Реакція сортів рису на елементи технології вирощування в умовах рисових систем

Наведено результати досліджень про вплив різних доз мінеральних добрив та норм висіву насіння на урожайність рису в умовах рисових зрошувальних систем. Встановлено, що найбільший рівень урожайності рису був за варіанту N_120+30+30Р₃₀, який становив у сортів Дебют, Адмірал та Онтаріо 7,13 т/га, 9,69 т/га та 9,18 т/га відповідно.

Ключові слова: рис, сорт, добрива, норма висіву, урожайність, економічна ефективність

Рис – теплолюбна культура, для якої велике значення має дія факторів зовнішнього середовища – кліматичні та ґрунтові умови і, в першу чергу, забезпеченість мінеральним живленням. Відхилення факторів середовища від оптимуму зменшує або подовжує фази вегетаційного періоду та, в кінцевому рахунку, впливає на продуктивність рослин рису.

Але на сьогоднішній день ще не виявлено, які системи удобрення забезпечують оптимальні умови росту і розвитку рослин. Тому метою наших досліджень є визначення оптимальної дози мінеральних добрив в основне внесення для створення умов для реалізації біологічного потенціалу культури [1-6].

З агрономічної точки зору оптимальною площею живлення вважається така, яка забезпечує отримання з гектару максимального урожаю основної продукції культури при високій її якості і найменших затратах праці та матеріальних засобів [7]. Тому встановлення оптимальної густоти посіву є важливим питанням технології вирощування сортів рису різних груп стиглості.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було встановлення особливостей впливу системи живлення та норми висіву на урожайність сортів рису в умовах рисових зрошувальних систем Степу України.

Методика та вихідний матеріал. Дослідження проводили на дослідному полі Інституту рису НААН у 2011-2012 рр. у стаціонарній рисовій сівозміні Інституту рису НААН з наступним чергуванням культур: 1 – люцерна, 2 – рис, 3 – рис, 4 – пшениця озима, 5 – рис, 6 – соя, 7 – рис, 8 – ячмінь ярий з підсівом люцерни.

У досліді № 1 схема внесення добрив ідентична для всіх сортів і представляє собою спеціальну вибірку з 12 варіантів повного факторіального експерименту, тобто схема має варіанти з дозами азоту під передпосівну культивацію (основне внесення) 0, 60 (у вигляді сульфату амонію), 92 (у вигляді карбаміду), 120 (у вигляді сульфату амонію або карбаміду), 180 (у вигляді сульфату амонію) та підживлення 30 і 60; фосфору 0 і 30 кг/га діючої речовини (д.р.) (основне внесення).

У досліді № 2 вивчали норми висіву насіння сортів рису (5; 7 та 9 млн. шт./га схожих насінин) на двох фонах живлення: N0+30 та N120+30Р30.

У дослідах висівали три сорти рису: Онтаріо, Адмірал, (середньостиглі) Дебют (ранньостиглий). Сівбу проводили сівалкою «Клён»-1,5П вздовж ділянок на початку першої декади травня.

Повторність у досліді – триразова. Загальна площа ділянки 28 м², облікова площаділянки – 24 м² (16,0 х 1,5 м). Розташування варіантів з нормами азотних добрив – блочне.Контрольний варіант був виділений на окремій площі за допомогою додаткового валику. Розміщення інших варіантів систематичне.

Досліди були закладені з дотриманням вимог методики дослідної справи за Доспєховим Б.А. [7].

Збирання урожаю проводили при повній стиглості зерна комбайном «Янмар» з наступним перерахунком на 14% вологість та 100% чистоту зерна.

Технологія вирощування рису загальноприйнята для південної частини Степу України, окрім варіантів, що досліджували [5].

За погодними умовами 2011-2012 рр. характеризувалися наступними показниками. Так, 2011 р. характеризувався як досить прохолодним протягом вегетації та вологим в період І-ІІ декади травня, що негативно вплинуло на сходи рису та подовжило вегетаційний період рослин. Середньодобова температура повітря була нижче норми на 1,1-2,9°C. Також у ІІІ декаді травня та червні випала значна кількість опадів (в сумі 96,6 мм). Такі погодні умови прияли активному розвитку пірікуляріозу у фазі кущіння. Період з липня по вересень 2011 р. виявився посушливим, що зумовило оптимальні умови для росту та розвитку рослин рису у фазі наливу зерна. Сума активних температур з І липня квітня до ІІ декади вересня становила 1811,2°C. 2012 р. характеризувався як досить жарким протягом вегетації (середньодобова температура повітря майже завжди перевищувала багаторічні показники) та посушливим в період ІІ декади червня – І декади серпня. Тому умови не сприяли активному розвитку пірікуляріозу протягом вегетації посівів рису. Лише період з ІІІ декади травня по І декаду червня 2012 р. виявився досить вологим – сума опадів становила 51,0 та 31,2 мм, а середньодобова температура повітря була нижчою за середньобагаторічну на 1,5°C та 1,2°C відповідно, що зумовило зниження ростових процесів у рослин рису. Сумаактивних температур з ІІІ декади квітня по ІІІ декаду вересня становила 3177,64°C.

Результати і їх обговорення. Як свідчать результати досліджень 2011-2012 рр., урожайність сортів рису знаходилася в прямій залежності від доз азотних добрив та строків їх внесення. Так, наприклад, урожайність у сорту Дебют за варіанту N_0+30+30 була вищою, ніж на фоні без добрив на 1,75 т/га, у сорту Адмірал – на 1,61 т/га та у сорту Онтаріо на 1,03 т/га, або на 42,8; 26,3; 17,0% відповідно (табл. 1.).

Окрім того, слід відмітити, що у сортів середньостиглої групи Адмірал та Онтаріо за варіанту N_60+30+30Р₃₀ прибавка становила 2,63 т/га та 2,00 т/га відповідно порівняно з варіантом N₆₀₊₃₀Р₃₀. Це свідчить про високу ефективність підживлень азотними добривами. Також встановлено, що досліджувані сорти рису найбільшу урожайність забезпечили за варіанту N_120+30+30Р₃₀ та N₁₈₀Р₃₀, яка становила у сорту Дебют – 7,13 та 6,93 т/га, у сорту Адмірал – 9,69 та 9,07 т/га, у сорту Онтаріо – 9,18 та 9,12 т/га відповідно.

При застосуванні в основне внесення азотних добрив у вигляді карбаміду на фоні N_{120(карбамід)}Р₃₀, лише у ранньостиглого сорту Дебют, на відміну від середньостиглих сортів Адмірал та Онтаріо, відмічали значну прибавку урожайності, яка становила 0,80 т/га порівняно з фоном N₁₂₀Р₃₀. Це можна пояснити тим, що у 2011 р. через досить низький температурний режим на початкових етапах розвитку посівів рису, основне внесення азотних добрив у вигляді сульфат амонію було не досить ефективним. За таких умов амонійний азот слабо споживався рослинами та швидко переходив в недоступні форми. Тому більш ефективним в основне внесення виявився карбамід, азот якого поступово переходив в доступні форми рослинам протягом першої половини вегетації.

Також результати досліджень вказують на те, що при збільшенні дози добрив тривалість вегетаційного періоду подовжується. Так, наприклад, у ранньостиглого сорту Дебют на фоні без добрив вегетаційний період тривав 97 діб, тоді як за варіанту N_120+30+30Р₃₀ – 99 діб (табл. 2). Найбільш тривалий вегетаційний період серед досліджуваних сортів відмічали у сорту Адмірал, який становив 128 діб в середньому по варіантах досліду, що більше на 11 діб, ніж у сорту Онтаріо.

Встановлено, що серед елементів структури урожаю сортів рису урожайність формували такі елементи, як кількість продуктивних стебел, маса волоті та маса 1000 зерен. Так, у сорту Дебют кількість продуктивних стебел коливалася в межах 297-502 шт./м², тодіяк у сортів Адмірал та Онтаріо значення цього показника було меншим і становило 267-410 шт./м² та 217-342 шт./м² відповідно, але маса волоті у середньостиглих сортів Адміралта Онтаріо була більшою, ніж у ранньостиглого сорту Дебют (табл. 3). Так, наприклад, за варіанту N_120+30+30Р₃₀ маса волоті у сорту Дебют становила 1,80 г, у сортів Адмірал та Онтаріо – 2,86 та 2,63 г відповідно. Найбільшу масу волоті відмічали у сорту Онтаріо на фоні N₁₂₀₊₃₀Р₃₀, яка становила 3,06 г, що більше на 1,26 г, ніж у сорту Дебют. Сорт Адмірал відзначився тим, що мав чітко виражену тенденцію до збільшення маси зерна з 1 м² при збільшенні дози добрив. Так, маса зерна на фоні N₆₀₊₃₀Р₃₀ становила 763 г/м², на фоні N_60+30+30Р₃₀ – 883 г/м², на фоні N₁₂₀₊₃₀Р₃₀ – 912 г/м², на фоні N_120+30+30Р₃₀ – 1150 г/м².

Щодо впливу доз добрив на масу 1000 зерен, встановлено, що цей показник мав значний вплив на формування урожайності сортів рису. Так, найбільшою маса 1000 зерен була у сортів Дебют та Онтаріо, яка становила 31,5-33,3 г та 31,3-32,9 г, тоді як у сорту Адмірал вона була на рівні 27,8-29,2 г (табл. 4).

Слід відмітити, що найменші показники маси 1000 зерен були на фоні без добрив та на фонах із високими дозами добрив. Так, наприклад, у сорту Онтаріо на фоні без добрив цей показник був на рівні 32,0 г, за варіанту N_120+30+30Р₃₀ – 31,3 г, а на фонах N_60+30+30Р₃₀ та N₆₀Р₃₀ – 32,8-32,9 г.

Це можна пояснити тим, що у варіанті без добрив рослинам не вистачало елементів живлення для повноцінного наливу зерна, а на високих фонах живлення урожайність визначалася переважно значною кількістю продуктивних стебел та високою озерненістю волотей, що в свою чергу призводило до певного зниження маса 1000 зерен. В 2011-2012 рр. аналіз урожайних даних у досліді із вивчення норм висіву показав, що практично всі сорти найвищу урожайність сформували за норми сівби 7 або 9 млн. шт./га схожих насінин. Так, найвища урожайність сортів Дебют та Адмірал була на фоні N₁₂₀₊₃₀P₃₀ за норми висіву 9 млн. шт./га – 6,06 та 6,72 т/га відповідно, а у сорту Онтаріо найвища продуктивність була за норми висіву 7 млн. шт./га – 6,53 т/га (табл. 5).

Також слід відмітити, що сорти рису більш ефективно реагували на більш загущені посіви на бідніших фонах живлення, максимальну урожайність на фоні мінерального удобрення N₀₊₃₀Р₃₀ отримано у сорту Онтаріо за сівби нормою 9 млн. шт./га схожих насінин – 5,75 т/га.

Це можна пояснити тим, що продуктивна кущистість сортів рису на менш інтенсивному фоні живлення була менш значною тому загущення посівів призводило до збільшення урожайності. При цьому на фоні мінерального удобрення N₀₊₃₀Р₃₀ сорт Онтаріо відзначився позитивною тенденцією щодо збільшення урожайності за норми висіву 9 млн. шт./га схожих насінин, що становило 0,82 т/га, або 16,6%, на відміну від сортів Дебют та Адмірал, урожайність яких була більшою на 0,42 т/га та 0,51 т/га, або 11,4% та 10,2% відповідно порівняно з нормою висіву 5 млн. шт./га схожих насінин.

При внесенні мінеральних добрив під посіви рису дози їх повинні бути економічно обґрунтованими і повинні забезпечувати максимальний чистий прибуток. При розрахунках економічної ефективності використовували ціни станом на 01.01.2014 р.

Встановлено, що вирощування досліджуваних сортів рису було економічно доцільним, але слід відмітити наступні особливості. Так, при вирощуванні ранньостиглого сорту Дебют найбільший чистий прибуток відмічали за варіанту N_120+30+30Р₃₀ та N₁₈₀Р₃₀, який становив 4383 грн./га та 3396 грн./га за рівня рентабельності 32,6% та 24,4% відповідно (табл. 6). При цьому за варіантів без добрив та N₆₀₊₃₀Р₃₀ відмічали збитки у розмірі - 539 та - 147 грн./га. Найкращі економічні показники були у середньостиглого сорту Адмірал.

Так, на фоні N_120+30+30Р₃₀ чистий прибуток становив 10783 грн./га за рівня рентабельності 80,2%, що більше, ніж у сорту Дебют на 6400 грн./га та 47,6%, ніж у сорту Онтаріо – на 1275 грн./га 33,9% відповідно.

Висновки: 1. При вирощуванні сортів рису Дебют, Адмірал та Онтаріо найбільшу урожайність відмічали на фоні N_120+30+30Р₃₀, яка становила 7,13 т/га, 9,69 т/га та 9,18 т/га відповідно.

2.Доведено високу ефективність підживлень азотними добривами посівів рису. Так,у сортів рису Адмірал та Онтаріо за варіанту N_60+30+30Р₃₀ прибавка становила 2,63 т/га та 2,00 т/га відповідно порівняно з варіантом N₆₀₊₃₀Р₃₀.

3.Сорт Дебют формував найбільшу кількість продуктивних стебел – 297-502 шт./м², а сорти Адмірал та Онтаріо – найбільшу масу волоті – 2,86 та 2,63 г відповідно.

4.Найвища урожайність сортів Дебют та Адмірал на фоні N₁₂₀₊₃₀P₃₀ була за нормивисіву 9 млн. шт./га – 6,06 та 6,72 т/га відповідно, а у сорту Онтаріо – за норми висіву 7 млн. шт./га – 6,53 т/га

5.Найкращі економічні показники були у середньостиглого сорту Адмірал. Так, нафоні N_120+30+30Р₃₀ чистий прибуток становив 10783 грн./га за рівня рентабельності 80,2%.

Список використаних джерел
• Ванцовський А. А. Культура рису на Україні : Монографія. – Херсон : Айлант. – 2004. –172 с.
• А. В. Кольцов, А. А. Титков, М. Е. Сычевский. Агроэкологическая обстановка и перспективы развития рисосеяния на юге Украины. – Симферополь, 1994. – 226 с.
• Лысогоров С. Д. Орошаемое земледелие. – М. : Колос, 1965. – 455 с.
• Воробьев Н. В. Физиологические основы минерального питания риса / Н. В. Воробьев,М. А Скаженик. – Краснодар, Мир Кубани, 2005. – 194 с.
• Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовищав господарствах України // В. В. Дудченко, М. М. Лісовий, Р. А. Вожегова та ін. – Скадовськ, АС. – 2011. – 84 с.
• Добрунов Л. Г. Минеральное питание в онтогенезе риса / Л. Г. Добрунов,А. В. Старкова, Г. П. Гостенко. – Алма-Ата : Наука, 1982. – 188 с.
• Лихочвор В. В. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко. – Львів : Українські технології,2006. – 730 с.
• Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. – М. : Колос, 1979. – 416 с.