Вплив ацетохлору й імазетапіру на бульбочки, забур’яненість і врожайність сої

Ацетохлор краще за імазетапір діяв на однорічні бур’яни, а найгірше – на бульбочки сої. Імазетапір позитивно впливав на бульбочки сої. Не виявлено кращого способу і строку ґрунтового внесення цих гербіцидів на врожайність сої, але встановлено зменшення ефективності контролювання бур’янів і врожайності сої за внесення імазетапіру в більш пізні фази розвитку культури.

Ключевые слова: соя, ацетохлор, імазетапір, спосіб і строк внесення, бульбочки, забур’яненість, врожайність

Одним з основних факторів підвищення врожайності сої є захист її посівів від бур’янів за допомогою гербіцидів [1]. Найбільш поширеними серед них є гербіциди діючою речовиною яких є ацетохлор та імазетапір [2]. Нашими попередніми дослідженнями встановлено, що застосування в посівах сої гербіцидів на основі діючої речовини ацетохлор та імазетапір за рівнем контролювання бур’янів і приростам врожайності значно переважало препарати на основі інших діючих речовин [3, 4].

Метою досліджень було встановити дію гербіцидів на основі ацетохлору й імазетапіру на утворення азотфіксуючих бульбочок, забур’яненість посіву та врожайність сої залежно від способу і строку застосування цих препаратів.

Методика досліджень. Дослід закладали і проводили упродовж 2009 – 2011 рр. на полях сівозміни № 3 лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України. Контроль І – забур’янений посів, без застосування гербіцидів і ручних прополювань. Контроль ІІ – систематичні ручні прополювання, без застосування гербіцидів. Гербіцид на основі діючої речовини ацетохлор (900 г/л) вносили в нормі 2,5 л/га, а імазетапір (100 г/л) – 0,75 л/га.

Ґрунт – чорнозем типовий важкосуглинковий, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної. Попередник – пшениця озима. Під передпосівну культивацію вносили повне мінеральне добриво з розрахунку N₃₀P₃₀K₃₀. Висівали сорт сої Романтика з шириною міжрядь – 45 см. Розмір облікової ділянки – 36 м², повторення триразове. Обробіток ґрунту та інші елементи технології були загальноприйнятими для зони [5].

Облік азотфіксуючих бульбочок сої виконували згідно методики Г. С. Посипанова [6]. Одночасно з обліком бульбочок проводили зважування рослин сої. Перший підрахунок бур’янів виконували по закінченню комплексу всіх робіт з догляду за посівами, а другий – наприкінці вегетації. Під час другого обліку підраховували кількість і масу бур’янів у розрізі основних агробіологічних груп. Збирання врожаю проводили комбайном «Sampo–130».

Результати досліджень. У варіантах з ацетохлором та імазетапіром, внесеними під передпосівну культивацію та до сходів (з заробкою боронами і без заробки) культури, порівняно з іншими варіантами досліду, не відмічено зменшення густоти сходів рослин сої. Після застосування імазетапіру в післясходовий період також не виявлено зрідження густоти стояння рослин сої, натомість, спостерігали ознаки нетривалої фітотоксичної дії цього гербіциду на культуру в усі післясходові строки внесення.

На утворення азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої суттєвий вплив мали метеорологічні умови року і гербіциди. Зокрема, на масу бульбочок в окремі роки досліджень значно впливала кількість опадів у першій половині вегетації сої. Найгірше метеорологічні умови склались в 2009 і 2010 рр., коли загальна кількість опадів за травень–червень становила відповідно 65 і 89 мм. За таких умов сира маса бульбочок на одній рослині сої, в середньому по досліду, в 2009 і 2010 рр. становила відповідно 0,59 і 0,55 г, а в 2011 р. при 241 мм опадів – 1,08 г.

Застосування гербіциду на основі ацетохлору, особливо під передпосівну культивацію, знижувало кількість бульбочок на одній рослині сої порівняно з іншими варіантами досліду, насамперед, контролем ІІ та імазетапіром внесеним під передпосівну культивацію. Так, у середньому за три роки досліджень, за внесення препарату на основі ацетохлору під передпосівну культивацію, до сходів з заробкою боронами і без заробки ними кількість бульбочок на одній рослині становила відповідно 31,9, 33,4 і 35,1 шт., а їх кількість в контролі ІІ і за внесення імазетапіру під передпосівну культивацію – 54,4 і 52,1 шт. (табл. 1). Кількість бульбочок на одній рослині сої у варіантах з внесенням імазетапіру в досходовий і післясходовий період була майже на одному рівні з контролем І.

У цілому, в досліді найбільші показники сирої і сухої маси бульбочок виявлено у варіанті з внесенням гербіциду на основі імазетапіру під передпосівну культивацію (відповідно 0,890 і 0,219 г) та в фазі 2-3 справжніх листків сої (відповідно 0,863 і 0,225 г), а найменші за внесення ацетохлору під передпосівну культивацію (відповідно 0,590 і 0,153 г). З огляду на це, можна стверджувати про відсутність негативної дії гербіциду на основі імазетапіру на бульбочки, за внесення під передпосівну культивацію та в фазі 2-3 справжніх листків сої, оскільки показники сирої та сухої їх маси у цих варіантах перевищували ті, які були в контролі І і ІІ, де не застосовували жодних гербіцидів.

За результатами обліків кількості, сирої та сухої маси бульбочок можна стверджувати, що гербіцид на основі ацетохлору, внесений під передпосівну культивацію, відчутно пригнічує здатність сої формувати бульбочки на корінні.

Не виявлено доказового кореляційного взаємозв’язку між окремими показниками бульбочок (кількість, сира і суха маса) і сирою масою сої. Водночас сира маса однієї рослини сої та врожайність культури істотно залежала від ефективності контролювання бур’янів гербіцидами за різних способів і строків їх внесення. Так, показники сирої маси рослини і врожайності сої в досліді були пов’язані доказовою від’ємною кореляцією з кількістю (відповідно r = –0,77 і –0,92) та масою (відповідно r = –0,84 і –0,96) бур’янів.

Результати обліків бур’янів проведених на початку і наприкінці вегетації сої показали, що в середньому за три роки досліджень гербіциди на основі ацетохлору й імазетапіру ефективно діяли лише на злакові однорічні та дводольні малорічні види (табл. 2). Ацетохлор сильніше за імазетапір діяв на кількість злакових однорічних видів, які були представлені, насамперед, плоскухою звичайною і мишієм сизим. Кількість дводольних малорічних бур’янів, серед яких домінувала щириця звичайна, найкраще контролювали обидва гербіциди внесені під передпосівну культивацію. Зниження імазетапіром кількості злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів у післясходовий період було менш ефективним, ніж у вищенаведених варіантах. Також виявлено, що зволікання з внесенням імазетапіру в післясходовий період різко знижувало ефективність контролювання бур’янів у посівах сої. Так, за внесення імазетапіру в фазі сходів (примордіальних листків) сої кількість знищених бур’янів цим гербіцидом була більшою, ніж в фазі 1-2 і, особливо, 2-3 справжніх листків культури.

За результатами середніх трирічних досліджень сиру масу злакових однорічних бур’янів у посівах сої найбільше контролював гербіцид на основі ацетохлору (на 95,5%), а дводольних малорічних – на основі імазетапіру (на 99,7%), які були внесені під передпосівну культивацію. Загальну сиру масу злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів найбільше (на 96,3%) знищував ацетохлор, внесений під передпосівну культивацію, а найменше – імазетапір застосований до сходів, без заробки в ґрунт боронами (на 80,6%) і в фазі 2-3 справжніх листків сої (на 74,8%). Але в умовах змішаного типу забур’яненості значного ефекту від внесення гербіцидів на основі ацетохлору й імазетапіру майже не було, тому що загальна сира маса бур’янів зменшувалась недостатньо, оскільки дводольні багаторічні бур’яни (осоти рожевий і жовтий, березка польова) своєю масою компенсували знищені злакові однорічні і дводольні малорічні види.

Протягом досліджень також встановлено особливості дії на бур’яни в посівах сої різних способів і строків застосування гербіцидів на основі ацетохлору й імазетапіру залежно від метеорологічних умов конкретного року. Зокрема, ефективність ацетохлору в окремі роки досліджень одночасно залежала від способу застосування і кількості опадів у перші 15 діб після внесення гербіциду. Так, в 2009 р., за кількості опадів у зазначений вище період 22,1 мм, боронування проведене відразу після досходового внесення ацетохлору зруйнувавши «гербіцидний екран» знизило ефективність контролювання сумарної сирої маси злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів на 10,1% до контролю І, порівняно з варіантом досходового внесення ацетохлору без заробки боронами. Водночас, руйнування «гербіцидного екрану» боронами після досходового внесення ацетохлору в 2010 р., за більшої кількості опадів (53,5 мм), зменшило ефективність контролювання сумарної сирої маси вищенаведених бур’янів лише на 0,7% до контролю І, порівняно з варіантом досходового внесення ацетохлору без заробки боронами. В 2011 р., за кількості опадів 3,4 мм (у перші 10 діб після внесення), боронування проведене відразу після досходового внесення ацетохлору збільшило ефективність контролювання сумарної сирої маси злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів на 3,8% до контролю І, порівняно з досходовим внесенням ацетохлору (без заробки боронами).

Ґрунтове застосування препарату на основі імазетапіру в 2010 р., за суттєвої кількість опадів у перші 15 діб після внесення цього гербіциду під передпосівну культивацію (53,2 мм) і до сходів (53,5 мм) було більш ефективне в контролюванні сумарної сирої маси злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів (у межах від 94,0 до 96,1%), ніж післясходове (у межах від 45,9 до 92,5%). У 2009 і 2011 рр., за меншої кількості опадів у зазначений вище двотижневий період відповідно 26,4 і 31,2 мм, після внесення цього препарату під передпосівну культивацію ефективність контролювання сумарної сирої маси вищенаведених бур’янів становила відповідно 89,4 і 89,7%, що було близьким до застосування цього препарату в період утворення соєю примордіальних листків (відповідно 91,1 і 88,9%).

У цілому, метеорологічні умови в роки досліджень складались наступним чином: загальна сума опадів за травень–серпень в 2009, 2010 і 2011 рр. становила відповідно 172, 206 і 394 мм, а середньодобова температура повітря за цей період – 19,4, 22,9 і 20,5°C. З огляду на це, більш сприятливими для вирощування сої були метеорологічні умови 2011 р. Так, урожайність сої в контролі ІІ, де систематичними ручними прополюваннями знищували бур’яни і не застосовували гербіциди, становила в 2009, 2010 і 2011 рр. відповідно 1,94, 1,26 і 2,63 т/га (табл. 3).

В 2009 р. найбільша врожайність сої (1,95 т/га) була сформована на фоні застосування ацетохлору до сходів (без заробки боронами) та імазетапіру в фазі сходів (примордіальних листків) сої, що було на рівні контролю ІІ (1,94 т/га). Заробляння ацетохлору в ґрунт бороною за досходового його застосування в цей рік, як вище зазначалось, зменшило ефективність препарату, що обумовило зниження врожайності сої на 0,10 т/га, порівняно з варіантом без загортання ацетохлору в ґрунт боронами. Застосування імазетапіру під передпосівну культивацію забезпечило збільшення врожайності сої на 0,06 т/га, за рахунок кращого контролювання забур’яненості, порівняно з досходовим його внесенням (без заробки боронами).

У міру зволікання з внесенням імазетапіру в післясходовий період знижувалась ефективність контролювання бур’янів і врожайність сої. Так, врожайність сої за внесення імазетапіру в фазі 1-2 і 2-3 справжніх листків культури зменшилась відповідно на 0,20 і 0,28 т/га, порівняно з внесенням гербіциду в фазі сходів (примордіальних листків) сої.

В 2010 р. врожайність сої за ґрунтового застосування гербіцидів на основі ацетохлору (крім його внесення до сходів без заробки боронами) і імазетапіру була більшою, ніж у контролі ІІ, що свідчить про відсутність негативного впливу ґрунтового застосування цих препаратів на культуру в цей рік. Перенесення післясходового строку обприскування посівів сої імазетапіром на більш пізній час, а саме в період формування культурою 2-3 справжніх листків, обумовило найменший приріст врожайність сої від гербіцидів.

За результатами обліку врожайності сої в умовах 2011 р. встановлено підвищену чутливість сої до ацетохлору, порівняно з імазетапіром, внесеними в один строк. На це вказують як дані загальної сирої маси бур’янів у варіантах, так і значення коефіцієнтів шкідливості бур’янів [7]. Так, у варіантах досходового застосування ацетохлору й імазетапіру отримано врожайність на одному рівні (2,35 т/га), в той час як загальна маса бур’янів при внесенні імазетапіру була в 2,7 рази більшою, ніж у варіанті з ацетохлором. Це ж саме стосується варіантів внесення ацетохлору й імазетапіру під передпосівну культивацію. Значення коефіцієнтів шкідливості бур’янів при використанні ацетохлору під культивацію і до сходів сої становили відповідно 0,0564 і 0,0720, а імазетапіру – 0,1103 і 0,1397. Також, помічено деяку чутливість сої до імазетапіру в післясходовий період, особливо в фазі 1-2 справжніх листків культури, порівняно з його ґрунтовим внесенням.

Оскільки врожайність сої в окремі роки досліджень суттєво залежала від багатьох факторів, то середня врожайності сої за 2009 – 2011 рр. на основній частині варіантів з гербіцидами була в близьких межах (від 1,80 до 1,85 т/га). У середньому за три роки досліджень помітно зменшувалась врожайність сої лише у варіантах з внесенням імазетапіру в фазі 1-2 і, особливо, 2-3 справжніх листків культури. В окремі роки досліджень усі варіанти статистично доказово мали більший приріст врожайності сої, крім варіанту застосування імазетапіру в фазі 2-3 справжніх листків сої в 2010 р., порівняно з контролем І.

Висновки. 1. Внесення під передпосівну культивацію та в фазі 2-3 справжніх листків сої гербіциду на основі імазетапіру позитивно впливало на формування кількості та маси азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої, а застосування гербіциду на основі ацетохлору, особливо під передпосівну культивацію, помітно зменшувало ці показники.

2. Найкраще контролювали загальну кількість і масу бур’янів у посівах сої варіанти з ацетохлором, а найгірше – імазетапір внесений в фазі 2-3 справжніх листків культури. Ацетохлор сильніше діяв на злакові однорічні бур’яни в посівах сої, ніж імазетапір.

3. Показники врожайності сої на варіантах з різними способами і строками ґрунтового застосування гербіцидів на основі ацетохлору й імазетапіру залежали від багатьох факторів. Тому, не вдалось однозначно виявити кращого варіанту з ґрунтовим внесенням цих гербіцидів. У той же час, виявлено чітку тенденцію до зменшення рівня врожайності сої за перенесення післясходового строку обприскування культури гербіцидом на основі імазетапіру на більш пізній час.

4. Враховуючи зазначене вище в подальшому слід дослідити способи і строки застосування нових гербіцидів на основі інших діючих речовин за впливом на бульбочки, забур’яненість і врожайність сої.

Список використаних джерел
• Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник) / Ю. Г. Красиловець, В. С. Зуза, В. П. Петренкова, В. В. Кириченко ; за ред. В. В. Кириченка, Ю. Г. Красиловця. – Х. : Магда LTD, 2006. – С. 116 – 130
• Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. – К.: «Юнівест Медіа», 2012. – 831 с.
• Гутянский Р. А. Эффективность почвенных гербицидов в посевах сои / Р. А. Гутянский, В. С. Зуза // Защита и карантин растений. – 2008. – № 3. – С. 36 – 37.
• Гутянский Р. Имазетопир, ацетохлор и другие (Особенности почвенного внесения гербицидов на сое) / Р. Гутянський, В. Зуза, Н. Цехмейструк, В. Тимчук // Зерно. – 2011. – № 04 (60). – С. 102 – 106.
• Научно обоснованная система земледелия Харьковской области. – Х. : Облполиграфиздат, 1988. – 347 с.
• Посыпанов Г. С. Методы изучения биологической фиксации азота воздуха / Г. С. Посыпанов. – М. : Агропромиздат, 1991. – 300 с.
• Зуза В. С. Толерантність сої до гербіцидів ґрунтової дії / В. С. Зуза, Р. А. Гутянський // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва – Х., 2009. – № 7. – С. 22 – 26