Вплив допосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин пшениці озимої на початкових стадіях

автор:
источник: ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 2017 №1-2
В лабораторних і польових дослідах досліджували вплив різних концентрацій біологічно активних речовин, протруйників та їх композицій на лабораторну і польову схожість насіння, розвиток рослин на початкових стадіях розвитку. Встановлено, що застосування протруйників може не зменшувати енергію проростання насіння, але біологічно активні речовини стимулювали цей показник. Застосування гумінових стимуляторів росту сприяло як збільшенню показника енергії проростання, так і інтенсифікації процесів росту та розвитку рослин. Обробка насіння радостимом сприяла збільшенню польової схожості на 2–4 %, а у варіантах з лігногуматом натрію – на 5–6 %. Застосування у рекомендованих дозах для обробки насіння сприяло збільшенню польової схожості на 7–9 % для «Гуміфілда» і на 10–15 % для «1R Seedtreatment».

У варіантах з радостимом абсолютно суха маса надземної частини рослин зросла на 13,8–20,6 %, а маса кореневої системи – на 16–25 %. Обробка насіння лігногуматом сприяла збільшенню маси надземної частини і кореневої системи відповідно на 17–19,5 % і 12,7–31 %. У варіантах з гуміфілдом зростання надземної частини становило в середньому 24,8 %, а кореневої системи – 26,3 %, а в разі застосування більшої удвічі дози «1R Seedtreatment» – відповідно 37,5 і 40,6 %! На варіантах, де застосовувалася суміш «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т в середньому зафіксували збільшення маси надземної частини на 13,9 % та кореневої системи на 15,4 %, а на варіантах із сумішшю «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + 1R 1,0 л/т – 25,6 і 26,2 % відповідно. Зроблено висновок про доцільність комбінування сумішей для допосівної обробки насіння з метою зменшення негативного впливу протруйників на показники енергії проростання та польової схожості рослин.


Ключові слова: пшениця озима, енергія проростання, схожість, протруйник, стимулятори.

Постановка проблеми. Основним завданням передпосівної обробки насіння сільськогосподарських культур є, передусім, забезпечення захисту рослин від дії шкідників і хвороб. Проте застосування для обробки стимуляторів росту біологічно активних речовин значною мірою сприяє зменшенню негативної дії протруювачів на енергію проростання та схожість насіння, а також може істотно зменшити кількість їх застосування внаслідок формування кращої стійкості рослин до дії патогенів. До того ж, застосування удосконалених методів обробки насіння може істотно зменшити собівартість виробництва та зменшити пестицидне навантаження на навколишнє середовище й поліпшити якість продукції.

Сучасними дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених доведено, що обробка насіння є, безперечно, одним з найефективніших і найбезпечніших засобів збільшення врожайності сільськогосподарських культур, проте ще існує велика кількість шляхів для його подальшої оптимізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми. Багато вчених говорять про ефективність застосування біологічних і хімічних протруйників не тільки для зменшення ураження хворобами, а й для формування стійкості рослин до стресових факторів навколишнього середовища. В дослідах Інституту сільського господарства степової зони НААНУ обробка насіння сумішшю раксилу і антистресу в нормах 0,2 і 0,68 кг/т насіння призводило до підвищення врожайності на 0,26–0,44 т/га, а передпосівна обробка насіння сумішшю препарату «Селест Топ 312.5 FS» та мікродобривом «Реаком-плюс-зерно» дала змогу збільшити врожайність на 11–17,2 % [1, 3, 4, 8, 9, 12]. На удобреному органо-мінеральному фоні прибавка врожайності може становити 0,11–0,17 т/га [5].

Проте ймовірним ризиком застосування протруйників може стати істотне зменшення енергії проростання і польової схожості насіння до 65–75 % [6, 10]. Тому для обробки насіння використовують також стимулятори росту, антиоксиданти, суміші мікроелементів та гумінові речовини. Так у дослідах, які проводили О. Є. Давидова, М. М. Сторчак, П. Г. Дульнєв, М. Д. Аксиленко, Т. В. Матюша, Н. М. Мальцева, А. П. Гаєвський, К. Ю. Дерев’янко та інших, де визначали вплив «Радостиму», лігногумату калію та його комплексу із мікроелементами, антиоксидантів (селенату натрію, сульфіту натрію, саліцилової та бензойної кислот) та інших речовин встановлено, що всі препарати забезпечили накопичення веґетативної маси порівняно з контролем на 10–23 % більше, а сумарна довжина зародкових коренів зросла на 30 %; кількість бічних коренів зросла на 45 %, а їх сумарна довжина – на 70 %. Зростала також і кількість бічних коренів на 6–73 %, а їх сумарна довжина – на 37–74 % [2, 3, 7, 11].

Оскільки на ринку України пропонується надзвичайно великий асортимент препаратів, то дослідження їх впливу на проростання, ріст рослин і формування врожайності будуть актуальними тривалий час. У цьому аспекті необхідно зазначити, що далеко не всі препарати відповідають заявленим характеристикам. Дуже важливим чинником є дотримання відповідних регламентів застосування препаратів у виробничих умовах.

Досить часто агрономи не отримують очікуваної прибавки врожайності і, як наслідок, у подальшому відмовляються від ефективних методів управління продукційним процесом, маючи в своєму розпорядженні набагато простіші в користуванні мінеральні добрива та засоби захисту рослин.

Метою досліджень було визначення впливу передпосівної обробки насіння хімічними препаратами для захисту рослин, стимуляторів росту та їх комбінацій на схожість та морфологічні показники рослин, пошук оптимального варіанту для передпосівної обробки. Для цього були сформульовані наступні завдання:

1) В лабораторних дослідах встановити вплив передпосівної обробки препаратами та їх сумішами на енергію проростання (ЕП), лабораторну схожість (ЛС) та морфологічні показники проростків;

2) У польовому багатофакторному досліді визначали вплив цих же варіантів на польову схожість (ПС), морфологічні показники розвитку рослин 15-денного віку.

Матеріал і методика проведення досліджень. Лабораторні досліди проводилися в лабораторії якості зерна Полтавської державної аграрної академії. Матеріалом для експерименту стали зразки насіння сортів пшениці озимої Сагайдак, Богдана, Вдала, Левада, Славна, які використовувалися також і для польових дослідів. Насіння оброблялось рекомендованими дозами протруйників та стимуляторів росту гумінового походження з розрахунку 8 л розчину на тону насіння.

Повторність лабораторного досліду 12-кратна, повторність польового досліду – триразова. Біометричні показники визначали в лабораторному досліді відразу після визначення схожості, в польовому – на 15-й день після отримання сходів. Для обробки результатів використовувалися метод багатофакторного дисперсійного аналізу, статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою програми STATISTICA 10.0.

Результати досліджень. Сучасні протруйники, в цілому, можуть не призводити до істотного зменшення енергії проростання та лабораторної схожості, проте застосування «Радостиму» та лігногумату натрію дає змогу збільшити енергію проростання на 3–4 %. Лабораторна схожість при цьому майже не змінювалася, хоча як показують результати дисперсійного аналізу вплив «Радостиму» та лігногумату натрію теж статистично достовірний (табл. 1).

Найкраще позитивну дію стимуляторів росту видно за масою проростків, особливо це помітно на варіанті з лігногуматом натрію. Так, у сорту Сагайдак маса проростків зросла в середньому на 0,03 г, що становить 21,3 % порівняно з контролем. У сорту Богдана позитивний ефект становив 22,3 %, а у сорту пшениці Вдала маса проростків у цьому ж варіанті була на 26,2 % більшою.

У другому досліді досліджували ці та інші препарати в лабораторних і польових умовах. Результати статистичної обробки даних експерименту свідчать про незаперечний позитивний вплив стимуляторів росту на польову схожість та ріст і розвиток рослин на початкових стадіях розвитку.

Як бачимо з даних таблиці 2, обробка насіння препаратом «Максим Стар» практично не впливає на енергію проростання та лабораторну схожість насіння, а обробка насіння стимуляторами позитивно вплинула на ці показники та масу проростка. Найкращі результати отримані на варіанті із застосуванням нового препарату «1R Seedtreatment» в нормі 1 кг/т насіння.

Значно помітніший вплив обробки насіння на показники польової схожості та формування маси рослин на початкових етапах розвитку. Відразу зазначимо, що польова схожість насіння в досить великій мірі залежить від агрокліматичних факторів – наприклад, у 2015 році сходи були отримані на початку зими, були слабко розвиненими, але навіть усереднені дані свідчать про ефективність передпосівної обробки насіння.

1. Вплив передпосівної обробки насіння на лабораторні показники насіння
ВаріантЕнерґія проростання, %Лабораторна схожість, %Маса проростка, г
Сагайдак
Контроль (без обробки)86940,141
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т86940,120
«Радостим»89950,144
Лігногумат натрію90950,171
Богдана
Контроль (без обробки)87940,139
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т87940,147
«Радостим»90950,133
Лігногумат натрію90950,170
Вдала
Контроль (без обробки)86940,126
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т86950,151
«Радостим»89960,128
Лігногумат натрію89960,159
НІР051,41,70,027

Обробка насіння «Радостимом» сприяла збільшенню польової схожості на 2–4 %, а у варіантах з лігногуматом натрію – на 5–6 %. Кращий ефект спостерігався в разі обробки насіння сучасними препаратами гумінового походження «Гуміфілдом» та 1R. Перший з них вже отримав схвальні відгуки виробничників, другий тільки вийшов на український ринок.

Застосування цих речовин у рекомендованих дозах для обробки насіння сприяло збільшенню польової схожості на 7–9 % для гуміфілда і на 10–15 % для «1R Seedtreatment». Таким чином ці препарати виявилися значно ефективнішими. Зважаючи на те, що все таки існує імовірність зниження польової схожості внаслідок обробки протруйником ці препарати були застосовані для сумішей з «Максим Стар» і результат також виявився позитивним – 3–7 % в суміші «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т та 6–11 % для суміші «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «1R» 1,0 л/т.

Значно помітніший позитивний ефект обробки спостерігався на розвитку рослин. У варіантах з «Радостимом» абсолютно суха маса надземної частини рослин зросла на 13,8–20,6 %, а маса кореневої системи – на 16–25 %. Обробка насіння лігногуматом сприяла збільшенню маси надземної частини і кореневої системи відповідно на 17–19,5 % і 12,7–31 %. Проте найбільший ефект дали нові препарати «Гуміфілд» і «1R». У варіантах з «Гуміфілдом» зростання надземної частини становило в середньому 24,8 %, а кореневої системи – 26,3 %, а в разі застосування більшої удвічі дози «1R Seedtreatment» – відповідно 37,5 і 40,6 %!

Додавання цих препаратів у суміші для передпосівної обробки також мало позитивний ефект. На варіантах, де застосовувалася суміш «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т в середньому зафіксували збільшення маси надземної частини на 13,9 % та кореневої системи на 15,4 %, а на варіантах із сумішшю «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «1R» 1,0 л/т – 25,6 і 26,2 % відповідно.

Висновок. У період сівби пшениці озимої досить часто складаються несприятливі агрокліматичні умови, що в першу чергу пов’язано з дефіцитом вологи, тому отримання повноцінних і сильних сходів – дуже важливе й складне завдання для виробництва. Одним із шляхів його розв’язання є застосування стимуляторів росту. Обробка насіння такими препаратами як «Радостим», лігногумат калію, «Гуміфілд», «1R Seedtreatment» істотно збільшує шанси отримати дружні і добре розвинені сходи, які мають перспективу в подальшому забезпечити зимостійкість посівів і сформувати високі рівні врожайності. Додавання цих препаратів до сумішей з протруйниками насіння також сприяє підвищенню польової схожості та інтенсивності наростання веґетативної маси.

2. Вплив передпосівної обробки насіння на показники схожості та накопичення сухої маси в період осінньої веґетації (2014–2016 рр.)
ВаріантЕП, %ЛС, %Маса проростка, гПС, %Маса сухої речовини, г/100 рослин
Надземна частинаКоренева система
Левада
Контроль (без обробки)85930,13752,1360,615
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т85930,10712,0410,639
«Радостим», 0,25 л/т87930,13792,4780,753
Лігногумат натрію 0,5 л/т87930,14812,4990,767
«Гуміфілд», 0,5 л/т87930,17832,4560,767
«1R» 1,0 л/т89950,19862,8290,835
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т88930,15782,2960,659
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «1R» 1,0 л/т88930,17812,5730,752
Славна
Контроль (без обробки)86920,13702,0210,568
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т85910,13671,8720,589
«Радостим», 0,25 л/т88930,13742,3000,662
Лігногумат натрію 0,5 л/т86920,16762,4710,744
«Гуміфілд», 0,5 л/т89930,15792,6840,761
«1R» 1,0 л/т90940,17852,9110,902
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т87920,16772,3220,670
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «1R» 1,0 л/т88930,16812,6130,752
Смуглянка
Контроль (без обробки)85920,13722,3180,707
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т85920,13682,2530,658
«Радостим», 0,25 л/т88930,15762,7940,883
Лігногумат натрію 0,5 л/т88930,16772,7690,796
«Гуміфілд», 0,5 л/т89930,15792,9360,849
«1R» 1,0 л/т89940,18823,1530,901
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т86930,13752,7680,862
«Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «1R» 1,0 л/т87940,14782,9430,876
НІР05 2,4 2,3 0,042
НІР052014 = 5,38
НІР052015 = 12,75
НІР052016 = 9,22
      БІБЛІОГРАФІЯ
  • Бабаянц Л. Т. Расовый состав Blumeriagraminis (DC) Speerf.sp.tritici в Степи Украины и эффективность Pm-генов / Л. Т. Бабаянц, О. В. Бабаянц, В. А. Трасковецкая : матеріали міжнар. науково-практич. конф. [«Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи»] (Київ, 13–16 листопада 2006 р.). – К., 2006. – С. 100–101.
  • Вплив бiологiчно активних речовин i мiкроелементiв на здатнiсть озимої пшеницi використовувати фосфор трикальцiй фосфату / [Давидова О. Є., Аксиленко М. Д., Мокринський В. М. та ін.] [Електронний ресурс] // Физиология и биохимия культурных растений. – 2011. – Т. 43. – №4. – С. 307–615. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/chem_biol/fbkr/2011_4/fbkr_43_4-307.pdf.
  • Дудка Є. Л. Захист озимої пшениці від хвороб / Є. Л. Дудка, П. Ліпсс. – Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 1999. – 19 с.
  • Желязков О. І. Вплив агротехнічних прийомів вирощування на зернову продуктивність пшениці озимої по стерньовому попереднику / О. І. Желязков // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони. – 2014. – №7. – С. 133–139.
  • Кузьменко Н. В. Вплив хімічних протруйників на посівні якості насіння пшениці м’якої озимої / Н. В. Кузьменко, А. Є. Литвинов, I. I. Клименко, С. М. Волошина // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. – 2015. – Вип. 19. – С. 60–67.
  • Кузьменко Н. В. Передпосівна обробка насіння пшениці м’якої озимої (Trіticumaestivum l.) в захисті від кореневих гнилей / Н. В. Кузьменко, А. Є. Литвинов, Г. К. Фурсова // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. – 2014. – Вип. 17. – С. 209–215.
  • Мальцева Н. М. Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів у листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору / Н. М. Мальцева, А. П. Гаєвський, К. Ю. Дерев’янко [Електронний ресурс] // Физиология и биохимия культурных растений. – 2011. – Т. 43. – №5. – С. 403–411. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/chem_biol/ fbkr/2011_5/fbkr_43_5-403.pdf.
  • Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України : наукове видання. – К. : Аграр. наука, 2010. – 984 с.
  • Нетіс І. Т. Характер осені й весни та посіви озимої пшениці : [монографія] / І. Т. Нетіс. – Херсон : Айлант, 2004. – 152 с.
  • Попов С. І. Вплив протруєння насіння на врожайність пшениці озимої після пізніх попередників / С. І. Попов, С. В. Авраменко // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. – 2015. – Вип. 19. – С. 81–85.
  • Хiмiко-бiологiчнi засоби для пiдвищення використання рослинами озимої пшеницi фосфору з глiцерофосфату кальцiю / [О. Є. Давидова, М. М. Сторчак, П. Г. Дульнєв та ін.] [Електронний ресурс] // Физиология и биохимия культурных растений. – 2011. – Т. 43. – №1. – С. 47–56. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/chem_biol/fbkr/2011_1/fbkr_43_1-47.pdf.
  • Ярошенко С. С. Вплив протруйників насіння на продуктивність пшениці озимої / С. С. Ярошенко // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. – Дніпропетровськ, 2012. – №2. – С. 137–139.
Поделиться: