Шпинат

автор:

Шпинат (Spinacіa oleracea L.) є однією з найдавніших овочевих рослин, але в Україні він ще залишається малопоширеним. В популяризації шпинату важливу роль відіграють селекціонери Кримської дослідної станції Кримського інституту АПВ та Дослідної станції «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, які створили сорти Бос і Красень Полісся. У сорту Бос технічна стиглість наступає на 28-35 добу після масових сходів, у сорту Красень Полісся – на 21-25 добу.

Збирають продукцію на початку утворення стебла. Краще збирати у ранкові і вечірні години за сухої погоди. Збирання у дощову погоду не рекомендується. Для переробки шпинат зрізують спеціальними комбайнами, а для свіжого споживання рослини обережно виривають з корінцями або зрізують на рівні формування розетки листків. Вирвані або зрізані рослини складають у ящики корінцями донизу і терміново охолоджують. Перевозять у критих машинах. За температури від мінус 1 до 0 ?С його можна зберігати до 2-3 місяців. Тривале зберігання використовують для продукції, яка вирощена восени і планується на продаж впродовж осінньо-зимового періоду.

Урожайність сорту Бос становить в умовах Лісостепу України 16-17 т/га, а у Красеня Полісся – до 25 т/га. Товарність шпинату залежить від здатності сорту стримувати утворення квітконосів, стійкості проти попелиці і мінуючої мухи та розміщення листків у розетці. Горизонтальні листки швидко забруднюються ґрунтом. У вологі роки товарність листків шпинату зменшується від ураження церкоспорозом, аскохітозом, рамуляріозом і антракнозом.

Бурякова муха (Pegomyia hyoscismi Panz.) у південно-західній частині Лісостепу завдає шкоди шпинату, виїдаючи м’якуш листків. Вона дає два покоління – на початку травня і в серпні. У деякі роки (особливо у сухі та спекотні) продукція шпинату стає непридатною для споживання через пошкодження буряковою листковою попелицею (Aphis fabae Scop.).

В Україні продукція свіжого шпинату та технологія його вирощування поки що не стандартизовані. У країнах Європейського Союзу використовують стандарт UNECE STANDARD FFV-34 concerning the marketing and commercial quality control of SPINACH, який уперше опубліковано у 1962 і переглянуто у 1988 році. Цей стандарт використовують тільки для продукції, яка постачається у свіжому вигляді.

До мінімальних вимог, яких дотримуються під час збирання шпинату належать доброякісність (підгнила продукція не допускається на ринок), чистота (не допускається попадання до продукції інших речовин), свіжий вигляд, практична відсутність шкідників та пошкодження ними, відсутність квітконосів і стороннього запаху і/або присмаку.

Якщо у післязбиральних технологіях використовували миття листків, то їх необхідно просушити. Якщо рослини були вирвані з корінцями, то їх обрізують безпосередньо під розеткою листків. Всі технологічні операції виконані під час збирання врожаю та його післязбиральної доробки повинні забезпечити збереження якості впродовж усього періоду логістики від поля до споживача.

Зібраний урожай сортують на два товарні сорти. До першого відносять продукцію з високою якістю листків, які мають забарвлення відповідно до ботанічного сорту та не пошкоджені приморозками. Черешки листків за довжиною не повинні перевищувати понад 10 см. Для другого сорту відносять продукцію, яка не відповідає вимогам першого, але у технологіях збирання врожаю дотримані мінімальні вимоги. У стандарті розміри листків шпинату не регламентуються.

Для першого сорту допускається 10 % продукції за масою, яка не відповідає вимогам і відноситься до другого сорту. До другого сорту дозволяється 10 % продукції, яка не відповідає мінімальним вимогам, але без ознак загнивання, яке унеможливлює споживання. У випадку, коли продукція постачається розетками листків, довжина обрізаних корінців не повинна перевищувати 1 см. До особливостей маркування належить необхідність позначення на гуртовій упаковці виду продукції «Leaf spinach - Листки шпинату» або «Spinach heads - Розетки шпинату», коли не видно продукції у коробках.

Поделиться: