Реакция современных сортов пшеницы озимой на систему удобрения после предшественника черный пар в восточной части лесостепи Украины

автор:
источник: Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області 2012 г. №13
Наведено результати вивчення сортової реакції пшениці озимої на систему удобрення після попередника чорний пар в роки з різним рівнем вологозабезпечення. За різних систем удобрення визначено найбільш урожайні сорти для східної частини Лісостепу України.

Ключові слова: урожайність, пшениця озима, сорти, чорний пар, система удобрення

Надмірна та необґрунтована інтенсифікація сільського господарства впродовж останніх років призвела до загального погіршення ґрунтових ресурсів нашої країни. У зв‘язку з порушенням системи сівозмін та інших технологічних операцій істотно знизилася родючість ґрунту, прискорилися ерозійні процеси. Внаслідок зниження поголів‘я великої рогатої худоби виник дефіцит органічних добрив, які необхідні для підтримки природного балансу поживних речовин та структури ґрунту [1, 2, 3, 4, 5]. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 р. [6] передбачає відновлення галузі тваринництва, що у свою чергу відновить і надходження органічних добрив для потреб рослинництва.

Метою наших досліджень було вивчення сортової реакції основної хлібної культури – пшениці озимої на сівозмінний фон та органічну органомінеральну системи удобрення впродовж років з різними погодними умовами протягом вегетаційного періоду.

Методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2010-2012 рр. після попередника чорний пар в стаціонарній 9-пільній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр‘єва НААН. Вивчали такі варіанти системи удобрення: традиційна система (без добрив, контроль), органічна (гній 30 т/га), органо-мінеральна (гній 30 т/га + N30P30K30 в основне внесення) та інтенсивна органо-мінеральна (гній 30 т/га + N60P60K60 в основне внесення + N30 у весняне прикореневе підживлення). Сівбу проводили в оптимальні для зони вирощування строки. Дослід закладено за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок [7]. Обліки та спостереження проводили згідно методики [8].

Об‘єктами досліджень були сорти пшениці озимої: Дорідна, Гордовита, Статна, Білиця, Калита, Левада, Диканька, Сагайдак.

Умови проведення досліджень. Посівний період 2010 р. виявився посушливим. Так, у вересні випало 29,4 мм опадів, або 67 % від середньої багаторічної норми, у жовтні – 17,9 мм, або 45 % від норми. Кількість опадів в квітні перевищувала норму на 18,4 мм (або на 52 %), а середньодобова температура повітря була менше норми на 1,4°С. В травні температура повітря була на 1,2°С вищою за норму, а кількість опадів знаходилась в межах норми. Червень був надмірно зволожений, кількість опадів перевищила норму на 131,3 м м (або на 207 %), а середньодобові температури знаходилась в межах норми. Середньодобова температура липня була на 1,6°С вище норми. Кількість опадів також перевищила норму на 19,3 мм (або на 27 %).

У 2011 р. внаслідок пересихання верхнього шару ґрунту сходи з‘являлися поетапно. Після чорного пару вчасно з‘явилося близько 70% сходів, решта – пізніше, після випадання більшої кількості опадів.

Весна 2012 р. була досить теплою та посушливою. Так, у квітні випало лише 1,1 мм опадів, що становило 3 % від норми (35,5 мм). Кількість опадів в травні також була меншою від норми на 16,5 мм або на 38 %. Середньодобова температура повітря в квітні перевищила норму на 3,8°С (13,4°С проти 9,6°С), а у травні на 4,4°С (20,5°С проти 16,1°С). Середньодобова температура повітря літніх місяців також перевищувала норму: в червні – на 2,1°С, у липні – на 1,2°С, у серпні – на 1,1 °С. Кількість опадів у червні була меншою від норми на 15,0 мм або на 24%, у липні – на 51,4 мм або на 72 %.

В цілому вегетаційний період 2012 року характеризувався посушливими умовами та підвищеним температурним режимом, що негативно позначилося на формуванні врожайності пшениці озимої.

Результати досліджень. У 2011 р. урожайність пшениці озимої коливалася, залежно від системи удобрення, в середньому від 6,76 до 7,37 т/га, а у 2012 р. – відповідно від 4,35 до 5,34 т/га (табл. 1). За органічної та органо-мінеральної систем удобрення урожайність сортів пшениці озимої протягом років досліджень була в середньому на 0,44 - 0,81 т/га (або на 8-15 %) вищою, ніж на фоні без добрив (табл. 1, рис. 1).

У вологому 2011 р. врожайність сортів пшениці озимої на сівозмінному фоні (без добрив) становила в середньому 6,76 т/га. За внесення 30 т/га гною вона зросла на 0,47 т/га, тобто лише на 6,9 % і становила 7,23 т/га. При цьому найбільші прибавки врожайності на угноєному фоні порівняно з контролем були у сортів Статна (0,72 т/га), Білиця (0,72 т/га) та Калита (0,70 т/га). За сумісного внесення мінеральних (N30P30K30) та органічних (30 т/га гною) добрив середня в рожайність досліджуваних сортів пшениці озимої становила 7,32 т/га, що на 0,56 т/га (8,3 %) вище ніж на контролі (без добрив) та на 1,2 % вище ніж за органічної системи удобрення (табл. 1, рис. 1).

Таблиця №1
Урожайність пшениці озимої залежно від системи удобрення після попередника чорний пар, т/га, 2011-2012 рр.
Система удобрення (А)Сорт (В)Рік (С)
2011 р.2012 р.середня за 2011-2012 рр.
традиційна (без добрив)Дорідна6,483,855,17
Гордовита6,574,255,41
Статна7,044,375,71
Білиця6,984,245,61
Калита6,364,755,56
Левада6,754,305,53
Диканька7,184,836,01
Сагайдак6,704,215,46
середня по сортах6,764,355,55
органічна (гній 30 т/га)Дорідна6,884,155,52
Гордовита7,204,685,94
Статна7,764,786,27
Білиця7,704,756,23
Калита7,064,745,90
Левада7,054,725,89
Диканька7,135,186,16
Сагайдак7,055,026,04
середня по сортах7,234,755,99
органо-мінеральна (гній 30 т/га + N30P30K30)Дорідна6,754,585,67
Гордовита7,244,876,06
Статна7,905,016,46
Білиця7,975,016,49
Калита7,135,426,28
Левада7,304,896,10
Диканька7,205,366,28
Сагайдак7,035,156,09
середня по сортах7,325,046,18
інтенсивна органо-мінеральна (гній 30 т/га + N90P60K60)Дорідна6,964,995,98
Гордовита7,015,186,10
Статна8,125,226,67
Білиця7,925,116,52
Калита7,455,176,31
Левада7,435,406,42
Диканька7,005,936,47
Сагайдак7,105,726,41
середня по сортах7,375,346,36
НІР05:А – 0,24; В – 0,34; С – 0,16; АВС – 0,94


Рис. 1. Динаміка урожайності (т/га) пшениці озимої (середня по сортах) залежно від системи удобрення, 2011 - 2012 рр.

Додаткове внесення N30P30K30 на угноєному фоні після попередника чорний пар не сприяло зростанню врожайності сортів пшениці порівняно з органічною системою удобрення, прибавка була в межах НІР (похибки досліду).

За інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення, за якої на фоні 30 т/га гною вносили N60P60K60 в основне внесення та N30 у прикореневе підживлення лише сорти Статна, Калита й Левада забезпечили достовірне зростання врожайності (відповідно на 0,36; 0,39 й 0,38) порівняно з органічною системою удобрення. Прибавки врожайності решти сортів у 2011 р. були в межах НІР. Середня урожайність досліджуваних сортів пшениці озимої за цієї системи удобрення становила в середньому 7,37 т/га, що на 0,61 т/га (9,0 %) вище ніж на контролі. Натомість порівняно з органічною (30 т/га гною) та органо-мінеральною (30 т/га гною + N30P30K30) системами удобрення інтенсивна органо-мінеральна достовірних прибавок врожайності не дала.

В умовах посушливого 2012 р. досліджувані сорти пшениці озимої забезпечили достовірні прибавки врожайності на удобрених фонах порівняно з контролем. Так, за органічної системи удобрення урожайність сортів пшениці становила в середньому 4,75 т/га, що на 0,4 т/га, або на 9,2 % вище ніж на фоні без добрив. В розрізі сортів найбільші прибавки врожайності на угноєному фоні живлення порівняно з контролем забезпечили сорти Гордовита (0,43 т/га), Білиця (0,51 т/га) та Сагайдак (0,81т/га). За органо-мінерального удобрення (гній 30 т/га + N30P30K30) урожайність досліджуваних сортів становила в середньому 5,04 т/га, що на 0,69 т/га вище ніж на контролі. За цієї системи удобрення лише сорти Дорідна та Калита сформували достовірно вищу врожайність – відповідно на 0,43 та 0,68 т/га порівняно з органічним удобренням. Прибавки врожайності решти сортів були недостовірними. При збільшенні норми мінеральних добрив до N90P60K60 на фоні 30 т/га гною за інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення у 2012 р. урожайність сортів пшениці становила в середньому 5,34 т/га, що на 0,99 т/га, або на 22,8 % вище порівняно до контролю. За даної системи удобрення усі досліджувані сорти пшениці озимої забезпечили достовірні прибавки врожайності (в середньом у 0,59 т/га) порівняно з органічною системою удобрення. При цьому найбільшими прибавки були у сортів Дорідна (0,84 т/га), Диканька (0,75 т/га) та Сагайдак (0,70 т/га) (табл. 1, рис. 1).

Отже, в середньому за роки досліджень (2011 - 2012 рр.) урожайність досліджуваних сортів пшениці озимої на сівозмінному фоні (без добрив) становила в середньому 5,55 т/га, за внесення 30 т/га гною вона зростала на 0,44 т/га і становила 5,99 т/га, за внесення 30 т/га гною та N30P30K30 врожайність становила 6,18 т/га, а за внесення 30 т/га гною та N90P60K60 – відповідно 6,36 т/га.

Встановлено, що найбільшу ефективність після попередника чорний пар при тривалому дотриманні сівозміни має органічна система удобрення (30 т/га гною), за якої урожайність сортів пшениці озимої зростає в середньому на 7,9 %.

В ході досліджень було встановлено, що різниця в урожайності між сортами, що вивчалися, залежала від року вирощування та системи удобрення.

За вирощування пшениці озимої на сівозмінному фоні без добрив у вологому 2011 р. найбільшу врожайність формували сорти пшениці озимої Статна, Білиця та Диканька – відповідно 7,04; 6,98 та 7,18 т/га, а у посушливому 2012 р. найбільш врожайними були сорти Статна, Калита та Диканька – відповідно 4,37; 4,75 та 4,83 т/га.

За органічної системи удобрення (30 т/га гною) у 2011 р. найвищу врожайність сформували сорти Гордовита, Статна та Білиця – відповідно 7,20; 7,76 та 7,70 т/га, у 2012 р. – відповідно сорти Статна (4,78 т/га) Диканька (5,18 т/га) та Сагайдак (5,02 т/га).

За органо-мінеральної системи удобрення (30 т/га гною + N30P30K30 в основне внесення ) найвищу врожайність у 2011 р. забезпечили сорти Статна, Білиця й Левада – 7,90; 7,97 й 7,30 т/га, а у 2012 р. – Калита, Диканька й Сагайдак – відповідно 5,42; 5,36 й 5,15 т/га.

За інтенсивної органо-мінеральної системи удобрення (30 т/га гною + N60P60K60 в основне внесення та N30 у весняне прикореневе підживлення) у 2011 р. найвищою серед досліджуваних була врожайність у сортів Статна (8,12 т/га), Білиця (7,92 т/га) та Калита (7,45 т/га), а у 2012 р. у сортів Левада, Диканька та Сагайдак – відповідно 5,40; 5,93 та 5,72 т/га.

Висновки. Отже, в умовах вологого 2011 р. незалежно від системи удобрення найвищу врожайність забезпечували сорти пшениці озимої Статна та Білиця, а в умовах посушливого 2012 р. – сорти Диканька та Сагайдак. Тому для забезпечення стабільно високої врожайності зерна в різні за вологозабезпеченням роки в сільськогосподарських підприємствах необхідно вирощувати сорти пшениці озимої різного екотипу. При цьому високий агрономічний та економічний ефект досягається шляхом дотримання науково обґрунтованих систем сівозмін.

      Список використаних джерел
  • Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В. В. Лихочвор – 2-е вид., випр. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 808 с.
  • Бугаев В. П. Влияние минеральных удобрений и навоза на агрохимические свойства почв и вынос питательных элементов урожаями в многолетнем опыте / В. П. Бугаев, З. М. Осипова // Агрохимия. – 1966. – No 4. – С. 59-70.
  • Будённый Ю. В . Интенсификация технологии возделывания озимой пшеницы в условиях левобережной Лесостепи УССР : дис. ... доктора с.-г. наук. : 06.01.09 / Будённый Юрий Васильевич. – Х., 1987. – С. 45-51.
  • Влияние предшественников, удобрений и обработки на свойства почвы, урожайность и качество зерна озимой пшеницы / [Веретенников В.П., Рядовой В. А., Панченко И. А. Заяц А. Н.] // Вісн. ХДАУ. – Х., 1997. – No 2. – С. 69-76.
  • Грицай А. Д. Чи є альтернатива інтенсивним технологіям вирощування сільськогосподарських культур / А. Д. Грицай, В. Ф. Камінський, П. В. Романюк // Землеробство : міжвід. темат. наук. Зб. / УААН, Ін-т землеробства. – К., 1994. – Вип. 69. – С. 23-28.
  • Про затвердження Державної програми розвитку українського села на період до 2015 р. : постанова Кабінету Міністрів України No 1158 від 19 вересня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – No 36. – С.17.
  • Литун П. П. Методические рекомендации по изучению сортовой агротехники в селекцентрах / П. П. Лиун, В. М. Костромитин, Л. В. Бондаренко // ВАСХНИЛ. М., 1984. – 15 с.
  • Костромітін В. М. Формування сортової структури зернових колосових культур за агроекологічним принципом / В. М. Костромітін // Науково-технічний журнал. Вісник аграрної науки УААН. – 2002. – No4., –С. 26-29.
Поделиться: