Общие вопросы защиты зерновых культур

автор:

1. Які шкідливі організми вражають зернові колосові культури?

Зернові культури можуть уражуватися понад 300-350 видами різноманітних організмів. Це комахи, гриби, бактерії, віруси, нематоди, кліщі, птахи, гризуни, косулі, кабани, бур’яни тощо. Але основну загрозу для втрати врожаю становлять збудники грибних інфекцій, комахи, гризуни та бур’яни. В останні роки значно зросли площі, вражені вірусними хворобами такими, як мозаїка пшениці.

Кожен з цих чинників становить загрозу посівам зернових культур і може призвести до часткового та навіть повного їх знищення. Це в першу чергу залежить від кількості шкідливих організмів, умов їх розвитку, стійкості самих рослин та багатьох факторів. Водночас, на полі можна зустріти відразу декілька видів шкодочинних організмів, що посилює загрозу значних втрат врожаю. Ці шкідливі організми поширені скрізь і можуть уразити будь-яку частину рослини протягом усього періоду вегетації. Тому до проблеми захисту рослин слід поставитися дуже відповідально. Заходи боротьби зі шкідливими організмами рослин не можуть вплинути на потенціал врожайності (як, наприклад, сортова характеристика, добрива, полив та інше), але вони зберігають те, що вирощено нелегкою працею та вкладені в одержання врожаю ресурси.

2. Яких втрат можуть зазнати сільгоспвиробники від шкідливих організмів?

Втрати від діяльності шкідливих організмів можуть бути дуже великими. Багато шкідників спроможні самостійно знищити більшу частину врожаю. На щастя, такі явища виникають нечасто. Але наявність кількох шкодочинних об’єктів практично завжди є загрозою втрати 30-60% майбутнього врожаю. Крім того, не тільки зменшується кількість врожаю, але й значно погіршується його якість. При чому погіршення може бути настільки значним, що зерно стане непридатне як для харчових, так і для кормових цілей (наприклад, ураження твердою сажкою). Слід зауважити, що є видимі пошкодження, а також невидимі неозброєним оком (це особливо стосується хвороб).

Світовий досвід показує, що тільки інтенсивний захист зернових культур, який включає в комплексі і обробіток насіння, і боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами дає змогу одержувати врожаї вище 50-60 ц/га та навіть 100 ц/га. Інакше можна розраховувати на 20-30 ц/га, та й це за сприятливих умов. А такі показники — вже поза межею рентабельності, зважаючи на здорожчання добрив, палива та інших ресурсів.

Тому значення захисту зернових культур стає важливим фактором, оскільки віддавати затрачені ресурси шкідливим організмам означає збитковість вирощування цих культур. Зазвичай, затрати на повноцінний захист зернових культур знаходяться в межі 10% собівартості, тоді як рівень збереженого врожаю перевищує цифру в 30%, а в роки, сприятливі для розмноження шкідливих організмів, ці показники значно вищі.

3. Скільки препаратів для зернових колосових культур пропонує компанія “Сингента”?

На зернових колосових культурах компанія «Сингента» має 24 зареєстрованих препарати у всіх секторах захисту цих культур. Це протруйники: Дивіденд Стар, Круїзер, Максим, Максим Стар, Селест Топ, Сертікор; гербіциди: Аксіал, Банвел, Дербі, Діален Супер, Лінтур, Логран, Пік, Реглон Супер, Ураган Форте; фунгіциди: Альто Супер, Амістар Екстра, Амістар Тріо, Тілт; інсектициди: Актара 25 в.г., Актара 240 к.с, Актеллік, Енжіо, Карате Зеон; ретардант: Моддус.

Такої кількості препаратів з різними характеристиками, спектром дії, ціною, строками застосування, складом тощо достатньо, щоб вирішити практично будь-яку проблему захисту зернових колосових культур від комплексу шкідників, хвороб та бур’янів. Ми можемо вирішувати проблеми захисту цих культур досить гнучко, виходячи не тільки з проблем, але й з урахуванням фінансових ресурсів господарства. З таким набором препаратів можна «сконструювати» дуже ефективну і водночас оптимальну систему захисту за будь-яких метеорологічних і фітосанітарних умов.

4. Чи можна орієнтуватися при виборі препарату тільки на діючу речовину?

Діюча речовина — дуже важливий компонент будь-якого препарату, бо саме вона виконує основну його функцію — знищення шкідливого організму. І це безспірно. Водночас, більшість діючих речовин — нерозчинні у воді хімічні сполуки і самостійно не можуть виконувати покладену на них роль. Щоб діюча речовина стала засобом захисту рослин, до неї додають велику кількість (більше десятка) різноманітних допоміжних речовин.

От, наприклад, розчинники. Вони розчиняють діючу речовину й дають можливість утворювати концентрати емульсій або суспензій.

Стабілізатори — речовини, які дають змогу не розшаровуватися препарату на фракції.

Сурфактанти — хімічні сполуки, що покращують проникнення діючої речовини в рослину.

Піногасники — речовини, які запобігають утворенню піни.

І цей перелік може бути довгим. Так, у деякі інсектициди (як, наприклад, Карате Зеон) додають репеленти, які відлякують бджіл, роблячи цей препарат значно безпечнішим для цих комах. Цей же препарат «упаковують» в спеціальні мікрокапсули, що перешкоджає його швидкому розкладанню під дією ультрафіолету.

В гербіцид Аксіал додають антидот, який забезпечує повну безпеку для культур, що захищаються (ячменю і пшениці).

І всі ці речовини дають можливість створити препаративні форми (формуляції) з однією діючою речовиною, але такі, що відрізняються одна від одної за ефективністю, безпекою для культури та людей, періодом захисту та іншим.

Але це один бік медалі. Є ще кілька важливих моментів. Один із них — чистота діючої речовини. В процесі синтезу основної хімічної сполуки утворюються побічні продукти, які можуть бути дуже небезпечними, як для людей, так і для культури та навколишнього середовища. Як, наприклад, при синтезі 2,4-Д утворюєтьсядіоксин, який є найнебезпечнішою отруйною речовиною. В препаратах на основі диквату, які завозилися в Україну, були виявлені в концентраціях у декілька разів вищих (у 5-20 разів), ніж це дозволено, етилен дибромід та терпірідіни, які порушують репродуктивну (статеву функцію) у людей.

В деяких сульфонілсечовинних гербіцидах є інші побічні хімічні речовини цього ж класу, які проявляють високу фітотоксичність як для культури, так і післядію для наступних культур у сівозміні.

Тому орієнтування у виборі препарату тільки на діючу речовину може призвести до сумних наслідків. На жаль, в Україну деякими українськими компаніями, через недосконалість законодавства, завозиться багато пестицидів невідомих виробників. Ці продукти мають тимчасову реєстрацію і походженняїх, як і якість, може бути будь-якою. Через це слід користуватися продукцією відомих компаній: як оригінаторів, так і генериків, продукція яких вже пройшла випробування роками, і для яких репутація значно важливіша, ніж швидкий прибуток.

5. За скільки днів до збирання врожаю можна проводити обробку полів?

Тут слід користуватися нормами, які вказані в реєстраційному свідоцтві, де для препаратів визначені строки очікування (кількість днів від останньої обробки до збору врожаю) та максимальна кількість обробок, дозволених для цього препарату. Для інсектицидів цей період здебільшого становить близько 20 днів, для фунгіцидів — близько 30 днів.

Поделиться: