Вредители эспарцета

автор:
источник: Довідник із захисту рослин, за ред. М.П.Лісового, — К: Урожай, ISBN 966-05-0075-0

Еспарцет у більшості пошкоджують ті самі шкідники, що й інші бобові багаторічні трави та деякі спеціалізовані види. До шкідників належать личинки коваликів, бульбочкові довгоносики, сірий і чорний бурякові довгоносики, люцерновий скосар, попелиці (люцернова, горохова, бородавчаста), клопи (люцерновий, польовий, жовтий), трипси (еспарцетовий, бобовий), еспарцетовий зерноїд, совки (капустяна, гамма, конюшинова, буркунова, люцернова, еспарцетова), еспарцетовий комарик, еспарцетова товстоніжка, еспарцетовий насіннєїд.

Спеціалізованими і шкодочинними видами можна вважати еспарцетового зерноїда, еспарцетового насіннєїда, еспарцетовий квітковий комарик.

Еспарцетовий зерноїд (Bruchidius unicolor Ol)

Поширений скрізь, де вирощують еспарцет. Жук яйцеподібної форми, чорний, зверху в густих тонких сірувате-коричневих і знизу у світло-сірих волосках. Голова підігнута донизу і витягнута у вигляді короткого хоботка. Довжина тіла 2,4—3,5 мм. Личинка завдовжки 2,8—3 мм, жовтувата, дугоподібна, гола, безнога. Голова маленька, втягнута у передньогруди з чорним (зверху) та червоно-бурим (знизу) жовнами.

Зимують личинки у насінні еспарцету, а на півдні — і жуки. Заляльковуються у травні. Жуки літають у кінці травня—червні, що збігається з цвітінням еспарцету і утворенням бобів. Самки відкладають яйця на зелені боби еспарцету під чашолистики. Личинки прогризають плодову оболонку і проникають усередину насінини, живлячись її вмістом. Пошкоджує до 20— 30% насіння.

Основним заходом захисту є знезаражування насіння.

Еспарцетовий насіннєїд (Eurytoma onobrychidis Nik.)

Поширений скрізь, де вирощують еспарцет.

Дорослі комахи чорні, спинка опукла, в дрібних горбках. Черевце гладеньке, блискуче, яйцеподібної форми. Крила без забарвлення. Довжина тіла самок 3—3,3 мм, самців — 1,9—2,5 мм. Личинка брудно-біла або зеленувато-жовта, дугоподібна, звужена до заднього кінця. Довжина личинки останнього віку 2—3 мм (рис.55).

Зимують личинки усередині пошкоджених ними бобів у зерносховищах та на полі в падалиці. У травні вони заляльковуються, а з кінця травня до липня вилітають дорослі комахи. Самки відкладають яйця всередину бобу або на зелене насіння еспарцету. Личинка поступово виїдає вміст насіння, залишаючи оболонку. Звичайно розвивається в одному поколінні, зрідка можливий розвиток двох поколінь.

Заходи боротьби — знезаражування насіння.

Еспарцетовий квітковий комарик (галиця) Dasyneura floralis Marik

Поширений скрізь, де вирощують еспарцет.

Зимують личинки у верхньому шарі грунту в тонкому коконі. Заляльковуються навесні. Імаго літають у період бутонізації еспарцету (друга половина травня). Самка відкладає яйця всередину бутонів. В одному бутоні буває 3—8 личинок. Доросла личинка падає на грунт, де в шарі 0,3 см заляльковується. За вегетаційний період розвивається у 4—5 поколіннях.

Зелені бутони розвиваються, але бліднуть, в`януть і обпадають. При масовому розмноженні галиці залишаються голі китиці. Розвитку шкідника сприяє достатня зволоженість грунту, особливо у період розвитку другого і третього поколінь.

Поделиться: