Вступ. Розвиток галузей сільського господарства передусім залежить від збільшення виробництва зерна. Найважливішим аспектом вирішення проблеми забезпечення населення продуктами, котрі відповідають біологічним нормам харчування, є виробництво зерна кукурудзи.
Одним з основних шляхів підвищення врожайності і зниження собівартості насіння є підвищення густоти вирощування рослин. Однак при цьому необхідно пом’ятати, що за надмірного загущення рослин погіршуються елементи структури врожаю та якість зерна. Тому вивчення реакції кукурудзи на загущення є дуже актуальним завданням рослинників.
Оптимальна густота рослин є одним з найважливіших факторів для одержання високих та сталих врожаїв. Кукурудза, на відміну від багатьох інших культур, дужче реагує на зміну густоти стояння [21]. Оптимальна кількість продуктивних рослин на гектар та їх рівномірне розподілення у рядках є одним з факторів, які визначають рівень врожайності кукурудзи [22], створюючи сприятливі умови для фотосинтезу, кращого використання родючості ґрунтів, вологи та добрив [7].
Для кукурудзи, яка вирощується на зерно, силос та зелений корм, визначається оптимальна густота залежно від мети вирощування, а також від умов посіву.
Необхідно зазначити, що різні гібриди спроможні давати максимальний урожай при різній густоті стояння рослин, оскільки розміри листового апарату й тривалості його роботи значною мірою обумовлюються генетично закріпленими можливостями гібридів [29, 30].
Матеріали і методика досліджень. Дослідження проводилися на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва у 2009–2011 рр. Ґрунт представлений типовим потужним середньогумусним важкосуглинковим структурним чорноземом на карбонатному лесі. Клімат помірно континентальний. Дослід проводився з ранньостиглим гібридом кукурудзи Харківський 195 МВ. Попередники кукурудзи – ярий ячмінь. Сівбу проводили сівалкою СПЧ-6 з нормою висіву 90 тис. схожих насінин на 1 га.
У досліді п’ять варіантів: № 1 – 10 тис. шт./га; № 2 – 50 тис. шт./га; № 3 – 60 тис. шт. /га; № 4 – 70 тис. шт./га; № 5 – 80 тис. шт./га.
Формування густоти рослин проводили у фазу розвитку (два–три листки) відповідно до варіантів. Повторність у досліді трикратна. Площа облікової ділянки 10 м². Облік урожаю поділянковий при ручному збиранні. Облік і спостереження в досліді проводили за загальноприйнятою методикою [2].
Агрометеорологічні умови, які склалися в роки проведення досліджень, були сприятливими і дали змогу повніше виявити їх вплив на ріст і розвиток рослин кукурудзи.
Результати досліджень. Як показали результати досліджень, під час сівби кукурудзи в один строк (друга декада травня) спостерігалася різниця в польовій схожості насіння – у 2009 р. відмічено зниження цього показника на 4 % порівняно з 2010 р. Також у 2009 р. на три доби затрималася поява сходів. Це можна пояснити різницею в середньодобовій температурі повітря: у 2009 р. цей показник на 9,3°С був нижчий порівняно з 2010 р.
Таким чином, встановлено, що із збільшенням температури повітря в період сівба-сходи підвищується польова схожість насіння кукурудзи та зменшується тривалість цього періоду (табл. 1).
| Строк сівби | Рік досліджень | Середня добова температура | Дні від сівби до сходів | Польова схожість, % |
| 10.05 Дослідне поле | 2009 | 9.2 | 12 | 86 |
| 8.05 Дослідне поле | 2010 | 18.7 | 9 | 90 |
| 29.04 Дослідне поле | 2011 | 15.3 | 10 | 91 |
За результатами проведених досліджень встановлено, що на ріст і висоту прикріплення качана впливала густота рослин. Представлені дані табл. 2 вказують на те, що у міру наростання густоти рослин їх висота збільшувалася. Найбільша висоту рослин на варіанті – 80 тис./га. При підвищенні густоти рослин також збільшується висота прикріплення качана.
| Густота стояння рослин, тис. /га | Лінійний ріст, см | Висота прикріплення качана, см (фаза воскової стиглості) | |
| фаза 5–6 листків | фаза цвітіння волоті | ||
| 2009 р. | |||
| 40 | 29,7 | 191,3 | 74,9 |
| 50 | 30,1 | 193,0 | 76,7 |
| 60 | 30,3 | 193,6 | 80,2 |
| 70 | 35,5 | 195,7 | 84,1 |
| 80 | 33,7 | 193,9 | 84,9 |
| 2010 р. | |||
| 40 | 19,1 | 75,0 | 51,0 |
| 50 | 19,8 | 83,0 | 53,1 |
| 60 | 20,2 | 87,0 | 55,3 |
| 70 | 23,1 | 89,0 | 58,4 |
| 80 | 23,9 | 92,0 | 60,2 |
| 2011 р. | |||
| 40 | 28,9 | 195,1 | 73,4 |
| 50 | 29,7 | 197,2 | 74,7 |
| 60 | 30,3 | 198,0 | 80,0 |
| 70 | 34,2 | 199,9 | 83,9 |
| 80 | 34,7 | 200,0 | 84,1 |
Як показують наші дослідження (2009–2011 рр.), при вирощуванні гібрида кукурудзи Харківський 195МВ збільшення індивідуальної продуктивності рослин забезпечує їх оптимальна густота у порівнянні з іншими варіантами. Із збільшенням густоти стояння рослин їх продуктивність зменшується. Слід зазначити, що на окремі показники, зокрема кількість рядів і зерен у ряді, густота рослин значного впливу не справила (табл. 3).
| Густота стояння, тис./га | Кількість качанів на рослині | Качан | Кількість, шт. | Маса тис. зерен, г | ||
| довжина, см | діаметр, см | рядів у качані | зерен у ряді | |||
| 2009 р. | ||||||
| 40 | 1,03 | 20,2 | 4,0 | 16,0 | 42,0 | 300 |
| 50 | 1,01 | 20,1 | 3,8 | 15,3 | 41,2 | 298 |
| 60 | 1,02 | 19,9 | 3,7 | 14,8 | 41,0 | 295 |
| 70 | 1,00 | 19,8 | 3,6 | 14,9 | 40,8 | 290 |
| 80 | 1,00 | 19,1 | 3,2 | 14,7 | 40,2 | 284 |
| 2010 р. | ||||||
| 40 | 1,0 | 14,5 | 3,7 | 14,0 | 20,5 | 189 |
| 50 | 1,0 | 14,7 | 3,6 | 14,0 | 20,0 | 187 |
| 60 | 1,0 | 14,1 | 3,2 | 14,0 | 19,9 | 182 |
| 70 | 1,0 | 13,9 | 3,1 | 14,0 | 19,8 | 176 |
| 80 | 1,0 | 12,1 | 2,9 | 14,0 | 19,3 | 161 |
| 2011 р. | ||||||
| 40 | 1,0 | 20,3 | 3,9 | 14,0 | 41,5 | 287 |
| 50 | 1,0 | 20,0 | 3,9 | 14,0 | 40,7 | 284 |
| 60 | 1,0 | 19,7 | 3,5 | 14,0 | 40,0 | 279 |
| 70 | 1,0 | 19,5 | 3,3 | 14,0 | 39,5 | 273 |
| 80 | 1,0 | 19,0 | 3,0 | 14,0 | 39,1 | 270 |
Наші дослідження щодо обміру урожаю показали, що гібрид забезпечує врожай кукурудзи по всіх варіантах, але зменшення індивідуальної продуктивності рослин із збільшенням густоти компенсується їх кількістю на одиниці площі. При цьому найбільша врожайність одержана при густоті рослин 60 тис./га по всіх роках досліджень. Подальше загущення до 70–80 тис. рослин на гектарі знижує показники продуктивності (табл. 4).
| Варіанти густоти рослин, тис. шт./га | Урожайність, т/га | Середнє за 3 роки | ||
| 2009 р. | 2010 р. | 2011 р. | ||
| 40 | 3,80 | 2,13 | 3,54 | 3,16 |
| 50 | 4,13 | 2,22 | 3,72 | 3,36 |
| 60 | 4,41 | 2,44 | 3,98 | 3,61 |
| 70 | 4,18 | 2,28 | 3,71 | 3,39 |
| 80 | 3,62 | 2,00 | 3,34 | 2,99 |
| НІР05 | 0,26 | 0,16 | 3,7 | |
Висновки. Отже, аналіз впливу густоти рослин кукурудзи гібрида Харківська 195 МВ на господарсько цінні показники свідчить, що гібриди ранньостиглої групи, до яких належить гібрид кукурудзи Харківська 195 МВ, забезпечують найвищий урожай зерна при густоті рослин на 1 га 60 тис. При збільшенні густоти рослин кукурудзи, довжина качана, маса зрілого качана і маса 1000 насінин зменшуються.
- Вишнякова К.М. Продуктивність кукурудзи на зерно та силос і ланок сівозміни залежно від густоти насадження і удобрення в умовах північно-східного лісостепу України / К.М. Вишнякова. – К.: Ін-т землеробства Укр. акад. аграр. наук, 1997. – 24 с.
- Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. – М.: Колос, 1973. – 336 с.
- Танчик С.П. Біологічні передумови застосування інтегрованої системи захисту кукурудзи від бур’янів / С.П. Танчик // Вісн. аграр. науки. – 1995. – № 2. – С. 81–88.
- Фатьянов В.А. Влияние густоты посева на урожай зерна и зелёной массы гибридов кукурузы / В.А. Фатьянов, Ю.В. Будённый, В.С. Зуза // Селекция и семеноводство. – 1985. – № 3. – 59 с.
- Хромяк В.М. Оптимальная густота стояния растений // Кукуруза и сорго. – 1986. – № 1. – С. 24.
- Циков В.С. Агроэкологические особенности возделывания кукурузы в степной зоне Украины /В.С. Циков // Хранение и переработка зерна. – 2000. – № 3. – С. 3–5.
- Циков В.С. Кукуруза: технология, гибриды, семена /В.С. Циков. – Днепропетровск: Зоря, 2003. – 296 с.
- Бібліографічний список: