Арбуз

автор:

Південь України, зокрема Херсонська область, славиться кавунами та динями. Не дивлячись не високі потенційні можливості баштанництва з 2000 по 2005 рік в Україні спостерігалося зменшення посівних баштанних культур та їх валових зборів, відповідно до 50 тис. га і 350 тис. т. Впродовж 2008–2009 років відбулася стабілізація посівних площ на рівні 80 тис.га і валових зборів до 550 тис. т. Найбільшу частку (понад 80 %) у виробництві плодів баштанних культур займає кавун (Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum et Nakai). Незначну частку плодів баштанних культур використовують для переробки на цукати, мед нардек, столовий спирт та біопаливо.

Завдяки кавуну, наша країна має змогу збільшувати експорт. У середньому за 2004 – 2008 роки щорічний експорт кавуна складав: у Литву – 253 тис.$; у Польщу – 231; Естонію – 169; Білорусь – 116; Латвію – 91 та інші країни – 105 тис. $. У несезонний період в Україну за цей період імпортували 622 т кавуна, у т.ч. з Туреччини на суму 89 тис. $; з Бразилії – на 9; з Греції та Іспанії – по 7; Єгипту – на 5 та з інших країн – на 21тис. $.

В Україні технологія вирощування кавуна контролюється ДСТУ 5045:2008 Кавун, диня, гарбуз. Технологія вирощування. Загальні вимоги тоді як якість продукції – ДСТУ 3805-98 Кавуни продовольчі свіжі. Технічні умови. У межах країн СНД діє також ГОСТ 7177-80 Арбузы продовольственные свежие. Технические условия.

У світовому баштанництві основою для контролю за якістю і збутом плодів кавуна використовують стандарт Європейської Економічної Комісії ООН FFV-37, який передбачає дотримування мінімальних вимог під час збирання, сортування, допуски відхилень та упакування. Цей стандарт уперше введений в 1964 році, і переглянутий у 2004 році. У 2007 році він адаптований до українського законодавства під назвою ДСТУ ЕЭК ООН FFV-37:2007 Кавуни. Настанови щодо постачання і контролювання якості.

Після збирання врожаю і у період підготовки партії до реалізації плоди повинні бути такими, щоб витримувати завантаження, перевезення і розвантаження. Для цього під час збирання звертають увагу на те, щоб плоди відповідали таким мінімальним вимогам:

  • були не пошкодженими;
  • доброякісними, а попадання у партію плодів з ознаками гниття і псування не допускаються;
  • чистими, практично без сторонніх речовин (для цього збирають у суху погоду);
  • без шкідників та їх пошкоджень;
  • не надтріснутими;
  • з нормальною поверхнею (не зів`ялі, без подряпин);
  • без стороннього аромату та присмаку.

Збирають плоди повністю сформованими і достатньо стиглими. Забарвлення і смак м`якуша повинні бути характерними для сорту за достатнього ступеня стиглості. Під час усього періоду продажу плоди не втрачають сортових ознак форми, забарвлення фону і малюнка.

Для європейського споживача плоди кавуна під час збирання і формування партії поділяють на два сорти – перший та другий. До першого відносяться плоди високої якості, характерні для селекційного сорту чи гетерозисного гібрида. Для першого сорту встановлені такі допуски дефектів, які не впливають на загальний вигляд, якість, лежкість і товарний вигляд, а саме:

  • незначні дефекти форми;
  • незначні дефекти забарвлення поверхні (світле забарвлення частини плоду, яка торкалася ґрунту, дефектом не вважається);
  • невеликі зарубцьовані поверхневі тріщини;
  • незначні пошкодження поверхні під час післязбиральної доробки, навантаження, транспортування і розвантаження;
  • довжина залишку плодоніжки із стеблом не повинна перевищувати 5 см.

До другого сорту відносять плоди кавуна, які не відповідають першому, але зберігають основні характеристики з точки зору якості і товарного вигляду, а саме:

  • мають дефекти форми;
  • зарубцьовані поверхневі тріщини;
  • дефекти забарвлення поверхні плоду (окрім нижнього частини, яка торкалася ґрунту);
  • незначні травми;
  • дефекти поверхні від навантаження чи транспортування, за умови загальної площі пошкоджень не більше одної восьмої поверхні.

Плоди калібрують за масою, яка не повинна бути меншою за 1 кг. Якщо плоди постачають упакованими, то різниця між найлегшим і найважчим плодом в одній тарі не повинна перевищувати 2 кг або 3,5 кг (за умови, якщо найлегший плід перевищує 6 кг).

У випадку, коли партія постачається насипом, кожний товарний сорт має свої межі допусків (норми відхилень). Так, для першого сорту допускається наявність 10 % (за кількістю або за масою), які не відповідають вимогам. Для другого сорту, також допускається наявність 10 % плодів, які не відповідають вимогам цього сорту, за винятком гнилих, які стали не придатними для споживання. Але, як для першого, так і для другого сортів не більше 10 % плодів не повинні бути легшими, або важчими більше ніж на 1кг. Якщо селекційний сорт чи гібрид відносяться до дрібноплідного сортотипу (наприклад, сортотип Baby) з масою менше 800 г, ці допуски не застосовуються. Вся партія повинна бути однорідною і складатися з плодів одного походження, селекційного сорту та якості.

Значну увагу європейський покупець звертає на тару. Плоди кавуна упаковують таким чином, щоб забезпечити належне зберігання. Пакувальні матеріали, які укладають між плодами, повинні бути новими, чистими і не зумовлювати внутрішнє і зовнішнє пошкодження. Документи або етикетки з торговельними специфікаціями дозволяється укладати біля плодів, чи наклеювати на них за умови, якщо використані нетоксичні чорнила, фарби і клей. На європейських ринках часто можна зустріти плоди кавуна з наклеєними етикетками. У таких випадках після їхнього відокремлення не повинно залишатися видимих слідів клею або видимого пошкодження поверхні плоду.

Якщо кавуни перевозять насипом, тоді підлога та бокові стінки транспортного засобу ізолюють новим і чистим ізолюючим матеріалом без стороннього запаху чи присмаку. Поряд з кавуном не дозволяється перевозити інші речовини. У супровідних документах поряд з адресою поставщика, походженням та товарними характеристиками дають повну характеристику виду продукту:

  • «кавуни», якщо не видно плодів ззовні тари;
  • назва ботанічного (селекційного) сорту (за рубежем пишуть «різновидність»);
  • забарвлення м`якуша, якщо він не є червоним (наприклад, жовтий, оранжевий, рожевий, малиновий);
  • «безнасінні» (англ. seedless), навіть якщо є випадково сформовані поодинокі насінини.

Одним з найважливіших питань успішної доставки плодів кавуна до споживача є визначення оптимального строку їх збирання. Кавун є рослиною, яка цвіте і формує плоди впродовж вегетаційного періоду здебільшого тричі. Найвищу якість мають плоди від першої зав`язі. Хоча, у деякі роки значна частка в урожаї формується за рахунок другої. Для визначення точної дати достигання досвідчені фермери відмічають фазу утворення першої зав`язі, від якої скоростиглі сорти і гібриди достигають на півдні України через 30-35 діб, а пізньостиглі – через 45-50 діб. Кожна наступна хвиля плодоношення даватиме стиглі плоди через 7-10 діб.

Перед збиранням фермер проводить навчання збирачів з пробним аналізом зібраних плодів. Для розпізнавання стиглих плодів використовують морфологічні ознаки плода та плодоніжки:

  • нестиглі плоди вкриті восковим нальотом, інтенсивність якого зменшується перед достиганням (восковий покрив добре видно зранку);
  • нижня сторона плода, яка лежить на ґрунті, стає жовтуватою;
  • після постукування пальцем по стиглому плоду чути глухий звук (нестиглий дзвенить);
  • інколи звертають увагу на прилисток, який засихає з початком достигання плоду.

В останні роки збільшується попит на триплоїдні безнасінні гетерозисні гібриди кавуна. Їх залюбки вирощують у Японії, штаті Каліфорнія (США), Ізраїлі, Туреччині та інших країнах. Перші їх випробування уже пройшли і в Україні. Насіннєва компанія «Нунемс» запропонувала два гібриди – Стаболіт F1 (Stabolite) і Бостон F1 (Boston). У цих гібридів світло-зелений фон малюнка плодів та інтенсивний ріст листків добре захищає плоди від сонячних опіків. Не зважаючи на відсутність насінин у плодах, м`якуш розвивається без пустот. Водночас, для попередження їх утворення слід утримуватися від поливів перед збиранням урожаю. Триплоїдні кавуни мають добру транспортабельність і здатність до тривалого зберігання, що дає можливість підвищити ефективність логістики і маркетингу. Відразу після збирання плоди рекомендується охолоджувати, або збирати у ранковий чи вечірній час.

Плоди у полі пошкоджуються совками, які з нижнього боку обгризають епідерміс. У багатьох країнах Середземномор`я – плодовою мухою, яка зрідка уже зустрічається на півдні України. У роки епізоотій поверхня плодів покривається липкими виділеннями попелиці (Aphis gossypii Glov.). Серед хвороб товарність різко зменшується від ураження антракнозом. Плоди з овальною та циліндричною формою у посушливі роки уражуються вершинною гниллю.

Поделиться: