Технология выращивания гречихи

источник: Довідник агронома // за ред. Л.Л. Зіневича, К: 1985 р.

Біологічні особливості. Насіння починає проростати при температурі грунту 6°С, а дружно проростає при 15-20°С. Сходи з’являються при оптимальних умовах через 6-7 днів після сівби. Весняні приморозки (2-3°С) пошкоджують рослини. Негативно на гречку впливає і температура понад 30°С, особливо в період цвітіння.

Запилення в гречки перехресне і відбувається за допомогою комах. Цвітіння починається через 25-30 днів після сходів і продовжується 30-45 днів. Після запліднення, через 10-12 днів, плід досягає нормальних розмірів, а ще через 10-12 днів — повної стиглості. Вегетаційний період 65-80 днів.

Гречка досить вибаглива до вологи. Транспіраційний коефіцієнт 500-600. Критичним є період від початку утворення плодів до їх побуріння. Найкраще росте на сірих лісових грунтах і чорноземах. Непридатні для неї дуже кислі дерново-підзолисті (pH 4,5) та важкі солонцюваті грунти.

Біологічною особливістю гречки є здатність її використовувати важкорозчинні фосфорні сполуки, малодоступні для колосових культур.

Місце в сівозміні. У північному Степу і в Лісостепу гречку розміщують після просапних культур, зернобобових та удобрених озимих, а на Поліссі — після картоплі, льону, озимих, люпину на зерно. Після збирання озимих на зелений корм та інших культур, особливо на півдні в умовах зрошення, її вирощують у повторних посівах.

Обробіток грунту. Основний обробіток складається з лущення стерні на 6-8 см та зяблевої оранки, яку проводять у серпні — вересні на чорноземах на глибину 25-27 см, а на дерново-підзолистих грунтах — на глибину орного шару. Навесні поле боронують і два-три рази культивують: перший раз — на 10-12 см, другий на 6-8, а третій — на глибину загортання насіння — 6 см.

Удобрення. Гречка добре використовує післядію добрив, тому її слід розміщувати насамперед після достатньо удобрених культур. В цьому випадку безпосередньо під гречку можна вносити по 30-40 кг/га фосфору і калію та 20 кг/га азоту. Після гірших попередників норму фосфору і калію збільшують до 50-60, а азоту до 30-40 кг/га. Значний приріст урожаю забезпечує застосування у рядки під час сівби 70-100 кг/га суперфосфату або нітрофосу.

Сівба. Перед сівбою насіння протруюють. Сіють, коли температура грунту на глибині 8-10 см становить 10-12°С і мине загроза приморозків. Норма висіву у північному Степу і південному Лісостепу при звичайній рядковій сівбі 2,5-3,2 млн./га, широкорядній — 1,6-1,8, в північному і центральному Лісостепу — відповідно 3,2-3,5 і 2-2,3, а на Поліссі — 3,5-4,5 і 2,4-3 млн./га схожих насінин.

Способи сівби — звичайний рядковий або широкорядний з міжряддями 45 см. Оптимальна глибина загортання насіння на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах — 3-5, на структурних чорноземах Лісостепу і північного Степу — 5-8 см.

Догляд за посівами включає післяпосівне коткування, 2-3 міжрядних обробітки широкорядних посівів, підживлення недостатньо удобрених посівів, а також використання бджіл для запилення (не менше двох сімей на 1 га посіву).

Збирання врожаю починають, коли на рослинах побуріє 67-75% зернин. Основний спосіб — двофазний. Висота зрізу 15 см. Для запобігання обрушуванню і подрібненню зерна під час обмолочування частоту обертання молотильного барабана зменшують до 500 об/хв. Зерно очищають і просушують до вологості 14-15%, при якій воно нормально зберігається.

Поделиться: