роки епізоотій від горохового трипса (Kakothrips robustus Uzel.).

Боби гороху та насіння у ньому уражуються багатьма грибними і вірусними хворобами, які знижують якість зеленого горошку та лопаток. Серед грибних високу шкодочинність мають – світлий та темний аскохітоз (Ascochyta sp.), несправжня борошниста роса, або пероноспороз (Peronospora pisi Syd.), борошниста роса (Erysiphe communis Grev. f. pisi Dietrich.), сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.), біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary). Оливкова плямистість (Cladosporium herbarum Pers. Link.) найбільшої шкоди завдає у дощову погоду дещо пізніше технічної стиглості на зелений горошок. Низька товарність гороху цукрового на лопатку формується в умовах ураження вірусними хворобами – звичайною мозаїкою ВЗМГ (Pea mosaic virus), жовтою мозаїкою ВЖМГ (Bean yellow mosaic virus) та деформуючою мозаїкою гороху ВДМГ (Pea enation mosaic virus).

Стандарт ЕЭК ООН FFV-27 можна у деякій мірі використати для контролю якості зеленого горошку з бобу і квасолі фляжолє.

Поделиться: